Віртуальні виставки
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/17029
Переглянути
25 результатів
Результати пошуку
Документ Нетушил Іван В’ячеславович (1850–1928), філолог, історик, професор і ректор Харківського університету [віртуальна виставка](Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна ІванівнаІ.В. Нетушил починав з занять лінгвістикою, вивчення фонетики, морфології та синтаксису класичних мов. До цієї галузі відносяться і його дисертації: магістерська - "Об аористах в латинском языке" (Харків, 1881) і докторська - "Этюды и материалы для научного синтаксиса латинского языка. Том II. О падежах" (Харків, 1885 ). Але потім він звернувся до вивчення римських старожитностей, релігійних та державних, особливо раннього періоду.Документ Осиповський Тимофій Федорович (1765–1832) видатний математик, професор і ректор Харківського університету [віртуальна виставка](Харків, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна«Курс математики» Осиповского, может быть поставлен наряду с лучшими руководствами того времени; сочинения его показывают автора со всем, что было замечательного в математической литературе Европы; избравши образцом преимущественно Эйлера, Осиповский по ясности и строгости изложения был достойным последователем великого математика». (Академік Сухомлинов)Документ Леваковський Іван Федорович (1828–1893), учений-геолог, гідрограф, перший професор геології у Харківському університеті [віртуальна виставка](Харків, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна ІванівнаНайбільш ґрунтовна праця Леваковського це - «Исследование осадков меловой и следующих за ней формаций на пространстве между Днепром и Волгой» (1872). У цій праці на основі сторонніх і власних досліджень, представив геотектоніку крейдяної та третинної системи цілої широкої площі. У передмові до цієї роботи Леваковський обіцяв провести зібраний ним матеріал через усі ступені наукової обробки, тобто розглянуті названі вище відкладання з петрографічного, стратиграфічного і палеонтологічного боків; але палеонтологічну частину автор не встиг видати. Ця праця згодом була доповнена роботами його учнів і співробітників.Документ Склабовський Олександр Васильович (1793–1831), поет, вихованець і професор Харківського університету [віртуальна виставка](Харків, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна«Поэт, расширяя пределы деятельности человеческой изображением вымышленных случаев и происшествий, имеющих все признаки истины, выводит, так сказать, душу из низкой сферы ограниченности, доставляет ей новую, разнообразнейшую и приятнейшую пищу и дает ей живо чувствовать ее божественное происхождение». (А.В. Склабовский).Документ Каченовський Дмитро Іванович (1827–1873), вчений-правознавець, доктор юридичних наук, професор Харківського університету [віртуальна виставка](Харків, 2020-05) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна16 травня 2020 року працівники наукової сфери України відзначатимуть своє професійне свято – День науки. ХНУ імені В.Н. Каразіна відіграв важливу роль у науковому, інтелектуальному та духовному становленні історії України. З університетом пов'язані імена таких всесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як Василь Назарович Каразін, Петро Петрович Гулак-Артемовський, Микола Павлович Барабашов, Дмитро Іванович Багалій, Микола Васильович Остроградський, Ілля Ілліч Мечников, Лев Давидович Ландау, Максим Максимович Ковалевський, Олександр Михайлович Ляпунов та багато інших. Імена вихованців університету відомі далеко за межами України. Вони є складовою золотого фонду світової науки і зробили потужний внесок у формування української інтелектуальної еліти. ЦНБ пропонує до вашої увазі згадати видатного вченого-правознавця, професора Харківського університету Каченовського Дмитра Івановича (1827-1873).Документ Рубинський Костянтин Іванович (1860–1930), український бібліотекознавець, вихованець Харківського університету [віртуальна виставка](Харків, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна«Життя і доля Костянтина Івановича Рубинського — одна із сумних сторінок історії вітчизняного бібліотекознавства. На довгі десятиліття пішов у небуття талановитий український науковець, що зробив значний внесок у розвиток бібліотечної теорії і практики, в усвідомлення бібліотекознавства як самостійної наукової дисципліни, а бібліотечної професії як соціально значущої, біля витоків якої він стояв. Його, безумовно, потрібно вважати фундатором бібліотекознавчої думки в Україні». (Н.М. Березюк) Серед історико-бібліотекознавчих робіт особливе місце займає монографія Н.М. Березюк «К. И. Рубинский: библиотекарь, библиотековед, библиограф. (1860–1930)». Праця була видана до 150-річчя від дня народження К.І. Рубинського. http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/handle/123456789/5418Документ Мечников Ілля Ілліч (1845–1916), видатний фізіолог, ембріолог, лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини, вихованець та почесний доктор Харківського університету [віртуальна виставка](Харків, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна ІванівнаДо ювілею І.І. Мечникова (15.05.1845–15.07.1916), вихованця і Почесного доктора Каразінського університету, Лауреата Нобелевської премії в області фізіології и медицини (1908) ЦНБ підготувала віртуальну книжкову виставку.Документ День вишиванки [віртуальна виставка](Харків, 2020-05-21) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна ІванівнаЩорічно у третій четвер травня українці та друзі України в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят, присвячених розквіту української культури. За традицією, в цей день всі охочі приходять на роботу або навчання у самому пізнаваному елементі українського костюма – у вишиванці. По всьому світу проводяться святкові ходи, акції та флешмоби на підтримку української культури.Документ День слов’янської писемності й культури : Становлення слов’янознавства у Харківському університеті (1805–1905) [віртуальна виставка](Харків, 2020-05-24) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна ІванівнаВивчення історії та культури зарубіжних слов’янських народів завжди перебувало серед пріоритетних напрямів досліджень вчених Харківського університету. Внесок вчених університету у слов'янознавство широкий і багатогранний. Ще у 1818 році П.П. Гулака-Артемовського було затверджено Радою університету лектором польської мови.Документ Барон Мюнхгаузен : до 300-річчя з дня народження [віртуальна виставка](Харків, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна ІванівнаДо 300-річчя з дня народження барона Карла Ієроніма Фрідріха фон Мюнхгаузена. Всі ми звикли вважати, що барон Мюнхгаузен це вигаданий персонаж, який став найвидатнішим літературним героєм багатьох книжок та фільмів. Однак, барон Мюнхгаузен - особистість, яка існувала насправді. Знайомтесь. Автором перших оповідань про пригоди барона Мюнхгаузена був сам барон Мюнхгаузен. Його повне ім'я - Карл Фрідріх Ієронім барон фон Мюнхгаузен. Він народився 11 травня 1720 року недалеко від німецького міста Ганновер у родині полковника Отто фон Мюнхгаузена. У 15 років він відправився на військову службу. Коли він вийшов на пенсію, його улюбленим заняттям стало проводити вечори за розповідями небилиць. Барон збирав у власному будинку сусідів і друзів, сідав перед палаючим каміном і розігрував сцени з пережитих пригод. Щоб привернути більше уваги та зацікавити слухачів, йому доводилось прикрашати історії вигаданими деталями.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »