Наукові роботи. Медичний факультет

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1136

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 595
  • Документ
    100 років Інституту медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва: історичні події
    (Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Красносельський, Микола Віллєнович; Артамонова, Неоніла Олегівна; Krasnoselskyi, Mykola Villenovich; Artamonova, Neonila Olehivna
    Актуальність. Історичний огляд діяльності Інституту медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва є актуальним, оскільки зумовлений потребою систематизації шляхів розвитку установи до сторічного ювілею. З відображенням сукупності уявлень про минуле можна реально оцінити і сприйняття історичних подій, особистостей та явищ. Мета роботи – узагальнити історичні відомості про станов- лення та розвиток Державної установи «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України». Матеріали роботи. Проведено аналіз історичної наукової літератури, рукописів, архівних паперових матеріалів, матеріалів на електронних та інших носіях, що розкривають історичні аспекти ста- новлення рентгенології, радіології та онкології в Україні та, зокрема, Харкові. Результати та їх обговорення. Протягом століття існування інституту науковці кількох поколінь пройшли величезний шлях у створенні і розвитку рентгенології, променевої терапії, променевої діагностики, онкології, радіобіології, радіаційної дозиметрії та ін. Вони першими отримали радій для країни, відкрили онкологічні диспансери, рентгенологічний технікум, розгорнули широку мережу пе- риферійних науково-опорних пунктів (13 рентгенологічних та 26 онкологічних). І сьогодні колектив інституту докладає багато зусиль для подальшого розвитку науки і медицини на користь здоров’я людей. Висновки. Сто років тому з перших кроків розвитку онкології та ра- діології сформувалася нова наукова школа фахівців, яка зробила великий внесок у становлення кількох найактуальніших медичних дисциплін і продовжує сприяти їх ефективному науково-теоретичному і практичному розвитку.
  • Ескіз
    Документ
    Клінічні ефекти та функціональний стан ендотелію у хворих на АГ з субоптимальним рівнем К+ в динаміці лікування високодозованим калій-магнієвим мінеральним комплексом
    (Київ : Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, 2024) Кочуєв, Геннадій Іванович; Кочуєва, Марина Миколаївна; Грек, Іван Ігорович
    Сьогодні важливу роль у формуванні та прогресуванні серцево-судинних захворювань приділяють електролітному дисбалансу. Ризик розвитку серцево-судинних подій також залежить від дефіциту калію та магнію. Проте недостатньо вивченим залишається питання щодо ризиків та клінічних наслідків субоптимального рівня калію в сироватці крові. Мета дослідження: аналіз впливу мінерального комплексу на клінічний статус, сироваткові рівні калію і магнію та функціональний стан ендотелію, серцевий ритм і параметри ліпідного спектра крові у хворих на артеріальну гіпер- тензію (АГ) 2-го ступеня.
  • Ескіз
    Документ
    Патоморфологія та статево-вікові тенденції ехінококових кіст печінки
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Ткаченко, Наталія Олександрівна; Левченко, Руслана Валеріївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Омельченко, Володимир Федорович
    Ехінококоз належить до біогельмінтозів із хронічним перебігом і розвитком солітарних або множинних кістозних утворень у печінці, легенях й інших органах. У людини цю патологію спричиняє личинкова стадія ціп'яка Exinococcus granulosus, а інфікування відбувається під час контакту з хворими тваринами, збирання ягід і трав, пиття забрудненої яйцями гельмінта води з різноманітних джерел тощо. Шкідлива дія паразита на організм людини зумовлена токсичними продуктами його обміну і механічним тиском ехінококової кісти на навколишні тканини й органи; ступінь тяжкості перебігу ехінококозу залежить від місця локалізації і розміру кісти; найчастіше зустрічається ехінококоз печінки (50–70% випадків). Останнім часом ехінококоз набуває актуальності в Україні, що пов’язано з ростом захворюваності й розвитком різноманітних ускладнень захворювання. За період 2017–2021 рр. було прооперовано 24 пацієнта з первинним ехінококозом печінки з подальшим патоморфологічним дослідженням післяопераційного матеріалу.
  • Ескіз
    Документ
    Динаміка морфологічних змін у легенях пацієнтів із COVID-19
    (Дніпро : Дніпровський державний медичний університет, 2022) Проценко, Олена Сергіївна; Ткаченко, Наталія Олександрівна; Ремньова, Наталія Олексіївна
    COVID-19 – це інфекційне захворювання, яке спричиняє нещодавно відкритий коронавірус SARS-CoV-2. Інфікування вірусом активує запальну реакцію, яка призводить до дифузного альвеолярного пошкодження. Під час важкої інфекції відбувається блискавична активація каскаду коагуляції з подальшим утворенням мікротромбів, тромбоемболією легеневої артерії та інфарктами легень різного розміру у важкохворих пацієнтів (Magro C., 2020). У всіх пацієнтів, померлих від COVID-19, виявлене дифузне альвеолярне пошкодження. Інформації стосовно динаміки морфологічних змін у легенях пацієнтів із COVID-19 сьогодні недостатньо і вона потребує доповнення.
  • Ескіз
    Документ
    Морфологічні особливості тератоми головного мозку
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Слободіна, Дарья Михайлівна; Ткаченко, Наталія Олександрівна; Першин, Антон Миколайович
    Тератома відноситься до пухлин ембріогенетичного походження та виникає внаслідок порушення закладки певних тканин, процесу їх дозрівання та локалізації. За своєю природою пухлина може бути доброякісною або злоякісною. Локалізація пухлини в області голови та шиї призводить до розвитку станів, які погрожують життю і можуть викликати летальні наслідки. Навіть при гістологічно доброякісній тератомі головного мозку, в результаті її розростання та впливу на сусідні тканини можливе виникнення ускладнень з летальними наслідками.
  • Ескіз
    Документ
    Гендерно-вікові та морфологічні аспекти повторного гострого інфаркту міокарда
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Дергоусова, Дар'я Вадимівна; Ткаченко, Наталія Олександрівна; Мазний, Олександр Миколайович
    за 2023 рік у патологоанатомічному відділенні зареєстровано 39,8% розтинів з повторними гострими інфарктами міокарда, з найбільшою їх кількістю у жовтні та листопаді, відповідно 85,7% та 61,5%, р<0,05. Таким чином, необхідне удосконалення та покращення заходів щодо вторинної профілактики гострих ІМ сімейними лікарями та кардіологами.
  • Ескіз
    Документ
    Синдром сухого ока та інфекція CoVID-19
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023) Проценко, Олена Сергіївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Ткаченко, Наталія Олександрівна; Медведєва, Карина Андріївна
    Сьогодні весь світ продовжує боротьбу з новим пандемічним захворюванням COVID-19. Причиною є коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV-2). Виникнення нових варіантних мутацій вірусу сприяло появі різноманітних клінічних проявів, зокрема і з боку органів зору [Chen et al., 2020]. Як виявилося, очна поверхня потенційно може служити вхідними воротами для вірусу, а також бути одним зі шляхів передавання вірусу, особливо у разі синдрому сухого ока. Синдром сухого ока є глобальною проблемою нашого сьогодення і призводить до пригнічення захисних та імунних механізмів очної поверхні, що робить її вразливою для проникнення інфекції. SARS-CoV-2 виявляється у слізній рідині пацієнтів із COVID-19 як за наявності очних симптомів хвороби, так і без них. При цьому, око не тільки може бути вхідними воротами інфекції, а й слугувати резервуаром інфекції та способом передачі інфекції від людини до людини.
  • Ескіз
    Документ
    Зміни масових показників та гістоархетектоніки передміхурової залози щурів унаслідок експериментальної гіперплазії передміхурової залози та після призначення композиції, що містить вітамін D та простатопротектор
    (Харків : ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», 2024) Ткаченко, Наталія Олександрівна; Проценко, Олена Сергіївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Коренєва, Євгенія Михайлівна; Мараховський, Ігор Олегович; Смолєнко, Н. П.; Бєлкіна, Інна Олегівна; Кустова, Світлана Петрівна; Бойко, М. О.; Бречка, Наталія Михайлівна; Бондаренко, Володимир Олександрович; Ремньова, Наталія Олександрівна
    Захворювання передміхурової залози (ПЗ) суттєво впливають на працездатність, загальний психоемоційний стан та репродуктивне здоров’я чоловіків. Кожного року населення і держави зазнають значних економічних збитків, а показники захворюваності постійно зростають. Важливими факторами розвитку розладу функціонування простати є порушення кровообігу в органах малого тазу (застійні явища), надмірне охолодження, стреси, перевантаження, тривале вимушене положення людини. На тлі дисбалансу статевих гормонів унаслідок цього може розвиватися гіперплазія ПЗ (ДГПЗ). При цьому простатогенне зниження фертильності чоловіків може мати різні причини, які частіше пов'язані з порушенням структури та функції залози. Експериментальна сульпірид-індукована гіперплазія передміхурової залози 12-місячних самців щурів супроводжується збільшенням майже на третину маси вентральної частини передміхурової залози, при цьому у в нії гістологічно спостерігається зростання висоти залозистого епітелію; відсотку паренхіматозного та зменшення стромального компонентів, знижується стромально-паренхіматозний індекс. Аналогічні зміни спостерігаються у гістологічній будові й дорзальної частини передміхурової залози. Сумісне введення холекальциферолу та екстракту плодів пальми Сабаль призводило до нормалізації абсолютної маси органу. Масові показники дорзальної частини простати при експериментальній патології не змінювались. Комбіноване застосування вітаміну D3 і екстракту Serenoa Repens задля корекції гіперплазії передміхурової залози сприяє значному покращенню морфометричних показників як у вентральній, так і дорзальній частині простати щурів.
  • Ескіз
    Документ
    Поверхня структур організму людини як клінічно інформативна одиниця
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Гайденко, Вероніка Євгеніївна; Шаповал, Олена Володимирівна
    Поверхні як межі двох суміжних областей простору широко представлені у живих організмах. Структурно-фунціональний стан поверхонь відіграє важливу роль у процесах, які перебігають в організмі людини на молекулярному, субклітинному, клітинному, тканинному та органному рівнях організації. В основі багатьох патологічних процесів лежить порушення структурно - функціональних властивостей поверхонь структур організму. Характеристики поверхонь макроскопічних та мікроскопічних структур організму людини є клінічно інформативними, їх можливо і доцільно використовувати у якості діагностичних і прогностичних критеріїв перебігу і наслідків захворювань.
  • Ескіз
    Документ
    Практична значущість гістологічної класифікації пухлин вилочкової залози
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Семенко, Антон Сергійович
    Пухлини вилочкової залози (тимоми) є найбільш частими пухлинами середостіння, які можуть супроводжуватися імунологічними розладами або симптомами міастенії. Вивчення міжнародної гістологічної класифікації пухлин тимусу підтвердило її практичну значущість через аналіз гістологічних препаратів тканини вилочкової залози хворих на пухлини пацієнтів, оскільки класифікація заснована на збільшенні співвідношення кількості епітеліальних клітин до лімфоцитів у різних типів пухлин, що підтверджує значущість гістологічного аналізу у сукупності з сучасними методами діагностики пухлин тимусу.