Використання теорії графів для аналізу літературних творів як засіб розвитку математичних компетентностей у гуманітарних класах

Abstract

У магістерській кваліфікаційній роботі вперше запропоновано та апробовано триетапну методику (формалізація, моделювання, інтерпретація), що дозволяє переводити якісні літературознавчі гіпотези у точні кількісні метрики. Досліджено та доведено, що мережева топологія художнього тексту є ключовим структурним маркером, який безпосередньо залежить від його родової та жанрової специфіки. Емпіричні результати на прикладі аналізу творів різних родів та жанрів літератури підтвердили, що метрики центральності об’єктивно ідентифікують ідейно-драматургічні ролі персонажів: центрів, мішеней, рушіїв, а спрямованість графа диференціює літературні роди. Практична значущість роботи полягає у створенні нового, кількісно підтвердженого підходу до аналізу літератури. Розроблена методика має високий потенціал для впровадження елементів STEM-освіти, підвищує мотивацію учнів-гуманітаріїв до вивчення математики, сприяє розвитку їхнього системно-аналітичного мислення та покращує підготовку до ЗНО чи НМТ.

In the master’s thesis, a three-stage methodology (formalization, modeling, interpretation) was proposed and tested for the first time, which allows translating qualitative literary hypotheses into accurate quantitative metrics. It has been researched and proven that the network topology of a literary text is a key structural marker that directly depends on its generic and genre specificity. Empirical results based on the analysis of works of various literary genres and types confirmed that centrality metrics objectively identify the ideological and dramaturgical roles of characters: centers, targets, drivers, while the directionality of the graph differentiates literary genres. The practical significance of the work lies in the creation of a new, quantitatively confirmed approach to literature analysis. The developed methodology has high potential for the implementation of STEM education elements, increases the motivation of humanities students to study mathematics, contributes to the development of their systematic and analytical thinking, and improves their preparation for the External Independent Testing (EIT) or National Matriculation Test (NMT).