Наукові роботи. Філологічний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/598
Переглянути
19 результатів
Результати пошуку
Документ Неологізми та оказіоналізми в комунікативних стратегіях і тактиках радянського дискурсу (на матеріалі журналу «Перець» 1941–1945 років)(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2013) Коротич, К.В.У статті виявлено, що інновації, які функціону-вали в журналі «Перець» 1941–1945 років, були одним із засобів репрезентації стратегій, спрямованих на витворення негативного образу ворога й переконування реципієнта в перемозі СРСР під час Другої світової війни. З’ясовано, що ці лексеми, репрезентуючи концепти ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ, ЛЮДСЬКІ ВАДИ, ВТЕЧА, КІНЕЦЬ, СМЕРТЬ, БРЕХНЯ, являли собою потужний засіб впливу на картину світу людини. Важливе прагматичне навантаження в проаналізованих одиницях несуть демінутивні суфікси, конотативне забарвлення, внутрішня форма та їх семантика. In the article the author showed that innovations which functioned in the «Perets» magazine of 1941–1945 were one of means of the representation of the strategіes directed on the creation of a negative image of the enemy and belief of the recipient in a victory of the USSR during World War II. These lexemes represented a powerful means of influence on the picture of the world of the person, representing the concepts ACTIVITY OF THE PERSON, HUMAN SHORTCOMINGS, FLIGHT, END, DEATH, LIE. Diminutive suffixes, connotation colouring, an inner form and its semantics have important pragmatic loading in the analysed words.Документ Концепти «жити», «життя» як об’єкт сучасних лінгвістичних досліджень(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2013) Бобро, М.П.У статті розглянуто стан вивчення концептів «жити», «життя» у сучасних гуманітарних науках, передусім у лінгвістиці та етнолінгвістиці. Виявлено й схарактеризовано основні напрямки та методику аналізу концептів, звернуто увагу на їх етнокультурну маркованість та особливості вербальної маніфестації у різних мовах. Узагальнено досвід структурування концептів на ядро та периферію. Накреслено перспективи наукового дослідження концептів «жити», «життя» на матеріалі української мови в синхронічному та діахронічному аспектах. The article considers the condition of the concepts «live», «life» in modern Humanities, first of all in linguistics and ethnolinguistics. Main trends and methods of the concepts analysis are defined and characterized, attention is paid to their ethnocultural markedness and peculiarities of their verbal manifestation in different languages. The experience of structuring the concepts into their core and periphery is summarized. Prospects of scientific study of the concepts «to live», «life» in the Ukrainian language in synchronic and diachronic aspects are outlined.Документ Мовні способи дискредитації релігії в радянському дискурсі (на матеріалі української преси 20–30-х років XX століття)(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Коротич, К.В.У статті на матеріалі журналу «Безвірник» 1920–1930-х рр. виділено й схарактеризовано основні зміни в лінгвальній репрезентації концепту РЕЛІГІЯ та проаналізовано характерні мовленнєві засоби та прийоми реалізації стратегії дискредитації релігії. Це негативнооцінна метафора, розширення асоціативного поля концепту РЕЛІГІЯ, наведення нових асоціативних зв’язків, зміна референції, значення лексем, оцінки, конотативного забарвлення, а також коментоване цитування, контекстуальна антонімія, невигідне порівняння, використання переорієнтованих висловів із дискурсу ідеологічного супротивника, радянізмів та іронії. In the article the author allocated and characterized the main changes in the language presentation of a concept RELIGION and analysed characteristic speech means and receptions of the realization of the strategy of the discredit of the religion on the material of the magazine «Bezvirnyk» (atheist) of the 1920–1930th. It are a metaphor with negative estimate, expansion of an associative field of the concept RELIGION, arising of the new associative connections, change of the reference, word meanings, estimate, connotation colouring and the commented citation, contextual antonymy, unprofitable comparison, use of the reoriented expressions from the discourse of the ideological opponent, sovetizms and irony.Документ Языковая концептуализация обиды: вариации на тему одной из работ И.И. Срезневского(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Савченко, Л.Р.До 200-річчя від дня народження академіка Ізмаїла Івановича Срезнєвського. В статье осуществляется реконструкция национально-специфических смыслов концепта ОБИДА на фоне сопоставления с украинскими словами ОБРАЗА, ОБРАЗИТИ. Особое внимание уделяется этимонам соответствующие слов. The study focuses on the reconstruction of cross-cultural roots of the word ”offence.” The study is performed to compare the Russian word to its Ukrainian counterparts, such as “resentment” and “to insult.” Particular attention is paid to etymons of the corresponding words.Документ Представления о юродстве в обыденном дискурсе (по данным лингвистического эксперимента)(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Маслий, Е.В.У статті описані результати соціолінгвістичного експерименту, який було проведено у вигляді анкетування 100 респондентів. Опитування продемонструвало уявлення та стереотипи сучасних носіїв російської мови про юродство. Автор реконструював особливості, смислові і ціннісні домінанти концепту «юродство» у повсякденному дискурсі, що характеризуються найбільшою шаблонністю та сталістю. В завдання публікації входив також опис динаміки концептуальних смислів юродство. В статье описаны результаты социолингвистического эксперимента, проведенного в форме анкетирования 100 респондентов. Опрос продемонстрировал представления и стереотипы современных носителей русского языка о юродстве. Автор реконструировал особенности, смысловые и ценностные доминанты концепта «юродство» в обыденном дискурсе, которые характеризуются наибольшей шаблонностью и устойчивостью. В задачу публикации входило также описание динамики концептуальных смыслов юродство. In the article results of the sociolinguistic experiment carried out in the interrogational form with the help of 100 respondents are described. Interrogation demonstrated ideas and stereotypes of native speakers of the Russian language about yurodstvо. The author reconstructed peculiarities, semantic and value dominants of the concept “yurodstvo” in the common discourse, which are characterized by the greatest banality and stability as well. The publication also gives the description of the dynamics of conceptual senses tied to yurodstvo.Документ Поетика неоднозначного в есеїстичному тексті (на прикладі есе Чеслава Мілоша «Про вигнання»)(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Казакова, Т.В.; Чала, М.С.Досліджено есеїстичну поетику неоднозначного; виявлено складну (чотирискладну) структуру текстотвірного концепту есе Ч. Мілоша «Про вигнання» та досліджено її через призму інтертекстуальності. Проаналізовані художньо-семантичні перегуки циклу оповідань С. Беккета «Вигнанець», романів Ф. Ніцше «Так казав Заратустра» та М. Кундери «Нестерпна легкість буття» у єдиному публіцистичному полі вищезазначеного тексту. Исследована эссеистическая поэтика неоднозначного; выявлена сложная (состоящая из четырех частей) структура текстообразующего концепта эссе Ч. Милоша «Об изгнании» и исследована через призму интертекстуальности. Проанализированы художественно-семантические переклички цикла рассказов С. Беккета «Изгнанник», романов Ф. Ницше «Так говорил Заратустра» и М. Кундеры «Невыносимая легкость бытия» в едином публицистическом поле вышеуказанного текста. This article demonstrate an essayistical poetics of ambiguous. Was detected the complicated fourpart structure of the main concept of C. Milosz’s essay «About Exile» andit was analyzed in the context of intertextuality. In this aspect were studied sendings to S. Beckett’s cycle of stories «The Exile» and novels «Thus Spoke Zarathustra» by F. Nietzsche and «The Unbearable Lightness of Being» by M. Kundera in one publicistic field of above-named text.Документ Лексико-семантичне поле чужина у поетичній мові Євгена Маланюка(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011) Савченко, Л.Г.Лексико-семантичне поле чужина складається з кількох груп, безпосередньо або імпліцитно пов'язаних із семою чужий. Це, зокрема, лексеми на позначення психологічного стану; назви історичних осіб; назви населення. Євген Маланюк значну частину життя провів за межами України. Жодна з країн, де він перебував, не стала для нього рідною. Усе, що його оточувало, - чужина. Це його основне поетичне кредо.Документ Лексико-семантичне поле дім у поетичній мові Василя Герасим’юка(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Савченко, Л.; Тітомір, В.У статті розглядаються семантичні перетворення образу дому в авторській мові. Лексико-семантичне поле «житло» репрезентоване в аналізованому матеріалі лексемами хата, дім. До поля належать конотовані поетичною мовою земля (землянка), печера, а також пень і ліс, котрі денотативно не містять семи ‘оселя’. Таким чином ЛСП розгалужується за рахунок авторських уживань. В статье рассматриваются семантические преобразования образа дома в авторской речи. Лексико-семантическое поле «жилище» репрезентовано в анализированном материале лексемами хата и дом. К полю относятся коннотированные поэтическим языком земля (землянка), пещера, а также пень и лес, которые денотативно не имеют семы ‘жилище’. Таким образом ЛСП разветвляется за счет авторских употреблений. The image of ‘home’ in a poetic language of Vasil Gerasimyuk. The semantic transformations of the image of ‘home’ in the author’s language are examined in the article. The lexico-semantic field of ‘dwelling’ is represented in the analysed material by lexical units ‘hut’ and ‘house’. The words ‘lund’ and ‘dug-out’ and ’cave’ and also ‘stump’ and ‘wood’ connotated by poetic language belong to the field. They don’t have the sema “osela” (a house, a building). Thus, lexico-semantic transformations are enlarged owing to the author’s usage.Документ Русский «интеллигентский» дискурс в его отношении к юродству(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2010) Маслий, Е.В.В статье соотносятся «интеллигентский» и «юродский» дискурсы, представляющие собой формы интеллигентного и интеллектуального критицизма, ориентированного на Бога-Совесть. На основании близости сознания русского интеллигента и юродивого как социальных типов обосновывается соприродность рассматриваемых дискурсов. «Intellectual» and «yurodskiy» discourses which are the forms of the intelligent and intellectual criticism that is oriented to the God-Conscience are correlated in the article. On the basis of similarity of the consciousness of Russian intellectual person and yurodivy person as social types the conformity of abovementioned discourses is being substantiated.Документ Концепты Жизнь и Смерть в русском языке(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2010) Пинг, Ли Джиан; Чернцова, Е.В.В статье реконструируется содержание концептов Жизнь и Смерть в единстве их семантики и языковых репрезентаций, закрепленных в русской лингвокультуре. В осмыслении культурного фона концептов были соотнесены образные планы русской национальной фразеологии и поэтической метафоры, а также определены мифологические, религиозные и социокультурные истоки образов жизни и смерти в русской лингвокультуре