Наукові роботи студентів та аспірантів. Геолого-географічний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1126
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Деякі результати ГІС-аналізу розподілу населення регіону (на прикладі Одеської області)(2014-06-21) Бережний, В.А.; Курбанов, Р.Загальна чисельність населення та характеристики його природного і міграційного руху, для яких визначаються просторово-статистичні закономірності розподілу, є надійними дескрипторами стану відносин поміж гетерогенними компонентами регіональної соціогеосистеми, що склались історично та певним чином детермінують особливості її подальшого розвитку. Змістовний аналіз демографічних показників як на загальнодержавному так і регіональному рівнях, дозволяє підтвердити припущення щодо населення, як про «чутливу» складову географічного середовища, а про коливання у показниках природного та, у першу чергу, механічного руху, як про надійні індикатори найменших змін. Такі зміни можуть мати двоїстий характер: бути спричиненими як у зовнішньому по відношенні до регіональної соціогеосистеми середовищі (загальнодержавні тенденції, екологічні лиха, зміни у законодавстві, економічні негаразди тощо), так і свідчать про наявність внутрішніх відмінностей, пов’язаних з процесами, що відбуваються на регіональному рівні.Документ Про геоінформаційне забезпечення підтримки прийняття рішень у територіальному управлінні на місцевому рівні(2014-06-21) Бережний, В.А.Натепер у вітчизняній географії спостерігається характерна відірваність багатьох методичних доробок від впровадження їх у практику вирішення нагальних господарських задач, задач територіального планування та розвитку соціальної сфери. Попри те, що саме географія забезпечує комплексне вивчення процесів у системі «природа-господарство-населення» та має справу виключно з об’єктами дослідження, що відрізняються складністю та полікомпонентністю, географи не завжди реалізують ці надбання у вирішенні конкретних задач. Застосування геоінформаційних систем та технологій у системах територіального управління на місцевому рівні надає сучасній географії більш прагматичного змісту і видається одним з засобів практичного впровадження наукових досліджень.Документ До питання методики визначення антропогенної трансформації довкілля(ХНУ імені В.Н. Каразіна, геолого-географічний факультет, кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства, 2013-04-18) Бережний, В.А.; Сінча, Є.В.Документ Концепція граничних гео-морфологічних ситуацій у практиці вирішення конструктивно-географічних задач(ХНУ імені В.Н. Каразіна, геолого-географічний факультет, кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства, 2013-04-18) Бережний, В.А.Документ Концепція геоморфологічних порогів як методологічний базис досліджень природно-ресурсного потенціалу(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011) Бережний, В.А.; Добровольська, Н.В.Стаття присвячена питанням взаємозв’язку рельєфу, рельєфоутворюючого процесу та характеру природокорис-тування в рамках досліджень природно-ресурсного потенціалу території. На відміну від традиційного вузького економіч-ного розуміння, природно-ресурсному потенціалу надано широкого тлумачення з позицій стійкості природного довкілля, зв’язку з природними умовами, обраним способом ведення господарства та потенційними несприятливими процесами, що можуть виникнути унаслідок природокористування. Лише у такому разі, за умов дотримання обсягів природокористуван-ня відповідно до природно-ресурсного потенціалу, природні системи можуть не втрачати здатності виконувати у тому числі і свою соціально-економічну функцію. У якості аспекту визначення природно-ресурсного потенціалу пропонується дослідження граничних умов морфогенезу. Як приклад розглянуто флювіальний морфогенез. Обґрунтовано використання водозборів у якості основи для районування природно-ресурсного потенціалу.