Перегляд за Автор "Домановська, М.Є."
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Василь Карлович Надлер (1840-1894) як візантиніст(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2011) Домановська, М.Є.У статті здійснено спробу історіографічного аналізу творчого доробку професора Харківського університету В. К. Надлера (1840-1894) в контексті розвитку вітчизняної та світової візантиністики в цілому і візантиністики у Харківському університеті зокрема. Особливу увагу приділено праці «Юстиніан і партії цирку в Візантії» (1876). Визначено причини, що спонукали В. К. Надлера, який не був професійним візантиністом, звернутися до таких проблем візантійської історії, як партії іподрому у Константинополі, повстання Ніка, криза Візантійської імперії за доби Хрестових походів і політика Алексія Комніна, виправдання «Візантії» і «візантизму».Документ Володимир Іванович Савва як візантиніст (до 150-річчя від дня народження)(2015) Домановська, М.Є.Стаття є першим в українській історичній науці дослідженням візантинознавчого наукового спадку та викладацької діяльності історика Харківського університету Володимира Івановича Савви. Акцентовано увагу на тому, що його студії, присвячені рецепції візантійських державотворчих традицій у Московському царстві, стали помітним явищем для розвитку візантинознавства та русистики у Харківському університеті, а також розпочато вивчення його надзвичайно обширного рукописного спадку. Статья является первым в украинской исторической науке исследованием византиноведческого научного наследия и преподавательской деятельности историка Харьковского университета Владимира Ивановича Саввы. Акцентировано внимание на том, что его студии, посвященные рецепции византийских государственных традиций в Московском царстве, стали заметным явлением в развитии византинистики и русистики в Харьковском университете, а так же начато изучение его чрезвычайно обширного рукописного наследия. This article is the first in the Ukrainian historical science research of Byzantine studies and teaching activities of Volodymyr Ivanovich Savva, historian of Kharkiv University. The author focused on the fact that his studies dedicated to the reception of the Byzantine state traditions in Moscow State became a notable event in the development of Byzantine and Russian studies at Kharkov University and also initiated the study of his very extensive manuscript heritage.Документ Візантиністика в навчальних курсах історико-філологічного факультету Харківського університету (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)(2013) Домановська, М.Є.В статті розглядається візантиністика в загальних та спеціальних навчальних курсах історико-філологічного факультету Харківського університету (ІІ пол. ХІХ – початок ХХ ст.). На основі вивчення діловодної документації Харківського університету, учбових програм та лекційних курсів визначається обсяг та зміст візантологічної проблематики у навчальному процесі.Документ Візантиністика у Харківському університеті (середина ХІХ – початок ХХ ст.)(2015) Домановська, М.Є.У дисертації вперше здійснено дослідження процесу становлення і розвитку візантиністики як наукової та навчальної дисципліни в Харківському університеті (середина ХІХ – початок ХХ ст.). Запропоновано його періодизацію, схарактеризовані політичні та соціокультурні умови зародження візантиністики у Харківському університеті. Визначено коло вчених-візантиністів, схарактеризовано їхній творчий спадок, акцентовано увагу на ролі візантинознавчої складової у навчальному процесі. Проаналізовано наукові комунікації зазначеного кола науковців, розглянуто питання про існування візантиністичної наукової школи у Харківському університеті. В диссертации впервые осуществлено исследование процесса становления и развития византинистики как научной и учебной дисциплины в Харьковском университете (середина ХІХ – начало ХХ вв.). Предложена его периодизация, охарактеризованы политические и социокультурные условия зарождения византинистики в Харьковском университете. Определен круг ученых-византинистов, дана характеристика их научного наследия, акцентировано внимание на роли византиноведческой составляющей в учебном процессе. Проанализированы научные коммуникации упомянутого круга ученых, рассмотрен вопрос о существовании византинистической научной школы в Харьковском университете. For the first time in Ukrainian historiography, this dissertation offers a systematic study of the emergence and development of Byzantine studies as a discipline and part of the curriculum at Kharkiv University (mid-nineteenth to early twentieth century). Author creates a periodization and explores the political and socio-cultural conditions for the development of Byzantine studies at the University. The dissertation defines the circle of Kharkiv scholars engaged in Byzantine studies and analyzes their work and its significance in the context of the general development of academic scholarship in this period and the condition of Byzantinology in particular. The role and place of Byzantine subjects in the general courses for the students of history and law is characterized, and the special courses in Byzantine studies taught at the University are described. Author analyzes the papers on Byzantine studies presented at the 12th Archeological Congress in Kharkiv and the scholarly activities and communications of the Kharkiv University faculty engaged in Byzantine studies. The question of the existence of a Byzantinological school at Kharkiv University is also considered. The dissertation argues that the development of Byzantine studies at Kharkiv University was influenced both by the general European trends in the humanities and by the peculiarities of the historical discourse in Russia, with its special stress on the significance of the Byzantine heritage in the culture and the traditions of state-building among the Eastern Slavs. Along with new and diverse research in Byzantine studies at Kharkiv University, the elements of disciplinary infrastructure were emerging: the number and range of courses was growing, the creation of a chair in Byzantine studies was considered, scholars from the University were taking part in setting up specialized journals in Byzantine studies and presented their work at specialized conferences and meetings. The main subjects of interest for the Kharkiv scholars engaged in Byzantine studies were: the political history of Byzantium (O. P. Zernin, M. N. Petrov, V. K. Nadler, E. O. Chernousov), Rus’-Byzantine connections (M. O. Lavrovsky, V. I. Savva), Byzantium and the Southern Slavs (P. O. Lavrovsky, M. S. Drinov, G. A. Ilyinsky), the history of the Byzantine Church (A. S. Lebedev), Byzantine and Rus’ art (O. I. Kirpichnikov, E. K. Redin, F. I. Schmidt).Документ Візантиністика у Харківському університеті (середина ХІХ – початок ХХІ ст.)(2017) Домановська, М.Є.; Домановський, А.М.Бібліографічний покажчик містить бібліографію наукового доробку викладачів, співробітників і випускників Харківського університету в галузі візантиністики від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Видання може бути корисним науковцям – історикам, археологам, мистецтвознавцям, історіографам, фахівцям з історії науки, а також усім, хто цікавиться питаннями візантиністики.Документ Візантиністка в творчості і планах О. Білецького (до 130 річниці від дня народження)(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2013) Домановська, М.Є.Статтю присвячено О. Білецькому як вченому-візантиністу. Основну увагу зосереджено на його професійній підготовці під час навчання на історико-філологічному факультеті Харківського університету на початку ХХ ст., на візантиністичній тематиці в наукових працях та творчих планах О. Білецького. Проаналізовано вплив наукового середовища історико-філологічного факультету Харківського університету на становлення О. Білецького як візантиніста а також умови, за яких стала неможливою реалізація всіх його творчих задумів. Статья посвящена А. Белецкому как ученому-византинисту. Основное внимание сосредоточено на его профессиональной подготовке в период обучения на историко-филологическом факультете Харьковского университета в начале ХХ в., на византинистической тематике в научных трудах и творческих планах А. Белецкого. Проанализировано влияние научной среды историко-филологического факультета Харьковского университета на становление А. Белецкого как византиниста и условия, в которых стала невозможной реализация его всех творческих планов. The paper deals with the formation of A. Byletsky as a scientist and specialist in Byzantine Studies. The main attention is paid on his professional training during his studying at the Faculty of History and Philology of Kharkiv University in the early twentieth century, on Byzantine questions in scientific works and creative projects by A. Beletsky. The influence of the scientific environment of History and Philology Department of Kharkiv University on the formation of A. Byletscky as a byzantinist and the conditions, in which it was impossible to realize all his plans, are analized.Документ Два століття співу на золотій гілці Візантії: візантійські студії у Харківському університеті (від ХІХ до ХХІ століття)(2017) Домановський, А.М.; Домановська, М.Є.Документ М. О. Лавровський (1825–1899) про русько-візантійські угоди Х ст.(2013) Домановська, М.Є.У статті здійснено спробу історіографічного аналізу праці професора Харківського університету М. О. Лавровського «О византийском элементе в языке договоров русских с греками» (1853), що передбачає оцінку внеску науковця в дослідження русько-візантійських угод Х ст. В статье осуществлена попытка историографического анализа работы профессора Харьковского университета Н. А. Лавровского «О византийском элементе в языке договоров русских с греками» (1853), что предполагает оценку вклада ученого в исследование русско-византийских соглашений Х в. In the article is made an attempt of historiographical analysis of work by professor of Kharkiv University M. O. Lavrovsky «About Byzantine elemente in the language of Treaties Russians with Greeks» (1853), which provides for assessment of the contribution of the scientist into researching of the Rus-Byzantine Treaties of the tenth century.Документ Перша українська історія візантійського і поствізантійського приватного права (книга юриста очима істориків)(Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского, 2005) Домановський, А.М.; Домановська, М.Є.Рецензія на книгу: Харитонов Є. О. Історія приватного права Європи: Східна традиція. – Одеса: Юридична література, 2000. – 260 с.Документ Петро Гулак-Артемовський і Харківський університет(2017) Домановська, М.Є.У статті розглядається викладацька й адміністративна діяльність Петра Гулака-Артемовського. 1818–1849 рр. у Харківському університеті він читав курси польської мови, російської історії, географії, статистики і був ректором (1841–1849). Приділяється увага формуванню суспільно-політичних поглядів П. Гулака-Артемовського: з одного боку, високі посади і звання зумовили повну залежність від імперської ідеології, з іншого – поетична творчість як складова «нової української літератури» долучила його до процесу українського національного відродження, в якому він посів помітне місце. В статье рассматривается преподавательская и административная деятельность Петра Гулака-Артемовского. В 1818–1849 гг. в Харьковском университете он читал курсы польского языка, российской истории, географии, статистики и был ректором (1841–1849). Уделяется внимание формированию общественно-политических взглядов П. Гулака-Артемовского: с одной стороны, высокие должности и звания обусловили полную зависимость от имперской идеологии, с другой стороны – поэтическое творчество как составляющая «новой украинской литературы» приобщило его к процессу украинского национального возрождения, в котором он занял заметное место. The paper deals with the teaching and administrative activities of Petro Gulak-Artemovsky. In the period 1818–1849 in Kharkiv University he taught courses on the Polish language, Russian history, geography and statistics, and also was rector (1841–1849). Attention is paid to the formation of his socio-political views: on the one hand, high posts and titles conditioned his complete dependence on imperial ideology, on the other hand, his poetic work as a component of the «new Ukrainian literature» brought him to the process of Ukrainian national revival, in which he took a prominent place.Документ Проблеми візантиністики в дисертаційних дослідженнях, захищених в Україні у 2009-2011 рр.(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2012) Домановський, А.М.; Домановська, М.Є.Статтю присвячено огляду й аналізу проблем візантиністики в дисертаційних дослідженнях, захищених в Україні впродовж 2009–2011 рр. Визначено основну проблематику сучасного українського візантинознавства, оцінено перспективи його подальшого розвитку. Статья посвящена обзору и анализу проблем византинистики в диссертационных исследованиях, защищенных в Украине в течение 2009–2011 гг. Определена основная проблематика современного украинского византиноведения, оценены перспективы его дальнейшего развития. The article is devoted to the review and the analysis problems of Byzantine Studies in the dissertational researches, protected in Ukraine within 2009–2011. The basic problematic of modern Ukranian Byzantine Studies have been defined, its further development has been estimated.Документ Рецепція візантійських адміністративних структур у Давньоруській державі (постановка питання на прикладі посади столичного міського голови)(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2004) Домановський, А.М.; Домановська, М.Є.В статье ставится вопрос о рецепции административных структур Византийской империи в Древнерусском государстве домонгольского периода. Для конкретизации избран достаточно репрезентативный материал, касающийся административной должности градоначальника столицы, соответственно — эпарха города Константинополя для Византии и тысяцкого Киева для Древней Руси. Проведенные сравнения указанных двух чиновников позволяют с высокой долей вероятности полагать возможность определенной преемственности существенных характеристик киевского градоначальника от градоначальника константинопольского. Очевидно, осуществлявшиеся в Древнерусском государстве попытки максимально приблизиться к византийскому эталону во всех сферах жизни неминуемо наталкивались на непреодолимые различия между двумя государствами. Неизбежной оказывалась необходимость учитывать местные реалии, вследствие чего практически все заимствования приобретали ярко выраженную древнерусскую окраску и теряли сходство с византийскими прототипами.