Наукові роботи. Центр краєзнавства
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/12561
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Краєзнавство України у книжковій колекції Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Янкул, Олексій МиколайовичТези доповіді присвячені книжковій колекції, яка знаходиться у Центрі українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна, а саме тим примірникам, що стосуються краєзнавства України. Таких книжок, станом на 2023 рік нараховується 164. Зазначено, що репертуар публікацій, який міститься у розділі «Краєзнавство України» достатньо широкий і охоплює різні роки видання: від радянського часу до сьогодення, а також деякі репринтні видання ХІХ ст. і серед них можна знайти не лише довідники, путівники, монографії та інші матеріали, але й видання, які у подальшому можуть стати (або вже є) бібліографічною рідкістю.Документ Внесок протоієрея Миколи (Лащенкова) в дослідження історії Харківщини (на прикладі його публікацій у «Харківському збірнику» (1887–1898 рр.))(Харків : Курсор, 2024) Янкул, Олексій МиколайовичТези доповіді, що присвячена працям протоієрея Миколи (Лащенкова) (1829–1896), які він публікував у «Харківському збірнику» (1887–1898 рр.) — літературному додатку до статистико-інформаційного видання «Харківський календар». Більшість публікацій автора присвячені місцевій церковній історії та її діячам, проте є й кілька праць, які стосуються особистостей, які не були прямо пов’язані з релігійною діяльністю (зокрема, про П. П. Гулака-Артемовского, В. Н. Каразіна та Г. Ф. Квітку-Основ’яненка). Зроблено висновок, що внесок о. Миколи (Лащенкова) у дослідження місцевої історії (зокрема церковної) є доволі вагомим, оскільки у своїх працях він досліджував різноманітні питання, які до нього не опрацьовувалися або мали інші висновки і тим самим заклав основи для подальшого їх вивчення та дискусій.Документ Яків Голяховський - перший укладач статистико-інформаційних видань на Харківщині(Київ : Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 2023) Янкул, Олексій МиколайовичНа основі документів, які зберігаються в Державному архіві Харківської області, реконструйовано частину (з 1829 р. до 1871 р.) життєвого й творчого шляху першого укладача статистико- інформаційних видань на Харківщині — Якова Голяховського (1829– ?).Документ "Пишу тобі. Я сумую": образ воєнного Харкова 2022 року в дописах мешканців у соціальних мережах(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022) Янкул, Олексій МиколайовичСтаттю присвячено особливостям репрезентації в соціальних мережах образу Харкова під час воєнних дій 2022 р. Загалом було проаналізовано 87 дописів під загальною назвою «листи до Харкова», розміщених на платформах Telegram та Instagram. Усі досліджувані дописи були позначені хештегами #листхаркову та #письмохарькову. Перший «лист» датовано 20 березня 2022 р. й розміщено в соціальній мережі Instagram. У межах дослідження було проаналізовано 18 дописів цієї соціальної мережі. 24 березня харківський Telegram-канал «Где в Харькове» запустив рубрику під назвою «лист до Харкова», яка тривала до 5 квітня 2022 р. Загалом у межах цієї рубрики було опубліковано 69 дописів. Дослідження передбачало фіксацію міських об’єктів, які згадуються в «листах», що дозволило визначити знакові місця для мешканців і ті ознаки, які харків’яни приписують місту. Було визначено, що серед міських об’єктів найчастіше згадують Міський сад імені Т. Г. Шевченка, Центральний парк культури і відпочинку імені М. Горького, Харківський національний академічний театр опери і балету імені М. В. Лисенка, Харківський зоопарк, Саржин яр. Часто в дописах фігурує Харківський метрополітен, зокрема в його новому статусі бомбосховища. Водночас нерідко трапляються такі слова, як «руйнування» та «вибухи», але при цьому харків’яни неодноразово називають у «листах» воєнні дії «хворобою» для міста, а руйнування та інші пошкодження внаслідок обстрілів — «ранами». Крім того, більшість авторів листів пише про те, що місто обов’язково відбудують, і вірить у перемогу. Загалом образ воєнного Харкова завдяки цим дописам визначається як «незламне місто». Епітети «незламний», «нескорений», «стійкий» та інші подібні набувають у «листах» особливого значення в описі сучасного життя Харкова. Автори «листів» пишаються містом, його мужністю та стійкістю. Проаналізовані дописи соціальних мереж дають можливість краще зрозуміти трансформацію сприйняття міста його мешканцями, яка відбулася від початку широкомасштабної військової російської агресії проти України. Серед сучасних героїв міста автори дописів відзначають військових, комунальників, волонтерів, лікарів, рятувальників, а також усіх харків’ян загалом.Документ Статистико-інформаційний збірник «Харьковский календарь» (на 1869–1917 рр.): аналіз комплексу джерел(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2021) Янкул, Олексій МиколайовичУ тезах аналізується комплекс джерел, які допомагають у вивченні статистико-інформаційного видання «Харьковский календарь» (на 1869–1917 рр.). Схарактеризовано наступні типи джерел: законодавчі акти; діловодні матеріали, які відносяться до діяльності Харківського губернського статистичного комітету та редакції «Харьковского календаря»; его-документи (автобіографії); періодика (перш за все — статистико-інформаційне видання «Харьковский календарь», а також «Памятная книжка Харьковской губернии» і «Харьковский сборник»). Робиться висновок, що джерельна база є достатньо репрезентативною та дозволяє всебічно розглянути питання, пов’язані з вивченням «Харьковского календаря» та подібних йому видань.Документ Наукові та науково-популярні матеріали у виданні «Харьковский календарь» (на 1871–1891 рр.)(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2020) Янкул, Олексій МиколайовичТези присвячені аналізу наукових і науково-популярних публікацій у окремих випусках статистико-інформаційного збірника «Харьковский календарь» (зокрема, на 1871–1891 рр.). Автором запропоновано класифікацію цих матеріалів. Робиться висновок про те, що найбільша кількість статей тематично відноситься до історії та сучасності Харкова та губернії, найменша кількість матеріалів – з медицини. Деякі з них повторювалися в декількох випусках, але переважали унікальні.Документ Масове мистецтво або мистецтво для мас: стрит-арт у Харкові(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2020) Янкул, Олексій МиколайовичСтаття присвячена одному з напрямів мистецтва постмодернізму – стрит-арту, який набув поширення в Харкові на межі ХХ–ХХІ ст. Цей вид сучасного мистецтва швидко завоював симпатії харків’ян і знайшов своїх прихильників серед великої групи молодих художників-новаторів (як професіоналів, так і любителів, як окремих авторів, так і творчих колективів), які працюють у цьому стилі. Створення муралів швидко перетворилося зі стихійної роботи на керовану з боку міської влади, яка підтримала подібні зміни міського простору. На межі ХХ–ХХІ ст. перші муральні портрети в Харкові створювались стихійно, без жодного загального містобудівного плану. Останнім часом спочатку міське архітектурне управління, а потім Департамент культури Харківської міської ради взяли під свій контроль такі роботи, і подібна діяльність стала більш керованою і планомірною. До Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради звертаються художники з ініціативою створити мурал на конкретному будинку і надають його ескіз. Тобто художники самі вибирають образ, який буде створений. Для того, щоб таке зображення було створено, потрібно передусім узгодити це питання з власниками будинку, на якому планується розміщення зображення. При цьому виникає проблема в тому, хто буде підтримувати малюнок після його створення, адже гроші на його можливу реставрацію міським бюджетом не передбачаються, а частина муралів вже потребує оновлення. В статті розглянуто найбільш характерні зразки цього мистецтва в Харкові, виокремлено кілька поширених типів. Зроблено висновок про загалом позитивний вплив стрит-арту на зовнішній вигляд міста, яке стало більш яскравим і наповнилося новими смислами і змістом. Відзначається, що мурали і графіті виконують не лише декоративну, але й культурну роль. Головними героями харківських муралів є уродженці міста та видатні діячі, які зробили помітний внесок у світове мистецтво, науку та літературу.Документ До питання про типологізацію «Харьковского календаря» (на 1869–1917 рр.) як історичного джерела(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2020) Янкул, Олексій МиколайовичДокумент До питання про співвідношення загальноімперської та місцевої інформації в «Харьковском календаре» (на 1869–1917 рр.)(Praha : Berostav Druźstvo, 2020) Янкул, Олексій МиколайовичВ статті розглянуто питання щодо співвідношення загальнодержавної інформації до місцевої в обов’язковому в Російській імперії статистико-інформаційному щорічнику, який видавався у кожній губернії країни. Це питання розглянуто нами на прикладі «Харьковского календаря» (на 1869–1917 рр.). Визначено характер обох видів публікацій, проведений кількісний аналіз матеріалів. Зроблений висновок про те, що загальні матеріали охоплювали лише деякі конкретні сфери життя суспільства (релігія, фінансова сфера та ін.), а місцеві дані стосувалися практично всіх сфер життя місцевого населення (від різних статистичних даних руху населення до освіти, торгівлі та ін.). Таке розмаїття інформації свідчить про те, що «Харьковский календарь» був спрямований в першу чергу на певні верстви населення міста Харкова та губернії та надавав актуальні дані як статистичного, так і науково-популярного характеру.