Перегляд за Автор "Свириденко, В.О."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Болгарське Відродження як «місце пам’яті»
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Свириденко, В.О.
У статті аналізуються основні положення концепції «lieux de mémoire» («місць пам’яті»), простежується її критична рефлексія, досліджується її застосування для вивчення пам’яті у національних та наднаціональних контекстах. Застосовуючи положення П. Нора про матеріальний, символічний і функціональний змісти «місць пам’яті» та тезу Ф. Б. Шенка щодо плинності значень, які спільнота асоціює з ключовими образами спільного для її членів минулого, автор розглядає Болгарське Відродження як історіографічний образ, феномен комеморативної політики та чільний елемент національної історичної міфології. В статье анализируются основные положения концепции «lieux de mémoire» («мест памяти»), прослеживается ее критическая рефлексия, исследуется ее употребление для изучения памяти в национальных и наднациональных контекстах. Используя положение П. Нора о материальном, символическом и функциональном содержании «мест памяти» и тезис Ф. Б. Шенка об изменчивости значений, которые сообщество ассоциирует с ключевыми образами общего для его членов прошлого, автор рассматривает Болгарское Возрождение как историографический образ, феномен комеморативной политики и главный элемент национальной исторической мифологии. The article analyzes the main arguments put forward with the conception of the «lieux de mémoire» («sites of memory»). It traces the critical reflection of this conception and explores its use for the study of memory in the national and supranational contexts. Using P. Nora’s point about material, symbolic and functional content of the «sites of memory» and F. B. Schenk’s thesis concerning the changeability of meanings that community associates with the key images of the past treated as common for its members, the author considers the Bulgarian Revival as a historiographical image, the phenomenon of commemorative policy and the chief element of the national historical mythology.
Національне Відродження в кінематографії Народної Республіки Болгарія як об’єкт політики пам’яті
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Свириденко, В.О.
У статті розглядається образ національного Відродження в політиці пам’яті соціалістичної Болгарії, аналізуються особливості його кінематографічного конструювання, досліджується інструменталізація цього образу. Автор робить висновок, що в царині офіційного трактування минулого одночасно домінували героїзація діячів пізнього Відродження та криміналізаційно-віктимізаційна риторика. В статье рассматривается образ национального Возрождения в политике памяти социалистической Болгарии, анализируются особенности его кинематографического конструирования, исследуется инструментализация этого образа. Автор делает вывод, что в сфере официального трактования прошлого одновременно доминировали героизация деятелей позднего Возрождения и риторика криминализации и виктимизации. The article addresses the Bulgarian politics of memory under socialism and the image of the national Revival as its product. It focuses on the peculiarities of cinematographic construction of the latter and investigates its use. The official treatment of the past, as the author concludes, was dominated simultaneously by heroic representations of the late-Revival activists, and the rhetoric of criminalization and victimization.
Образ «турецького ярма» у болгарському гранднаративі доби соціалізму
(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2013) Свириденко, В.О.
У статті аналізуються особливості конструювання образів «турецького ярма» («турецького рабства») у наукових працях болгарських дослідників з історії Болгарії та Болгарського Відродження, опублікованих у другій половині 1940-х – наприкінці 1980-х рр.; досліджуються еволюція цих образів та їх експлуатація у політичних цілях у Народній Республіці Болгарія. Робиться спроба розглянути ці образи з позицій постколоніальних студій та entangled history (історії взаємодій, взаємопроникнень). В статье анализируются особенности конструирования образов «турецкого ига» («турецкого рабства») в научных трудах болгарских исследователей по истории Болгарии и Болгарского Возрождения, опубликованных во второй половине 1940-х – в конце 1980-х гг.; исследуются эволюция этих образов и их эксплуатация в политических целях в Народной Республике Болгария. Делается попытка рассмотреть эти образы с позиций постколониальных студий и entangled history (истории взаимодействий, взаимопроникновений). The peculiarities of construction of the images of the «Turkish yoke» («Turkish slavery») in scientific works of Bulgarian researchers on a history of Bulgaria and the Bulgarian Revival published in the second half of 1940s – late 1980s are analyzed in the article; evolution of these images and their exploitation in political aims in the People’s Republic of Bulgaria are explored. An attempt is made at considering these images from the positions of postcolonial studies and entangled history.
Політика пам’яті Народної Республіки Болгарія щодо доби національного Відродження: джерельний комплекс
(2016) Свириденко, В.О.
Дисертація є першим у вітчизняній історичній науці комплексним дослідженням політики пам’яті НРБ щодо образів національного Відродження в джерельному комплексі, загальних тенденцій та особливостей (від)творення, трансляції та взаємодії цих образів. На основі аналізу широкого спектра джерел та історіографічних напрацювань і використання сучасних теоретико-методологічних підходів розглянуто загальний контекст розвитку історичної науки в соціалістичній Болгарії, етапи та напрями досліджень національного Відродження у НРБ; простежено наступність/перервність у поглядах істориків НРБ на Відродження порівняно з дослідниками попередніх періодів, починаючи від перших спроб його наукового осмислення в 1830-х рр.; схарактеризовано домінуючі історіографічні образи національного Відродження у НРБ; здійснено компаративний аналіз інтерпретацій національного Відродження у болгарській та радянській повоєнній історіографії. Ґрунтуючись на теоретичних надбаннях студій пам’яті, пояснено взаємодію/взаємовплив між образами Відродження в історіографії та політиці пам’яті. З’ясовано особливості використання образів Відродження як об’єкта політики пам’яті у публічному, суспільно-політичному та художньому дискурсах НРБ. Диссертация является первым в украинской исторической науке комплексным исследованием политики памяти НРБ относительно образов национального Возрождения в источниковом комплексе, общих тенденций и особенностей (вос)создания, трансляции и взаимодействия этих образов. На основе анализа широкого спектра источников и историографических наработок и использования современных теоретико-методологичечских подходов рассмотрены общий контекст развития исторической науки в социалистической Болгарии, этапы и направления исследований национального Возрождения в НРБ; прослежены преемственность/прерывность во взглядах историков НРБ на Возрождение по сравнению с исследователями предыдущих периодов, начиная с первых попыток его научного осмысления в 1830-х гг.; охарактеризованы доминирующие историографические образы национального Возрождения в НРБ; проведен компаративный анализ интерпретаций национального Возрождения в болгарской и советской послевоенной историографии. Основываясь на теоретических достижениях студий памяти, объяснено взаимодействие/взаимовлияние между образами Возрождения в историографии и политике памяти. Выяснены особенности использования образов Возрождения как объекта политики памяти в публичном, общественно-политическом и художественном дискурсах НРБ. The dissertation is the first complex research in the Ukrainian historiography which studies the politics of memory of the People’s Republic of Bulgaria towards the images of national Revival in source complex and, the common tendencies and peculiarities of (re)construction, translation and interaction of these images. Basing on the analysis of the wide spectrum of sources and historiographical works as well as on the usage of the modern theoretical and methodological approaches the author considers the general context of the development of historical science in socialist Bulgaria, the stages and directions of studies on national Revival in the People’s Republic of Bulgaria; traces continuities and discontinuities in views of historians of the People’s Republic of Bulgaria on Revival com¬paring with researchers of previous periods, starting from the first attempts of its scientific comprehension in 1830s, characterizes the dominant historiographical images of national Revival in the People’s Republic of Bulgaria. From the methodological perspective of Postcolonial Criticism this research defines the features of perception of the period of the Turkish rule in the scholarship of the People’s Republic of Bulgaria. From a position of Conceptual History it traces the conceptual spectrum used by historians of socialist Bulgaria for designating the Revival epoch. The images of the Bulgarian Revival in post-war Soviet and Bulgarian historiographies are investigated from the viewpoint of Empire Studies. In terms of theoretical and methodological attainments of Entangled History the disser¬tation treats the (re-)construction of the image of the “Turkish yoke” in context of its interaction with foreign and internal policies of the People’s Republic of Bulgaria. It finds out the peculiarities of the usage of Revival images as the objects of the politics of memory in public, social and political and artistic discourses of socialist Bulgaria. The author proves the application of the conception of “places of memory” to the analysis of the images of national Revival in historical memory and historiography of the People’s Republic of Bulgaria and on the basis of lieux de mémoire conception reveals features of their functioning in collective imagination of the Bul¬garian society. Relying upon the theoretical achievements of Memory Studies the interaction/interrelation between the images of the Revival in historiography and politics of memory is explained.