Медичний факультет

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Патоморфологія та статево-вікові тенденції ехінококових кіст печінки
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Ткаченко, Наталія Олександрівна; Левченко, Руслана Валеріївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Омельченко, Володимир Федорович
    Ехінококоз належить до біогельмінтозів із хронічним перебігом і розвитком солітарних або множинних кістозних утворень у печінці, легенях й інших органах. У людини цю патологію спричиняє личинкова стадія ціп'яка Exinococcus granulosus, а інфікування відбувається під час контакту з хворими тваринами, збирання ягід і трав, пиття забрудненої яйцями гельмінта води з різноманітних джерел тощо. Шкідлива дія паразита на організм людини зумовлена токсичними продуктами його обміну і механічним тиском ехінококової кісти на навколишні тканини й органи; ступінь тяжкості перебігу ехінококозу залежить від місця локалізації і розміру кісти; найчастіше зустрічається ехінококоз печінки (50–70% випадків). Останнім часом ехінококоз набуває актуальності в Україні, що пов’язано з ростом захворюваності й розвитком різноманітних ускладнень захворювання. За період 2017–2021 рр. було прооперовано 24 пацієнта з первинним ехінококозом печінки з подальшим патоморфологічним дослідженням післяопераційного матеріалу.
  • Ескіз
    Документ
    Динаміка морфологічних змін у легенях пацієнтів із COVID-19
    (Дніпро : Дніпровський державний медичний університет, 2022) Проценко, Олена Сергіївна; Ткаченко, Наталія Олександрівна; Ремньова, Наталія Олексіївна
    COVID-19 – це інфекційне захворювання, яке спричиняє нещодавно відкритий коронавірус SARS-CoV-2. Інфікування вірусом активує запальну реакцію, яка призводить до дифузного альвеолярного пошкодження. Під час важкої інфекції відбувається блискавична активація каскаду коагуляції з подальшим утворенням мікротромбів, тромбоемболією легеневої артерії та інфарктами легень різного розміру у важкохворих пацієнтів (Magro C., 2020). У всіх пацієнтів, померлих від COVID-19, виявлене дифузне альвеолярне пошкодження. Інформації стосовно динаміки морфологічних змін у легенях пацієнтів із COVID-19 сьогодні недостатньо і вона потребує доповнення.
  • Ескіз
    Документ
    Синдром сухого ока та інфекція CoVID-19
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023) Проценко, Олена Сергіївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Ткаченко, Наталія Олександрівна; Медведєва, Карина Андріївна
    Сьогодні весь світ продовжує боротьбу з новим пандемічним захворюванням COVID-19. Причиною є коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV-2). Виникнення нових варіантних мутацій вірусу сприяло появі різноманітних клінічних проявів, зокрема і з боку органів зору [Chen et al., 2020]. Як виявилося, очна поверхня потенційно може служити вхідними воротами для вірусу, а також бути одним зі шляхів передавання вірусу, особливо у разі синдрому сухого ока. Синдром сухого ока є глобальною проблемою нашого сьогодення і призводить до пригнічення захисних та імунних механізмів очної поверхні, що робить її вразливою для проникнення інфекції. SARS-CoV-2 виявляється у слізній рідині пацієнтів із COVID-19 як за наявності очних симптомів хвороби, так і без них. При цьому, око не тільки може бути вхідними воротами інфекції, а й слугувати резервуаром інфекції та способом передачі інфекції від людини до людини.
  • Ескіз
    Документ
    Зміни масових показників та гістоархетектоніки передміхурової залози щурів унаслідок експериментальної гіперплазії передміхурової залози та після призначення композиції, що містить вітамін D та простатопротектор
    (Харків : ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», 2024) Ткаченко, Наталія Олександрівна; Проценко, Олена Сергіївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Коренєва, Євгенія Михайлівна; Мараховський, Ігор Олегович; Смолєнко, Н. П.; Бєлкіна, Інна Олегівна; Кустова, Світлана Петрівна; Бойко, М. О.; Бречка, Наталія Михайлівна; Бондаренко, Володимир Олександрович; Ремньова, Наталія Олександрівна
    Захворювання передміхурової залози (ПЗ) суттєво впливають на працездатність, загальний психоемоційний стан та репродуктивне здоров’я чоловіків. Кожного року населення і держави зазнають значних економічних збитків, а показники захворюваності постійно зростають. Важливими факторами розвитку розладу функціонування простати є порушення кровообігу в органах малого тазу (застійні явища), надмірне охолодження, стреси, перевантаження, тривале вимушене положення людини. На тлі дисбалансу статевих гормонів унаслідок цього може розвиватися гіперплазія ПЗ (ДГПЗ). При цьому простатогенне зниження фертильності чоловіків може мати різні причини, які частіше пов'язані з порушенням структури та функції залози. Експериментальна сульпірид-індукована гіперплазія передміхурової залози 12-місячних самців щурів супроводжується збільшенням майже на третину маси вентральної частини передміхурової залози, при цьому у в нії гістологічно спостерігається зростання висоти залозистого епітелію; відсотку паренхіматозного та зменшення стромального компонентів, знижується стромально-паренхіматозний індекс. Аналогічні зміни спостерігаються у гістологічній будові й дорзальної частини передміхурової залози. Сумісне введення холекальциферолу та екстракту плодів пальми Сабаль призводило до нормалізації абсолютної маси органу. Масові показники дорзальної частини простати при експериментальній патології не змінювались. Комбіноване застосування вітаміну D3 і екстракту Serenoa Repens задля корекції гіперплазії передміхурової залози сприяє значному покращенню морфометричних показників як у вентральній, так і дорзальній частині простати щурів.
  • Ескіз
    Документ
    Ретроспективний аналіз клініко-епідеміологічних і патоморфологічних особливостей інфаркту міокарда
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Наталія Олександрівна; Проценко, Олена Сергіївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Чумак, Любов Ігорівна; Мазний, Олександр Миколайович; Tkachenko, Nataly; Protsenko, Olena; Remnyova, Natalia; Chumak, Lyubov
    Інфаркт міокарда (ІМ) є основною причиною смерті людей як в усьому світі, так і в Україні. Належний посмертний діагноз, встановлення безпосередньої причини смерті вимагає сучасних знань про гострий ІМ та правильної інтерпретації посмертних змін з урахуванням клінічного епікризу. У патологоанатомічному відділенні проведено ретроспективний аналіз даних із медичної документації та результатів автопсій за 2023 рік.