Наукові роботи. Навчально-науковий інститут міжнародної освіти
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2857
Переглянути
7 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Доцільність використання історико-педагогічного досвіду підготовки науково-педагогічних кадрів найвищої кваліфікації в сучасних умовах(Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Таможська Ірина ВолодимирівнаВ умовах розбудови системи вищої освіти не втрачає актуальності ідея випереджального розвитку, інноваційної характеристики професійної підготовки кадрів, формування в студентів прагнення й вміння вчитися упродовж життя. Відтак процес модернізації підготовки науково-педагогічних кадрів у сучасній Україні спирається на надбання передового досвіду вітчизняних університетів другої половини ХІХ – початку ХХ ст., що характеризується спадковістю прогресивних освітніх та дослідницьких традицій, поєднаною кращого світового досвіду. Аналіз архівних джерел, науково-методичної літератури з проблеми дослідження, систематизація значного масиву даних щодо розвитку вищої освіти на українських землях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. дає підстави стверджувати, що підготовка науково-педагогічних кадрів в означений період мала системний, організований та цілеспрямований характер. Ідеї та досвід підготовки наукової та педагогічної еліти реалізувалися в руслі реформаційних процесів: зміни освітньої парадигми, зростання мережі закладів вищої освіти; гуманізації, демократизації системи вищої освіти; інтернаціоналізації діяльності закладів вищої освіти, їх відкритості для міжнародного наукового товариства; нормативно-правового врегулювання статусу науково-педагогічних працівників, зростання їх якісного складу в університетах; організаційного забезпечення дворівневої системи післядипломної підготовки як інноваційних форм підвищення кваліфікації професорсько-викладацьких кадрів для вищої школи; розроблення механізмів атестації науково-педагогічних працівників та створення їх кадрового резерву; підвищення якості освіти.Документ Формування науково-педагогічних кадрів на фізико-математичному факультеті Харківського університету (1863–1900 рр.)(Полтава : ТОВ "Сімон", 2019) Куліш, Сергій Миколайович; Kulish, Sergii Mykolayovych; Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaАкцентовано увагу на особливостях формування науково-педагогічних кадрів на фізико-математичному факультеті Харківського університету (1863–1900 рр.). Зазначено, що наукові відрядження до провідних установ і європейських освітніх закладів спряли підвищенню наукового / методичного рівня підготовки приват-доцентів Харківського університету. Основним джерелом заповнення вакансій на фізико-математичному факультеті став інститут приват-доцентури.Документ Приват-доценти в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)(Умань : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ статті здійснено ретроспективний аналіз діяльності приват-доцентів у дореволюційних університетах України. З’ясовано основні причини труднощів на шляху становлення та розвитку інституту приват-доцентури та ставлення університетських колективів до їх подолання. Встановлено, що основним джерелом заповнення вакансій став інститут приват-доцентури.Документ Становлення та розвиток системи приват-доцентури в університетах Європи (ХІХ - початок ХХ століття)(Тернопіль : Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2017-05-29) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaРозглянуто актуальні питання становлення та розвитку системи приват-доцентури в освітньому просторі Європи (другої половини ХІХ – початку ХХ ст.). Досліджено науковий дискурс поняття «приват-доцент». Доведено, що інститут приват-доцентури в зазначений період зазнавав трансформаційних процесів. З’ясовано основні причини труднощів на цьому шляху й ставлення університетських колективів до їх подолання. Зазначено, що вперше посаду приват-доцента узаконено в статуті Берлінського університету. Встановлено, що гонорар - єдине джерело заробітку для приват-доцентів.Документ Приват-доцентура як джерело поповнення науково-педагогічних кадрів найвищої кваліфікації у вітчизняних університетах другої половини ХІХ – початку ХХ століття: методологічні підходи до проблеми(Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2021) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ статті розглянуто особливості реалізації культурологічного, аксіологічного, синергетичного, персонологічного, структурного та конкретно-історичного методологічних підходів у контексті аналізу системи підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Культурологічний підхід дав можливість сприймати позитивні здобутки університетської освіти й досвід приват-доцентури як культурологічні феномени. Аксіологічний підхід спрямовував на виявлення шляхів реалізації Університетом Св. Володимира, Харківським і Новоросійським університетами завдань щодо підготовки науково-педагогічних кадрів, орієнтував на вивчення ціннісних вимірів у підготовці науково-педагогічних кадрів у приват-доцентурі, під час закордонних «відряджень із науковою метою»; сприяв визначенню суспільної, науково-педагогічної цінності професійної діяльності приват-доцентів. Синергетичний підхід спрямований на розгляд об’єкта дослідження в сукупності подібностей і суперечностей між внутрішнім розвитком діяльності університетів і тенденціями та умовами розвитку суспільства. Процес підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури розглянуто як нелінійний, у єдності трьох послідовних етапів, що залежав від вимог державної освітньої політики, практики її реалізації суб’єктами управління освітою, розвитку педагогічної науки. Синергетичний підхід створив підґрунтя для того, щоб з’ясувати можливості самореалізації приват-доцентів в університетському середовищі. Персонологічний підхід сприяв виявленню й урахуванню індивідуальної історичної ролі видатних педагогів, освітніх і громадських діячів у розв’язанні проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття. На основі структурного підходу визначено етапи розв’язання проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів засобами приват-доцентури в дореволюційних університетах України. Конкретно-історичний підхід дав змогу прослідкувати зародження, розвиток і трансформації системи приват-доцентури як освітнього феномену.Документ Законодавче забезпечення процесу підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)(Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2020) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaThe article deals with the problem of the academic staff training in the universities of Ukraine in the second half of XIX – at the beginning of XX century. The regulatory and legal framework, which regulated the training of academic staff in Ukrainian universities during the researched period, is determined. It mostly included by-laws (decrees, resolutions, circulars, instructions, rules). It is established that the institute of “professor scholarship holders” became one of the effective forms to train academic staff. The responsibilities of “professor scholarship holders” are singled out. They were connected with their learning, scientific and research, teaching activities. Particular attention is drawn to changing the requirements for the reports submitted to the Ministry of Public Education, which dealt with holding classes by “professor scholarship holders”: 1) the scientific counselor’s report, which was prior discussed at the faculty meeting, alongside with the conclusions drawn by the curator of the educational district (since 1884); 2) the report of the scholarship holder with the scientific counselor’s review on the classes conducted, or just a general review of the scientific counselor (since 1902); 3) scientific works of the scholarship holder attached to the report (since 1903) for the objective evaluation of their scientific and research work. It is mentioned that the candidates for occupying the position of the professor in universities were chosen by the scientific council or the educational committee on the grounds of their scientific researches in the particular field. It is found out that with the consent of the Ministry of Public Education, “professor scholarship holders”, who demonstrated a high level of research work, were granted a permission for a foreign trip “for scientific purposes” to higher education institutions and educational institutions in Western Europe. Such persons were issued “open letters” with the description of the special purpose of their trip (since 1872). Reports on foreign trips and written faculty remarks submitted to the Ministry of Public Education were the grounds for establishing guidance on the further activities of the scientists, for the continuation or their withdrawal from the trips.Документ З досвіду відбору науково-педагогічних кадрів на юридичний факультет Новоросійського університету (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)(Мукачево : Мукачівський державний університет, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ статті висвітлено досвід Новоросійського університету щодо відбору науково-педагогічних кадрів в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття на юридичний факультет. Встановлено, що основним джерелом заповнення вакантних посад на кафедрах юридичного факультету став інститут приват-доцентури. Акцентовано увагу на тому, що приват-доцентські кадри були резервом для комплектування майбутнього професорсько-викладацького складу. З’ясовано, що мало місце як об’єктивне, так і необ’єктивне ставлення до кандидатів під час виборів на вакантні посади, зокрема щодо оцінки їхнього науково-педагогічного досвіду та професійних якостей. Зазначено, що нерідко керівництво навчального закладу відмовляло претендентам у викладацьких посадах на основі ідеолого-політичних чинників. Відмічено, що на юридичному факультеті не вдалося створити систему викладання приват-доцентами навчальних курсів, паралельних професорським, які б мали скласти конкуренцію.