Перегляд за Автор "Буйнов, Ю.В."

Зараз показуємо 1 - 13 з 13

Антропологические материалы из курганов скифского периода у с.Черемушное на Харьковщине
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2007) Бондаренко, В.Л.; Буйнов, Ю.В.; Гречко, Д.С.
Бондарихинская и чернолеская культуры: проблема взаимосвязей (по материалам городища у с. Веселое на Харьковщине)
(2005) Буйнов, Ю.В.
J. Buinov. Bondariha and Chernolesskaya Cultures: a Problem of Interrelation (on the Materials of Bilfort Near the Village Veseloye in Kharkov Region) A materials of hilfort near the village Veseloye in Kharkov region allow to date this monument IX–VIII centuries B.C. In all details they coincide with settlement near the village Huhri on the Vorskla. This fact denies a hypothesis of some scholars about resettlement of a part of tribes Chernolesskaya cultura to the left bank of Dnieper and replacement by them of carriers of Bondariha cultura.
Вопросы хронологии и периодизации марьяновской культуры эпохи бронзы
(2011) Буйнов, Ю.В.
Буйнов Ю. В. Питання хронології та періодизації мар’янівської культури доби бронзи Вирішення питання про хронологію та періодизацію мар’янівської культури ускладнене тим, що на її пам’ятниках майже повністю відсутні знахідки артефактів з хроноіндикаторними можливостями. За цими обставинами фахівці змушені використовувати тільки стратиграфічні спостереження та враховувати зміни у керамічних комплексах окремих поселень. Автор статті полягає на реальності існування у процесі розвитку цієї культури двох періодів: раннього (XVIII—XV ст. до н. е.), коли мар’янівські пам’ятки були розташовані виключно у Лівобережному Поліссі, та пізнього (XIV—XIII ст. до н. е.), пов’язаного з переміщенням мар’янівського ареалу до Дніпро-Донського Лісостепу під тиском племен сосницької культури. У керамічному комплексі пізньомар’янівських пам’ятників органічно поєднуються як традиційні елементи орнаментації, так і інноваційні. Останні мають усі ознаки посуду малобудківського типу. J. Buynov. Issues of chronology and Periodization Maryanovsky culture of the Bronze Age The question of chronology and periodization Maryanovsky culture is complicated by the fact that its monuments are almost no finds of artifacts from the chronoindication capabilities. For these reasons experts are forced to use only the stratigraphic observations and take into account changes in the ceramic complexes of the individual settlements. The author of the article is the reality of existence in the development of this culture of two periods: early (XVIII—XV century BC), when Mar’yanivsky sites were located exclusively in the Left-bank of poliss’ja, and late (XIV—XIII centuries BC) associated with the movement Mar’yanivsky area to the Dnieper-Don forest-steppe under pressure Sosnitsky tribal culture. In the ceramic complex of pizn’omaryanivsk monuments organically combines the traditional elements of ornamentation, and innovative. The latter have all the signs of ware malobudkivskij type.
Восточнополесский вектор генезиса памятников малобудковского типа финала бронзового века
(2015) Буйнов, Ю.В.
Серед питань, пов’язаних з вивченням бондарихінської культури, найбільш актуальною є проблема її походження. В даний час існують дві протилежні гіпотези про її генезу. Одна група дослідників бачить її джерела в мар’янівській культурі, інша — у поздняківській і раннєтекстильній культурах. При цьому основна увага приділяється поселенню у с. Малі Будки і йому подібним пам'яткам, що представляють ранній етап бондарихінської культури. Автор статті намагається знайти генетичні корені пам'ятників малобудковського типу в сосницькій культурі на пізньому етапі її розвитку, яка жила в Новгород-Сіверському Поліссі. Про це переконливо можуть свідчити дані картографії та матеріали багатьох пам’ятників басейну річок Сула, Сейм і Десна пізнього бронзового століття. Важливо відзначити той факт, що ці культури не мають між собою ні територіального, ні хронологічного розриву. Среди вопросов, связанных с изучением бондарихинской культуры, наиболее актуальной является проблема ее происхождения. В настоящее время существуют две противоположные гипотезы о ее генезисе. Одна группа исследователей видит ее истоки в марьяновской культуре, другая — в поздняковской и раннетекстильной культурах. При этом основное внимание уделяется поселению у с. Малые Будки и ему подобным памятникам, представляющим ранний этап бондарихинской культуры. Автор статьи пытается найти генетические корни памятников малобудковского типа в сосницкой культуре на позднем этапе ее развития и обитавшей в Новгород-Северском Полесье. Об этом убедительно могут свидетельствовать данные картографии и материалы многих памятников бассейна рек Сула, Сейм и Десна позднего бронзового века. Важно отметить тот факт, что эти культуры не имеют между собой ни территориального, ни хронологического разрыва. Among the issues related to the study Bondarihinskaya culture, the most urgent is the problem of its origin. Currently, there are two opposite hypothesis and its genesis. One group sees its origins in Maryanovskaya culture, another — in pozdnyakovskaya and Earlytextile cultures. In this case, focus on the settlement at s. Malye Budki and his like monuments representing early stage Bondarihinskaya culture. The author tries to find the genetic roots of monuments Malobudkovskij type Sosnytsya culture at a late stage of its development, and dwelt in Novgorod-Seversky polessie. This is convincingly may indicate the mapping data and materials from many monuments basins Sula, Sejm and Desna of the Late Bronze Age. It is important to note the fact that these cultures have among themselves neither territorial nor chronological gap.
Исследования Б. А. Шрамко археологических памятников на новостройках в Харьковской области
(2011) Буйнов, Ю.В.
Б. А. Шрамко особое внимание обращал на охрану археологических памятников и популяризацию археологической науки. Многие годы он возглавлял секцию археологии Харьковского областного отделения Украинского общества охраны и использования памятников истории и культуры и руководил раскопками на территории новостроек — объектов мелиорации. Именно этому виду охранной работы ученого посвящена данная статья.
Итоги раскопок поселения Студенок-5 и некоторые вопросы генезиса бондарихинской культуры
(2004) Буйнов, Ю.В.
Yu. Buynov. Summing-up of Archeological Excavation of the Settlement Studenok-5 and Some Questions of Genesis of Bondarikhinskaya Culture This article contains summing-up of the research of the Late Bronze Age settlement Studenok-5 in the Kharkov region. On the grounds of the information on house-building, ceramics, household products and tools, the author of the article concludes that this monument has appeared in the basin of Seversky Donets in XII century B.C. in consequence of penetration of a part of tribes of Maklashevskaya culture from the east. Together with carriers of Maryanovskaya culture they have taken part in formation of Bondarikhinskaya culture.
К вопросу о возникновении города Харкова
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 2003) Буйнов, Ю.В.; Бердута, М.З.
К вопросу о социальной структуре населения северскодонецкой Лесостепи V—IV вв. до н. э.
(2013) Буйнов, Ю.В.; Окатенко, В.Н.
Автори статті з метою проведення соціальної реконструкції населення сіверсько-донецького регіону скіфського часу застосували факторний та кластерний аналізи даних про поховальний обряд. Отримані результати вказують на наявність у місцевих мешканців ранньокласових відносин. Соціальна структура складається з трьох соціальних станів, які гіпотетично наближаються до давньоіндійських варн, кшатріїв, на чолі з «царями», вайш’їв та шудр. Має місце існування домашнього рабства. В цілому можна стверджувати, що у своєму розвитку місцеве населення досягло рівня ранньокласового суспільства. Наявні археологічні та писемні джерела дозволяють стверджувати, що кшатрії з’являються у регіоні ще в архаїчну добу і за етнічною ознакою могли належати меланхленам. Рядове осіле населення у своїй більшості могли відноситись до стародавніх балтів. Втім, в їхнє середовище входили й представники інших етнічних угруповань. Authors with the aim of social rehabilitation of the population area Siverskodonetsk Scythian applied factor and cluster analyzes data on burial ritual. The results indicate the presence of local residents early class relations. Social structure consists of three social classes that are supposedly close to the ancient Indian varnas, Kshatriyas, led by the «kings», Vaisyas and Sudras. There is the existence of domestic slavery. In general we can say that in its development the local population has reached the level of early class society. Available archaeological and written sources suggest that there are Kshatriyas in the region in the archaic days and ethnicity could belong melanhlenam. Ordinary settled population at large could be related to the ancient Balts. However, in their environment were also representatives of other ethnic groups.
Материалы позднего бронзового века из поселения Великая Тополяха-1 на Северском Донце
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2008) Буйнов, Ю.В.
Матеріали доби бронзи та раннього середньовіччя з поселення Циркуни – 13 на Харківщині
(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2012) Буйнов, Ю.В.; Сєргєєв, М.А.
О культурно-хронологической принадлежности памятников малобудковского типа эпохи бронзы
(1994) Буйнов, Ю.В.
Buynov Yu. V. On Cultural and Chronological Appertainance of the Malobudkovtki Site Type Monuments Dated to the Bronze Age The article deals with the problems of chronology and periodization ot the Bronze Age. monuments of Mali Budki type. The data and things available the author proves procuding from these monuments should be dated from later time — XII and middle XI c. B, C. The new materials confirm the sorting out of Mali Budki stage in Bondarihin culture.
Памятники археологии Харьковщины. К 60летию первых самостоятельных полевых работ В. И. Кадеева
(2015) Буйнов, Ю.В.
Погребения женщин в курганах скифского времени северскодонецкой Лесостепи: палеосоциологический анализ
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2015) Буйнов, Ю.В.; Гречко, Д.С.
На основании исследования 36 захоронений женщин скифского времени в курганах лесостепной части бассейна Северского Донца авторы статьи делают попытку определить их прижизненный статус. С помощью кластерного анализа установлено, что все местные женщины эпохи раннего железного века были выходцами из социальных слоев высшей аристократии, воинов-всадников и свободных рядовых общинников. Выделяются социально зависимые служанки и домашние рабы. Фактов приниженного положение свободных женщин в обществе не зафиксировано. Приведенная социальная структура соответствует ступени разложения родоплеменного общества и формирования раннеклассового. На підставі дослідження 36 поховань жінок скіфського часу в курганах лісостепової частини басейну Сіверського Дінця автори статті роблять спробу визначити їх прижиттєвий статус. За допомогою кластерного аналізу встановлено, що всі місцеві жінки доби раннього залізного віку були вихідцями з соціальних верств вищої аристократії, воїнів вершників та вільних рядових общинників. Виділяються соціально залежні служниці та домашні рабині. Фактів приниженого положення вільних жінок у суспільстві не зафіксовано. Наведена соціальна структура відповідає рівню розкладу родоплемінного суспільства та формування ранньокласового. Authors of the article attempt to determine the lifetime status of persons from the female funerals of the Scythian time barrows of the forest-steppe area of the Northern Donets river. This attempt is based on the materials of excavations of 36 female funerals. Using the cluster analysis it was determined that all early Iron age local women belonged to the highest aristocracy social strata, warrior-horsewomen and free ordinary community people. There are socially dependent servants and home slaves were marked out. There are no facts of the humble status of free women were fixed. This mentioned social structure corresponds to the stage of the decay of primitive communal society and forming of early classes.