Наукові роботи. Медичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1136
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Артериальная гипертензия(2012-10) Батиевский, Е.В.; Мартимьянова, Л.А.; Яблучанский, Н.И.Документ Артериальная гипертензия(2011) Яблучанский, Н.И.Документ Эффективность контроля коморбидной с остеоартрозом артериальной гипертензии на этапах терапии с учетом суточных профилей систолического артериального давления(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2010) Солдатенко, И.В.Изучена эффективность контроля коморбидной с остеоартрозом (ОА) артериальной гипертензии (АГ) на этапах терапии с учетом типов суточных профилей (СП) систолического артериального давления (САД) у 43 пациентов в возрасте 59±10 лет. Обследовано 23 пациента с коморбидной с ОА АГ (АГ+ОА), 20 с изолированной АГ (ИАГ). Установлено, что с возрастом коморбидность артериальной гипертензии увеличивается с большей частотой встречаемости у лиц женского пола. Остеоартроз повышает степень тяжести артериальной гипертензии без существенного влияния на исходный уровень артериального давления в суточных профилях систолического артериального давления. Контроль артериального давления одинаково эффективен у пациентов с коморбидной с остеоартрозом и изолированной артериальной гипертензией. Эффективность контроля выше у пациентов с non-dippers и ниже – с dippers и night-peakers суточными профилями артериального давления. Коморбидная с остеоартрозом, как и изолированная, артериальная гипертензия с dippers и night-peakers суточными профилями систолического артериального давления требует более интенсивной антигипертензивной терапии. Вивчено ефективність контролю коморбідної з остеоартрозом (ОА) артеріальної гіпертензії (АГ) на етапах терапії з урахуванням типів добових профілей (ДП) систолічного артеріального тиску (САТ) у 43 пацієнтів у віці 59 ± 10 років. Обстежено 23 пацієнта з коморбідною з ОА АГ (АГ + ОА), 20 з ізольованою АГ (ІАГ). Встановлено, що з віком коморбідність артеріальної гіпертензії збільшується з більшою частотою зустрічаємості у осіб жіночої статі. Остеоартроз підвищує ступінь тяжкості артері- альної гіпертензії без істотного впливу на початковий рівень артеріального тиску в добових профілях систолічного артеріального тиску. Контроль артеріального тиску однаково ефективний у пацієнтів з коморбідною на остеоартроз та ізольовану артеріальну гіпертензію. Ефективність контролю вище у пацієнтів з non-dippers і нижче – з dippers та night-peakers добовими профілями артеріального тиску. Коморбідна з остеоартрозом, як і ізольована, артеріальна гіпертензія з dippers та night-peakers добови- ми профілями систолічного артеріального тиску вимагає більш інтенсивної антигіпертензивної терапії. Studied The effectiveness of controls comorbid with osteoarthritis (OA) hypertension (H) at stages of therapy in the light of day profile of systolic blood pressure in 43 patients aged 59 ± 10 years. The study involved 23 patients with comorbid with OA H (H + OA), 20 with isolated H (IH). Found that agecomorbidity of hypertension increases with greater frequency of occurrence in females. Osteoarthritis increases the severity of hypertension without significant effect on baseline blood pressure in the daily profile of systolic blood pressure. Control of blood pressure is equally effective in patients with comorbid with osteoarthritis and isolated arterial hypertension. Effectiveness of controls was higher in patients with nondippers and below – with dippers and night-peakers circadian blood pressure profile. Comorbid with osteoarthritis as well as isolated, arterial hypertension and dippers and night-peakers day profile of systolic blood pressure requires a more intensive antihypertensive therapy.Документ Прогностически значимые критерии эффективности контроля коморбидной с остеоартрозом артериальной гипертензии(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2010) Солдатенко, И.В.; Лысенко, Н.В.Наблюдали 98 пациентов с артериальной гипертензией (АГ) в возрасте 59±11 лет, из них 45 с коморбидной с остеоартрозом (ОА) и 53 – с изолированной АГ (группа сравнения – ИАГ). Прогностическую значимость клинических признаков и показателей вариабельности сердечного ритма (ВСР) в оценке эффективности контроля коморбидной с ОА и ИАГ определяли ретроспективно после проведенной медикаментозной терапии методом шагового дискриминантного анализа с расчетом значений критерия Фишера (F) для возраста пациентов, уровней систолического (САД) и диастолического (ДАД) артериального давления, степеней АГ, функциональных классов хронической сердечной недостаточности (ФК ХСН), а также общей мощности (ТР) и соотношения мощностей низкой и высокой частот (LF/HF) ВСР. Вычисляли также диапазон значений дискриминантной функции в выделенных группах пациентов АГ+ОА и ИАГ и определяли коэффициенты регрессии для каждого статистически значимого показателя с построением дискриминантной функции для прогноза эффективной терапии. Установлено, что среди совокупности изученных клинических признаков и показателей ВСР в составе возраста пациентов, уровней САД и ДАД, степеней АГ, ФК ХСН, ТР и соотношения LF/HF статистически значимыми критериями эффективности контроля артериальной гипертензии для пациентов АГ+ОА оказались их возраст и соотношение LF/HF и для пациентов ИАГ – ДАД. Спостерігали 98 пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) у віці 59±11 років, з них 45 з коморбідної з остеоартрозом (ОА) (группа АГ+ОА) і 53 – з ізольованою АГ (група порівняння – ІАГ). Прогностичну значущість клінічних ознак і показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) в оцінці ефективності контролю коморбідної з ОА і ІАГ визначали ретроспективно після проведеної медикаментозної терапії методом крокового дискримінантного аналізу з розрахунком значень критерію Фішера (F) для віку пацієнтів, рівнів систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) артеріального тиску, ступенів АГ, функціональних класів хронічної серцевої недостатності (ФК ХСН), а також загальної потужності (ТР) та співвідношення потужностей низької і високої частот (LF / HF) ВСР. Обчислювали також діапазон значень дискримінантної функції у виділених групах пацієнтів АГ+ОА і ІАГ і визначали коефіцієнти регресії для кожного статистично значимого показника з побу- довою дискримінантної функції для прогнозу ефективної терапії. Встановлено, що серед сукупності вивчених клінічних ознак і показників ВСР у складі віку пацієнтів, рівнів САТ і ДАТ, ступенів АГ, ФК ХСН, ТР та співвідношення LF / HF статистично значущими критеріями ефективності контролю артеріальної гіпертензії для пацієнтів АГ+ОА виявилися їх вік і співвідношення LF / HF і для пацієнтів ІАГ – ДАТ. Were observed 98 patients with arterial hypertension (AH) aged 59±11 years, 45 of them with comorbid with osteoarthritis (OA) and 53 – with isolated AH (control group – IAH). Prognostic significance of clinical symptoms and heart rate variability (HRV) in assessment of the effectiveness of control comorbid with OA and IAH was determined retrospectively after drug therapy via step discriminant analysis with the calculation of the Fisher criterion (F) values for patient age, systolic (SBP) and diastolic (DBP) blood pressure, AH degree, congestive heart failure functional class (CHF FC), total power (TP) and the ratio of low and high frequencies HRV powers (LF/HF). Also was calculated the range of discriminant function values in selected groups of patients AH+OA and IAH, and were determined the regression coefficients for each statistically significant index with construction of the discriminant function to predict therapy effectiveness. It was determined that among the all of the studied clinical signs and HRV in the patients age, SBP and DBP, AH degrees, CHF FK, TP, and the LF/HF ratio statistically significant criterions of effective control of AH in patients AH+OA were their age and the LF/HF ratio and for patients IAH – DBP.Документ Эффективность контроля коморбидной с остеоартрозом артериальной гипертензии у пациентов с разными типами ортостатических реакций систолического артериального давления(2010) Солдатенко, И.В.; Яблучанский, Н.И.Вивчено ефективність контролю коморбідних з остеоартрозом (ОА) артеріальної гіпертензії (АГ) з урахуванням типів ортостатичних реакцій систолічного артеріального тиску (ОР САТ). Обстежено 89 пацієнтів середнього віку (59 ± 11) року, з них 39 пацієнтів з коморбідною з ОА АГ (АГ + ОА) і 50 — з ізольованою АГ (ІАГ). Вимірювали офісний артеріальний тиск (АТ) тонометром Microlife BР AG1-20 до початку терапії, через 2 тиж, 1 і 3 міс. Під час виконання ортостатичної проби підвищення САТ > 4 мм рт. ст. класифікували як гіпертензивний, зниження САТ > 4 мм рт. ст. — як гіпотензивний, зміну САТ не більше ніж на 4 мм рт. ст. — як ізотензивний тип ОР. Терапія ґрунтувалася на протоколах МОЗ України про надання медичної допомоги хворим з гіпертонічною хворобою І—ІІ стадії та пацієнтам з ОА. Коморбідна з ОА АГ виявлялася у половини пацієнтів, при цьому спостерігалися більш високі ступінь і стадія АГ. На тлі терапії САТ і ДАТ знижувався однаково ефективно в обох групах за умови місцевого застосування нестероїдних протизапальних засобів в терапії ОА. САТ ефективніше піддавався контролю у пацієнтів з гіпертензивним та ізотензивним типами ОР САТ більшою мірою при АГ + ОА. ДАТ піддавався ефективному контролю у пацієнтів з гіпертензивним і гіпотензивним типами ОР САД при АГ + ОА, з гіпертензивним — в обох групах. ДАТ не піддавався ефективному контролю у пацієнтів з ізотензивним типом ОР САД в обох групах. При гіпотензивному та ізотензивному типах ОР САТ потрібно посилювати антигіпертензивну терапію коморбідної та ізольованої патології.Документ Типы ортостатических реакций и показатели диастолического артериального давления у пациентов с артериальной гипертензией(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2006) Гарькавый, П.А.; Сараева, А.Ю.; Яблучанский, Н.И.Изучена зависимость изменения диастолического артериального давления (ДАД) во время перехода из клиностаза в ортостаз у пациентов с эссенциальной артериальной гипертензией(АГ). Обследовано 154 пациента с АГ (58 мужчин и 96 женщин) в возрасте 63±7 лет. Средняя продолжительность заболевания составила 10,4?7,8 лет. У 48 пациентов диагностирована мягкая АГ, у 55 – умеренная, у 51 – тяжелая. В зависимости от реакции ДАД в ортостатической пробе пациенты были разделены на группы: повышение ДАД – группа 1 (гипертонический тип), отсутствие изменений ДАД – группа 2 (изотонический тип), снижение ДАД – группа 3 (гипотонический тип). Критериями повышения и понижения ДАД были его соответствующие изменения в объеме не менее 5 мм рт. ст. При переходе из клиностаза в ортостаз у 56,5% пациентов (у 62 % мужчин и у 53,1% женщин) отмечается повышение ДАД, у 19,5% пациентов (у 13,9% мужчин и у 22,9% женщин) ДАД не изменяется, и у 24% пациентов (у 24,1% мужчин и у 24% женщин) отмечено понижение ДАД. Высокая частота ортостатических реакций по гипертензивному и гипотензивному типу у пациентов с АГ указы- вает на важность целенаправленного анализа подобных нарушений автономной регуляции при переходных процессах.Документ Прогностически значимые критерии эффективности контроля коморбидной с остеоартрозом артериальной гипертензии(2011-03-10T16:57:10Z) Солдатенко, И.В.; Лысенко, Н.В.Наблюдали 98 пациентов с артериальной гипертензией (АГ) в возрасте 59±11 лет, из них 45 с коморбидной с остеоартрозом (ОА) и 53 – с изолированной АГ (группа сравнения – ИАГ). Прогностическую значимость клинических признаков и показателей вариабельности сердечного ритма (ВСР) в оценке эффективности контроля коморбидной с ОА и ИАГ определяли ретроспективно после прове- денной медикаментозной терапии методом шагового дискриминантного анализа с расчетом значений критерия Фишера (F) для возраста пациентов, уровней систолического (САД) и диастолического (ДАД) артериального давления, степеней АГ, функциональных классов хронической сердечной недостаточности (ФК ХСН), а также общей мощности (ТР) и соотношения мощностей низкой и высокой частот (LF/HF) ВСР. Вычисляли также диапазон значений дискриминантной функции в выделенных группах пациентов АГ+ОА и ИАГ и определяли коэффициенты регрессии для каждого статистически значимого показателя с построением дискриминантной функции для прогноза эффективной терапии. Установлено, что среди совокупности изученных клинических признаков и показателей ВСР в составе возраста пациентов, уровней САД и ДАД, степеней АГ, ФК ХСН, ТР и соотношения LF/HF статистически значимыми критериями эффективности контроля артериальной гипертензии для пациентов АГ+ОА оказались их возраст и соотношение LF/HF и для пациентов ИАГ – ДАД.