Наукові роботи. Філологічний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/598
Переглянути
30 результатів
Результати пошуку
Документ Летние дни, или Утопленник (по рассказу Л. Добычина “Лидия”)(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2002) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичНа прикладі оповідання Л. Добичіна “Лідія” пояснюється «неевклидовый» характер поетики автора. Сюжетна лінія розпадається на відрізки або навіть ізольовані точки. Замість дії – низка картин. Зате чи не кожне слово обертається мотивом, речення породжує образ. Деталь набуває глобального статусу, судження – всесвітній розмах.Документ Художественное пространство по Д.С. Лихачеву: кинематика или поэтика?(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2003) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичАналізуються спроби акад. Д.С. Лихачова використати поняття «простір» для аналізу художніх творів. Зазначається, що «простір» не отримує в нього чіткого визначення, отже, змістовного розвитку. Лихачов, як і багато хто тоді, перебував під впливом моди на фізико-математичну термінологію. На нього явно вплинули «хронотоп» Бахтіна та просторові студії Лотмана.Документ Типи амплуа ведучих-провокаторів сучасних українських діалогових програм(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Снурнікова, Ю.М.; Бобильова, Т.М.Досліджено провокаційні прийоми та інші чинники творення амплуа ведучого-провокатора. Визначено найбільш уживані в теледіалогах типи провокацій. Типологізовано амплуа ведучих-провокаторів розважальних та суспільно-політичних діалогових програм українського телебачення на основі аналізу комунікативних те- хнік ведучих Катерини Осадчої, Отара Кушанашвілі, Євгенія Кисельова та Савіка Шустера. The provocative technics and other factors which influence on the formation of a role of the showmanprovoker are studied. The most often used in TV-dialogues types of provocation are defied. The showmen-provokers role types of entertaining and political dialogue programs onf the Ukrainian television based on the analysis of communicative techniques of showmen Katerina Osadcha, Otar Kushanashvili, Yevgeniy Kiselyev and Savik Shuster are classified.Документ Сонце, радість і щастя в поетичному світі збірки І. Жиленко «Соло на сольфі»(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Савчук, Г.О.У статті здійснено спробу розкрити рідкісну для сучасної поезії оптимістичну тональність на прикладі збірки Ірини Жиленко «Соло на сольфі». Образ сонця розглядається як ключовий у названій книзі. Відзначено високу частоту вживання цього мотиву, багатство його художньої семантики. Крізь призму образу сонця показано специфіку назви збірки, яка актуалізує солярний та музичний контексти. Зроблено висновок про те, що образ сонця є синонімічним до таких потрібних для людини понять, як «радість» та «щастя». В статье совершена попытка раскрыть редкостную для современной поэзии оптимистическую тональность на примере сборника Ирины Жиленко «Соло на сольфе». Образ солнца рассматривается в качестве ключевого для данной книги. Отмечены высокая частота использования этого мотива, багатство его художественной семантики. Через призму образа солнца показана специфика названия сборника, которая актуализирует солярный и музыкальный контексты. Сделан вывод о том, что образ солнца является синонимичным для таких необходимых для человека понятий, как «радость» и «счастье». In the article the attempt to expose a rare for a modern poetry optimistic key on the example of collection of Irene Zhilenko «Solo on solfa» is accomplished. The image of a sun is examined as key for this book. The high-frequency of the use of this image, its artistic semantics are marked. Through the prism of appearance of a sun the specific of the name of collection is shown, this name leads to the sun and musical contexts. A conclusion is done that appearance of a sun is synonym for such necessary for a man concepts, as «gladness» and «happiness».Документ Образ дому в поетичній мові Володимира Свідзінського(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Савченко, Л.Г.Стаття присвячена лінгвістичному аналізові образу дому як домінанти людського життя. Цей образ має глибоке архетипне коріння, реалізуючись у поетичних текстах складовими хата, ліплянка, а також у мікрообразах поріг, стріха або навіть маятник, який не має безпосереднього зв’язку із лексико-семантичним полем житло. Семантичні перетворення образу дозволяють простежити появу на периферії значення семи ‘самотність’, що є характерною ознакою поетичного стилю автора. Статья посвящена лингвистическому анализу образа дома как доминанты человеческой жизни. Этот образ имеет глубокие архетипные корни, реализуясь в тексте романа составными хата, липлянка, а также в микрообразах порог, стреха и даже маятник, не имеющем непосредственной связи с лексико-семантическим полем жилье. Семантические преобразования образа позволяют проследить появление на периферии значения семы ‘одиночество’, являющейся характерным признаком творчества автора. The article is devoted to the linguistic analysis of the image of home as the dominant of people’s life. This image has a rather deep archtype roots and is realised in poetic texts by such as hata, liplyanka (the house is built by separate manmade bricks) and also in microimages of threshold, striha, and even pendulum which has no direct connection with lexico-semantic space of a dwelling house. The semantic transformations of the image allow to observe the appearance on the periphery of the meaning of sema (loneliness) which is the characteristic feature of the author’s poetic style.Документ Комерційний брендинг у сучасній Україні: регіональний аспект (на матеріалі ринку солодощів Харківщини(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Хавкіна, Л.М.; Храмова, Г.О.Вивчені питання творення бренду та загальні параметри сучасного регіонального брендингу. Ефективність брендингових заходів з’ясована за допомогою анкетування споживачів. Особлива увага приділена лідеру – корпорації «Бісквіт–Шоколад». Головний акцент зроблений на тому, що покупець у своєму виборі товару оперує не лише реальними споживчими властивостями, але й тими уявленнями (образами), які сформував у нього бренд. Изучены вопросы создания бренда и общие параметры современного регионального брендинга. Эффективность брендинговых мероприятий выяснена посредством анкетирования потребителей. Особое внимание уделено лидеру – корпорации «Бисквит–Шоколад». Главный акцент сделан на том, что покупатель в своем выборе товара оперирует не только реальными потребительскими свойствами, но и теми представлениями (образами), которые сформировал у него бренд This article is devoted to studying the issue of brand development and gen-eral positions for modern regional branding. The materials for the study were sweet industry of Kharkiv region, branding effectiveness measures which participants is cognized by questioning consumers, particular attention is paid to the corporation «Biscuit–Chocolate» as a lieder. Attention is focused to the fact that the buyer in his choice of products operates not only the actual consumer features, but those representations (images), which he formed in the perception of the brand.Документ Філософія словесного образу в працях Олександра Потебні(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011) Калашник, В.С.Документ Лексико-семантичне поле дім у поетичній мові Василя Герасим’юка(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Савченко, Л.; Тітомір, В.У статті розглядаються семантичні перетворення образу дому в авторській мові. Лексико-семантичне поле «житло» репрезентоване в аналізованому матеріалі лексемами хата, дім. До поля належать конотовані поетичною мовою земля (землянка), печера, а також пень і ліс, котрі денотативно не містять семи ‘оселя’. Таким чином ЛСП розгалужується за рахунок авторських уживань. В статье рассматриваются семантические преобразования образа дома в авторской речи. Лексико-семантическое поле «жилище» репрезентовано в анализированном материале лексемами хата и дом. К полю относятся коннотированные поэтическим языком земля (землянка), пещера, а также пень и лес, которые денотативно не имеют семы ‘жилище’. Таким образом ЛСП разветвляется за счет авторских употреблений. The image of ‘home’ in a poetic language of Vasil Gerasimyuk. The semantic transformations of the image of ‘home’ in the author’s language are examined in the article. The lexico-semantic field of ‘dwelling’ is represented in the analysed material by lexical units ‘hut’ and ‘house’. The words ‘lund’ and ‘dug-out’ and ’cave’ and also ‘stump’ and ‘wood’ connotated by poetic language belong to the field. They don’t have the sema “osela” (a house, a building). Thus, lexico-semantic transformations are enlarged owing to the author’s usage.Документ Поезія Б. Грінченка «Перша жінка (народна легенда)»: міфологічні витоки, ідейно-художні особливості(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2009) Калашник, В.С.; Філон, М.І.У статті розглянуто особливості авторської рецепції української народної легенди про першу жінку в поетичному творі Б. Грінченка. Визначено й схарактеризовано смислові домінанти поезії «Перша жінка (народна легенда)» та мовні засоби їх вираження. Наголошено на художній концептуалізації фольклорного заголовного образу як символу недосяжного ідеалу жінки. It the article, the features characterizing the author's reception of the Ukrainian folk legend about the first woman in the poetic work by B. Hrinchenko are considered. The semantic dominants of the poem "The First Woman (a Folk Fegend)" and the lingual means of their expression are defined and characterized. The poetic conceptualization of the title folk image as a symbol of inaccessible feminine ideal is emphasized.Документ Архетип як структурно-семантичний компонент рекламного міфу(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010) Хавкіна, Л.М.Досліджено архетипи як універсальну категорію рекламної творчості, визначено основні креативно-функціональні різновиди архетипів у сучасному українському рекламному міфі. Розглянуто міфологічні складники в рекламному тексті як засіб забезпечення його ефективності й чинник продукування рекламного міфу. Архетип представлен как универсальная категория рекламного творчества, определены основных креативно-функциональных разновидности архетипов в современном украинском рекламном мифе. Рассмотрены мифологические компоненты в рекламном тексте как способ обеспечения её эффективности и фактор продуцирования рекламного мифа. The article is devoted to study archetypes as a universal category of advertising creation and determination of main creativity-functional varieties of realization of archetypes in the modern Ukrainian advertising myth. In the article mythological components in advertising text are described as a way of the achievement of its effectiveness and a producting factor of advertising myth.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »