Навчально-науковий інститут міжнародної освіти
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2852
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Розширення змісту й напрямів підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.)(Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024-08-27) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaМета статті – визначити напрями підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих освітніх закладів України в контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.). Методи дослідження: історико-компаративний, історико-логічний аналіз, індукція, дедукція. Основні результати. У статті визначені особливості й напрями підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України після прийняття Статуту 1863 року. Акцентовано увагу на нормативно-правовій базі, яка регламентувала підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів в Університеті Св. Володимира, Харківському та Новоросійському університетах, що мала характер законів (Університетський Статут 1863 р.) та підзаконних актів (розпоряджень, постанов, циркулярів, інструкцій, правил). З’ясовано, що дієвою формою підготовки науково-педагогічних кадрів та формування викладацького корпусу університетів став інститут професорських стипендіатів та інститут приват-доцентури. Стислі висновки. Визначено провідні тенденції вирішення проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих освітніх закладах: 1) розширення змісту й напрямів підготовки магістрів і приват-доцентів; 2) удосконалення форм і методів підготовки науково-педагогічних кадрів (науково-дослідна робота, пробні лекції, викладацька практика, підготовка дисертації, закордонні стажування); 3) підвищення ролі інституту професорських стипендіатів і вчених рад університетів для активізації підготовки науково-педагогічних кадрів. Практичне значення: результати дослідження можуть використовувати науковці, які цікавляться питаннями становлення й розвитку професійної підготовки науково-педагогічних кадрів, для розробки спеціальних курсів / семінарів для здобувачів вищої освіти третього (науково-освітнього) рівня, під час читання навчальних курсів («Філософія освіти», «Педагогіка вищої школи», «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», «Організація наукової діяльності. Методологія та методи наукових досліджень»). Оригінальність: узагальнено досвід діяльності Харківського, Київського та Новоросійського університетів щодо теоретико-методичних засад організації підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ 1863‒1883 рр. Наукова новизна: цілісно досліджено питання, пов’язані з вирішенням проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вітчизняних університетах, ураховуючи суспільно-політичні, соціально-економічні та культурно-освітні детермінанти. Тип статті: описова.Документ Приват-доценти в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)(Умань : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ статті здійснено ретроспективний аналіз діяльності приват-доцентів у дореволюційних університетах України. З’ясовано основні причини труднощів на шляху становлення та розвитку інституту приват-доцентури та ставлення університетських колективів до їх подолання. Встановлено, що основним джерелом заповнення вакансій став інститут приват-доцентури.Документ Становлення та розвиток системи приват-доцентури в університетах Європи (ХІХ - початок ХХ століття)(Тернопіль : Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2017-05-29) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaРозглянуто актуальні питання становлення та розвитку системи приват-доцентури в освітньому просторі Європи (другої половини ХІХ – початку ХХ ст.). Досліджено науковий дискурс поняття «приват-доцент». Доведено, що інститут приват-доцентури в зазначений період зазнавав трансформаційних процесів. З’ясовано основні причини труднощів на цьому шляху й ставлення університетських колективів до їх подолання. Зазначено, що вперше посаду приват-доцента узаконено в статуті Берлінського університету. Встановлено, що гонорар - єдине джерело заробітку для приват-доцентів.Документ Кадрові питання у Новоросійському університеті другої половини ХІХ - початку ХХ століття (на прикладі історико-філологічного факультету)(Івано-Франківськ : Державний вищій навчальний заклад "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника", 2017-10-16) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ статті розглядається коло проблем, пов’язаних із забезпеченням Новоросійського університету висококваліфікованими науково-педагогічними кадрами. Висвітлено теоретико-методичні засади підготовки науково-педагогічних кадрів на історико-філологічному факультеті Новоросійського університету в період 1865-1917рр. Зазначено, що підготовка науково-педагогічних кадрів відбувалася завдяки системі “професорських стипендіатів ” (аспірантів) та інституту приват-доцентури. З’ясовано, що значна частина професури відмежовувала штатних доцентів від приват-доцентів і бачила в перших більш прийнятні кандидатури для зайняття професорських посад. Підкреслено, що основним джерелом заповнення вакансій на історико-філологічному факультеті став інститут приват-доцентури. Акцентовано увагу на зростанні ролі приват-доцентів в науково-педагогічному доробку Новоросійського університету. Установлено, що приват-доценти створили конкурентне середовище, пожвавили наукові дослідження, модернізували методику викладання навчальних дисциплін і навчальних курсів на історико-філологічному факультеті Новоросійського університету.