Медичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Патоморфологія та статево-вікові тенденції ехінококових кіст печінки(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Ткаченко, Наталія Олександрівна; Левченко, Руслана Валеріївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Омельченко, Володимир ФедоровичЕхінококоз належить до біогельмінтозів із хронічним перебігом і розвитком солітарних або множинних кістозних утворень у печінці, легенях й інших органах. У людини цю патологію спричиняє личинкова стадія ціп'яка Exinococcus granulosus, а інфікування відбувається під час контакту з хворими тваринами, збирання ягід і трав, пиття забрудненої яйцями гельмінта води з різноманітних джерел тощо. Шкідлива дія паразита на організм людини зумовлена токсичними продуктами його обміну і механічним тиском ехінококової кісти на навколишні тканини й органи; ступінь тяжкості перебігу ехінококозу залежить від місця локалізації і розміру кісти; найчастіше зустрічається ехінококоз печінки (50–70% випадків). Останнім часом ехінококоз набуває актуальності в Україні, що пов’язано з ростом захворюваності й розвитком різноманітних ускладнень захворювання. За період 2017–2021 рр. було прооперовано 24 пацієнта з первинним ехінококозом печінки з подальшим патоморфологічним дослідженням післяопераційного матеріалу.Документ Динаміка морфологічних змін у легенях пацієнтів із COVID-19(Дніпро : Дніпровський державний медичний університет, 2022) Проценко, Олена Сергіївна; Ткаченко, Наталія Олександрівна; Ремньова, Наталія ОлексіївнаCOVID-19 – це інфекційне захворювання, яке спричиняє нещодавно відкритий коронавірус SARS-CoV-2. Інфікування вірусом активує запальну реакцію, яка призводить до дифузного альвеолярного пошкодження. Під час важкої інфекції відбувається блискавична активація каскаду коагуляції з подальшим утворенням мікротромбів, тромбоемболією легеневої артерії та інфарктами легень різного розміру у важкохворих пацієнтів (Magro C., 2020). У всіх пацієнтів, померлих від COVID-19, виявлене дифузне альвеолярне пошкодження. Інформації стосовно динаміки морфологічних змін у легенях пацієнтів із COVID-19 сьогодні недостатньо і вона потребує доповнення.Документ Синдром сухого ока та інфекція CoVID-19(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023) Проценко, Олена Сергіївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Ткаченко, Наталія Олександрівна; Медведєва, Карина АндріївнаСьогодні весь світ продовжує боротьбу з новим пандемічним захворюванням COVID-19. Причиною є коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV-2). Виникнення нових варіантних мутацій вірусу сприяло появі різноманітних клінічних проявів, зокрема і з боку органів зору [Chen et al., 2020]. Як виявилося, очна поверхня потенційно може служити вхідними воротами для вірусу, а також бути одним зі шляхів передавання вірусу, особливо у разі синдрому сухого ока. Синдром сухого ока є глобальною проблемою нашого сьогодення і призводить до пригнічення захисних та імунних механізмів очної поверхні, що робить її вразливою для проникнення інфекції. SARS-CoV-2 виявляється у слізній рідині пацієнтів із COVID-19 як за наявності очних симптомів хвороби, так і без них. При цьому, око не тільки може бути вхідними воротами інфекції, а й слугувати резервуаром інфекції та способом передачі інфекції від людини до людини.Документ Зміни масових показників та гістоархетектоніки передміхурової залози щурів унаслідок експериментальної гіперплазії передміхурової залози та після призначення композиції, що містить вітамін D та простатопротектор(Харків : ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», 2024) Ткаченко, Наталія Олександрівна; Проценко, Олена Сергіївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Коренєва, Євгенія Михайлівна; Мараховський, Ігор Олегович; Смолєнко, Н. П.; Бєлкіна, Інна Олегівна; Кустова, Світлана Петрівна; Бойко, М. О.; Бречка, Наталія Михайлівна; Бондаренко, Володимир Олександрович; Ремньова, Наталія ОлександрівнаЗахворювання передміхурової залози (ПЗ) суттєво впливають на працездатність, загальний психоемоційний стан та репродуктивне здоров’я чоловіків. Кожного року населення і держави зазнають значних економічних збитків, а показники захворюваності постійно зростають. Важливими факторами розвитку розладу функціонування простати є порушення кровообігу в органах малого тазу (застійні явища), надмірне охолодження, стреси, перевантаження, тривале вимушене положення людини. На тлі дисбалансу статевих гормонів унаслідок цього може розвиватися гіперплазія ПЗ (ДГПЗ). При цьому простатогенне зниження фертильності чоловіків може мати різні причини, які частіше пов'язані з порушенням структури та функції залози. Експериментальна сульпірид-індукована гіперплазія передміхурової залози 12-місячних самців щурів супроводжується збільшенням майже на третину маси вентральної частини передміхурової залози, при цьому у в нії гістологічно спостерігається зростання висоти залозистого епітелію; відсотку паренхіматозного та зменшення стромального компонентів, знижується стромально-паренхіматозний індекс. Аналогічні зміни спостерігаються у гістологічній будові й дорзальної частини передміхурової залози. Сумісне введення холекальциферолу та екстракту плодів пальми Сабаль призводило до нормалізації абсолютної маси органу. Масові показники дорзальної частини простати при експериментальній патології не змінювались. Комбіноване застосування вітаміну D3 і екстракту Serenoa Repens задля корекції гіперплазії передміхурової залози сприяє значному покращенню морфометричних показників як у вентральній, так і дорзальній частині простати щурів.Документ Патоморфологічні та статево-вікові аспекти ехінококозу печінки(Харків : Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2024) Ткаченко, Наталія Олександрівна; Проценко, Олена Сергіївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Чумак, Любов Ігорівна; Омельченко, Володимир Федорович; Tkachenko, Nataly; Protsenko, Olena; Remnyova, Natalia; Chumak, Lyubov; Omelchenko, VolodymyrЕхінококоз – це хронічне паразитне захворювання, що належить до зооантропогельмінтозів і характеризується розвитком солітарних або множинних кістозних утворень в печінці, легенях, мозку й інших органах. Сьогодні частота захворюваності різко зростає в тих країнах, які не належать до ендемічних, і поширення хвороби здебільшого пов’язане з глобальною міграцією населення. Мета роботи – проаналізувати патоморфологічні та статево-вікові особливості прооперованих пацієнтів з ехінококозом печінки за період 2011–2021 рр. Ретроспективно було проаналізовано медичну документацію та автопсійний матеріал усіх випадків хірургічного втручання у пацієнтів з ехінококозом печінки на базі патологоанатомічного відділення Державної установи «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.T. Зайцева Національної академії медичних наук України» за період 2011–2021 рр. Вивчено статево-вікові особливості хворих на ехінококоз. Проведено патоморфологічне дослідження післяопераційного матеріалу з урахуванням розміру й типу кіст, і локацій їх утворення.Документ Ретроспективний аналіз клініко-епідеміологічних і патоморфологічних особливостей інфаркту міокарда(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Наталія Олександрівна; Проценко, Олена Сергіївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Чумак, Любов Ігорівна; Мазний, Олександр Миколайович; Tkachenko, Nataly; Protsenko, Olena; Remnyova, Natalia; Chumak, LyubovІнфаркт міокарда (ІМ) є основною причиною смерті людей як в усьому світі, так і в Україні. Належний посмертний діагноз, встановлення безпосередньої причини смерті вимагає сучасних знань про гострий ІМ та правильної інтерпретації посмертних змін з урахуванням клінічного епікризу. У патологоанатомічному відділенні проведено ретроспективний аналіз даних із медичної документації та результатів автопсій за 2023 рік.Документ Душан Лямбль: Доля наукових відкриттів і професійна етика видатного патолога(Дніпро : Редакція журналу «Morphologia», 2020) Проценко, Олена Сергіївна; Кириченко, Максим Іванович; Ремньова, Наталія ОлексіївнаВидатний патолог Душан Лямбль (1824-1895; чех за походженням, який прожив половину свого життя в Російській імперії, з яких 10 років – в Харкові) зробив значний внесок у розвиток медичної науки. Однак його відкриття поступово забувалися й стиралися з назв відкритих ним патогенів і хвороб, які вони викликають. Ціль. Вивчення наукової спадщини Д. Лямбля і відомостей про професійну діяльність цього патолога можуть допомогти відновити знання про його науковий внесок і отримати цінні уроки для сучасних фахівців. Методи. За допомогою загальнонаукових та історичних методів було проведено аналіз літератури, що містить інформацію про Д. Лямбля, його відкриття та про-фесійну діяльність. Результати. Наприкінці 1850-х рр., переслідуваний владою як учасник національно-го руху, Д. Лямбль був змушений шукати притулку в Україні, де в 1861 р. він зайняв вакантну посаду професора кафедри анатомії медичного факультету Харківського університету. Будучи на той час патологом зі світовим ім'ям, Д. Лямбль активно розвивав в університеті викладання патологічної анатомії та гістології. У 1867 р. його зусиллями на факультеті були засновані дві нові кафедри – гістології та патоло-гічної анатомії. Останню він очолював особисто до свого від'їзду до Варшави в 1871 р. Збережені матері-али про діяльність Д. Дямбля в Харкові розкривають його як вправного патолога з витонченим підходом до своєї професії. Аналіз літератури про наукові відкриття Д. Дямбля продемонстрував повільне загасан-ня згадок його імені в назвах зроблених ним відкриттів. Підсумок. Внесок Д. Лямбля в наукову медици-ну дійсно значний, але не оцінений по заслугам. Його підхід до професійної діяльності патолога і викла-дача здатний стати прикладом для молодих фахівців практичної медицини, науки і освіти.Документ Dušan Lambl: the fate of scientific discoveries and the professional ethics of the great pathologist(Дніпро : Редакція журналу «Morphologia», 2020) Protsenko, Olena; Kyrychenko, Maksym; Remnyova, Natalia; Кириченко, Максим Іванович; Проценко, Олена Сергіївна; Ремньова, Наталія ОлексіївнаThe great pathologist Dušan Lambl (1824–1895; Czech by origin, who lived half of his life in the Russian Empire, of which 10 years – in Kharkiv) made an invaluable contribution to the development of medical science. However, his discoveries were gradually forgotten and faded from the names of the pathogens discovered by him and the diseases they cause. In 1867, through his efforts, two new departments were established at the faculty – Histology and Pathological anatomy. The latter he headed personally until his departure to Warsaw in 1871. The surviving materials on Lambl's activities in Kharkiv are showing him as a skilful pathologist with a refined approach to his profession. Analysis of the literature on Lambl's scientific researches demonstrated a slow fading of references to his name in the titles of his discoveries. Lambl's contribution to scientific medicine is indeed great, but not appreciated deservedly. His approach to the professional activity of a pathologist and teacher can become a great example for young specialists in practical medicine, science and education.Документ Forensic medicine : methodical guidance for the 4th year medical students in discipline “Forensic medicine. Medical legislation” [Electronic edition](Kharkiv : V.N. Karazin Kharkiv National University, 2023) Проценко, Олена Сергіївна; Ремньова, Наталія Олексіївна; Губін, Микола Володимирович; Кісь, Андрій Володимирович; Ткаченко, Наталія Олександрівна; Protsenko, O.S.; Remnyova, N.O.; Gubin, M.V.; Kis, A.V.; Tkachenko, N.O.Methodical guidance includes the theoretical part of the cycle of practical classes in forensic medicine. The following guidance provides medical students with procedural basics, forensic thanatology, forensic traumatology, falling from height, damages caused by blunt or sharp objects, forensic medical examination of firearm injuries, and mechanical asphyxia. The guidance is recommended for IV year students of the School of Medicine.