Лингвистический аспект межкультурной коммуникации

Abstract

В статье выделяется лингвистически релевантная область межкультурной коммуникации (МКК). В качестве ее ядра выступает фактор Языковой Код, а также сферы его пересечения с факторами Деятельность, Ситуация и Тезаурус. Определяются основные исследовательские единицы МКК – “контраст”, “лакуна” и “специалия”. Применительно к межъязыковой МКК основными “специалиями” выступают лингво-, дискурсивно- и культурно-специфические смыслы. Описываются их основные разновидности. У статті виділяється лінгвістично релевантна область міжкультурної комунікації (МКК). Як її ядро виступає чинникМовний Код, а також сфери його пересічення з чинниками Діяльність, Ситуація і Тезаурус. Визначаються основні дослідницькі одиниці МКК – “контраст”, “лакуна” та “специалiя”. Стосовно міжмовноїМКК основними “специалiями” виступають лингво-, дискурсивно- та культурно-специфічні смисли. Описуються їх основні різновиди. The article differentiates linguistically relevant sphere of intercultural communication (IСС), the core of it being the Language Code factor, as well as its intersection with the factors of Activity, Situation and Thesaurus. The main research units of ICC – contrast, lacune and specialia – are defined.With regard to ICC themain specialias appear as lingua-, discourse- and culturespecific senses. Its principal varieties are described.