Наукові роботи. Медичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1136
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Характеристика деяких біологічних властивостей канцерогенезу в розвитку раку шлунка(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Красносельський, Микола Віллєнович; Мовчан, Олексій Володимирович; Пономарьов, Ігор Миколайович; Кrasnoselskyi, N.; Movchan, O.; Ponomariov, I.В роботі доводиться можливість підвищити ефективність комплексного лікування хворих на рак шлунка шляхом індивідуалізації на підставі визначення особливостей показників канцерогенезу злоякісного процесу. Обстежено 80 хворих на РШ, яким визначалась МСН за локусами ВАТ 25; ВАТ 26, індекс проліферації Кі-67 та мутація гена р53. За результатами обстеження можна стверджувати, що при раку шлунка, мутація гена р53 спостерігається переважно в пухлинах з відсутньою МСН за локусами ВАТ 25 та 26. Доведено, що наведені дані можна розглядати як підтвердження багатобічності генетичних порушень у канцерогенезі. У пухлинах зі збереженою функцією генів стабільності, тобто за можливості відновлення хромосомних поломок, виникнення та проліферація злоякісних клітин пов’язані з порушенням апоптозу в критичних точках процесу поділу клітини.Документ Наративний огляд діагностичних та прогностичних можливостей виділення циркулюючих пухлинних клітин(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2023) Красносельський, Микола Віллєнович; Гладких, Федір Володимирович; Кулініч, Галина Василівна; Рубльова, Тетяна Валеріївна; Коморовський, Роман Ростиславович; Krasnoselskyi, Mykola Villenovych; Hladkykh, Fedir Volodymyrovych; Kulinich, Halyna Vasylivna; Rubleva, Tetiana Valeriivna; Komorovsky, Roman RostyslavovychВ роботі охарактеризовано сучасні діагностичні та лікувальні можливості виділення циркулюючих пухлинних клітин. Матеріали та методи. Пошук літературних джерел проводили за ключовими словами, вивчались резюме статей та виключались публікації, які не відповідали критеріям дослідження, вивчались повні тексти відібраних. Зроблено висновки, що у порівнянні зі звичайною біопсією, дослідження циркулюючих пухлинних клітин є відносно недорогим та неінвазивним методом, тому його можна повторювати багато разів під час терапії, що робить цю методику потужним інструментом моніторингу розвитку раку. З огляду на низьку кількість циркулюючих пухлинних клітин у цільній периферичній крові, їх виокремлення є вирішальним кроком для подальшого аналізу. Вчасне виявлення та характеристика циркулюючих пухлинних клітин є новою стратегією прогнозування та ідентифікації рецидиву онкологічної патології. Циркулюючі пухлинні клітини, виявлені до та після ад’ювантної терапії, променевої терапії або хірургічної резекції первинної пухлини, були описані як незалежні фактори ризику рецидиву та смерті.Документ Місцевий рецидив саркоми м’яких тканин у пацієнта молодого віку(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2019) Красносельский, Микола Віллєнович; Білий, Олександр Миколайович; Підлісний, Руслан Анатолійович; Рубльова, Тетяна Валеріївна; Дем’яненко, Валерія Вікторівна; Krasnoselsky, М.; Biliy, O.; Krutko, E.; Podlesniy, R.; Rubleva, T.; Demyanenko, V.У статті представлено опис випадку місцевого рецидиву саркоми м’яких тканин спини у пацієнта 18 років. Пацієнту в 2018 р. було проведено комбіноване лікування з приводу Юінгподібної саркоми м’яких тканин спини зліва (хірургічне лікування 07.09.2018 р., метастази в легені 10.2018 р., після 3-х циклів хіміотерапії). У грудні 2018 року при контрольному обстеженні діагностовано рецидив саркоми тієї самої ділянки, регресія метастатичних вогнищ у легенях. Звернувся за допомогою в ДУ «ІМР НАМН України», де за рішенням консиліуму рекомендовано хірургічне лікування. Хворий успішно прооперований. Протягом 6 місяців хворий до клініки не звертався.Документ Кореляція змін показників периферичної крові хворих на рак шлунка залежно від об’єму оперативного втручання(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2019) Красносельський, Микола Віллєнович; Мовчан, Олексій Володимирович; Krasnoselskiy, M.; Movchan, O.В роботі наведені порівнянні результати радикального оперативного лікування хворих на рак шлунку, розділених на дві групи: після радикального видалення шлунка з пухлиною відновлювально-реконструктивний етап був проведенний з формуванням тонко-тонкокишкового резервуару за запропонованою методикою (20 хворих), та за стандартизованою методикою (20 хворих). Встановлено, що за умови формування тонко-тонкокишкового резервуару на відновлювальному етапі після виконання радикальних оперативних втручань з приводу раку шлунка забезпечується більш раннє відновлення клітинного та гуморального імунітету, що дозволяє знизити відсоток післяопераційних ускладнень; виявлено, що відновлювальний етап у пацієнтів скорочуєтся після операцій за рахунок більш швидкого налагодження фізіологічних процесів в організмі хворого; доведено, що розроблена методика підвищує безпосередню та найближчу виживаність хворих.Документ Актуальні питання хірургії раку стравоходу і гастроезофагеального раку(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Красносельський, Микола Віллєнович; Старіков, Володимир Іванович; Андрій Сергійович, Андрій Сергійович; Krasnoselskyi, Mykola Villenovich; Starikov, Volodymir Ivanovich; Khodak, Andrii SerhiiovychВ роботі проаналізовано літературні джерела, які стосуються розвитку хірургії раку стравоходу та гастроезофагеального раку в хронологічному аспекті. Пошук був обмежений дослідженнями, опублікованими в період 1975–2020 рр. Особлива увага приділялась аналізу ефективності виконання лімфодисекції та методикам формування стравохідно-шлункового анастомозу в порівняльному аспекті. У роботі також проаналізовані матеріали власних багаторічних досліджень авторів з цієї проблеми. Дані літератури свідчать про те, що неспроможність стравохідно-шлункового анастомозу займає друге місце серед ускладнень. При виконанні трьохзональної лімфодисекції п’ятирічна виживаність збільшується на 10 %. Неспроможність стравохідно-шлункового анастомозу в провідних клініках складає від 3 до 9 %. Виконання пластичного стравохідно-шлункового анастомозу підвищує його фізіологічні властивості. Таким чином, хірургічне лікування залишається основним стратегічним напрямком при лікуванні РС і ГЕР. Першочерговою метою лікування визнається виживаність хворих. Дані свідчать про необхідність виконання обов’язкової медіастинальної та абдомінальної лімфодисекції. Лікування раку цієї локалізації потребує використання ад’ювантних методів лікування (хіміо- та променевої терапії)