Норвезько-українська конференція, присвячена діяльності Ф. Нансена в Україні у 1921–1922 роках
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/14954
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Гарантування виборчих прав громадян у контексті гуманізації конституційного законодавства України(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Гудзь, Л.В.Виборче законодавство, позбавлене належних гарантій виборчих прав, є не тільки недосконалим, але й негуманним, оскільки з одного боку породжує безпідставні очікування з боку учасників виборчого процесу, а з іншого – створює лише видимість демократії, прикриваючи авторитарний зміст виборчого процесу. У науці конституційного права гарантії безпосередньої демократії в цілому, і в тому числі виборів, традиційно пов’язуються зі встановленням відповідальності, а також із застосуванням примусових санкцій щодо порушників конституційних норм і принципів, відповідних положень інших законодавчих актів, спрямованих на захист демократичних підвалин життя суспільства та держави [1, с. 328]. Незважаючи на це, проблема гарантій права громадян України на участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, права вільно обирати і бути обраними до органів державної влади залишається сьогодні малодослідженою.Документ Інтеграційна політика у ФРН та національно-демократична консолідація в пострадянській Україні: порівняльний аналіз типологічної схожості та відмінностей(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Чугуєнко, М.В.Компаративні дослідження досвіду сучасних політик інтеграції у Німеччині та пострадянській Україні актуальні насамперед з огляду на низку небезпечних зовнішніх і внутрішніх викликів для обох європейських держав. Глибока криза Європейського Союзу, становим хребтом якого є Німеччина, і вступ до якого задекларувала Українська держава як пріоритет своєї зовнішньої політики, має не лише інституційний, а ще й ціннісний характер. Це насамперед конфлікт універсалістських ліберальних цінностей з одного боку і національно-державних інтересів з іншого.Документ Культура міського самоврядування в сучасній Європі і Україні: досвід запозичення чи запозичення досвіду(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Чорний, Д.М.У сучасній Україні питання міського та місцевого самоврядування викликають подвійну увагу. Після ухвалення 2015 р. низки законів про децентралізацію в нашій країні почала створюватися нова система взаємин між центральною владою і найнижчою ланкою управління – територіальною громадою, зокрема містами. На шляху до реформування системи управління постає багато проблем, адже українське суспільство вперше зіткнулося із перебудовою місцевого управління в таких масштабах. Проте схожі проблеми не є чимось унікальним у світовій практиці. Так, у Великій Британії, Німеччині, Нідерландах, Франції впровадження новітніх підходів до культури управління містами відбувалося протягом ХІХ ст. [1, p. 5-11, 150-154; 2; 3, p. 65-82.]. Переглядати, а радше вдосконалювати культуру взаємин по лінії центр-місто в європейських країнах розпочали у 1980-1990-ті роки.Документ Роль міжнародних організацій в процесі урегулювання конфлікту на Сході України(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Журавльова, Є.О.Збройний конфлікт на території Донецької та Луганської областях призвів як до значних втрат особового складу військових формувань та спеціальних правоохоронних органів України, так і жертв серед цивільного населення України. Організація об’єднаних націй збільшила офіційно свою оцінку кількості жертв війни на сході України до 13 тисяч, з них чверть – цивільні особи, а понад 30 тисяч – поранені. Оцінка кількості вбитих включає близько 3300 цивільних осіб, які були вбиті з часу російської агресії на сході України, яка почалася в квітні 2014 року. Ця цифра включає і 298 пасажирів «Боїнга» рейсу MH17 авіакомпанії MalaysiaAirlines, який був збитий 17 липня 2014 року в небі над Донбасом на шляху від Амстердама до Куала-Лумпура. Про це повідомляє Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) у документі від 25 лютого.Документ Вплив Всесвітньої туристичної організації на розвиток туроперейтингу в Україні(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Шульга, Н.В.; Осінська, К.А.Розвиток туроперейтингу в Україні набуває небачених масштабів, тому що наша країна має унікальний комплекс історичних, культурних та природних пам’яток, значні рекреаційні можливості, що сформувалися завдяки географічному положенню та історичному розвитку держави. Важливою особливістю туристичного потенціалу країни також є те, що Україна поєднує в собі красу степової та лісної природних зон, а також гірські пейзажі. Окремі її регіони є дуже привабливими для туристів, зокрема для іноземних.Документ Стратегічні пріоритети та перспективи співробітництва України з ЮНЕСКО(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Шейко, В.І.Збереження культурної спадщини є важливим завданням будь-якого періоду в історії. Сучасний світ переживає багато локальних конфліктів, суперечок між державами, актуальним є питання тероризму. У ході будь-яких військових дій культурні об'єкти перебувають під загрозою знищення. Тому світова спільнота розуміє необхідність у захисті культурної спадщини. Сучасні процеси трансформації економічних, політичних та соціальних пріоритетів в Україні супроводжуються пробудженням національної самосвідомості та духовного відродження. В цих умовах особливої актуальності набуває вивчення та осмислення наявного історичного досвіду. Сповна це стосується дослідження проблем охорони, збереження і використання історико-культурної спадщини – важливого чинника розвитку національної культури, що визначає духовний потенціал українського суспільства та його державну ідеологію.Документ Співпраця України із міжнародними інституціями регулювання світового інвестиційного ринку(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Псьота, Т.В.Питання контролю інвестиційного ринку є надзвичайно важливим із погляду на глобалізаційні процеси в міжнародних відносинах та активізацію транскордонних потоків капіталу. Так, наявність міжнародних організацій з регулювання міжнародного інвестиційного ринку сприяє більш ефективній взаємодії міжнародних інвесторів із реципієнтами інвестицій, а також виступає регулятором у правовій площині, тим самим будучи гарантом безпеки інвестування. Інституціями, що здійснюють регулювання інвестиційного ринку на міжнародній арені, є Міжнародний валютний фонд (МВФ), організації групи Світового банку, а також Світова організація торгівлі (СОТ), Організація економічного співробітництва та розвитку, Економічна та соціальна рада ООН.Документ Участь України в міжнародних організаціях(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Кондратенко, Н.Д.; Петрик, А.О.В умовах глобалізації кожній державі необхідно бути складовою міжнародного співробітництва. Однією з таких форм є міжнародні організації – регулятори на наднаціональному рівні, що стимулюють розвиток соціальних, економічних, наукових відносин. Україна є членом більше ніж 80 організацій різних напрямків, найбільш ефективна її співпраця з ООН, Радою Європи, СОТ. Наразі пріоритетним напрямком є вступ держави до Європейського союзу, адже це є поштовхом до стійкого зростання у різних сферах – економічний, політичній, соціальній. Інтеграція до Європи – це можливість конкурувати на європейському ринку, підвищення рівня життя, залучення іноземних інвестицій.Документ Співробітництво України з НАТО: сучасний стан, перспективи та загрози в умовах глобалізації(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Пашкевич, С.С.; Шевяков, І.Д.У теперішній час НАТО представляє найуспішнішу воєнно-політичну організацію світу, адже вона справді може забезпечити безпеку, доводячи це вдалою діяльністю і міцністю, яка з кожним роком все більше зростає. Хоч НАТО і була створена як подолання впливу СРСР, після його розпаду вона не перестала існувати, а почала розширювати функції своєї діяльності. Через деякий час, Альянс набував нових країн-членів, тим самим роблячись все міцнішою.Документ Міжнародні організації та міжнародно-інормаційні відносини України(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019-10-11) Меленцова, О.В.Ідея системності в міжнародних відносинах відштовхується від того факту, що держави прагнуть співіснувати та визнавати правомірність інтересів один одного, щоб гарантувати стабільність цих відносин. Причини виникнення в них системності полягають в наявності комплексу стійких цілей і інтересів акторів, їх зацікавленості в стабільності й передбачуваності довготривалих міждержавних взаємин, в правової регламентації міжнародних відносин. Залежно від історичної епохи, протягом якої сформувалася і функціонувала міжнародна система, виділяють чотири типи її структурної організації: Вестфальська система (1648-1789) – система класичного «європейської рівноваги», Віденська (1814-1914) – система «європейського концерту», Версальско-Вашінгтонская (1919-1939) з її головним завоюванням — Лігою Націй і Ялтінско-Потсдамска система (1945-1991), вінцем якої стало створення Організації Об'єднаних Націй.