Навчально-науковий інститут міжнародної освіти

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2852

Переглянути

Фільтри

2020 - 20242

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.circulars

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Розширення змісту й напрямів підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.)
    (Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024-08-27) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    Мета статті – визначити напрями підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих освітніх закладів України в контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.). Методи дослідження: історико-компаративний, історико-логічний аналіз, індукція, дедукція. Основні результати. У статті визначені особливості й напрями підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України після прийняття Статуту 1863 року. Акцентовано увагу на нормативно-правовій базі, яка регламентувала підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів в Університеті Св. Володимира, Харківському та Новоросійському університетах, що мала характер законів (Університетський Статут 1863 р.) та підзаконних актів (розпоряджень, постанов, циркулярів, інструкцій, правил). З’ясовано, що дієвою формою підготовки науково-педагогічних кадрів та формування викладацького корпусу університетів став інститут професорських стипендіатів та інститут приват-доцентури. Стислі висновки. Визначено провідні тенденції вирішення проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих освітніх закладах: 1) розширення змісту й напрямів підготовки магістрів і приват-доцентів; 2) удосконалення форм і методів підготовки науково-педагогічних кадрів (науково-дослідна робота, пробні лекції, викладацька практика, підготовка дисертації, закордонні стажування); 3) підвищення ролі інституту професорських стипендіатів і вчених рад університетів для активізації підготовки науково-педагогічних кадрів. Практичне значення: результати дослідження можуть використовувати науковці, які цікавляться питаннями становлення й розвитку професійної підготовки науково-педагогічних кадрів, для розробки спеціальних курсів / семінарів для здобувачів вищої освіти третього (науково-освітнього) рівня, під час читання навчальних курсів («Філософія освіти», «Педагогіка вищої школи», «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», «Організація наукової діяльності. Методологія та методи наукових досліджень»). Оригінальність: узагальнено досвід діяльності Харківського, Київського та Новоросійського університетів щодо теоретико-методичних засад організації підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ 1863‒1883 рр. Наукова новизна: цілісно досліджено питання, пов’язані з вирішенням проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вітчизняних університетах, ураховуючи суспільно-політичні, соціально-економічні та культурно-освітні детермінанти. Тип статті: описова.
  • Ескіз
    Документ
    Законодавче забезпечення процесу підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
    (Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2020) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    The article deals with the problem of the academic staff training in the universities of Ukraine in the second half of XIX – at the beginning of XX century. The regulatory and legal framework, which regulated the training of academic staff in Ukrainian universities during the researched period, is determined. It mostly included by-laws (decrees, resolutions, circulars, instructions, rules). It is established that the institute of “professor scholarship holders” became one of the effective forms to train academic staff. The responsibilities of “professor scholarship holders” are singled out. They were connected with their learning, scientific and research, teaching activities. Particular attention is drawn to changing the requirements for the reports submitted to the Ministry of Public Education, which dealt with holding classes by “professor scholarship holders”: 1) the scientific counselor’s report, which was prior discussed at the faculty meeting, alongside with the conclusions drawn by the curator of the educational district (since 1884); 2) the report of the scholarship holder with the scientific counselor’s review on the classes conducted, or just a general review of the scientific counselor (since 1902); 3) scientific works of the scholarship holder attached to the report (since 1903) for the objective evaluation of their scientific and research work. It is mentioned that the candidates for occupying the position of the professor in universities were chosen by the scientific council or the educational committee on the grounds of their scientific researches in the particular field. It is found out that with the consent of the Ministry of Public Education, “professor scholarship holders”, who demonstrated a high level of research work, were granted a permission for a foreign trip “for scientific purposes” to higher education institutions and educational institutions in Western Europe. Such persons were issued “open letters” with the description of the special purpose of their trip (since 1872). Reports on foreign trips and written faculty remarks submitted to the Ministry of Public Education were the grounds for establishing guidance on the further activities of the scientists, for the continuation or their withdrawal from the trips.