01. Історія університету

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/6973

Переглянути

Фільтри

1890 - 191911980 - 200952010 - 20131

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.история библиотек

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Юбилей библиотеки Харьковского государственного университета
    (Москва, 1981) Мазманьянц, Вера Карапетовна
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).
  • Ескіз
    Документ
    В старом Харьковском университете : [Ректор университета Т. Ф. Осиповский просит выдать из библиотеки книгу по механике студенту М. В. Остроградскому]
    (Москва, 1980) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Mazmanyants, Vera K.
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).
  • Ескіз
    Документ
    В.Н. Каразін та ЦНБ
    (Харків : Харківський університет, 1998-02-17) Березюк, Н.М.
  • Ескіз
    Документ
    Учений і бібліотека (маловідомі сторінки історії)
    (Харків : Харківський державний університет, 1996-11-19) Березюк, Н.М.
  • Ескіз
    Документ
    Историк-библиотекарь (к 100-летию со дня смерти Д.П. Миллера)
    (НВП "Ідея", 2013) Глибицкая, С.Б.
    Статья посвящена жизни и творчеству известного харьковского историка конца XIX — начала XX века, помощника библиотекаря Фундаментальной библиотеки Императорского Харьковского университета Д. П. Миллера.
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Ученые общества и учебно-вспомогательные учреждения Харьковского университета (1805–1905 гг.)
    (Харьков : Типография "Печатное дело", Харьковский Императорский университет, 1911) Харьковский Императорский университет
    Настоящая книга, обнимающая историю ученых обществ и учебно-вспомогательных учреждений университета, относится к серии изданий, предпринятых Харьковским университетом к его столетнему юбилею. В состав её вошли очерки всех существующих при университете ученых обществ (кроме юридического) и закрытого в 1829 г. «Общества наук», статьи об общеуниверситетских учреждениях (библиотека, типография), и очерки учебно-вспомогательных учреждений историко-филологическаго и юридического факультетов; сюда же присоединены статьи об университетской церкви, редакционном комитете «Университетских Записок» и педагогическом институте. К недочетам в этой книге нужно отнести отсутствие очерков студенческих научно-литературных кружков старого и нового времени; отсутствие этих очерков объясняется тем, что для составления их не нашлось в университетской среде сотрудников. Кроме того, не мог быть составлен, по недостатку материала, Очерк эпидемиологического общества, учрежденного при университете в 1882 году. Очерки «классов приятных искусств», бывших при университете в первые годы его существования, напечатаны в университетских «Записках» 1904 г. Во избежание недоразумений следует сказать, что сведения о всех существующих ученых обществах и учреждениях редакционный комитет ограничил 1904 годом. Составление и печатание данной книги протекало при таких же неблагоприятных условиях, как и других юбилейных изданиях, чем и объясняется её поздний выход.
  • Ескіз
    Документ
    Библиотека Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина за 200 лет (1805-2005)
    (Харьков: ЧП Тимченко А.Н., 2006) Березюк, Н.М.; Левченко, И.Г.; Чигринова, Р.П.
    "Эта работа — первая хронологически наиболее полная история библиотеки Харьковского университета, одного из старейших университетов Восточной Европы. В контексте истории вуза, развития украинского библиотековедения, с использованием предыдущей историографии, архивных документов воссозданы этапы становления и развития библиотеки, ее места в деятельности университета, в истории Харькова — большого научного, промышленного и культурного центра Украины. Книга предназначена для библиотекарей, историков, краеведов, всех, интересующихся историей библиотечного дела. Ця праця — перша хронологічно найбільш повна історія бібліотеки Харківського університету, одного з найстаріших університетів Східної Європи. У контексті історії вузу, розвитку українського бібліотекознавства, з використанням попередньої історіографії, архівних документів відтворено етапи становлення та розвитку бібліотеки, її місця у діяльності університету, в історії Харкова — великого наукового, промислового та культурного центру України. Книга призначена для бібліотекарів, істориків, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією бібліотечної справи".