Наукові роботи. Навчально-науковий інститут міжнародної освіти
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2857
Переглянути
33 результатів
Результати пошуку
Документ Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики: навчально-методичні матеріали до теми з української мови (за професійним спрямуванням)(Riga : "Baltija Publishing", 2021-11-16) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaРепрезентовано навчально-методичні матеріали та подано стислі методичні коментарі щодо їх реалізації під час вивчення теми «Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики» з української мови (за професійним спрямуванням) студентами спеціальності 275 «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)» (кваліфікація: технік-технолог (логіст)). Запропоновано систему завдань на текстовій та діалогічній основі, спрямованих на актуалізацію вивченого раніше й закріплення нового матеріалу, що є доцільними для формування навичок і прийомів мислення (формулювання понять, порівняння, зіставлення, виділення головного, системати-зація, узагальнення, аргументація, доведення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, спростування, складання алгоритму, робота за аналогією, висування гіпотези, моделювання), а також риторичної компетентності майбутніх логістів транспортної галузі (знання, вміння). Акцентовано увагу на таких напрямах формування риторичних умінь студентів: 1)засвоєння теоретичних питань риторики; 2)опрацювання текстів наукового та офіційно-ділового стилю фахової тематики; 3)створення висловлювань (текстів), що відбивають професійну діяльність; 4)моделювання ситуацій, які занурюють студентів у проблемний контекст професійного спілкування, на діалогічній основі, що вимагає виявлення в них ділових якостей і вмінь. Зміст заняття та авторська система завдань сприяє успішному засвоєнню студентами фахової термінології. Зазначено, що навчальний матеріал, призначений для розвитку різних видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), сприяє формуванню навичок професійної комунікації майбутнього логіста в організації перевезень вантажів, а також допоможе вдосконалити методичне забезпечення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Апробація описаної системи роботи підтвердила її ефективність.Документ Pragmatics and linguistic communication: the study of language use in real communicative situations, including linguistic politeness, convergence, and mutual understanding(Hradec Kralove : MAGNANIMITAS Assn., 2023) Tamozhska, Iryna; Podolianchuk, Olha; Ilchenko, Iryna; Luhova, Daria; Snikhovska, IrenaThis research paper focuses on the study of pragmatics and linguistic communication in real communicative situations, with a particular emphasis on law faculties. The paper explores how language is used in legal contexts, including the role of pragmatics in legal communication, the use of language in legal discourse, and the importance of effective communication skills for law students. The paper also examines the challenges and strategies for enhancing pragmatic competence in legal settings. Therefore, the aim of the paper is to study the peculiarities of communicative competence, linguistic politeness, and mutual understanding of law undergraduate students during their study at higher education institutions in Ukraine. Instruments of data collection used were analysis of scientific sources, questionnaires, interviews, and focused group discussion. Searching the problem provide the opportunities to determine the most using typical mistakes that law students make during professional communication, and describe the ways of overcoming them. The results of research made it possible to rate key components of communication skills of law students at higher education establishments that aimed at increasing the level of pragmatic competence of Ukrainian higher education law students.Документ Areas of academic staff training in Ukrainian domestic universities (1863–1900)(Lviv-Toruń : Liha-Pres, 2019) Tamozhska, IrynaThe experience of academic staff training in St. Volodymyr University, Kharkiv University and Novorosiisk University during 1863-1900 is summarized. The stages of the solution of the abovementioned problem within the specified chronological framework are singled out: I stage (1863–1883) – a stage of expanding the content and areas of academic staff training in the context of the current university reforms, II stage (1884–1900) – a stage of evolutionary development of theoretical and methodological foundations for academic staff training in domestic universities. The legislative environment, peculiarities and directions of academic staff training in Ukrainian universities after the adoption of the university Statute of 1863 are outlined. It is determined that the regulatory and legal framework that regulated academic staff training and certification in Ukrainian universities during the researched period included laws (university statutes, decrees) and by-laws (orders, decrees, circulars, instructions, rules).Документ Розширення змісту й напрямів підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.)(Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024-08-27) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaМета статті – визначити напрями підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих освітніх закладів України в контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.). Методи дослідження: історико-компаративний, історико-логічний аналіз, індукція, дедукція. Основні результати. У статті визначені особливості й напрями підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України після прийняття Статуту 1863 року. Акцентовано увагу на нормативно-правовій базі, яка регламентувала підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів в Університеті Св. Володимира, Харківському та Новоросійському університетах, що мала характер законів (Університетський Статут 1863 р.) та підзаконних актів (розпоряджень, постанов, циркулярів, інструкцій, правил). З’ясовано, що дієвою формою підготовки науково-педагогічних кадрів та формування викладацького корпусу університетів став інститут професорських стипендіатів та інститут приват-доцентури. Стислі висновки. Визначено провідні тенденції вирішення проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих освітніх закладах: 1) розширення змісту й напрямів підготовки магістрів і приват-доцентів; 2) удосконалення форм і методів підготовки науково-педагогічних кадрів (науково-дослідна робота, пробні лекції, викладацька практика, підготовка дисертації, закордонні стажування); 3) підвищення ролі інституту професорських стипендіатів і вчених рад університетів для активізації підготовки науково-педагогічних кадрів. Практичне значення: результати дослідження можуть використовувати науковці, які цікавляться питаннями становлення й розвитку професійної підготовки науково-педагогічних кадрів, для розробки спеціальних курсів / семінарів для здобувачів вищої освіти третього (науково-освітнього) рівня, під час читання навчальних курсів («Філософія освіти», «Педагогіка вищої школи», «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», «Організація наукової діяльності. Методологія та методи наукових досліджень»). Оригінальність: узагальнено досвід діяльності Харківського, Київського та Новоросійського університетів щодо теоретико-методичних засад організації підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ 1863‒1883 рр. Наукова новизна: цілісно досліджено питання, пов’язані з вирішенням проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вітчизняних університетах, ураховуючи суспільно-політичні, соціально-економічні та культурно-освітні детермінанти. Тип статті: описова.Документ Підготовка науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації як умова ефективного розвитку людського капіталу(Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Таможська, Ірина ВолодимирівнаУ Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 р. визначено такі основні напрями реформування освітньої сфери в умовах інноваційного сталого розвитку суспільства: підвищення якості, доступності та конкурентоспроможності освіти, прискорення інтеграції України у міжнародний освітній простір, модернізація мережі навчальних закладів щодо більш ефективного використання їх матеріальнотехнічних, кадрових, фінансових, управлінських ресурсів, пошук альтернативних моделей організації навчання, що в підсумку сприятиме «переходу від суспільства знань до суспільства життєво компетентних громадян».Документ Методологічні підходи до аналізу системи підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ - початку ХХ століття(Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, I.V.У статті зазначено, що поняття «концепція дослідження» базується на наукових підходах, які визначають стратегію дослідницької та практичної діяльності, а термін «підхід» певною мірою зумовлений соціальним контекстом, що визначає зміст та спрямованість такої діяльності. Виокремлено методологічні принципи, що забезпечують системну спрямованість наукового дослідження і практичного пізнання об’єкта (цілісності, примату цілого над складовими частинами, ієрархічності, структурності, самоорганізації, взаємозв’язку із зовнішнім середовищем). Акцентовано увагу на тому, що предметом цивілізаційного підходу є сукупність усіх форм життєдіяльності суспільства (матеріальних, ідейних, культурних, релігійних, моральних) у їхньому історичному розвитку й наступності. Висвітлено систематизацію парадигмальних підходів С. Бобришева (парадигмально-педагогічний, поліпарадигмальний, цивілізаційний, культурологічний, аксіологічний), в основу яких покладено концепції та теорії, що визначають детермінації суспільного розвитку людства. Підкреслено, що цивілізаційні підходи дозволяють відтворити провідні виміри історико-педагогічного процесу (власне історичний, соціокультурний, історичного розвитку освіти, педагогічного знання). Розглянуто особливості реалізації системного, цивілізаційного та парадигмального методологічних підходів у контексті аналізу системи підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Системний підхід сприяв тому, щоб виявити цільову, змістову, процесуальну, організаційну та технологічну цілісність у системі підготовки науково-педагогічних кадрів. Парадигмальний підхід дозволив дослідити зміну домінантних освітніх установок у підготовці науково-педагогічних кадрів у вітчизняних університетах України крізь призму провідних освітніх парадигм. Цивілізаційний підхід спрямував на виявлення передумов процесу запровадження кадрового інституту приват-доцентів у системі вищої освіти.Документ Наукова діяльність викладачів Новоросійського університету (1873–1880 рр.)(Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2020) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Kulish, Sergii Mykolayovych; Куліш, Сергій МиколайовичВисвітлено особливості науково-дослідної діяльності професорсько-викладацького складу Новоросійського університету (1873–1880). Акцентовано увагу на тому, що наукові відрядження викладачів Новоросійського університету сприяли підвищенню рівня їхньої освітньої / методичної / наукової підготовки. Зазначено, що наукова діяльність Товариства природодослідників, створеного на базі Новоросійського університету, сприяла розвитку природничих наук на теренах Одеського повіту Херсонської губернії.Документ Methods of critical thinking in classes of philological disciplines in higher education institutions: neuroscientific approach(Academia EduSoft і Lumen publishing, 2022) Tamozhska, Iryna; Kosarieva, Halyna; Vasylenko, Oksana; Breslavets, Nadiia; Anikina, Inessa; Mordovtseva, NataliiaThe relevance of the research in the context of determining an importance of critical thinking lies in the excessive informatization of a modern society. The Internet is becoming a source of a large flow of an information, which is spread through the intensive use of an information and communication technologies in almost all areas of human life. The article highlights features of a digitalization in the modern world, as well as the main methods of critical thinking for an analysis and an evaluation of an information.The research work is based on theoretical and methodological approaches of researchers of critical thinking as a method, in particular in the field of philology. Theoretical and methodological approaches of the research became the basis for determining results of an effective implementation of critical thinking methods in philological classes in higher education institutions in the context of a neuroscientific approach. In order to study the effectiveness of the use of critical thinking in philological specialties some research, descriptive and scientific methods were used. The method of an analysis was also used in the context of distinguishing the concept of a method, critical thinking, specialties of philology and a neuroscientific approach. To determine the main results of the research, a generalization method was used. Results of the research became the basis for a need to think critically in the modern historical space, as digitalization of the society has led to a continuous flow of an information, which causes the infodemia as destabilizing factor in a public life. Also, future professionals in obtaining a qualification must clearly distinguish the true information from an inaccurate, which can be realized in the presence of a critical perception of an information flow.Документ Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти: навчально-методичні матеріали до теми з історії педагогіки та педагогічної компаративістики(Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2023) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaНаведено приклади завдань до теми «Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти» дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика». Зазначено, що дидактичний матеріал відповідає навчальній меті заняття та відтворює предметний / науковий контекст професійної діяльності, сприяє формуванню в здобувачів освіти професійного педагогічного світогляду, дослідницьких умінь.Документ Формування науково-педагогічних кадрів на фізико-математичному факультеті Харківського університету (1863–1900 рр.)(Полтава : ТОВ "Сімон", 2019) Куліш, Сергій Миколайович; Kulish, Sergii Mykolayovych; Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaАкцентовано увагу на особливостях формування науково-педагогічних кадрів на фізико-математичному факультеті Харківського університету (1863–1900 рр.). Зазначено, що наукові відрядження до провідних установ і європейських освітніх закладів спряли підвищенню наукового / методичного рівня підготовки приват-доцентів Харківського університету. Основним джерелом заповнення вакансій на фізико-математичному факультеті став інститут приват-доцентури.