Філософський факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/51
Переглянути
24 результатів
Результати пошуку
Документ Очерк развития психологии с Декарта до настоящего времени. [Т.1](Харьков : В Университетской типографии, 1885) Зеленогорский, Ф.А.Документ Речь об основных формах, изображающих явления нравственной жизни, или об основных нравственных должностях человека, определяющих и степень нравственного совершенствования его, и способ к достижению его назначения, произнесенная в Торжественном Собрании Императорского Харьковского университета П. О. Профессором Теоретической и Практической Философии, Надворным Советником и Кавалером Федором Чановым, 30 августа 1832 года(Харьков : В Университетской типографии, 1832) Чанов, Ф.Документ Діяльність Д. І. Багалія в Харкові в умовах денікінського режиму(2017) Потоцький, В.П.В статті розглядається невеликий епізод з життя видатного українського історика Д.І. Багалія, пов’язаний з його перебуванням у Харкові протягом вересня-грудня 1919 року. В цей час місто знаходилося під владою Добровольчої армії генерала А. І. Денікіна, який намагався проводити політику реставрації дореволюційних порядків. С статті приділено увагу причинам переїзду Дмитра Івановича з Києва до Харкова, особливостям роботи Багалія на історико-філологічному факультеті Харківського університету, а також його науковій і видавничій діяльності. В статье рассматривается небольшой эпизод из жизни выдающегося украинского историка Д.И. Багалия, связанный с его пребыванием в Харькове в течение сентября-декабря 1919 года. В это время город находился под властью Добровольческой армии генерала А. И. Деникина, который пытался проводить политику реставрации дореволюционных порядков. С статье уделено внимание причинам переезда Дмитрия Ивановича из Киева в Харьков, особенностям работы Багалия на историко-филологическом факультете Харьковского университета, а также его научной и издательской деятельности. The article considers the short period of outstanding Ukrainian historian D. I. Bagaliy’s life, when he was in Kharkov from September1919 to December 1919. At that time the city was under the authority of the Volunteer Army of General Denikin, who tried to pursue a policy of restoring pre-revolutionary order. The article draws attention to the reasons of Dmitry Ivanovich's move from Kiev to Kharkov, the peculiarities of Bagaliy's working at the historical-philological faculty of Kharkov University, as well as his scientific and publishing activities.Документ Д. І. Багалій у сучасній українській історіографії(2017) Богдашина, О.М.У статті проаналізовано праці українських авторів, присвячені життю та творчості видатного історика і громадського діяча. Наведено факти, що доводять помітну активізацію дослідження біографії видатного українця за останню чверть століття. Особливістю сучасного періоду розвитку багалієзнавства є яскраво виражена його археографічна складова, а саме публікація листування Д. І. Багалія, його рукописів і повторний друк найбільш відомих монографій історика. В статье проанализированы работы украинских авторов, посвященные жизни и творчеству выдающегося историка и общественного деятеля. Приведенные факты доказывают заметную активизацию исследования биографии выдающегося украинца за последние четверть века. Особенностью современного периода развития багалеезнавства является ярко выраженная его археографическая составляющая, а именно публикация переписки Д. И. Багалея, его рукописей и повторная печать наиболее известных монографий историка. In the article analyzed the works of Ukrainian authors devoted to the life and work of an outstanding historian and public figure. The facts prove a noticeable intensification of the study of the biography of a prominent Ukrainian during the last quarter century.The peculiarity of the modern period of the development of Bagalyі’s studies is its archeographic component, namely the publication of the correspondence D. Bagalyi, his manuscripts and the reprint of the most famous monographis of the historian.Документ Петро Гулак-Артемовський і Харківський університет(2017) Домановська, М.Є.У статті розглядається викладацька й адміністративна діяльність Петра Гулака-Артемовського. 1818–1849 рр. у Харківському університеті він читав курси польської мови, російської історії, географії, статистики і був ректором (1841–1849). Приділяється увага формуванню суспільно-політичних поглядів П. Гулака-Артемовського: з одного боку, високі посади і звання зумовили повну залежність від імперської ідеології, з іншого – поетична творчість як складова «нової української літератури» долучила його до процесу українського національного відродження, в якому він посів помітне місце. В статье рассматривается преподавательская и административная деятельность Петра Гулака-Артемовского. В 1818–1849 гг. в Харьковском университете он читал курсы польского языка, российской истории, географии, статистики и был ректором (1841–1849). Уделяется внимание формированию общественно-политических взглядов П. Гулака-Артемовского: с одной стороны, высокие должности и звания обусловили полную зависимость от имперской идеологии, с другой стороны – поэтическое творчество как составляющая «новой украинской литературы» приобщило его к процессу украинского национального возрождения, в котором он занял заметное место. The paper deals with the teaching and administrative activities of Petro Gulak-Artemovsky. In the period 1818–1849 in Kharkiv University he taught courses on the Polish language, Russian history, geography and statistics, and also was rector (1841–1849). Attention is paid to the formation of his socio-political views: on the one hand, high posts and titles conditioned his complete dependence on imperial ideology, on the other hand, his poetic work as a component of the «new Ukrainian literature» brought him to the process of Ukrainian national revival, in which he took a prominent place.Документ Вплив родинного та соціокультурного середовища на формування світогляду С. В. Бородаєвського(2016) Глушан, О.В.Висвітлено обставини й чинники становлення особистості українського вченого, громадського і державного діяча С. В. Бородаєвського. Дослідницьку увагу зосереджено на періоді дитинства та юності майбутнього вченого, коли було сформовано основні риси його характеру й закладено орієнтири світоглядних і громадсько-політичних поглядів. Проаналізовано вплив родинного оточення й виховання, місця народження та проживання, гімназійного й університетського середовища на формування особистісних характеристик і світогляду вченого. Освещены обстоятельства и факторы становления личности украинского ученого, общественного и государственного деятеля С. В. Бородаевского. Исследовательский интерес сосредоточен на периоде детства и юности будущего ученого, когда были сформированы основные черты его характера и заложены ориентиры мировоззренческих и общественно-политических взглядов. Проанализировано влияние семейного окружения и воспитания, места рождения и проживания, гимназической и университетской среды на формирование личностных характеристик и мировоззрения ученого. The circumstances and factors of the formation of the personality of the Ukrainian scientist, public and statesman S. V. Borodaevsky are covered. Research interest is focused on the period of the childhood and youth of future scientist when the main traits of his character were formed and the reference points of the world outlook and social and political views were laid. The influence of the family environment and education, the birthplaces and residing, the gymnasia and the university surrounding on formation of personal characteristics and ideology of the scientist has been analyzed.Документ О. В. Гуров і геологічна колекція Харківського університету(2016) Лобенко, С.В.Стаття присвячена діяльності видатного геолога, професора Харківського університету О. В. Гурова, який впродовж свого життя працював на благо науки та університету. Одним із багатьох його досягнень в музейній справі було впорядкування, систематизація та розширення за рахунок власних досліджень і відкриттів геологічної колекції Харківського імператорського університету. Саме О. В. Гуров перетворив її в музей геології в повному розумінні цього слова. Від початку свого існування музей не лише відповідав європейському рівню геологічної і музейної науки того часу, а й став вагомим надбанням як для національної, так і для міжнародної спільноти. Статья посвящена деятельности выдающегося геолога, профессора Харьковского университета А. В. Гурова, который на протяжении своей жизни работал на благо науки и университета. Одним из многих его достижений в музейном деле было упорядочение, систематизация и расширение за счет собственных исследований и открытий геологической коллекции Харьковского императорского университета. Именно А. В. Гуров превратил ее в музей геологии в полном смысле этого слова. С начала своего существования музей не только отвечал европейскому уровню геологической и музейной науки того времени, но и стал весомым достоянием как для национального, так и для международного сообщества. The article is devoted work of the famous geologist, Professor of Kharkov University A. V. Gurov, who throughout his life worked for the benefit of science and the university. One of his many accomplishments in the museum has been organizing, systematizing and expanding from its own research and discoveries geological collection Kharkiv Imperial University. This A. V. Gurov turned it into a museum of geology in the full sense of the word. Since the beginning of its existence, the museum not only meet European standards geological museum and science of the time, but has become an important asset for both the national and international community.Документ Ілля Рєпін і Харківський університет(2016) Вовк, О.І.Статтю присвячено малодослідженому аспекту біографії знаного вітчизняного живописця Іллі Юхимовича Рєпіна (1844–1930), а саме – його взаємозв’язкам із корпорацією Харківського університету. У статті висвітлено творчі, ділові, особисті контакти між митцем і випускниками, професорами, почесними членами Харківського університету. Також проаналізовано внесок каразінців у вивчення життєвого шляху і творчої спадщини І. Ю. Рєпіна, увічнення його пам’яті. Статья посвящена малоисследованному аспекту биографии известного отечественного художника Ильи Ефимовича Репина (1844–1930), а именно – его взаимосвязям с корпорацией Харьковского университета. В статье освещены творческие, деловые, личные контакты между художником и выпускниками, профессорами, почетными членами Харьковского университета. Также проанализирован вклад каразинцев в изучение жизненного пути и творческого наследия И. Е. Репина, увековечения памяти о нем. The paper deals with unexplored aspect of Ilya Repin’s biography (1844–1930), the famous artist of our country, namely his connection with corporation of Kharkiv University. Creative, business, personal contacts between artist and graduates, professors, Honorary Members of Kharkiv University were described. University personalities’ contribution to the study of Ilya Repin’s life and creative heritage, remembrance work were also analyzed in the present research.Документ Володимир Іванович Савва як візантиніст (до 150-річчя від дня народження)(2015) Домановська, М.Є.Стаття є першим в українській історичній науці дослідженням візантинознавчого наукового спадку та викладацької діяльності історика Харківського університету Володимира Івановича Савви. Акцентовано увагу на тому, що його студії, присвячені рецепції візантійських державотворчих традицій у Московському царстві, стали помітним явищем для розвитку візантинознавства та русистики у Харківському університеті, а також розпочато вивчення його надзвичайно обширного рукописного спадку. Статья является первым в украинской исторической науке исследованием византиноведческого научного наследия и преподавательской деятельности историка Харьковского университета Владимира Ивановича Саввы. Акцентировано внимание на том, что его студии, посвященные рецепции византийских государственных традиций в Московском царстве, стали заметным явлением в развитии византинистики и русистики в Харьковском университете, а так же начато изучение его чрезвычайно обширного рукописного наследия. This article is the first in the Ukrainian historical science research of Byzantine studies and teaching activities of Volodymyr Ivanovich Savva, historian of Kharkiv University. The author focused on the fact that his studies dedicated to the reception of the Byzantine state traditions in Moscow State became a notable event in the development of Byzantine and Russian studies at Kharkov University and also initiated the study of his very extensive manuscript heritage.Документ Візантиністика у Харківському університеті (середина ХІХ – початок ХХ ст.)(2015) Домановська, М.Є.У дисертації вперше здійснено дослідження процесу становлення і розвитку візантиністики як наукової та навчальної дисципліни в Харківському університеті (середина ХІХ – початок ХХ ст.). Запропоновано його періодизацію, схарактеризовані політичні та соціокультурні умови зародження візантиністики у Харківському університеті. Визначено коло вчених-візантиністів, схарактеризовано їхній творчий спадок, акцентовано увагу на ролі візантинознавчої складової у навчальному процесі. Проаналізовано наукові комунікації зазначеного кола науковців, розглянуто питання про існування візантиністичної наукової школи у Харківському університеті. В диссертации впервые осуществлено исследование процесса становления и развития византинистики как научной и учебной дисциплины в Харьковском университете (середина ХІХ – начало ХХ вв.). Предложена его периодизация, охарактеризованы политические и социокультурные условия зарождения византинистики в Харьковском университете. Определен круг ученых-византинистов, дана характеристика их научного наследия, акцентировано внимание на роли византиноведческой составляющей в учебном процессе. Проанализированы научные коммуникации упомянутого круга ученых, рассмотрен вопрос о существовании византинистической научной школы в Харьковском университете. For the first time in Ukrainian historiography, this dissertation offers a systematic study of the emergence and development of Byzantine studies as a discipline and part of the curriculum at Kharkiv University (mid-nineteenth to early twentieth century). Author creates a periodization and explores the political and socio-cultural conditions for the development of Byzantine studies at the University. The dissertation defines the circle of Kharkiv scholars engaged in Byzantine studies and analyzes their work and its significance in the context of the general development of academic scholarship in this period and the condition of Byzantinology in particular. The role and place of Byzantine subjects in the general courses for the students of history and law is characterized, and the special courses in Byzantine studies taught at the University are described. Author analyzes the papers on Byzantine studies presented at the 12th Archeological Congress in Kharkiv and the scholarly activities and communications of the Kharkiv University faculty engaged in Byzantine studies. The question of the existence of a Byzantinological school at Kharkiv University is also considered. The dissertation argues that the development of Byzantine studies at Kharkiv University was influenced both by the general European trends in the humanities and by the peculiarities of the historical discourse in Russia, with its special stress on the significance of the Byzantine heritage in the culture and the traditions of state-building among the Eastern Slavs. Along with new and diverse research in Byzantine studies at Kharkiv University, the elements of disciplinary infrastructure were emerging: the number and range of courses was growing, the creation of a chair in Byzantine studies was considered, scholars from the University were taking part in setting up specialized journals in Byzantine studies and presented their work at specialized conferences and meetings. The main subjects of interest for the Kharkiv scholars engaged in Byzantine studies were: the political history of Byzantium (O. P. Zernin, M. N. Petrov, V. K. Nadler, E. O. Chernousov), Rus’-Byzantine connections (M. O. Lavrovsky, V. I. Savva), Byzantium and the Southern Slavs (P. O. Lavrovsky, M. S. Drinov, G. A. Ilyinsky), the history of the Byzantine Church (A. S. Lebedev), Byzantine and Rus’ art (O. I. Kirpichnikov, E. K. Redin, F. I. Schmidt).
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »