Інтермедіальність мистецтва як концепт інклюзивної виставки

Abstract

Однією з найбільш значущих тенденцій сучасного мистецтва є створення художніх проектів на перетині різних медіа: візуальних, текстуальних, аудіальних, тактильних. Це подолання специфічності медіа, яке варто розуміти не тільки як засіб комунікації, а й як саме повідомлення (М. Маклюен) в сучасному культурологічному і мистецтвознавчому дискурсі досить часто позначають концептом «інтермедіальність». Твори інтермедіального мистецтва, що можуть поєднувати живопис, музику, театр і такі напрямки сучасного мистецтва як touch-аrt, подібні до того, що німецький композитор Ріхард Вагнер називав Gesameltkunstwerk – тотальним твором мистецтва [2]. Саме він першим спробував пояснити необхідність з'єднання музики з поезією, вказуючи на її подальшу неможливість бути відокремленою. Він розподілив мистецтва на дві групи. У першій були музика, поезія й танець, які створюються зусиллям творчого генія; у другій – живопис, скульптура і архітектура, коли митець лише придає форму матеріальному носію.