Наукові роботи. Факультет комп'ютерних наук
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1145
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ On frequency and spatial periodicity of the waves of the anomalous amplitude in the ocean(2019) Kuklin, V.M.; Poklonskiy, E.V.; Куклін, Володимир Михайлович; Поклонський, Євген ВасильовичThe paper shows that the waves of anomalous amplitude are long-lived formations. They drift in the direction of the wave motion with the group velocity of the wave packet, which is half the phase velocity of the main wave. The swing of the wave (the distance from the hump to the trough) of the anomalous amplitude is more than three times the average value of the sweep of the wave motion. The modulation instability of this wave form a perturbation spectrum, the energy of which is twice the energy of the main wave in the developed process mode. The spatial size of the wave packet practically does not change, the amplitude of the swing in the maximum first increases, then gradually decreases. The number of such waves in areas of strong wind exposure is much larger than the statistics of random interference processes allow. This is due to the influence of the main wave (its amplitude remains noticeably greater than the amplitudes of each of the modes of the wave packet) on the behavior of each pair of modes from the wave packet of the perturbation. In the laboratory system, the duration of the anomalous wave coincides qualitatively with the time of existence of the Peregrin autowave. Although the Peregrin autowave corresponds to a different physical reality, where the dispersion of the wave is weak. Gravitational surface waves have a strong dispersion, and the NSE equation in this case is noticeably modified. However, in rest system of the wave packet (moving relative to the laboratory system) the abnormal amplitude wave lifetime is much longer. The distance that the wave packet travels with a persisting anomalous sweep is at least equal to several hundred wavelengths and can reach hundreds of kilometers. A simple calculation of such waves by means of space monitoring due to the small viewing area (frame) may be inaccurate. Once formed, such waves are able to drift over considerable distances. However, they may well get into the next frame of view. That is, estimates of the number of such waves can be overestimated.Документ Abnormal waves in wave field with modulation instability(2014) Belkin, E.V.; Kirichok, A.V.; Kuklin, V.M.; Pryimak, A.V.; Белкин, Е.В.; Киричок, А.В.; Куклин, В.М.; Приймак, А.В.; Бєлкін, Є.В.; Кірічок, О.В.; Куклін, В.М.; Приймак, О.В.The paper discusses the processes of modulation instability of large-amplitude waves. The behavior of wave field envelope intensity is described for the model, which is described by Lighthill equation, taking into account the absorption and external source. Another presented model describes the appearance of abnormal amplitude waves on ocean surface in conditions of existence of finite amplitude disturbances. It is discussed the results of simplified description based on a modified S-theory, which takes into account the interaction of spectrum modes; the wave vectors of modes are arranged symmetrically with respect to the wave vector of main wave of finite amplitude. The feature of modified S-theory is the ability to clearly distinguish the mechanisms of modulation instability and explain the nature of appearance of abnormal amplitude waves with short lifetime. It is also presented the results of calculations without the use of simplifications, that allow verify the approach based on S-theory. It has been shown that many of the characteristics of both descriptions are close enough for at least at initial stage of nonlinear instability regime. Achievable maximum amplitudes of modulation and individual waves are similar, as well as characteristic times of their appearance and their lifetimes. It is noted that the envelope of wave field at beginning of nonlinear regime of instability in the Lighthill model is almost three times exceed the average amplitude of waves. It is shown that frequency of appearance of abnormal waves in statistics (by the ensemble and time) is almost identical in both models of ocean excitement. At initial stage of nonlinear regime of instability it may cause the waves and bursts of envelope with very large amplitude significantly often than it would be expected from statistically justified estimates. У роботі розглянуті процеси розвитку модуляційної нестійкості хвиль великої амплітуди. Обговорюється поведінка обвідної інтенсивного хвильового поля для моделі, яка описується рівнянням Лайтхілла з урахуванням поглинання і зовнішнього джерела. Представлена також подібна модель, яка описує появу хвиль аномальної амплітуди на поверхні океану в умовах існування хвилювання кінцевої амплітуди. Обговорюються результати спрощеного опису на основі модифікованої S-теорії, яка враховує взаємодію мод спектра, хвильові вектора яких симетрично розташовуються відносно хвильового вектора основної хвилі кінцевої амплітуди. Особливістю модифікованої S-теорії є можливість явно виділити механізми модуляційної нестійкості і пояснити природу виникнення хвиль аномальної амплітуди з малим часом життя. Представлені також результати розрахунків без використаних спрощень, що дозволило провести верифікацію наближення, заснованого на S-теорії. Показано, що багато характеристик обох описів виявляються досить близькі, принаймні, на початковій стадії нелінійного режиму нестійкості. Подібними виявляються також максимальні амплітуди модуляції і окремих хвиль, що досягаються, а також характерний час їх появи і час їхнього життя. Відзначається, що обвідна хвильового поля на початку нелінійного режиму нестійкості в моделі Лайтхілла майже в три рази перевершує середню амплітуду хвиль. Показано, що частоти появи аномальних хвиль в статистиці по ансамблю і за часом в обох моделях опису океанського хвилювання практично не відрізняються. На початковій стадії нелінійного режиму нестійкості можлива поява хвиль і сплесків обвідної з вельми великою амплітудою значно частіше, ніж це випливає з статистично обґрунтованих оцінок. В работе рассмотрены процессы развития модуляционной неустойчивости волн большой амплитуды. Обсуждается поведение огибающей интенсивного волнового поля для модели, которая описывается уравнением Лайтхилла с учетом поглощения и внешнего источника. Представлена также подобная модель, которая описывает появление волн аномальной амплитуды на поверхности океана в условиях существования волнения конечной амплитуды. Обсуждаются результаты упрощенного описания на основе модифицированной S-теории, которая учитывает взаимодействие мод спектра, волновые вектора которых симметрично располагаются относительно волнового вектора основной волны конечной амплитуды. Особенностью модифицированной S-теории является возможность явно выделить механизмы модуляционной неустойчивости и пояснить природу возникновения волн аномальной амплитуды с малым временем жизни. Представлены также результаты расчетов без использованных упрощений, что позволило провести верификацию приближения, основанного на S-теории. Показано, что многие характеристики обоих описаний оказываются достаточно близки, по крайней мере, на начальной стадии нелинейного режима неустойчивости. Подобными оказываются также достигаемые максимальные амплитуды как модуляции, так и отдельных волн, а также характерные времена их появления и времена их 5 Abnormal waves in wave field with modulation instability EEJP Vol.1 No.2 2014 жизни. Отмечается, что огибающая волнового поля в начале нелинейного режима неустойчивости в модели Лайтхилла почти в три раза превосходит среднюю амплитуду волн. Показано, что частоты появления аномальных волн в статистике по ансамблю и по времени в обеих моделях описания океанского волнения практически не отличаются. На начальной стадии нелинейного режима неустойчивости возможно появление волн и всплесков огибающей с весьма большой амплитудой значительно чаще, чем это следует из статистически обоснованных оценок.Документ On new representations of well-known physical phenomena(Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2012) Kuklin, V.M.; Куклин, В.М.; Куклін, В.М.New theoretical description of well-known physical phenomena are announced. 1. The description of wave interaction in plasma in terms of spontaneous and stimulated processes is discussed. Such a description is not only attractive from the methodological point of view, but also offers new possibilities for the understanding of physical processes related to the interaction of radiation with matter. Moreover, there exists an intimate relationship between spontaneous and stimulated processes that can simplify the calculation of nonlinear terms for systems with multi-wave interactions. 2. It is shown by the example of two-level system that generation of coherent radiation is realized in excess of the threshold, determined by the equality of the squared population inversion to the half of the total number of all possible states. 3. The spectrum of waves emitted by oscillator, trapped in an external potential well is analyzed. It is assumed that the eigenfrequency of the oscillator is much greater than the frequency of oscillations in the potential well. The effect of the recoil on the absorption and emission of the oscillator is discussed. Since the energy of the slow oscillations in well is equal to the recoil energy, the intensity of the absorption and emission lines at the eigenfrequency exceeds the intensity of other spectral lines. 4. The formation of gravity surface waves with abnormally high amplitude, that occurs only in initial stage of nonlinear regime of modulation instability in the ocean, is considered. 5. The intensive long-wave Langmuir oscillation in plasma has been generated by a high-current charged-particle beam and a maser radiation is unstable. It being known the field energy density often exceeds the thermal energy density of plasma. In this case the modulation instability of intensive oscillation results one plasma density cavity over a wavelength of the intensive oscillation. It is shown, that kinetic limitation mechanism of cavity deepening is the local capture of ions. It should be noted, the potential of cavity is quite low for capture of great part of electrons with considerable kinetic energy. Анонсовано нові описи відомих фізичних явищ. 1. Обговорюється опис хвилевих взаємодій в плазмі у термінах спонтанних та вимушених процесів. Такий опис привертає увагу не тільки з методологічної точки зору, а також відкриває нові можливості для розуміння фізичних процесів, що відносяться до взаємодії випромінювання з речовиною. Крім того існує значний зв'язок між спонтанними та вимушеними процесами, що дозволяє спростити обчислення нелінійних доданків в виразах для багатохвильових процесів. 2. На прикладі дворівневої системи показано, що виникнення когерентного випромінювання можливо при перевищенні порогу, що визначається рівністю квадрата інверсії половині повного числа станів системи. 3. Проаналізовано спектр хвиль, що генерує осцилятор, який захвачено в зовнішню потенційну яму. Власна частота осцилятора набагато більша частоти його коливань в потенційної ямі. Враховано ефект віддачі осцилятора при випромінюванні та поглинанні. В тому випадку, коли енергія віддачі дорівнює енергії повільних коливань осцилятора в потенційної ямі, інтенсивність ліній випромінювання та поглинання на його власної частоті значно перевищує інтенсивність інших ліній спектру. 4. Показано, що формування гравітаційних поверхневих хвиль аномально великої амплітуди в океані можна побачити тільки на начальної стадії нелінійного режиму модуляційної нестійкості хвиль в океані. 5. Інтенсивні довгохвилеві ленгмюрівські коливання, що генеруються пучками заряджених часток та мазерним випромінюванням, виявляються модуляційне нестійкими. Досить часто густина енергії поля значно перевищує густину теплої енергії плазми. В цьому випадку результатом модуляційної нестійкості є виникнення однієї каверни густини плазми на масштабі довжини інтенсивної хвилі. Показано, що кінетичним механізмом обмеження процесу поглиблення каверни є локальний захват іонів. Відмічається, що потенціал каверни замалий для захвату значної частини електронів, які мають значну кінетичну енергію. Анонсированы новые описания известных физических явлений. 1. Обсуждается описание волновых взаимодействий в плазме в терминах спонтанных и индуцированных процессов. Такое описание привлекательно не только с методологической точки зрения, но и открывает новые возможности для понимания физических процессов, относящихся к взаимодействию излучения с веществом. Кроме того, существует глубокая связь между спонтанными и индуцированными процессами, которая позволяет упростить вычисления нелинейных слагаемых в выражениях для многоволновых взаимодействий. 2. На примере двухуровневой системы показано, что возникновение когерентного излучения возможно при превышении порога, определяемого равенством квадрата инверсии населенностей половине полного числа состояний системы. 3. Изучен спектр волн, генерируемых осциллятором, захваченным во внешнюю потенциальную яму. Собственная частота осциллятора при этом много больше частоты его колебаний в потенциальной яме. Учитывается эффект отдачи осциллятора при излучении и поглощении. В том случае, если энергия отдачи равна энергии медленных колебаний осциллятора в потенциальной яме, интенсивность линий излучения и поглощения на его собственной частоте превышает интенсивности других спектральных линий. 4. Показано, что формирование гравитационных поверхностных волн аномально большой амплитуды, происходит только на начальной стадии нелинейного режима модуляционной неустойчивости океанского волнения. 5.Генерируемые пучками заряженных частиц или мазерным излучением интенсивные длинноволновые ленмюровские колебания плазмы оказываются модуляционно неустойчивы. Причем часто плотность энергии поля достигает и порой превосходит плотность тепловой энергии плазмы. В этом случае результатом модуляционной неустойчивости является возникновение каверны плотности плазмы на масштабах длины интенсивной волны. Показано, что кинетическим механизмом стабилизации дальнейшего углубления каверны плотности является локальный захват ионов. Отмечено, что потенциал каверны оказывается недостаточным для захвата большей части электронов, обладающих значительной кинетической энергией.