Перегляд за Автор "Янкул, Олексій Миколайович"

Зараз показуємо 1 - 20 з 22

Біографічні матеріали на сторінках «Харьковского сборника» (1887–1898 рр.): історико-джерелознавчий аспект
(Харків : Колегіум, 2019) Янкул, Олексій Миколайович
Стаття присвячена біографічним матеріалам, розміщеним на сторінках науково-популярного видання «Харьковский сборник», який виходив друком у 1887–1898 рр. і був додатком до місцевого статистико-інформаційного збірника «Харьковский календарь» (видавався з 1868 р. до 1917 р.). Ми виділяємо серед його змісту матеріали біографічного характеру, оскільки тема видатних уродженців (а також можливих забутих імен) міста Харкова і губернії є актуальною і в наш час. В ході роботи нам вдалося з’ясувати, що на сторінках «Харьковского сборника» надається не лише інформація про ту чи іншу постать, а й наводяться авторські оцінки діяльності, що є важливим для розуміння ролі даної особи в історії міста, губернії або конкретної установи. Крім того, в деяких публікаціях звертається увага на дискусійні або суперечливі питання стосовно тієї чи іншої особистості. В нашій статті ми спеціально звертаємо увагу на матеріали про вченого, просвітителя та громадського діяча В. Н. Каразіна у випуску за 1887 р., а також про письменника Г. Ф. КвіткуОснов’яненка у випуску за 1889 р., оскільки саме завдяки цим публікаціям можна сказати про те, що на сторінках «Харьковского сборника» створювався своєрідний «майданчик» для дискусії, а не надавалася «суха» інформація про ту чи іншу особистість. Робиться висновок про те, що біографічні матеріали, розміщені на сторінках «Харьковского сборника» є цінними джерелами інформації, а також надають почасти нові уявлення читачеві не лише про окремих діячів в минулому міста Харкова та губернії, але й про їх роль в історії краю.
Внесок протоієрея Миколи (Лащенкова) в дослідження історії Харківщини (на прикладі його публікацій у «Харківському збірнику» (1887–1898 рр.))
(Харків : Курсор, 2024) Янкул, Олексій Миколайович
Тези доповіді, що присвячена працям протоієрея Миколи (Лащенкова) (1829–1896), які він публікував у «Харківському збірнику» (1887–1898 рр.) — літературному додатку до статистико-інформаційного видання «Харківський календар». Більшість публікацій автора присвячені місцевій церковній історії та її діячам, проте є й кілька праць, які стосуються особистостей, які не були прямо пов’язані з релігійною діяльністю (зокрема, про П. П. Гулака-Артемовского, В. Н. Каразіна та Г. Ф. Квітку-Основ’яненка). Зроблено висновок, що внесок о. Миколи (Лащенкова) у дослідження місцевої історії (зокрема церковної) є доволі вагомим, оскільки у своїх працях він досліджував різноманітні питання, які до нього не опрацьовувалися або мали інші висновки і тим самим заклав основи для подальшого їх вивчення та дискусій.
До питання про співвідношення загальноімперської та місцевої інформації в «Харьковском календаре» (на 1869–1917 рр.)
(Praha : Berostav Druźstvo, 2020) Янкул, Олексій Миколайович
В статті розглянуто питання щодо співвідношення загальнодержавної інформації до місцевої в обов’язковому в Російській імперії статистико-інформаційному щорічнику, який видавався у кожній губернії країни. Це питання розглянуто нами на прикладі «Харьковского календаря» (на 1869–1917 рр.). Визначено характер обох видів публікацій, проведений кількісний аналіз матеріалів. Зроблений висновок про те, що загальні матеріали охоплювали лише деякі конкретні сфери життя суспільства (релігія, фінансова сфера та ін.), а місцеві дані стосувалися практично всіх сфер життя місцевого населення (від різних статистичних даних руху населення до освіти, торгівлі та ін.). Таке розмаїття інформації свідчить про те, що «Харьковский календарь» був спрямований в першу чергу на певні верстви населення міста Харкова та губернії та надавав актуальні дані як статистичного, так і науково-популярного характеру.
До питання про типологізацію «Харьковского календаря» (на 1869–1917 рр.) як історичного джерела
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2020) Янкул, Олексій Миколайович
До питання про точність губернської статистики у світлі даних загального перепису населення Російської імперії 1897 р. (на матеріалах Харківської губернії)
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Янкул, Олексій Миколайович
Тези присвячені питанню дослідження статистичних даних, які збиралися в Харківській губернії паралельно із загальним переписом населення Російської імперії 1897 р. Дані губернської статистики за цей рік були опубліковані, зокрема, в статистико-інформаційному збірнику «Харьковский календарь на 1899 год», на прикладі якого проводиться співставлення даних, отриманих у ході перепису населення Харківської губернії столичним (Санкт-Петербурзьким) Центральним статистичним комітетом і Харківським губернським статистичним комітетом. Враховуючи специфіку збору та обробки статистичних матеріалів цими двома установами, автор дійшов висновку про те, що загальний перепис населення 1897 р. дав більш точні результати щодо кількості осіб, аніж традиційна губернська статистика, оскільки були враховані всі особи, які перебували на час перепису на теренах Харківської губернії.
Из области «чистой науки» — в повседневность: статистические данные губернских календарей (на примере «Харьковского календаря» на 1869–1917 гг.)
(Витебск : ВГУ имени П. М. Машерова, 2018) Янкул, Алексей Николаевич; Янкул, Олексій Миколайович; Yankul, Oleksii Mykolaiovych
В статье рассматриваются вопрос о том, как статистические данные стали частью повседневной жизни Харьковской губерний во второй половине XIX – в начале ХХ в. В фокусе внимания автора находится её центральный информационно-статистический ежегодник — «Харьковский календарь». Автор пришёл к выводу, что с появлением изданий Харьковского губернского статистического комитета — «Памятной книжки Харьковской губернии» и «Харьковского календаря», многие данные статистики перестали быть закрытыми для общества и стали частью его повседневной жизни. Читающая публика могла познакомиться с ними в этих ежегодниках. Кроме того, издания ценны тем, что в них отражено развитие города Харькова и Харьковской губернии на протяжении практически 50 лет.
Иностранные студенты в императорском Харьковском университете (1805–1917 гг.)
(2018) Куделко, Сергей Михайлович; Янкул, Алексей Николаевич; Куделко, Сергій Михайлович; Янкул, Олексій Миколайович
В статье анализируется присутствие иностранцев в корпусе студенчества Харьковского классического университета с момента его основания и до 1917 г. Проводится анализ по странам, конфессиям и направлениям подготовки. Делается вывод о том, что во все времена в университете присутствовали иностранные подданные, число которых возрастало пропорционально общей численности студентов.
Краєзнавство України у книжковій колекції Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Янкул, Олексій Миколайович
Тези доповіді присвячені книжковій колекції, яка знаходиться у Центрі українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна, а саме тим примірникам, що стосуються краєзнавства України. Таких книжок, станом на 2023 рік нараховується 164. Зазначено, що репертуар публікацій, який міститься у розділі «Краєзнавство України» достатньо широкий і охоплює різні роки видання: від радянського часу до сьогодення, а також деякі репринтні видання ХІХ ст. і серед них можна знайти не лише довідники, путівники, монографії та інші матеріали, але й видання, які у подальшому можуть стати (або вже є) бібліографічною рідкістю.
Масове мистецтво або мистецтво для мас: стрит-арт у Харкові
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2020) Янкул, Олексій Миколайович
Стаття присвячена одному з напрямів мистецтва постмодернізму – стрит-арту, який набув поширення в Харкові на межі ХХ–ХХІ ст. Цей вид сучасного мистецтва швидко завоював симпатії харків’ян і знайшов своїх прихильників серед великої групи молодих художників-новаторів (як професіоналів, так і любителів, як окремих авторів, так і творчих колективів), які працюють у цьому стилі. Створення муралів швидко перетворилося зі стихійної роботи на керовану з боку міської влади, яка підтримала подібні зміни міського простору. На межі ХХ–ХХІ ст. перші муральні портрети в Харкові створювались стихійно, без жодного загального містобудівного плану. Останнім часом спочатку міське архітектурне управління, а потім Департамент культури Харківської міської ради взяли під свій контроль такі роботи, і подібна діяльність стала більш керованою і планомірною. До Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради звертаються художники з ініціативою створити мурал на конкретному будинку і надають його ескіз. Тобто художники самі вибирають образ, який буде створений. Для того, щоб таке зображення було створено, потрібно передусім узгодити це питання з власниками будинку, на якому планується розміщення зображення. При цьому виникає проблема в тому, хто буде підтримувати малюнок після його створення, адже гроші на його можливу реставрацію міським бюджетом не передбачаються, а частина муралів вже потребує оновлення. В статті розглянуто найбільш характерні зразки цього мистецтва в Харкові, виокремлено кілька поширених типів. Зроблено висновок про загалом позитивний вплив стрит-арту на зовнішній вигляд міста, яке стало більш яскравим і наповнилося новими смислами і змістом. Відзначається, що мурали і графіті виконують не лише декоративну, але й культурну роль. Головними героями харківських муралів є уродженці міста та видатні діячі, які зробили помітний внесок у світове мистецтво, науку та літературу.
Наукові та науково-популярні матеріали у виданні «Харьковский календарь» (на 1871–1891 рр.)
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2020) Янкул, Олексій Миколайович
Тези присвячені аналізу наукових і науково-популярних публікацій у окремих випусках статистико-інформаційного збірника «Харьковский календарь» (зокрема, на 1871–1891 рр.). Автором запропоновано класифікацію цих матеріалів. Робиться висновок про те, що найбільша кількість статей тематично відноситься до історії та сучасності Харкова та губернії, найменша кількість матеріалів – з медицини. Деякі з них повторювалися в декількох випусках, але переважали унікальні.
«Памятная книжка Харьковской губернии» (1862–1868 гг.) как источник по изучению края
(Нацыянальная бібліятэка Беларусі, 2019) Янкул, Алексей Николаевич; Янкул, Олексій Миколайович
Статья посвящена анализу структуры и роли в жизни общества первого статистико-информационного издания на территории Харьковской губернии — «Памятной книжки Харьковской губернии», которая издавалась в 1862–1868 гг. Отмечается, что для губернских статистических комитетов было важно, чтобы их публикации вмещали как можно больше информации разного характера и показывали губернию с лучшей стороны. Возможно, отчасти этим объясняется разнородность содержания «Памятной книжки Харьковской губернии», так как подобного рода издания можно считать своеобразной региональной «визитной карточкой». Делается вывод, что благодаря «Памятной книжке Харьковской губернии» можно проследить общеимперские модернизационные процессы, происходившие на данной территории в эпоху Великих реформ.
"Пишу тобі. Я сумую": образ воєнного Харкова 2022 року в дописах мешканців у соціальних мережах
(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022) Янкул, Олексій Миколайович
Статтю присвячено особливостям репрезентації в соціальних мережах образу Харкова під час воєнних дій 2022 р. Загалом було проаналізовано 87 дописів під загальною назвою «листи до Харкова», розміщених на платформах Telegram та Instagram. Усі досліджувані дописи були позначені хештегами #листхаркову та #письмохарькову. Перший «лист» датовано 20 березня 2022 р. й розміщено в соціальній мережі Instagram. У межах дослідження було проаналізовано 18 дописів цієї соціальної мережі. 24 березня харківський Telegram-канал «Где в Харькове» запустив рубрику під назвою «лист до Харкова», яка тривала до 5 квітня 2022 р. Загалом у межах цієї рубрики було опубліковано 69 дописів. Дослідження передбачало фіксацію міських об’єктів, які згадуються в «листах», що дозволило визначити знакові місця для мешканців і ті ознаки, які харків’яни приписують місту. Було визначено, що серед міських об’єктів найчастіше згадують Міський сад імені Т. Г. Шевченка, Центральний парк культури і відпочинку імені М. Горького, Харківський національний академічний театр опери і балету імені М. В. Лисенка, Харківський зоопарк, Саржин яр. Часто в дописах фігурує Харківський метрополітен, зокрема в його новому статусі бомбосховища. Водночас нерідко трапляються такі слова, як «руйнування» та «вибухи», але при цьому харків’яни неодноразово називають у «листах» воєнні дії «хворобою» для міста, а руйнування та інші пошкодження внаслідок обстрілів — «ранами». Крім того, більшість авторів листів пише про те, що місто обов’язково відбудують, і вірить у перемогу. Загалом образ воєнного Харкова завдяки цим дописам визначається як «незламне місто». Епітети «незламний», «нескорений», «стійкий» та інші подібні набувають у «листах» особливого значення в описі сучасного життя Харкова. Автори «листів» пишаються містом, його мужністю та стійкістю. Проаналізовані дописи соціальних мереж дають можливість краще зрозуміти трансформацію сприйняття міста його мешканцями, яка відбулася від початку широкомасштабної військової російської агресії проти України. Серед сучасних героїв міста автори дописів відзначають військових, комунальників, волонтерів, лікарів, рятувальників, а також усіх харків’ян загалом.
Публікації краєзнавчого характеру в «Харьковском сборнике» (до 130-річчя видання)
(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2018) Янкул, Олексій Миколайович
Тези присвячені огляду публікацій краєзнавчого характеру, які були опубліковані у додатку до статистико-інформаційного збірника «Харьковский календарь» (на 1869–1917 рр.) — «Харьковском сборнике» (1887–1898 рр.). Зазначається, що на сторінках «Харьковского сборника» друкувалися здебільшого науково-популярні статті, які вийшли з-під пера істориків, краєзнавців, етнографів, ботаніків, географів та інших представників різних галузь знань, однак, основною ідеєю збірника було розміщення матеріалів з вивчення Харківщини. У публікаціях висвітлювалися такі аспекти, як історичний розвиток краю, економічний стан, природа, духовне життя тощо.
Роль Харківського університету у виданні «Памятной книжки Харьковской губернии» (1862–1868 рр.)
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019) Янкул, Олексій Миколайович
Тези присвячені питанню щодо ролі професорів, вихованців і студентів Харківського університету в створенні першого на теренах Харківської губернії статистико-інформаційного збірника «Памятной книжки Харьковской губернии». Автор робить висновок про те, що випускники, професори, та студенти університету мали безпосереднє відношення до видання першого на Харківщині щорічного статистико-інформаційного збірника «Памятная книжка Харьковской губернии», який є одним з цінних джерел місцевої історії. Ці люди брали активну участь у зборі та обробці статистичних даних, створенні відповідних таблиць, які згодом друкувалися в виданні, яке було «першою сторінкою» славнозвісного «Харьковского календаря» – своєрідного літопису життя губернії.
Скрижалі історії Харкова. Т.1
(Харьков : Раритети України, 2020) Вовк, Ольга Ігорівна; Козіна, Анатолій Андрійович; Коршунов, Владислав Григорович; Олефір, Микола Олексійович; Пичугін, Михайло Федорович; Проценко, Михайло Володимирович; Росоха, Володимир Омельянович; Солдатенко, Валентин Іванович; Янкул, Олексій Миколайович; Куделко, Сергій Михайлович
Перший том науково-довідкового видання «Скрижалі історії Харкова» присвячений меморіалам, пам’ятникам і меморіальним дошкам Харкова, встановленим в пам’ять про героїчні та трагічні події Другої світової війни. Видання розраховане на істориків, краєзнавців, всіх тих, хто цікавиться минулим «першої столиці» України.
Скрижалі історії Харкова. Т.3
(Харків : Раритети України, 2020) Бондаренко, Ганна Анатоліївна; Вовк, Ольга Ігорівна; Коршунов, В.Г.; Кушнарьов, Сергій Сергійович; Куделко, Сергій Михайлович; Олефір, Микола Олексійович; Пичугін, М.Ф.; Проценко, Михайло Володимирович; Росоха, Володимир Омельянович; Солдатенко, В.І.; Янкул, Олексій Миколайович; Козіна, А.А.
Третій том науково-довідкового видання «Скрижалі історії Харкова» присвячений пам’ятникам і меморіальним дошкам Харкова, встановленим в пам’ять про діячів і події науки, техніки і медицини. Видання розраховане на істориків, краєзнавців, всіх тих, хто цікавиться минулим і сучасністю столиці Слобожанщини.
Статистико-інформаційний збірник «Харьковский календарь» (на 1869–1917 рр.): аналіз комплексу джерел
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2021) Янкул, Олексій Миколайович
У тезах аналізується комплекс джерел, які допомагають у вивченні статистико-інформаційного видання «Харьковский календарь» (на 1869–1917 рр.). Схарактеризовано наступні типи джерел: законодавчі акти; діловодні матеріали, які відносяться до діяльності Харківського губернського статистичного комітету та редакції «Харьковского календаря»; его-документи (автобіографії); періодика (перш за все — статистико-інформаційне видання «Харьковский календарь», а також «Памятная книжка Харьковской губернии» і «Харьковский сборник»). Робиться висновок, що джерельна база є достатньо репрезентативною та дозволяє всебічно розглянути питання, пов’язані з вивченням «Харьковского календаря» та подібних йому видань.
«Харьковский календарь» (1869–1917 рр.) як історичне та історіографічне джерело
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021-11-05) Янкул, Олексій Миколайович
Дисертація присвячена комплексному аналізу статистико-інформаційного збірника «Харьковский календарь», а також виданню, яке йому передувало – «Памятная книжка Харьковской губернии» і додатку – «Харьковский сборник». Актуальність обраної теми пов’язана з тим, що подібні масові видання на теренах Російської імперії наразі не стали об’єктом належного аналізу в літературі. Поява таких збірників є надійним маркером розвитку не лише статистики як науки, а й показником культурно-освітнього розвитку суспільства загалом, в тому числі – в регіональному вимірі. Сучасні онлайн-проєкти, які пов’язані з оцифруванням пам’ятних книжок і календарів другої половини ХІХ – початку ХХ ст., бібліографічні описи, перші аналітичні спроби свідчать про те, що інтерес до подібної періодики в наш час підсилюється.
«Харьковский календарь» (на 1869–1917 гг.): структура, направленность и информативность
(Могилев : Могилевский государственный университет имени А.А. Кулешова, 2018) Янкул, Алексей Николаевич; Янкул, Олексій Миколайович
Статья посвящена одному из основных источников по изучению истории города Харькова и Харьковской губернии второй половины XIX – начала ХХ вв. — «Харьковскому календарю». Рассматриваются предшественники издания, эволюция его структуры (которая с годами расширялась), а также издания, продолжившие его тематику. Делается вывод о том, что статистико-информационный сборник «Харьковский календарь» является уникальным изданием на локальном уровне.
«Харьковский календарь» як атрибут губернського міста другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
(Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019) Янкул, Олексій Миколайович
Тези присвячені питанню про те, як статистико-інформаційний збірник «Харьковский календарь» (на 1869–1917 рр.) поступово став атрибутом Харкова, його своєрідною «візитною карткою». Автор дійшов висновку, що «Харьковский календарь» був невід’ємною частиною повсякденного життя губернії, оскільки в ньому відображалися процеси, які дозволяють побачити розвиток краю в означений час.