Прецедентна особистість як чинник формування ептонімічного фонду (на матеріалі афоризмів Й.В. Ґете)

Abstract

Стаття присвячена проблемі репрезентації автора афоризмів як прецедентної мовної особистості, яка здійснює впив на формування концептуальних та лінгвостилістичних ознак ептонімічного фонду. Виокремлено відображені в афоризмах концептуальнідомінанти в індивідуальній мовній картині світуЙоганна Вольфганга Ґете як прецедентної особистості для німецької лінгвокультури; визначено і описано особливості фактуальної та оцінної складової центрального ептонімічного концепту ЛЮДИНА, вербалізованого в афористиці Ґете. Статья посвящена проблеме репрезентации автора афоризмов как прецедентной языковой личности, осуществляющей влияние на формирование концептуальных и лингвостилистических характеристик эптонимического фонда. Определены объективированные в афоризмах концептуальные доминанты индивидуаль- ной языковой картины мира Иоганна Вольфганга Гете как прецедентной личности для немецкой лингвокультуры; определены и описаны особенности фактуальной и оценочной составляющей ключевого эптонимического кон- цепта ЧЕЛОВЕК, вербализованного в афористике Гете. The paper focuses on of an aphorisms author representation as a precedent language identity effecting specific conceptual and linguo-stylistic features of the eptonymic system. The study reveals the conceptual dominants within the individual language world picture of Johann Wolfgang Goethe as a precedent identity in German linguistic culture reflected in the informative content of his aphorisms. Specific features of factual and evaluative components of the key eptonymic concept PERSON verbalized in Goethe’s aphorisms are found out and interpreted.