<B>Д 64.051.08 (Психологічні науки)</B>
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10742
19.00.01 — загальна психологія, історія психології;
19.00.04 — медична психологія
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Особистісні чинники формування відносин подружньої співзалежності у чоловіків(ХАІ, 2006) Жидко, М.Є.Роботу присвячено дослідженню загальнопсихологічних особливостей розвитку особистості та специфічних чинників, які приводять до формування відносин подружньої співзалежності у чоловіків. В роботі визначено особливості шлюбно-рольових очікувань, типів мотивіровок вступу до шлюбу та подружніх «міфів» у чоловіків з різними варіантами співзалежності, структуру інфантильних статеворольових травм та «Я-концепції», девіації психосексуальної сфери, а також розроблено програму психотерапії відносин подружньої співзалежності у чоловіків.Документ Психологічні чинники і динаміка формування стосунків міжособистісної залежності у жінок(ХНУ, 2008) Фролова, Е.В.У роботі проаналізовано стосунки міжособистісної залежності у жінок у своїх ранніх (дебютних) формах, які виявляються в підлітковому віці, і в сформованих формах (утопічних адиктивних фантазіях), що спостерігаються в дошлюбних стосунках. Показано вплив різних психологічних чинників на становлення міжособистісної залежності у жінок. Структурні зміни в емоційній сфері можуть бути чинниками, що передіспонують формуванню міжособистісної залежності у жінок. Проаналізовано динаміку формування стосунків міжособистісної залежності, механізми її ініціалізації та вікової динаміки. Визначено особливості структурної організації симптомокомплексу маскулінності/фемінінності у залежних жінок. Виявлено особливості сприйняття образів чоловіка і жінки у жінок зі стосунками міжособистісної залежності. Показано вплив раннього досвіду особистості у дівчат зі стосунками міжособистісної залежності, який розкриває їхній життєвий стиль і ключові травми дитинства. Виявлено особливості структури батьківської сім'ї у жінок із стосунками міжособистісної залежності. У роботі здійснено психометричну оцінку методики діагностики міжособистісної залежності Б. Уайнхолда. Визначено основні психометричні показники (валідність, надійність, диференціальну силу тверджень), встановлено нормативні показники рівнів вираженості залежності для української популяції та пороговий діагностичний коефіцієнт міжособистісної залежності.Документ Статеворольова структура жіночої тілесної ідентичності(ХНУ, 2003) Терещенко, Н.Н.Терещенко Н.Н. Полоролевая структура женской телесной идентичности. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 – общая психология, история психологии. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2003. В работе проанализирована женская телесная идентичность как элемент полоролевой идентичности. Полоролевая телесная идентичность включает в себя два аспекта: содержательный и эмоционально-оценочный. Содержательный аспект определяет полоролевую психосемантическую нагрузку тела и его частей, связанную с гендерными ролями и гендерным функционированием. Эмоционально-оценочный аспект представляет собой самооценку удовлетворенности / неудовлетворенности собственным телом как психологической структурой, несущей полоролевую семантику. Выявлена возрастная динамика эмоционально-оценочного аспекта полоролевой телесной идентичности. У девочек подросткового возраста структура удовлетворенности собственной внешностью является недифференцированной – все части тела имеют одинаковое значение для самооценки внешности. В структуре удовлетворенности собственной внешностью девушек 18-20 лет наиболее значимыми частями тела являются оценки лица, груди, ног, бедер, что свидетельствует о том, что самооценка собственной внешности для этого возраста основывается на параметрах эротической привлекательности женской внешности. Определена хронологическая, функциональная и оценочная подструктуры полоролевой телесной идентичности. Хронологическая подструктура включает в себя детскую, подростковую, взрослую телесные идентичности, формирующиеся в психосексуальном онтогенезе, а также женскую социальную идентичность. Оценочная подструктура связана с позицией оценивания полоролевых структур: оценка биогенного, поведенческого уровней и уровня Я-концепции, и отображает функции полоролевых свойств личности в телесной идентичности. Функциональная подструктура отражает гендерное функционирование женщины и представляет собой разные типы удовлетворенности внешностью такие, как: социальная удовлетворенность, эротическая удовлетворенность, сексуальная удовлетворенность телом. Выявлено, что полоролевые образования личности не просто влияют на параметр «удовлетворенность - неудовлетворенность телом», а формируют специфические типы полоролевой телесной идентичности, основанные на принятии-непринятии различных аспектов женской половой роли, определяющем особое восприятие собственного тела, т.к. части тела приобретают особую полоролевую семантику. Тело имеет различную значимость и конфигурацию в психосемантическом личностном пространстве женщин, относящихся к разным полоролевым типам. Ценность тела, операционально понимаемая как степень семантической близости конструктов «тело» и «женщина», одинаково высока на разных полюсах параметра «фемининность»: как для высоко, так и для низко фемининных женщин. У высоко фемининных женщин тело эго-идентично , в то время как у низко фемининных женщин тело не идентифицировано с «я». Построена психодиагностическая карта личностных полоролевых образований девушек 18-20 лет, позволяющая интерпретировать данные полоролевых шкал, исходя из представления о многоуровневой структуре симптомокомплекса маскулинности/фемининности. Предложена программа тренинга, ориентированного на коррекцию нарушений полоролевой телесной идентичности. Обсуждаются теоретические проблемы психокоррекции поведенческого, когнитивного и телесного уровней полоролевой идентичности. Выявлена роль визуальных репрезентаций «мужской» и «женской» сторон личности в симптомокомплексе маскулинности/фемининности девочек подросткового возраста.Документ Стратегiї та механiзми психологiчної адаптацiї особистостi до умов перехiдного перiоду в суспiльствi(2006) Луценко, О.Л.У результаті психодіагностичного обстеження вибірки з 393 досліджуваних було виявлено основний спектр установок, актуалізованих в умовах перехідного періоду. Виявилось, що у суб’єктів транзитивного періоду переважають установки негативного характеру; спостерігається підвищення шизоїдної, психопатичної і депресивної симптоматики. Помічено ознаки нераціональної поведінки, що свідчить про напругу і втому системи адаптації. Зниження моральної нормативності особистості виконує функцію алопсихічного адаптивного механізму у ситуації законодавчої розбалансованості перехідного періоду через розширення діапазону поведінки. Виявлено захисний механізм «погіршення»: під його дією оцінка себе, соціального оточення і ситуації виявляється заниженою. Він сприяє підготовці до гіршого, спрощенню сприйняття життя, звільненню від соціальної відповідальності та психологічному відпочинку від напруги в умовах перехідного періоду. Доведено, що психологічна властивість екстернальності грає роль захисного інтрапсихічного адаптаційного механізму у проблемних областях транзитивної ситуації в суспільстві. Виявлена низка установчих стратегій адаптації та адаптивно-особистісних комплексів.