eKhNUIR :: Головна

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665

Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Кількість документів у репозитарії: 23949

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Нові надходження

Глобальні проблеми мови та суспільства : конспект лекцій для здобувачів вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» факультету іноземних мов
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2026) Ребрій, Олександр Володимирович; Пєшкова, Ольга Геннадіївна; Rebrii, Oleksandr; Pieshkova, Olha
Конспект лекцій «Глобальні проблеми мови та суспільства» підготовлено для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» факультету іноземних мов і присвячено дослідженню глобальних соціокультурних процесів та їхнього впливу на сучасну мовну ситуацію у світі. Видання висвітлює актуальні проблеми глобалістики як міждисциплінарної науки, культурної та політичної глобалізації, суперечностей глобалізаційних процесів, мовної політики, мовної нерівності та ролі мови у сучасному суспільстві. Особлива увага приділяється аналізу мови як інструменту влади, ідентичності та міжкультурної комунікації в умовах глобальних трансформацій. У конспекті розглянуто основні теоретичні підходи до вивчення глобалізації, історію розвитку глобалістики, сучасні концепції культурної та політичної інтеграції, а також проблеми цифрової нерівності, інформаційних впливів і трансформації національних культур. Значну увагу приділено мовним аспектам глобалізації, зокрема домінуванню англійської мови, проблемам лінгвоциду, мовної асиміляції та захисту мовного різноманіття. У межах курсу також аналізується концепція сталого розвитку ООН та її зв’язок із глобальними соціальними, екологічними та гуманітарними викликами сучасності. Матеріал подано у логічно структурованій формі та поєднує теоретичний аналіз із прикладами сучасних міжнародних процесів і тенденцій. Конспект спрямований на формування у студентів системного та критичного мислення, здатності аналізувати глобальні виклики й оцінювати їхній вплив на мовну політику, культуру та міжнародну комунікацію. Видання може бути корисним не лише студентам-філологам і перекладачам, але й усім, хто цікавиться проблемами глобалізації, міжкультурної взаємодії та сучасного гуманітарного знання.
Інтродукція папоротеподібних в ботанічному саду Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024-12) Ружицька, Наталія Валеріївна
В роботі представлені результати дослідження інтродукції, розвитку, розмноження та умов культивації папоротей в ботанічному саду Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Дослідження містить дані інвентаризації колекції папоротей з зазначенням номенклатури за міжнародними стандартами, інформацію щодо природніх місцезростань та життєвих форм колекційних рослин, аналіз їх природоохоронного статусу. Визначена відповідність існуючих умов захищеного та відкритого ґрунту біологічним потребам видів папоротей. На основі традиційних методик проведена інтегральна оцінка успішності інтродукції колекції папоротеподібних. Виділено низку параметрів для визначення інтродукційного потенціалу рослин, які характеризують їх загальний стан, здатність до відтворення та стійкість в культурі. Метою роботи стало дослідження особливостей інтродукції папоротей тропічного, субтропічного і помірного регіону з оцінкою найбільш перспективних напрямів їх культивування в умовах ботанічного саду Харківського національного університету.
Аналіз флори "Великого Бору" (Харківська область)
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024-12) Сіранський, Владислав Юрійович
Фракційно, досліджена флора представлена 186 природними видами, 116 синантропними та 66 чужорідними видами. Созофітів на території досліджень налічується щонайменше 31 вид, з яких 23 – охороняються на регіональному рівні, 7 – включені до Червоної книги України, 2 – охороняються на загальноєвропейському рівні, що свідчить про збереженість характерних елементів флори дослідженої території. Встановлено високий ступінь трансформації флори та здебільшого “апофітну” природу процесу синантропізації. У ході екоморфічного аналізу флори виявлено особливості едафічних та кліматичних умов дослідженої території, висвітлено домінуючі екоморфи. За екологічними умовами досліджений сосновий ліс має спільні риси з аналогічними ділянками на території Харківської області. Ценоморфічний аналіз показав, що на дослідженій території переважають представники трансформованих фітоценозів, що свідчить про високий рівень трансформації флори. Також у флорі “Великого бору” виявлено представників інших ценогруп, які є характерними для соснових лісів: сильванти, псамофіти, пратанти, степанти та плюданти.
Еколого-біологічна оцінка ставків м. Люботина (Харківська область) за альгологічними показниками
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024-12) Фокін, Сергій Сергійович
Метою роботи було складання еколого-біологічної характеристики ставків м. Люботина за альгологічними показниками. Створена база даних видового складу водоростей ставків, проведений флористичний, типологічний і екологічний аналізи альгофлори досліджених ставків. За результатами роботи виявлено 193 види та різновиди водоростей, що належать до 9 відділів, 14 класів, 28 порядків, 53 родин і 106 родів. Встановлено, що в альгофлорі досліджених водойм домінують представники відділів зелених і діатомових водоростей, серед 10 провідних порядків - представники 5 відділів. Проведено порівняння видового складу альгофлори ставків двох груп, що відносяться до басейну р. Мерефа та басейну р. Люботинка. Екологічний аналіз проводився за 4 показниками: відношенням до місцезростання, кислотності, галобності та сапробності. Отримані значення індексу сапробності за Пантле-Буком для всіх ставків коливалися в межах від 1,77 до 1,96 балам, що відповідає ІІІ класу якостіводи - задовільні, слабко забруднені.
Недопустимість доказів у кримінальному процесі України
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Карзіна, 2026) Цімура, Яромир Володимирович; Tsimura, Ya.
Дисертаційне дослідження присвячено проблемі недопустимості доказів у кримінальному процесі України. У роботі розглянуто поняття недопустимості доказів та місце цієї категорії у структурі кримінального процесуального доказування. За результатами проведеного дослідження визначено, що доказами у кримінальному процесі слід розглядати як різновид фактичних даних, відомостей або інформації, які підтверджують або спростовують існування фактів чи подій об’єктивної дійсності. На відміну від невизначеної сукупності даних, які відображають події об’єктивної дійсності, докази у кримінальному провадженні повинні відповідати ряду вимог (властивостей), серед яких є й коло вимог щодо їх допустимості. В свою чергу, недопустимість доказів слід розглядати як правову гарантію від безпідставного та необґрунтованого обвинувачення, яка має конституційне коріння та є складовою засади презумпції невинуватості та права на справедливий суд. Визначено, що порушення критеріїв допустимості доказів має бути ознакою недопустимості фактичних даних, що збираються під час кримінального провадження.