Факультет іноземних мов
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/32
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Вживання проксемічної складової в ситуації вираження зацікавленості(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2014) Віротченко, С.А.; Virotchenko, S.A.У статті встановлюються закономірності функціонування проксемічної складової у сукупності з вербальними та кінесичними і просодичними невербальними компонентами в ситуації вираження зацікавленості. Ситуація вираження зацікавленості для отримання необхідної інформації формується за рахунок функціонування проксемічної складової під час реалізації мовленнєвих актів квеситивів, іллокутивна сила яких підвищується за рахунок вживання звертань та вставних конструкцій припущення. Скорочення комунікативної дистанції супроводжується встановленням візуального контакту та характерними позами та голосом. В статье устанавливаются закономерности функционирования проксемической составляющей в совокупности с вербальными, кинесическими и просодическими невербальными компонентами в ситуации проявления интереса. Ситуация проявления интереса с целью получения необходимой информации формируется за счет функционирования проксемической составляющей во время реализации речевых актов квеситивов, иллокутивная сила которых повышается за счет употребления обращений и вводных конструкций предположения. Сокращение коммуникативной дистанции сопровождается установлением визуального контакта и характерными позами и голосом. This article establishes regularities of functioning of the proxemic component together with verbal, kinesic and prosodic nonverbal components in the situation of indication of interest. The situation of indication of interest aimed at getting the necessary information is formed with the help of functioning of the proxemic component during interrogative speech acts, the illocutive power of which increases due to the usage of vocatives and parentheses of supposition. The decrease of the communicative space is accompanied by establishment of eye-contact and typical postures and voice.Документ Система речевого воздействия в терминах теории речевых актов(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2014) Криворучко, С.И.; Kryvoruchko, S.В статье представлена модель речевого воздействия в терминах теории речевых актов, рассматриваются основные компоненты речевого воздействия, дается определение перлокутивного акта и выделяются его типы на основе целей воздействия, описываются условия успешности и удачности речевого акта, а также разграничиваются перлокутивные эффекты в зависимости от интенциональности воздействия говорящего. У статті представлено модель мовленнєвого впливу в термінах теорії мовленнєвих актів, розглядаються основні компоненти мовленнєвого впливу, дається визначення перлокутивного акту і виділяються його типи на основі цілей впливу, описуються умови успішності і вдалості мовленнєвого акту, а також розмежовуються перлокутивні ефекти залежно від інтенціональності впливу мовця. The article provides a model of speech influence in terms of speech act theory, the main components of speech influence are described, perlocutionary act is defined and its types are allocated on the basis of influence objectives, conditions of felicity and success of speech act are described, and also perlocutionary effects are differentiated depending on the intentionality of the speaker’s influence.Документ Теорія “обличчя” як методологічне підґрунтя дослідження реалізації стратегій ввічливості та неввічливості у німецькомовному інтернет-дискурсі(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Малая, О.Ю.У статті представлено критичний огляд різних інтерпретацій теорії “обличчя”: “обличчя” як сутність, що конструюється ззовні, адресатом; “обличчя” як сутність, що конструюється зсередини, мовцем; “обличчя” як сутність, щоконструюється інтерактивно, і мовцем, і адресатом упроцесі комунікації. Розглядаються проблемні аспекти теорії “обличчя” – онтологічний и культурологічний. Аналізується специфіка дослідження “роботи з обличчям” у інтернет-просторі. В статье представлен критический обзор разных интерпретаций теории “лица”: “лицо” как сущность, конструируемая извне, адресатом; “лицо” как сущность, конструируемая внутренне, говорящим; “лицо” как сущность, конструируемая интерактивно, и говорящим, и адресатом в процессе коммуникации. Рассматриваются проблемные аспекты теории “лица” – онтологический и культурологический. Анализируется специфика исследования “работы с лицом” в интернет- пространстве. In the paper we present a critical review of different conceptualizations of “face”: “face” as external entity to be constructed by the hearer; “face” as internal entity to be constructed by the speaker; “face” as an interactional entity to be constructed by the hearer and by the speaker in communication.We consider problem issues of the “face” theory: ontological and cultural ones. We also analyze the research features of “face-work” in Internet.Документ Невербальні індикатори мовленнєвого акту натякання в сучасному німецькомовному діалогічному дискурсі(ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2011) Бєлозьорова, О.М.Стаття присвячена специфіці функціонування невербальних індикаторів мовленнєвого акту натякання в сучасному німецькомовному діалогічному дискурсі. В роботі висвітлюються прагматичний потенціал невербальної складової натякання, описуються основні типи невербальних індикаторів (просодичні, кінетичні, проксемічні), визначається їх роль, функції та частотність у реалізації мовленнєвого акту натякання. Показано, яким чином невербальні індикатори здатні забезпечити його вдалість. The article focuses on specific character of nonverbal indicators of speech act of hinting in modern German dialogical discourse. The paper investigates pragmatic potential of nonverbal component in speech act of hinting, describes main types of nonverbal indicators (prosodic, kinetic, proxemic), defines their role, functions and frequency of occurence in realization of speech act of hinting. The article shows in which way nonverbal indicators can secure its successful realization.