<B>Д 64.051.13 (Фізико-математичні науки) </B>
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10746
03.00.02 — біофізика
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Індивідуальні та спільні взаємодії компонентів лікарських препаратів з модельними ліпідними мембранами(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2020) Ващенко, Ольга Валеріївна; Vashchenko, O.V.Документ Ефекти спільної дії лікарських речовин у багатокомпонентних системах на основі модельних ліпідних мембран(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019) Будянська, Лілія Володимирівна; Budianska, L.V.Budianska L.V. Effects of joint action of pharmaceutical substances in multi-compound systems based on model lipid membranes. – Qualification scientific paper, manuscript. Thesis for the scientific degree of candidate of sciences in physics and mathematics, specialty 03.00.02 – Biophysics. – Institute for Scintillation Materials of NAS of Ukraine; V. N. Karazin Kharkiv National University of MES of Ukraine, Kharkiv, 2019. Effects of pharmaceutical substances (PS) is on multi-compound systems based on model lipid membranes with various lipid composition has been studied by differential scanning calorimetry, Fourier IR spectroscopy, thermogravimetry analysis and optical microscopy. A technique was supposed to study joint membranotropic action (MA) of water-soluble PS in L-α-dipalmitoylphosphatidylcholine (DPPC) membranes in kinetc regime.Документ Текстури плівок біополімерно-сольових систем: кількісний аналіз при фізичних і хімічних впливах(2019-05-08) Глибицький, Д.М.Документ Механізми взаємодії комплексів на основі неорганічних наночастинок і органічних молекул з модельними мембранами та живими клітинами.(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2015) Ткачова, Т.М.Дисертаційна робота присвячена встановленню механізмів взаємодії органічних молекул з неорганічними наночастинками на основі ортованадатів рідкісноземельних елементів ReVO4:Eu3+ (Re = Y, La, Gd) та діоксиду церію CeO2, та гібридних комплексів неорганічні наночастинки/органічні молекули з модельними мембранами та живими клітинами. Встановлено, що у водних розчинах неорганічних НЧ ReVO4:Eu3+ (Re = Y, La, Gd) при додаванні катіонних барвників завдяки електростатичній взаємодії відбувається адсорбція молекул барвника в приповерхневому шарі НЧ, а в деяких випадках, їх впорядкована агрегація та утворення складних комплексів неорганічні НЧ/органічні молекули. Запропонована модель комплексів, що утворюються. Використовуючи метод ратіометричної детекції флуоресценції та явище безвипромінювального перенесення енергії електронного збудження (Förster resonance energy transfer, FRET), вивчено кінетичну та термодинамічну стабільність комплексів НК/органічні молекули на основі неорганічних (НЧ GdYVO4; Eu3+ та CeO2) та органічних (міцели ДСН та ліпосоми ФХ) наноносіїв. Встановлено, що комплекси на основі неорганічних НЧ є інертними високостабільними системами за кімнатної та фізіологічної температури. Оцінено ефективність та динаміку накопичення наноносіїв різних типів у живих клітинах. Розраховані константи швидкості наночастинок GdYVO4; Eu3+ та CeO2 забезпечують більш швидке вивільнення вилучення та «час напіввиведення» барвників з наноконтейнерів різних типів при їх взаємодії з модельними мембранами та живими клітинами в експериментах in vitro, показують, що у випадку модельних систем, наноконтейнери на основі ліпофільного вмісту (ліпофільні барвники), у порівнянні з іншими носіями (міцели, ліпосоми). Показано, що додавання у наноконтейнер негативно заряджених або ліпофільних (холестерин) сполук дозволяє уповільнити процес вилучення активного компоненту, тобто дозволяє контролювати цей процес. Параметри взаємодії НК з гепатоцитами щурів виявилися подібними до модельної системи мембран. Було показано, що процес взаємодії НК/клітина може бути керованим, а НЧ GdYVO4; Eu3+ та CeO2 можуть бути використані у якості наноплатформи для внутрішньоклітинної доставки гідрофобних компонентів.Документ Флуоресцентне детектування амілоїдних фібрил(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2016) Вус, К.О.За допомогою методу флуоресцентної спектроскопії та мономодальної моделі зв’язування проведена оцінка термодинамічних параметрів процесу асоціації нових флуорофорів бензантронового, сквараїнового та бензотіазольного класів з амілоїдними фібрилами, що дозволило виявити найбільш перспективні амілоїдні маркери. За допомогою індуктивно- резонансного переносу енергії встановили, що локалізація бензантронів у жолобках фібрил, що містять ароматичні амінокислоти, є найбільш вірогідною. Отримано позитивну кореляцію між чутливістю до амілоїдних фібрил лізоциму найкращих амілоїдних маркерів бензантронового ряду та квантово-хімічними дескрипторами ліпофільності, ширини молекули зонда та суми зарядів на атомах азоту.Документ Білок-ліпідні взаємодії як модулятор агрегаційної поведінки білків(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2016) Трусова, В.М.Дисертаційна робота присвячена дослідженню ролі білок-ліпідних взаємодій у процесі патологічної агрегації білків. Запропоновано новий підхід, що дозволяє оцінити структурні параметри амілоїдних фібрил, такі як молекулярний об’єм мономерної субодиниці та фрактальна розмірність агрегатів, на основі вимірювань ефективності індуктивно-резонансного переносу енергії між амілоїд-специфічними флуорофорами. Охарактеризовані структурні особливості фібрилярного лізоциму у розчині. Розроблено нову методологію визначення ступеня олігомеризації білків на мембранній матриці, що базується на комплексній інтерпретації даних стаціонарного і часороздільного міжмолекулярного переносу енергії. Розраховані параметри олігомеризації лізоциму у ліпідному оточенні – ступінь агрегації та відстань між мономерами в агрегаті. З використанням ряду флуоресцентних зондів охарактеризовано вплив префібрилярних та фібрилярних агрегатів лізоциму та N- термінального фрагменту аполіпопротеїну А-І на структурно-динамічний стан та фізико-хімічні властивості модельних ліпідних мембран різного складу. Розроблена нова стратегія дослідження топологічних модифікацій фібрилярних агрегатів, що базується на аналізі результатів вимірювання ІРПЕ між мембранозв’язаним флуорофором та амілоїд-специфічним зондом методом Монте-Карло. Отримані докази на користь структурної трансформації амілоїдних фібрил аполіпопротеїну А- І при асоціації з ліпідами. Методом молекулярної динаміки вперше проведено дослідження ролі мембран в утворенні агрегаційно-компетентної конформації лізоциму, цитохрому с та N-термінального фрагменту аполіпопротеїну А-І.Документ Вплив фізико-хімічних чинників середовища на міжклітинну адгезію лактобактерій Streptococcus thermophilus та еритроцитів людини(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2016) Баранник, М.О.Запропоновано методику для вивчення міжклітинної адгезії та показано можливість її використання для вивчення адгезії бактерій на еритроцитах людини. Визначено, що рН та іонна сила середовища впливають на адгезію S. thermophilus на еритроцитах та не впливають на поверхневий заряд клітин. Встановлено вплив електростатичних взаємодій на перший етап адгезійного процесу. Виявлено високі кореляційні залежності між експериментально визначеним показником адгезії та теоретично розрахованими дебаївським радіусом і поверхневим потенціалом еритроцитів при варіюванні концентрації NaCl. Показано, що присутність двовалентних катіонів зменшує кількість адгезованих лактобактерій на еритроцитах, що свідчить про те, що адгезивні молекули даних клітин не активуються цими катіонами. За допомогою методу спектрофотометрії виявлено різноспрямований вплив іонів Са2+ та Mg2+ на поверхневий заряд еритроцитів та лактобактерій. На основі математичної моделі обчислено імовірність установлення зв’язку між лактобактеріями та еритроцитами в залежності від концентрації іонів кальцію в середовищі. Встановлено вплив катіонів Ca2+ на адгезійного процесу. Досліджено вплив різних кріопротекторів на поверхневий заряд еритроцитів та їх адгезивну здатність.Документ Механізми впливу редоксактивних наночастинок (ReVO4:Eu3+ і CeO2-x) на біоенергетичні процеси в мітохондріях.(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2016) Аверченко, К.А.Дисертаційна робота присвячена дослідженню механізмів впливу редоксактивних наночастинок (НЧ) на основі рідкісноземельних елементів (РЗЕ) на біоенергетичні процеси в мітохондріях (МХ). Отримані дані вказують на існування значних відмінностей у біологічної активності НЧ на основі РЗЕ в механізмах впливу на функцію МХ. Ці особливості визначаються фізико- хімічними параметрами, розмірами частинок, параметрами мікрооточення і вихідними характеристиками редокс-процесів в біосистемах. Здатність НЧ впливати на інтенсивність генерації радикалів узгоджується з їх здатністю порушувати процеси в МХ: виявлено найбільшу чутливість мітохондріального потенціалу (ΔΨm) клітин і процесів дихання і окислювального фосфорилювання до дії всіх, і, особливо, малих НЧ, виключаючи діоксид церію розміром 8-10 нм. Показано, що характер відповіді ΔΨm на вплив НЧ має вікові особливості і відрізняється за динамікою, ступенем змін і чутливістю до супресії при однакових концентраціях частинок. Знайдені особливості дії НЧ на мітохондріальну активність є підставою і важливим кроком для наступних етапів дослідження частинок з метою їх застосування в якості діагностичних агентів або терапевтичних препаратів.Документ Конформації цукрофосфатного остову ДНК та білково- нуклеїнове впізнавання(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2017) Житнікова, М.Ю.Методами структурної біоінформатики виконано детальний аналіз кристалографічних структур фрагментів вільної ДНК, білково-нуклеїнових комплексів і нуклеосом, що дозволило визначити вплив конформаційних перебудов цукрофосфатного остову ДНК на розміри і фізичні характеристики подвійної спіралі і їх сиквенс-специфічність, які можуть бути розглянуті як фактори, важливі для реалізації непрямого механізму білково-нуклеїнового впізнавання.Документ Механізми асоціації біологічно активних речовин та їх комплексоутворення з ДНК.(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2017) Близнюк, Ю.М.Дисертаційну роботу присвячено вирішенню однієї з актуальних проблем сучасної молекулярної біофізики – з'ясування ролі водневих зв'язків і молекул води у стабілізації самоасоціатів і гетероасоціатів ряду біологічно активних речовин і при їх зв'язуванні з ДНК. Методами коливальної (ІЧ і КР) спектроскопії та комп'ютерного моделювання було досліджено самоасоціацію та гетероасоціацію біологічно активних речовин (БАР) і їх комплексоутворення з ДНК. Аналіз коливальних спектрів і комп'ютерні розрахунки дозволили встановити структурні особливості та молекулярні механізми само- і гетероасоціатів, що утворюються. Було побудовано моделі асоціатів, встановлено вклади різних видів міжмолекулярних взаємодій та молекул води в їх стабілізацію, обчислено енергетичні характеристики комплексів, що утворюються.