Англомовний жарт: когніція, комунікація, текст

Abstract

У статті розглядається специфіка гумористичної комунікації, і разом з тим, її базової форми – жарту, що дає можливість дослідити його крізь призму смисло- і стильотвірних функцій, які породжують сміх, лудичних технік і прийомів творення комічного, смислової амбівалентності – всього того, на хиткому вістрі чого виникає сміховий ефект. В статье рассматривается специфика юмористической коммуникации, и вместе с тем, её базовой формы – шутки, что дает возможность исследовать ее сквозь призму смысло- и стилеобразующих функций, которые порождают смех, лудичных техник и приемов создания комического, смысловой амбивалентности – всего того, на неустойчивом острие чего возникает смеховой эффект. The analysis is underpinned with the peculiarities of humorous communication, as well as its basic form – the joke, that gives a possibility to investigate it in the light of meaning and style-forming functions, which raise laughter, laughter-provoking techniques – everything that creates a laughing effect.