Про два підходи до перекладу пародій

Abstract

Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладулітературних пародій на основі аналізумножинних перекладів. Виділено два потенційних підходи до перекладупародій. За першого, орієнтованого на текст оригіналу, зберігається зміст та прагматичний ефект вихідного твору; натомість втрачається прецедентний зв’язок з твором-основою, невідомим уцільовій культурі. Другий підхід, орієнтований на цільового рецептора, дозволяє змінити вектор прецедентності, зберігши пародійний характер твору, при цьомуможе бути втраченою авторський сюжет та систему образів.

Статья посвящена изучению особенностей перевода литературных пародий на основе анализа множественных переводов. Выделены два потенциальных подхода к переводу пародий. Первый, ориентированный на текст оригинала, позволяет сохранить содержание и прагматический эффект исходного произведения, однако приводит к утрате прецедентной связи с тек- стом-основой, неизвестным в целевой культуре. Второй подход, ориентированный на целевого рецептора, позволяет изменить вектор прецедентности, сохранив пародийный характер произведения, однако при этом могут быть утрачены авторский сюжет и оригинальная система образов. The article deals with peculiarities of translating literaryparodies on the basis of multiple translations. Two potential approaches to translating parodies are determined. The first one, aimed at the original text, allows to preserve the content and pragmatic effect of the original but leads to the loss of connection with its precedent text-basis unknown in the target culture. The second approach, aimed at the recipient, allows to change the vector of precedence and thus to preserve the essence of parody but it may lead to losing the author’s plot and system of characters.