Нові надходження

• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Історична травма Голодомору 1932–1933 рр. у письмових джерелах

  Спасьонова, Єлізавета

  (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)

  Показати більше

  Метою роботи є виявлення травматичного дискурсу Голодомору на основі первинних репрезентацій, що відображені у наративах жертв, свідків та злочинців. Об’єктом дослідження виступає травматичний сенс Голодомору 1932–1933-іх років. Предметом дослідження є історична травма Голодомору 1932–1933-іх років у наративах та особистих спогадах жертв, свідків та злочинців. Методологія дослідження базується на досягненнях історичної психології та спирається на постулати психоаналітика Жака Лакана, зокрема застосовано делінгвістичний аналіз, лаканівську деконструкцію наративів та аналіз за допомогою означального та означуваного. Отримані результати та їхня наукова новизна полягають у комплексному дослідженні наративів жертв та свідків у концепті історичної травми з точки зору історичної психології та делінгвістичного аналізу, що раніше в українській історичній науці розглядалося лише побіжно. З'ясовано, що травматичність Голодомору охоплює культурну та колективну травми, які інтеріоризуються через наратив, а аналіз текстів фіксує психологічні наслідки у вигляді ознак ПТСР і КПТСР через наявність пам'яті-спалаху та розірваних оповідей. У загальних висновках встановлено, що особиста травма передається у текстах через метафоричні образи. Доведено, що травматизація мала всеохопний характер і стосувалася не лише жертв, які під впливом радянської політики підсвідомо атрибутували голод як покарання, але й злочинців, які могли психологічно потерпати від власних дій та відчувати порожнечу, тоді як у свідомості партійців та офіційних дискурсах зафіксовано наявність установки пан-раб та ознаки колективного патологічного нарцисизму.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Сквотерство в Пенсильванії (1680-ті - перша половина 1770-х рр.)

  Шарга, Андрій

  (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)

  Показати більше

  Дипломну роботу присвячено комплексному дослідженню феномену сквотерства в колоніальній Пенсильванії від заснування колонії у 1682 р. до початку Американської революції в першій половині 1770-х років. У роботі проаналізовано соціальні, правові та політичні аспекти сквотерства, механізми незаконної колонізації прикордонних територій, а також особливості взаємодії сквотерів із пропрієтарним урядом, корінним населенням та іншими групами колоністів. Методологічну основу дослідження становлять інституціональний підхід, колоніальні та постколоніальні студії, загальнонаукові та спеціально-історичні методи, зокрема історико-генетичний, діахронний, порівняльний, типологічний і проблемно-хронологічний. Джерельну базу складають офіційна документація пропрієтарного уряду, тексти індіанських договорів, щоденники учасників подій, петиції та памфлети епохи, що дали змогу реконструювати механізми освоєння спірних територій і простежити особливості взаємодії різних учасників колоніального суспільства. Наукова новизна полягає у системному аналізі сквотерства як соціального, правового та політичного явища, а також у залученні джерел, що репрезентують погляд корінного населення. У результаті дослідження встановлено, що сквотерство поступово трансформувалося із форми несанкціонованого освоєння земель на важливий чинник політичних і соціальних процесів у колоніальній Пенсильванії.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Участь Нідерландів в європейській інтеграції (1950–1972рр.)

  Колісник, Ілля

  (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)

  Показати більше

  Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню участі Нідерландів у процесах європейської інтеграції у 1950–1972 роках. У роботі проаналізовано основні етапи та напрями європейської політики Нідерландів, їхню роль у створенні та розвитку європейських інтеграційних структур, зокрема Європейського об’єднання вугілля і сталі та Європейського економічного співтовариства. Особливу увагу приділено позиції Нідерландів щодо поглиблення економічної та політичної інтеграції, взаємодії з іншими державами Західної Європи, а також впливу внутрішньополітичних і міжнародних чинників на формування європейської політики країни. У результаті дослідження встановлено, що Нідерланди відігравали активну роль у становленні європейської інтеграції, послідовно підтримуючи розвиток наднаціональних інституцій та поглиблення економічного співробітництва, водночас відстоюючи власні політичні й економічні інтереси.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Остготське відродження” як культурний феномен раннього Середньовіччя: джерела та особливості

  Курганов, Руслан

  (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)

  Показати більше

  Кваліфікаційну роботу присвячено аналізу «Остготського Відродження» як культурно-історичного феномену раннього середньовіччя та його ролі у збереженні та трансформації античної спадщини в Італії VI ст. Метою дослідження є розкриття основних аспектів, пов'язаних із розвитком Остготського Відродження, визначення його характерних ознак та місця в європейській культурній тяглості. Об'єктом дослідження є процес формування, розвитку і трансформації Остготського Відродження як культурно-історичного феномену. Предметом дослідження виступають характерні ознаки та культурно-історичні пам'ятки остготської доби, а також інтелектуальні та мистецькі прояви правління Теодоріха Великого. Методологічну основу становить принцип історизму в поєднанні з цивілізаційним підходом, що дозволяє розглядати остготську Італію як простір синтезу античної, християнської та «варварської» традицій. У роботі застосовано порівняльно-історичний метод, джерелознавчий аналіз письмових і матеріальних свідчень, а також культурологічний та мистецтвознавчий аналіз архітектури, мозаїк, скульптури та епіграфіки. Використано системний і структурно-функціональний підходи для комплексного осмислення взаємодії влади, релігії, освіти, мистецтва та філософії. У результаті встановлено, що остготська доба в Італії стала періодом відносної політичної стабільності, що забезпечила збереження римських інституцій, правових практик та освітньо-риторичної традиції. Проаналізовано твори Касіодора, Боеція, Йордана, Еннодія як джерела інтелектуальної культури епохи та як культурні артефакти, що відображають ідеологічні орієнтири програми civilitas. На матеріалі пам'яток Равенни показано прояви культурного синтезу на рівні художніх форм і стилістики та перехід від античного реалізму до більш символічної, духовно орієнтованої естетики. Наукова новизна полягає у комплексному поєднанні аналізу письмових джерел, матеріальної культури та історіографічних дискусій щодо поняття «відродження», що дозволяє уточнити зміст і межі Остготського Відродження як процесу не лише збереження, а й активного культурного оновлення. Загальні висновки засвідчують, що Остготське Відродження було важливим механізмом культурної спадкоємності між античністю та середньовіччям і суттєво вплинуло на формування середньовічної європейської культурної моделі. Результати можуть бути використані у курсах з історії раннього середньовіччя, історії культури та мистецтва, а також у подальших дослідженнях проблеми культурних трансформацій постримського Заходу.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Аграрне та земельне право : навчально-методичний комплекс для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) освітнього рівня за спеціальністю 201 «Агрохімія» [Електронний ресурс]

  Гололобова, Олена Олександрівна

  ;

  Gololobova, Olena

  (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)

  Показати більше

  Навчально-методичний комплекс нормативної дисципліни підготовки еколога «Аграрне та земельне право» містить робочу програму навчальної дисципліни, методичні рекомендації для виконання практичних, самостійних робіт, приклади завдань семестрових екзаменів тощо. Навчальне видання призначене для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 201 «Агрономія» першого (бакалаврського) освітнього рівня.

  Показати більше