Історичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/41
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Митні відносини на півночі римського Понту: історіографічно-джерелознавчий аналіз проксеній(2009) Колесников, К.М.Колесников К. Н. Таможенные отношения на Севере римского Понта: историографический и источниковедческий анализ проксений В статье рассматриваются возможности построения удовлетворительной модели истории таможенных отношений в Северном Причерноморье в римский период. Основой построения такой модели служат проксенические акты Херсонеса и Ольвии I в. до н. э.—III в. н. э. — почетные псефисмы, выдаваемые от имени народа (гражданской общины) выдающимся иностранцам. Проксены получали гражданские права и ряд привилегий, главными из которых являлись таможенные льготы. Благодаря анализу проксений как массовых источников, исходя из географического, хронологического, институционального, формулярно-дипломатического подходов, автор приходит к ряду выводов. Во-первых, в первые века нашей эры проксении не утратили в Херсонесе дипломатического и внешнеэкономического значения. Во-вторых, отсутствие ателии в херсонесских проксениях связано с местной традицией оформления проксенического протокола, а также с утратой Херсонесом, наряду с другими греческими государствами Северного Причерноморья, внешнеэкономической независимости при сношениях с Римской империей. K. Kolesnykov. C customs Relations in the Northern Coast of Roman Pont: Historiographic and Source Study Analysis of Proxenia The possibilities to construct the satisfactory model of customs relations’ history in the northern coast of the Black Sea region in the Roman Age are examined in the article. Pproxenian documents of Chersonesus and Olbia dating from I century B. C.—III century A.D. (honourable psephismata published for outstanding foreigners behalf of people/civil communities) are the basis of constructing this model. Pproxenians got the citizenship, civil rights and some other privileges, main of which were the customs facilities. The author has come to some conclusions due to the analysis of proxenia as the mass sources and proceeding from geographical, chronological, institutional, official-diplomatic and other approaches. Firstly, proxenia didn’t lose their diplomatic and external economic significance in Chersonesus in the first centuries A.D. Secondly, the absence of an athelia in Chersonesian proxenia is connected both with the local tradition of drawing up the external economic independence by Chersonesus and the other Greek states of the northern part of the Black Sea region while the relations with Roman empire.Документ Римська військова присутність, гарнізон Херсонеса та особливості міжнародно-правового статусу міста в IV-V ст.(2012) Колесников, К.М.K. Kolesnykov. Roman Military Presence, Garrison of Chersoneses and Peculiarities of International Legal Status of the City in 300–500 AD. The article is devoted to research the problem of international legal status of last antique Chersoneses, peculiarities of its military organization and presence in the city of Roman regular troops. This work is founded on the analysis of early medieval narrative sources and Chersoneses’ building inscriptions dating from IV—V centuries A. D. as epigraphic sources that allow you to reconstruct the customs and tax services of the Chersonesus Tauricus (Cherson) in the Late Antique period, as well as the study of the historiographical debate 1990–2000s A. D. around the genesis, nature and sta tus of the Late Chersonesus garrison. The author considers the conceptions of Ukrainian historian V. M. Zubar and French researcher K. Zukerman. First wrote that the garrison Chersonese IV—V centuries was the host of the local people, armed ballistae and paid for by the Roman awards. Second is proved that the garrison Chersonese, armed ballistae, known from epigraphic and narrative sources of Late Antique period, consisted of the soldiers of the Roman troops.Документ Міжнародні відносини, зовнішньополітичний статус та проблема митно-податкового суверенітету Херсонесу Таврійського від початку до кінця ІІ ст. до н. е.(2015) Колесников, К.М.Ця робота присвячена аналізу міжнародно-правового статусу та митно-податкового суверенітету Херсонесу Таврійського на тлі міжнародних відносин у Чорноморському регіоні в II ст. до н. е. Автор розглядає зміст понять «той, що управляється власними законами, автономний» (αυτονόμος), «вільний, незалежний» (ελευθέρος), «той, що не має гарнізону» (α̉̉-φρούρητος), які в період еллінізму позначали свободу і самостійність громадянської общини (полісу). У статті розглянуто складне військово-політичне становище Херсонеського поліса та необхідність пошуку зовнішніх союзників для боротьби з експансією кримських скіфів. У роботі розглядаються обставини підписання та зміст договору 179 р. до н. е. між народом херсонеситів і понтійським царем Фарнаком I. Автор доводить, що укладення військово-політичного союзу між Херсонесом і Понтом було більшою мірою вигідно першій стороні. Данная работа посвящена анализу внешнеполитического статуса и налогово-таможенного суверенитета Херсонеса Таврического на фоне международных отношений в Причерноморском регионе II вв. до н. э. Автор рассматривает содержание понятий «управляемый собственными законами, автономный» (αυτονόμος), «свободный, независимый» (ελευθέρος), «не имеющий гарнизона» (α̉̉-φρούρητος), которые в эллинистический период обозначали свободу и самостоятельность гражданской общины. В статье показано сложное военно-политическое положение Херсонесского полиса и необходимость поиска внешних союзников для борьбы с экспансией крымских скифов. В работе рассматриваются обстоятельства подписания и содержание договора 179 г. до н. э. между народом херсонеситов и понтийским царем Фарнаком I. Автор доказывает, что заключение военно-политического союза между Херсонесом и Понтом было в большей мере выгодно первой стороне. This work is devoted to the analysis of international legal status and the customs and tax sovereignty of the Chersonese Tauric on the background of international relations in Black Sea region in II centuries BC. The author examines the concept of «autonomos» (αυτονόμος), «eleutheros» (ελευθέρος), «aphrouretos» (α̉̉-φρούρητος) that in the Hellenistic period signified freedom and independence of the civil community. The article shows the heavy military-political situation in Chersonese state and the search for external allies to fight against the expansion of the Crimean Scythians. This paper considers the circumstances of the signing of the agreement of 179 BC between the people of Chersonese and the king of pontus pharnaces I and the content of this treaty. The author argues that the conclusion of the military-political alliance (συμμαχία) between Chersonese and Pontus was increasingly profitable first side.