Наукові роботи. Медичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1136
Переглянути
535 результатів
Результати пошуку
Документ Віддалені наслідки радіонуклідного лікування раку щитоподібної залози (перше інформаційне повідомлення)(Харків : ТОВ «Золоті сторінки», 2018) Васильєв, Леонід Яковлевич; Кулініч, Галина Василівна; Радзішевська, Євгенія Борисівна; Vasyliev, l. Ya.; Kulinich, H. V.; Radzishevska, Ye. B.Мета роботи. Аналіз віддалених наслідків лікування хворих на РЩЗ на підставі катамнестичних даних паперових історій хвороби, формалізованих та трансформованих у електронну форму для проведення статистичного аналізу за технологією Data Minіg. Матеріали і методи. Проаналізовано 315 історій хвороби та відібрано й внесено до електронної бази даних інформацію про перебіг захворювання 100 пацієнтів – 86 жінок та 14 чоловіків. Онкологічні прояви мали 43 пацієнти, у тому числі: метастази – 22 особи (51%); другі раки – 8 осіб (19%); рецидиви – 13 осіб (30%). Окрім онкологічних ускладнень, 13 хворих цієї групи також мали терапевтичні наслідки (ускладнення), які було внесено до бази даних. 57 фізичних осіб мали лише терапевтичні наслідки лікування. Із урахуванням терапевтичних наслідків хворих, про яких йшлося вище, загальна кількість терапевтичних ускладнень становила 218 випадків. Статистичну обробку проводили методами непараметричної статистики за допомогою пакета програм Statistica Basic Academic 13 for Windows. Результати. З огляду на проведене радіонуклідне лікування (РНЛ), пацієнти без онкологічних проявів у порівнянні з пацієнтами з онкологічними проявами, характеризувалися більш тривалим терміном лікування, більшою кількістю курсів, більшою загальною дозою активності під час РНЛ та більш тривалим терміном до настання абляції, що можна вважати науковим підґрунтям для розрахунку разової дози активності під час РНЛ та його тривалості для пацієнтів із обтяженим соматоневрологічним анамнезом. До того ж, пацієнти без онкологічних проявів мали удвічі меншу кількість випадків проростання пухлини крізь капсулу, більш низький індекс маси тіла та були молодшими за пацієнтів з онкологічними проявами. При цьому проростання пухлини через капсулу є фактором ризику віддаленого у часі метастазування, проте не є фактором ризику щодо місцевого рецидивування та появи других раків. Більш типовою гістологічною формою пацієнтів з онкологічними проявами була папілярна аденокарцинома. Як фактори ризику появи місцевих рецидивів визначено підвищену тривалість терміну лактації у фертильний період й знижену дозу гормонотерапії, а у пацієнтів із другими раками – низьку тривалість гормонотерапії та перебування у ста ні пременопаузи у жінок. Показано, що використання радіонуклідної терапії як складової спеціального лікування РЩЗ збільшує частоту хвороб системи кровообігу порівняно із популяційними даними у 2,1 разу, зокрема частоту появи найпоширеніших нозологічних форм (ІХС та ГХ) у 2,9 та 1,85 разу відповідно. Висновки. Проведення статистичного аналізу за технологією Data Minіg дозволило виявити зв’язок між появою віддалених онкологічних проявів лікування раку щитоподібної залози та характеристиками радіо нуклідного лікування, фактором проростання пухлини крізь капсулу, дозою гормонотерапії, тривалістю лактації у фертильний період та деякими іншими факторами, а також констатувати збільшення частоти появи хвороб системи кровообігу порівняно із популяційними даними у 2,1 разу.Документ Результати аналізу безпосередніх ускладнень протипухлинного лікування у хворих на рак щитоподібної залози(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», 2017) Васильєв, Леонід Яковлевич; Кулініч, Галина Василівна; Радзішевська, Євгенія Борисівна; Савченко, Антоніна Степанівна; Vasiliev, L. Ya.; Kulinich, H. V.; Radzishevska, Ye. B.; Savchenko, A.S.Мета роботи. Оцінити ризики появи негативних наслідків лікування хворих на рак щитоподібної залози. Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – оцінка ризику розвитку ранніх соматоневрологічних ускладнень залежно від схем лікування захворювань щитоподібної залози за результатами аналізу ма сивів даних 120 історій хвороб пацієнтів. Методи дослідження – методи непараметричної статистики, багатовимірний статистичний аналіз, технологія пошуку прихованих знань. Результати. На базі накопичених масивів даних було з’ясовано частоту появи несприятливих ранніх соматонев рологічних наслідків – анемія 15,8%, сіалоаденіт – 27,5%, гастрит – 2,5%, порушення серцевого ритму – 72,5%, полінейропатія – 83,0%. Вперше з’ясовано залежність їх появи від наявності супутньої патології (гіпо паратиреоз, гіпокальціємія, виразкова хвороба, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність, хвороби сполучної тканини, варикозне розширення вен нижніх кінцівок) та анамнестичних даних: вік, стать, стадія захворювання, кількість оперативних втручань та курсів радіонуклідної терапії, стан за школою EСOG. Висновки. Виявлено фактори, які на статистично значущому рівні впливають на появу безпосередніх ускладнень радіойодотерапії. Відзначено, що такими чинниками є супутні соматичні захворювання, особливо серцево-судинні, ендо кринної та нервової системи. Подальший аналіз накопиченого досвіду лікування раку щитоподібної залози допоможе розробити під ходи щодо оптимізації вибору оптимальних схем лікування та постлікувального моніторингу хворих.Документ Багаторічний досвід лікування раку щитоподібної залози в ДУ «інститут медичної радіології імені С.П. Григор’єва НАМН України»(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2015) Ткаченко, Григорій Іванович; Васильєв, Леонід Яковлевич; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Грушка, Ганна Василівна; Луховицька, Наталія Ігорівна; Савченко, Антоніна Степанівна; Ріяко, В.М.; Tkachenko, G.I.; Vasiliev , L.Ya.; Astapieva, O.M.; Hrushka, G.V.; Lukhovytska, N.I.; Savchenko, A.S.; Riyako , V.M.Метою роботи було узагальнення багаторічного досвіду лікування диференційованого раку щитоподібної залози (ДРЩЗ) 131І у провідному відділенні ядерної медицини, яке визнано в Україні родоначальником боротьби з цим поширеним онкозахворюванням. Проведено аналіз ефективності лікування таких хворих за період 2010–2014 років. Доведено, що ДРЩЗ відрізняється сприятливим перебігом і в прогностичному відношенні є найбільш обнадійливим проти іншими онкологічними захворюваннями.Документ Характеристика ускладнень радіонуклідної терапії самарієм оксабіфором у онкологічних хворих(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2015) Савченко, Антоніна Степанівна; Грушка, Ганна Василівна; Ткаченко, Григорій Іванович; Луховицька, Наталія Ігорівна; Savchenko, A.S.; Hrushka, G.V.; Tkachenko, G.I.; Lukhovytska, N.I.На основі даних клініко-інструментального обстеження 30 онкологічних хворих з кістковими метастазами проведено облік та аналіз ускладнень радіонуклідної терапії (РНТ) самарієм оксабіфором (153Sm). Визначено, що РНТ 153Sm підвищує ефективність комплексного паліативного лікування хворих з кістковими метастазами, має хорошу переносимість і не супроводжується посиленням частоти променевих реакцій та ускладнень.Документ Клінічна оцінка ефективності радіонуклідної терапії 153Sm-оксабіфору в онкологічних хворих із кістковими метастазами(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2016) Луховицька, Наталія Ігорівна; Грушка, Ганна Василівна; Ткаченко, Григорій Іванович; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Савченко, Антоніна Степанівна; Підченко, Наталія Сергіївна; Боброва, Владислава Максимівна; Lukhovytska, N.I.; Hrushka, G.V.; Tkachenko, G.I.; Astapieva, O.M.; Savchenko, A.S.; Pidchenko, N.S.; Bobrova, V.M.Мета роботи. Проведення клінічної оцінки ефективності радіонуклідної терапії (РНТ) 153Sm-оксабіфором у онкологічних хворих із кістковими метастазами. Матеріали і методи. РНТ була проведена 24 пацієнтам (18 жінкам, хворим на рак грудної залози та 6 чоловікам, хворим на рак передміхурової залози). 153Sm-оксабіфор вводили внутрішньовенно через ангіокате тер в активностях з розрахунку 11,03–90,82 МБк/кг. Сканування всього тіла проводили через 3–72 год після введення 153Sm-оксабіфору з наступною порівняльною оцінкою з даними передтерапевтичної остеосцин тиграфії з 99mTc-пірфотехом. Результати. Після 17 (57 %) курсів паліативної РНТ зареєстровано стійке зниження інтенсивності та тривалості больового синдрому через 1–60 діб. Безбольовий період після курсу лікування тривав від 3 до 10 міс. Доведено, що при застосуванні лікувальної дози РФП з уведеною лікувальною активністю в діапазоні 37,37–55,50 МБк/кг аналгезуючий ефект розвинувся раніше — у термін (8,1 ± 1,3) діб, ніж у пацієнтів, які отримували нижчі лікувальні активності (р = 0,039, р = 0,004). Висновки. Радіонуклідна терапія 153Sm-оксабіфором для лікування больового синдрому у пацієнтів з кістковими метастазами, які несприйнятливі до ненаркотичних анальгетиків, хіміо- та гормонотерапії, а також у тих хворих, для яких неможливо провести дистанційну радіотерапію внаслідок множинного ураження кістяка, є відносно простим, ефективним і перспективним методом лікування.Документ Case History of Familial Combined Hyperlipoproteinemia(2019-05-13) Babii, O.; Simonova, I.; Vasylenko, O.Документ Гіпо- та гіпертензивні стани у сучасної молоді(2019-05-12) Карнаух, Е.В.; Остапенко, Г.А.Документ Превентивні та лікувальні протигрипозні засоби, найбільш популярні серед студентів-медиків(2019-05-12) Карнаух, Е.В.; Корнілова, І.Р.Документ Як студенти-медики долають свої стреси(2019-05-12) Карнаух, Е.В.; Дащук, А.А.Документ Перепади рівня артеріального тиску в молодому віці як факт омолодження кардіоваскулярної захворюваності(2019-05-12) Карнаух, Е.В.; Остапенко, Г.А.