Наукові роботи. Навчально-науковий інститут міжнародної освіти

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2857

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 24
  • Ескіз
    Документ
    Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики: навчально-методичні матеріали до теми з української мови (за професійним спрямуванням)
    (Riga : "Baltija Publishing", 2021-11-16) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    Репрезентовано навчально-методичні матеріали та подано стислі методичні коментарі щодо їх реалізації під час вивчення теми «Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики» з української мови (за професійним спрямуванням) студентами спеціальності 275 «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)» (кваліфікація: технік-технолог (логіст)). Запропоновано систему завдань на текстовій та діалогічній основі, спрямованих на актуалізацію вивченого раніше й закріплення нового матеріалу, що є доцільними для формування навичок і прийомів мислення (формулювання понять, порівняння, зіставлення, виділення головного, системати-зація, узагальнення, аргументація, доведення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, спростування, складання алгоритму, робота за аналогією, висування гіпотези, моделювання), а також риторичної компетентності майбутніх логістів транспортної галузі (знання, вміння). Акцентовано увагу на таких напрямах формування риторичних умінь студентів: 1)засвоєння теоретичних питань риторики; 2)опрацювання текстів наукового та офіційно-ділового стилю фахової тематики; 3)створення висловлювань (текстів), що відбивають професійну діяльність; 4)моделювання ситуацій, які занурюють студентів у проблемний контекст професійного спілкування, на діалогічній основі, що вимагає виявлення в них ділових якостей і вмінь. Зміст заняття та авторська система завдань сприяє успішному засвоєнню студентами фахової термінології. Зазначено, що навчальний матеріал, призначений для розвитку різних видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), сприяє формуванню навичок професійної комунікації майбутнього логіста в організації перевезень вантажів, а також допоможе вдосконалити методичне забезпечення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Апробація описаної системи роботи підтвердила її ефективність.
  • Ескіз
    Документ
    Розширення змісту й напрямів підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.)
    (Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024-08-27) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    Мета статті – визначити напрями підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих освітніх закладів України в контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.). Методи дослідження: історико-компаративний, історико-логічний аналіз, індукція, дедукція. Основні результати. У статті визначені особливості й напрями підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України після прийняття Статуту 1863 року. Акцентовано увагу на нормативно-правовій базі, яка регламентувала підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів в Університеті Св. Володимира, Харківському та Новоросійському університетах, що мала характер законів (Університетський Статут 1863 р.) та підзаконних актів (розпоряджень, постанов, циркулярів, інструкцій, правил). З’ясовано, що дієвою формою підготовки науково-педагогічних кадрів та формування викладацького корпусу університетів став інститут професорських стипендіатів та інститут приват-доцентури. Стислі висновки. Визначено провідні тенденції вирішення проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих освітніх закладах: 1) розширення змісту й напрямів підготовки магістрів і приват-доцентів; 2) удосконалення форм і методів підготовки науково-педагогічних кадрів (науково-дослідна робота, пробні лекції, викладацька практика, підготовка дисертації, закордонні стажування); 3) підвищення ролі інституту професорських стипендіатів і вчених рад університетів для активізації підготовки науково-педагогічних кадрів. Практичне значення: результати дослідження можуть використовувати науковці, які цікавляться питаннями становлення й розвитку професійної підготовки науково-педагогічних кадрів, для розробки спеціальних курсів / семінарів для здобувачів вищої освіти третього (науково-освітнього) рівня, під час читання навчальних курсів («Філософія освіти», «Педагогіка вищої школи», «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», «Організація наукової діяльності. Методологія та методи наукових досліджень»). Оригінальність: узагальнено досвід діяльності Харківського, Київського та Новоросійського університетів щодо теоретико-методичних засад організації підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ 1863‒1883 рр. Наукова новизна: цілісно досліджено питання, пов’язані з вирішенням проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вітчизняних університетах, ураховуючи суспільно-політичні, соціально-економічні та культурно-освітні детермінанти. Тип статті: описова.
  • Ескіз
    Документ
    Наукова діяльність викладачів Новоросійського університету (1873–1880 рр.)
    (Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2020) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Kulish, Sergii Mykolayovych; Куліш, Сергій Миколайович
    Висвітлено особливості науково-дослідної діяльності професорсько-викладацького складу Новоросійського університету (1873–1880). Акцентовано увагу на тому, що наукові відрядження викладачів Новоросійського університету сприяли підвищенню рівня їхньої освітньої / методичної / наукової підготовки. Зазначено, що наукова діяльність Товариства природодослідників, створеного на базі Новоросійського університету, сприяла розвитку природничих наук на теренах Одеського повіту Херсонської губернії.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти: навчально-методичні матеріали до теми з історії педагогіки та педагогічної компаративістики
    (Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2023) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    Наведено приклади завдань до теми «Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти» дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика». Зазначено, що дидактичний матеріал відповідає навчальній меті заняття та відтворює предметний / науковий контекст професійної діяльності, сприяє формуванню в здобувачів освіти професійного педагогічного світогляду, дослідницьких умінь.
  • Ескіз
    Документ
    Формування науково-педагогічних кадрів на фізико-математичному факультеті Харківського університету (1863–1900 рр.)
    (Полтава : ТОВ "Сімон", 2019) Куліш, Сергій Миколайович; Kulish, Sergii Mykolayovych; Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    Акцентовано увагу на особливостях формування науково-педагогічних кадрів на фізико-математичному факультеті Харківського університету (1863–1900 рр.). Зазначено, що наукові відрядження до провідних установ і європейських освітніх закладів спряли підвищенню наукового / методичного рівня підготовки приват-доцентів Харківського університету. Основним джерелом заповнення вакансій на фізико-математичному факультеті став інститут приват-доцентури.
  • Ескіз
    Документ
    Приват-доценти в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
    (Умань : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    У статті здійснено ретроспективний аналіз діяльності приват-доцентів у дореволюційних університетах України. З’ясовано основні причини труднощів на шляху становлення та розвитку інституту приват-доцентури та ставлення університетських колективів до їх подолання. Встановлено, що основним джерелом заповнення вакансій став інститут приват-доцентури.
  • Ескіз
    Документ
    Актуальність педагогічного феномена "знання педагогічного змісту" для успішної викладацької діяльності в закладах вищої освіти різних країн
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Куліш, Сергій Миколайович; Kulish, Sergii Mykolayovych
    Стаття присвячена дослідженню педагогічного феномена «знання педагогічного змісту» у контексті глобалізаційних викликів педагогічної освіти. Здійснено аналіз провідного зарубіжного та вітчизняного досвіду інтерпретації поняття «знання педагогічного змісту», що розглядалося дослідниками як специфічні / особистіс но-специфічні загальні «подієві» / «сюжетно педагогічні моделі», як трансцендентне знання суб’єкта щодо освіт нього контексту / процесів навчання, викладання та управління колективом здобувачів освіти. Констатовано, що «сюжетно педагогічні моделі» є категорією поняття «знання педагогічного змісту». Звернено увагу на ключові положення «сюжетно педагогічних моделей», як-от: 1) це результат навчальної діяльності; 2) професійний досвід викладача – основа для моделі; 3) моделі корелюються з тематикою заняття. Окремо варто сказати про моделі загальнопедагогічних знань, що різняться компонентами: 1) управління колективом здобувачів освіти → методи навчання → здійснення оцінки навчального колективу → навчальний процес → індивідуальні характеристики здобувачів освіти; 2) знання процесів навчання → знання індивідуальних особливостей здобувачів освіти. Представлено методологічний інструментарій для оцінки у викладачів-початківців рівня загальнопедагогічних знань (показники → модельовані навчальні ситуації → завдання). Проаналізовано наукові джерела й зафіксовано, що знання педагогічного змісту є підґрунтям для успішної навчальної, викладацької та науково-дослідної діяльності в закладах вищої освіти різних країн. Наразі загальновизнано, що в контексті сучасних тенденцій розвитку освіт ньої системи відбувається постійна трансформація знань педагогічного змісту, що зумовлює їх оновлення, сприяє професійному розвитку педагогічних / науково-педагогічних працівників, формуванню специфічних навичок.
  • Ескіз
    Документ
    Науково-педагогічна діяльність приват-доцентів юридичного факультету Університету Св. Володимира (1863–1917 рр.)
    (Київ : Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    У статті висвітлено досвід науково-педагогічної діяльності приват-доцентів, які працювали на юридичному факультеті Університету Св. Володимира (1863-1917). З’ясовано, що більшість із них дотримувалася незалежної думки, над ними "не тяжіли авторитети". Акцентовано увагу на тому, що приват-доценти мали здатність до критичної думки, про що свідчать "пробні лекції", "розмірковування provenialegendi", наукові праці. Зазначено, що приват-доценти ініціювали нові курси / спецкурси, унеможлививши застійні явища тривалого характеру в значною мірою консервативному професорському середовищі. Підкреслено, що приват-доценти надали неабиякий інформаційно-науковий імпульс навчальному процесу на юридичному факультеті. Установлено, що закордонні відрядження стали важливим засобом підвищення педагогічної майстерності приват-доцентів.
  • Ескіз
    Документ
    Зміст поняття «науково-педагогічна діяльність» в контексті сучасної парадигми освіти
    (Дніпро : Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    Розглянуто дефініції, уживані в законодавчих документах та педагогічних дослідженнях, що по’вязані з діяльністю суб’єктів, які є учасниками освітнього процесу («науково-педагогічна діяльність», «наукова діяльність», «педагогічна діяльність», «творча педагогічна діяльність», «професійна педагогічна діяльність»). Зазначено, що родове поняття терміна «науково-педагогічна діяльність» («наукова діяльність», «педагогічна діяльність») визначається залежно від того, хто є суб’єктом такої діяльності (учений або викладач). Зроблено висновок, що такі категорії, як «наукова діяльність» та «педагогічна діяльність», не тотожні. Здійснено аналіз вітчизняного досвіду інтерпретації поняття «педагогічна діяльність», що розглядалося дослідниками як особливий вид соціальної діяльності, як вид суспільно-корисної діяльності дорослих людей, як діяльність педагога в навчально-виховному процесі, як творчий процес усвідомленої, цілепокладальної, саморегульованої діяльності вчителя. Наголошено на тому, що методична підсистема опосередковано наявна в таких підсистемах творчої педагогічної діяльності викладача, як дидактична, виховна, організаційно-управлінська, громадсько-педагогічна та самовдосконалення. Охарактеризовано рівні творчої педагогічної діяльності викладача (репродуктивний, раціоналізаторський, конструкторський, новаторський). Акцентовано увагу на змістовому наповненні поняття «функція професійної діяльності науково-педагогічного працівника», що розглядається як інваріантна складова продуктивної діяльності науково-педагогічного працівника, ефективність якої забезпечено педагогічними засобами, що застосовуються, з урахуванням сучасних тенденцій та особливостей розвитку навчальних закладів, а також рівня їхньої фахової здатності. Визначено основні види професійно-педагогічної діяльності викладача (діагностика професійної спрямованості, здатності до навчання, навченості та вихованості; проєктувальна діяльність; особистісно орієнтовне професійне навчання; соціально-професійне виховання; позанавчальна виховна робота; підвищення рівня професійно-педагогічної освіти та кваліфікації; інноваційна діяльність). Узагальнено організаційно-педагогічні умови структурування науково-педагогічної діяльності працівників закладів вищої освіти (забезпечення структурно-функціональної єдності; оптимізація кадрового складу, структурних підрозділів; унормування інформаційних зв’язків; забезпечення багатоаспектності розвитку науково-педагогічних працівників та їх самоорганізації; додержання принципів системності та комплексності в реалізації професійних та посадових функцій), а також виокремлено функції професійної діяльності науково-педагогічних працівників (управлінська, спонукальна, розвивальна, прогностична, коригуюча, культурологічна, виховна, профе сійна, функція надання освітніх послуг).
  • Ескіз
    Документ
    Освітній компонент «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» у системі професійної підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня (спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»)
    (Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2024-11-14) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
    У запропонованій статті зазначено мету й завдання вибіркової навчальної дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», яку вивчають здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (денної / заочної форми навчання) у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Розкрито змістове наповнення тем модуля 1 «Історія педагогіки» («Зародження педагогічної теорії в Україні», «Розвиток педагогічної думки в епоху культурного Відродження України (XVI–XVIII ст.)», «Україн ська освіта й педагогіка другої половини XVIII – наприкінці ХХ ст.», «Відродження націо нальної системи виховання, освіти та педагогіки в період незалежності України», «Освіта та виховання з найдавніших часів до XVII ст.», «Шкільництво та педагогічна думка в Європі XVII–XIX ст.», «Реформаторська педагогіка зарубіжних країн (наприкінці XIX–XX ст.)) та модуля 2 «Педагогічна компаративістика» («Порівняльна педагогіка як галузь педагогічної науки та навчальна дисципліна», «Ґенеза педагогічної компаративістики: глобальний контекст», «Становлення та розвиток педагогічної компаративістики в Україні», «Системи вищої освіти європейських країн: Великої Британії, Франції, Німеччини, Швеції», «Системи вищої освіти США, Японії, Ізраїлю, Австралії», «Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти»). Наголошено, що освітній компонент «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» забезпечує набуття аспірантами загальних / фахових компетентностей під час засвоєння теоретичного матеріалу, практичної та самостійної роботи. Акцентовано увагу на ефективності завдань як дидактичного засобу, що використовується для самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-науко вого) рівня вищої освіти під час вивчення дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика». Представлено завдання, розроблені автором відповідно до навчальної мети дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», які відтворюють предметний і науковий контекст професійної діяльності майбутніх фахівців, спонукають їх до наукового дослідження.