Наукові роботи. Медичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1136
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Лікування післяопераційних гриж зі застосуванням автодермального клаптя(Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, 2009) Хворостов, Е.Д.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.Частота розвитку післяопераційних вентральних гриж, при спостереженні в терміни до 5 років, досягає 20%. Для лікування післяопераційних вентральних гриж застосовують аллопластичні методи, які у декілька разів знижують частоту рецидивів в порівнянні з аутопластикою. Використання сітчастих експлантатів пов'язане із специфічними ускладненнями – перфорацією порожнистих органів, формування нориць, міграцією і ін. Автодермальний клапоть позбавлений подібних недоліків. У роботі проведений ретроспективний аналіз 178 герніопластик виконаних з автодермопластикой. Показано, що даний метод має низьку частоту ранових ускладнень і рецидивів (11,8% і 3,9% відповідно). Використання автодермального клаптя є ефективним методом лікування післяопераційних вентральних гриж, простій у використанні і не вимагає значних економічних витрат.Документ Причини розвитку нозокоміальної пневмонії у хірургічних хворих(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2009) Морозов, С.А.; Куприянов, Н.Д.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.В общей структуре внутрибольничных инфекций нозокомиальные пневмонии занимают третье место после инфекций мочевых путей и раневой инфекции. Частота их развития зависит в первую очередь от госпитальной системы выявления и фиксации нозокомиальной патологии. Эти осложнения возникают у 0,5–1,0% госпитализированных больных. Их частота увеличивается в 6–20 раз после проведения искусственной вентиляции легких (ИВЛ). В первые двое суток ИВЛ риск развития пневмонии невелик (0,5% от всех интубированных пациентов). После 72 ч он возрастает, достигая 50% к 5м суткам и 80% – к 10м. После 2 нед ИВЛ развитие пневмонии становится практически неизбежным.Документ Ультразвуковая кавитация ран(Державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України», 2009) Хворостов, Е.Д.; Морозов, С.А.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.Проведена сравнительная оценка результатов лечения 920 больных с гнойно-некротическими процессами мягких тканей. Больные были разделены на две группы. В основной группе (660 больных) выполнялась активная хирургическая обработка гнойных ран, с применением антисептиков, мазей на гидрофильной основе и ультразвуковой кавитацией ран. Контрольную группу составили 260 больных, в которой лечебная программа не включала ультразвуковую кавитацию. Установлено, что в основной группе больных имело место значительное снижение микробной обсемененности ран и смена фаз течения раневого процесса более короткие сроки, сокращение койко-дня. Результаты проведенного исследования свидетельствуют о высокой эффективности включения в лечебную программу ультразвуковой кавитации ран.Документ Лапароскопическая холецистэктомия при остром калькулезном холецистите, осложненном холедохолитиазом(Российский научный центр хирургии им. акад. Б.В. Петровского, 2009) Хворостов, Е.Д.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.Документ Анаэробная неклостридиальная инфекция мягких тканей у больных сахарным диабетом(Харьковский национальный медицинский университет, 2011) Хворостов, Е.Д.; Морозов, С.А.; Цивенко, А.И.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.тезисыДокумент Комплексна діагностика гострого гнійного перитоніту у хворих з атиповою клінічною картиною(Ужгородський національний університет, 2011) Хворостов, Е.Д.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.; Морозов, С.А.У роботі представлено результати використання комплексного підходу до діагностики та вибору тактики лікування у хворих з гострим гнійним перитонітом, у яких були труднощі в постановці діагнозу через відсутність типової для даного захворювання клінічної симптоматики. Проаналізовано результати лікування 21 пацієнта з гострим гнійним перитонітом, чоловіків було 9 (42,8%), жінок 12 (57,2%). Середній вік хворих склав 62±6,4 року. Причиною перитоніту були: гострий деструктивний апендицит – 6 (28,6%), перфоративна виразка цибулини дванадцятипалої кишки – 5 (23,8%) та шлунка – 3 (14,3%), перфорація сигмоподібної кишки рибною кісткою – 2 (9, 5%), перфорація дивертикулу ободової кишки – 2 (9,5%), неспроможність кукси міхурової протоки – 2 (9,5%), неспроможність кукси хробаковидного виросту – 1 (4,8%). Причинами розвитку (при поєднанні декількох нозологій у 15 (71,4%) випадках), атипової клінічної картини гострого перитоніту були: ожиріння – 11 (52,4%), цукровий діабет – 7 (33,3%) похилий вік – 7 ( 33,3%), важка супутня патологія серцево-судинної і дихальної системи – 5 (23,8%), атипове розташування перфоративного отвору – 6 (28,6%), атипове розташування хробаковидного виросту – 4 (19,0%), хронічний пієлонефрит – 2 (9,5%). Діагностична програма включала виконання в невідкладному порядку комплексу діагностичних лабораторних (визначення порушень гомеостазу організму хворого) та інструментально-апаратних досліджень (ультразвукове дослідження черевної порожнини, комп'ютерну томографію). Це дозволило в короткі терміни – протягом 2 годин встановити діагноз гострого гнійного перитоніту, виключити етап тривалого клініко-діагностичного динамічного спостереження за хворим і виконати оперативне втручання у невідкладному порядку, в тому числі і лапароскопічним доступом в 6 (28,6%) випадках. Середній ліжко-день склав 16±3,2 діб. Ускладнення представлені сіромою післяопераційної рани у 2 (9,5%) пацієнтів, нагноєнням рани – у 1 (4,8%) пацієнтів. Летальних випадків не спостерігалося.Документ Использование ультразвукового скальпеля при операциях на желудке(Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, Асоціація хірургів Донецької області, 2011) Хворостов, Е.Д.; Цивенко, А.И.; Томин, М.С.; Захарченко, Ю.Б.; Морозов, С.А.В работе проанализированы результаты экспериментального и клинического применения ультразвукового скальпеля при выполнении операций на желудке. В экспериментальной части исследования 40 кролей породы Шиншилла были разделены на две группы. В основной группе (n=20) использовался ультразвуковой скальпель, в контрольной (n=20) – монополярный электронож. В клиническую часть исследования было включено 136 пациентов с хирургическими заболеваниями желудка, которых разделили на две группы. В основной группе (n=66) оперативные вмешательства выполнялись с помощью ультразвукового скальпеля, в контрольной (n=70) – с монополярным электроножем. Изучены морфологические изменения желудочной стенки в зоне воздействия ультразвукового и электрорассечения. Установлено, что ультразвуковое рассечение, по сравнению со стандартным электрохирургическим воздействием, сопровождается образованием минимальной зоны деструкции и полным гемостазом по линии рассечения. Применение ультразвукового скальпеля на этапах мобилизации и резекции желудка показало его высокую эффективность, заключающуюся в надежном гемостазе по лини резекции, отсутствии вероятных дистанционных повреждений органов и тканей, присущих стандартному электрохирургическому оборудованию.Документ Эндохирургические методы в лечении острого билиарного панкреатита(Запорізька медична академія післядипломної освіти, 2011) Хворостов, Е.Д.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.Проанализированы результаты лечения 54 пациентов с острым билиарным панкреатитом. По клинико-морфологическим формам заболевание распределялось следующим образом: отечная форма - 31 (57,4%) пациент, панкреонекроз – 23 (42,6%) пациента. При использовании в диагностической программе ультразвукового исследования и эндоскопической ретроградной холангиопанкреатикографии для визуализации причины панкреатита и характера патологических изменений желчного пузыря определена малоинвазивная тактика лечения, позволившая элиминировать воздействие патогенетических факторов (желчных конкрементов и билиопанкреатической гипертензии) на процессы прогрессирования деструктивных изменений в ткани поджелудочной железы.Документ Комплексное лечение острого билиарного панкреатита, сочетающегося с острым калькулезным холециститом, с использованием современых эндохирургических методов(Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, Асоціація хірургів Донецької області, 2011) Хворостов, Е.Д.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.; Морозов, С.А.Проведен анализ результатов лечения 42 пациентов с острым билиарным панкреатитом, сочетающимся с острым калькулезным холециститом. Мужчин было 11 (26,2%), женщин 31 (73,8%). Возраст больных находился в пределах от 25 до 59 лет. Продолжительность острого приступа до поступления в стационар была в пределах от 5 до 72 часов. Общее состояние пациентов в 14 (33,3%) случаях было оценено как средней тяжести, тяжелое – в 28 (66,7%). Отмечено, что отечная форма панкреатита имела место у 19 (45,2%) пациентов, мелкоочаговый панкреонекроз у 23(54,8%): геморрагический у 8 жировой у 15; при этом количество экссудата в брюшной полости было от 500 до 1700 мл. Патологические изменения желчевыделительной системы распределились следующим образом: острый калькулезный катаральный холецистит у 22(52,4%) пациентов, острый калькулезный флегмонозный холецистит - у 20(47,6%), холедохолитиаз имел место во всех 42 случаях, механическая желтуха в 19(45,2%), острый гнойный холангит в 6(14,3%). В результате применения предложенной авторами лечебно-диагностической программы установлено, что трансформация диагностических дуоденоскопических и лапароскопических вмешательств в лечебные – эндоскопическую папиллосфинктеротомию, холедохолитотракцию, холедохолитоттрипсию, назобилиарное дренирование, лапароскопическую холецистэктомию, наружное дренирование брюшной полости и сальниковой сумки, является эффективным в лечении острого билиарного панкреатита, сочетающегося с острым калькулезным холециститом, и позволяет остановить дальнейшее развитие патологического процесса и тем самым предупредить выполнение травматичных хирургических вмешательств имеющих высокую послеоперационную летальность.Документ Лечение острого гнойного холангита с использованием назобилиарного дренажа(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2000) Захарченко, Ю.Б.Проанализированы результаты лечения 34 больных острым гнойным холангитом, мужчин 9 (26,4%), женщин 25 (73,6%), в возрасте от 43 до 87 лет. При поступлении общее состояние пациентов было средней тяжести - тяжелое. Нарушение проходимости желчных протоков на уровне гепатохоледоха было обусловлено крупными конкрементами не поддающимися эндоскопической холедохолитотракции у 18 (52,9%) пациентов, стриктурами желчных протоков у 8 (24,6%), сочетанием холедохолитиаза со стриктурами у 5 (14,7%), сочетанием холедохолитиаза с парапапиллярным дивертикулом у 3 (8,8%). Диагностическая программа состояла из клинико- лабораторного обследования, ультразвукового сканирования, эндофиброскопического исследования верхнего отдела желудочно-кишечного тракта, эндоскопической ретроградной холангиографии, холедохоманометрии, бактериологического исследо- вания желчи. Лечебная программа включала стандартную инфузионную терапию острого холангита и механической желтухи, неотложную эндоскопическую папиллосфинктеротомию с последующим назобилиарным дренированием, этапное интрахолангеальное введение комплексного антибактериального лекарственного препарата Левосин. В результате проведенного лечения купированы явления острого обтурационного гнойного холангита у всех больных на протяжении от 4 до 9 суток от начала лечения, что определено клиническим течением и верифицировано данными лабораторных методов исследования. Это позволило выполнить радикальные хирургические вмешательства на желчных протоках с наименьшим возможным риском для больного. Летальных исходов не было. Проаналізовані результати лікування 34 хворих на гострий гнійний холангіт, чоловіків 9 (26,4%), жінок 25 (73,6%), у віці від 43 до 87 років. Під час надходження до стаціонару загальний стан пацієнтів був середньої тяжкості - важкий. Порушення прохідності жовчних проток на рівні гепатікохоледоху було зумовлене великими конкрементами, що піддавались ендоскопічній холедохолітотракції у 18 (52,9%) пацієнтів, стриктурами жовчних проток у 8 (24,6%), поєднанням холедохолітіазу зі стриктурами у 5 (14,7%), поєднанням холедохолітіазу з парапапілярним дівертікулом у 3 (8,8%). Діагностична програма складалась з клінічно-лабораторних досліджень, ультразвукового сканування, ендофіброскопічного дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, ендоскопічної ретроградної холангіографії та холедохоманометрії, бактеріологічного дослідження жовчі. Лікувальна програма поєднувала в собі стандартну інфузійну терапію гострого гнійного холангіту та механічної жовтяниці, невідкладну ендоскопічну папілосфінктеротомію з подальшим назобіліарним дренуванням, етапне інтрахолангеальне введення комплексного антибактеріального препарату Левосин. В результаті проведеного лікування зникли клінічні прояви гострого гнійного холангіту у всіх хворих на протязі від 4 до 9 діб від початку лікування, що веріфіковано даними лабораторних методів дослідження. Це дало змогу виконати радікальне хірургічне втручання на жовчних протоках з найменшим можливим ризиком для хворого. Летальних випадків не було. The results of treatment the 34 patients with the acute purulent cholangitis was analysed. There were 9 men (26,4%) and 25 women (73,6%) in the age for 43 to 87. On the entrance those patients to the clinic their general condition were heavy, but some of them had middle weight condition. The possibility violation of the gall-ducts on the level of common bile duct were conditioned with: the big stones have 18 patients (52,9%), which defied to endoscopic choledocholithotraction; strictures of the ducts have 8 patients (24,7%); combination of choledocholithiasis with the strictures have 5 patients (14,7%); combination of the choledocholithiasis with parapapillar diverticulum have 3 patients (8,8%). The diagnostic program conclude of the clinical and laboratories methods investigations, ultrasound scanning, endofibroscopic investigation the top past of the gastro-intestinal tract, endoscopic retrograde cholangiopancreatography, cholangiomanometry, bacteriological cheek up of the bile. The treatment program included: the standard infussional therapy of acute cholangitis and the obstructive jaundice; the endoscopic sphincterotomy with following nasobiliar drainage; the landmark endocholangial leading the complex antibacterial medicine Levosin. As the results of the treatment all patients with acute obstructive purulent cholangitis in all cases were mixed in the period of 4-9 days after the treatment starting, with were definite by the clinical flowing and verified by the dates of laboratorical cheek up methods. All of these allowed to fulfil the radical surgical intervention on the common bile duct with the least risk for the patient. There was no lethal outcome.