Віртуальні виставки
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/17029
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Александер фон Гумбольдт(Харків : Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2024-09-20) Байрамова, Карина Іванівна14 вересня 2024 року виповнюється 255 років від дня народження Александера фон Гумбольдта (1769-1859), одного з найвідоміших вчених свого часу. Географ, натураліст, мандрівник, він заснував фізичну географію, ландшафтознавство та екологічну географію рослин. Він залишив свій слід у багатьох наукових дисциплінах – від ботаніки та зоології до гірничої справи, економіки та сільського господарства. Його роботи стали основою багатьох галузей, включаючи біогеографію, кліматологію та екологію. Загалом перу вченого належать 639 наукових праць. У ЦНБ зберігається біля 40 праць вченого та понад 20 прижиттєвих видань різними мовами; найбільш цікаві з них будуть представлені на виставці. Книги Гумбольдта – це блискучі літературні пам'ятки: в описах своїх фантастичних мандрівок вчений залишив розповіді, які збуджують нашу уяву про континент, що й сьогодні не досліджений до кінця.Документ Перші підручники у фондах ЦНБ Харківського університету(Харків : Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2024-09-02) Байрамова, Карина Іванівна; Bairamova, Karina Ivanivna“Перші підручники у фондах ЦНБ” - це перша віртуальна виставка із циклу, на якій представлені рідкісні та старовинні видання, що відображають історію університету та розвиток навчальної літератури. Цей захід важливий для популяризації історії української науки та освіти, а також для підкреслення ролі Харківського університету як одного з найстаріших і найважливіших навчальних закладів країни. На виставці представлена тільки невелика кількість документів з фонду бібліотеки.Документ Талієв Валерій Іванович (1872–1932), ботанік, приват-доцент Харківського університету, голова Харківського товариства аматорів природи (1912–1917)(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2022) Байрамова, Каріна Іванівна; Центральна наукова бібліотека150 років минуло від дня народження Валерія Івановича Талієва. Випробування часом не змінило високої оцінки видатної наукової діяльності вченого, який збагатив ботанічну науку класичними роботами. Його чудові дослідження про вплив людини та антропогенних факторів на формування рослинного покриву, як і раніше, є основними у напрямку ботанічної географії. Славне життя, невтомна науково-педагогічна та громадська діяльність Валерія Івановича Талієва, його сміливі наукові пошуки, освітлені невгасим вогнем творчої думки, його глибока переконаність і принциповість у відстоюванні своїх наукових поглядів, беззавітна відданість інтересам науки Батьківщині - всі ці якості Валерія Івановича Талієва здобули йому славу видатного натураліста, вченого-революціонера та новатора в науці. На виставці представлені прижиттєві видання В.І. Талієва, його книги та статті з автографами, підручники та література про нього.Документ Данилевський Василь Якович (1852–1939), фізіолог, професор Харківського університету : віртуальна книжкова виставка(Харків, 2022) Байрамова, Каріна Іванівна; Центральна наукова бібліотекаВелика роль харківських вчених у розвитку світової науки, в тому числі біології. Одним із таких учених був професор Харківського університету Василь Якович Данилевський. Цей вчений-біолог залишив після себе багатющу наукову спадщину. Коло його фізіологічних інтересів було широким. Він один із засновників еволюційного напрямку у фізіології. Василь Якович – автор фундаментальних підручників з фізіології та багатьох науково-популярних статей та брошур; близько 220 наукових праць, присвячених фізіології нервової системи, та тритомного підручника з фізіології; один із ініціаторів створення першого російського фізіологічного журналу «Физиологический сборник» (1888—1891). Йому належить заслуга у сфері популяризації наукових знань та розвитку вищої освіти.Документ Великий польський астроном М. Копернік (1473–1543 рр.) : у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна [віртуальна виставка](2014) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотекаДумка про створення нової теорії світу була провідною в науковій творчості Миколая Коперніка. Народився він 19 лютого 1473 р. у польському місті Торуні на Віслі, у 1491 р. вступив до Краківського університету. Постать Коперніка продовжує викликати захоплення учених і дослідників різних галузей науки. Він вражає уявлення поетів і живописців, драматургів і скульпторів. Це особистість, перед величністю якої кожен схиляє голову, Джордано Бруно писав про нього, що «він не тільки примусив обертатися Землю, але й зумів надати руху розуму». Прикований поглядом до зоряного неба, він змінив порядок того світу, який застав, а перед нами відкрив шлях до зірок.Документ Вальтер Антон Карлович (1905–1965), видатний вчений-фізик, педагог і громадський діяч [віртуальна виставка](Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна ІванівнаВиставка присвячена 110-ій річниці від дня народження Антона Карловича Вальтера (1905-1965), видатного фізика-ядерника, академіка АН України (1951). На виставці представлені видання А.К. Вальтера, підручники, журнальні публікації, а також література про нього. Антон Карлович Вальтер зробив вагомий внесок у розвиток ядерної фізики, фізики і техніки, прискорювачів заряджених частинок, розробку найбільшого у світі (на той час) лінійного прискорювача електронів за енергією 2 ГеВ.Документ Бекетов Микола Миколайович (1827–1902), видатний вчений фізико-хімік, професор Харківського університету [віртуальна виставка](Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна«Харківський університет пишається тим, що перший у світі курс фізичної хімії прочитаний у Харківському університеті ще у 1865 році і лише потім, через приблизно 20 років, увійшов до програм університетів Західної Європи та Америки». (М. А. Ізмайлов)Документ Герасимович Борис Петрович (1889–1937) – видатний український астроном, один із перших астрофізиків-теоретиків і фахівців у зоряній астрономії, вихованець Харківського університету [віртуальна виставка](Харків, 2019) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна• У 1916-1917 рр. Борис Петрович проходив стажування у Пулковській обсерваторії. • У 1917 році стає приват-доцентом, а з 1922 року – професором Харківського університету. • З 1920 до 1933 року – старший астроном Харківської обсерваторії. • Борис Петрович також був: з 1922-го по 1925 рік – професором Харківського технологічного інституту, з 1925-го по 1929 року - професором Харківського геодезичного інституту. • З 1929 року він керував кафедрою теоретичної механіки у Харківському Інституті Народної Освіти, де читав курси з астрономії, механіки, аеродинаміки. •У 1924-1935 роках був у закордонних наукових відрядженнях у Данії, Франції і США. •З 1931 року Борис Петрович завідував відділом астрофізики Головної (Пулковської) Астрономічної обсерваторії, а з 1933 року по червень 1937 року був її директором. •У 1934 року Б.П. Герасимовичу, без захисту дисертації, присуджено науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. •Перебуваючи в наукових відрядженнях у США, в 1927 році спільно з голландськоамериканським астрономом Виллемом Якобом Лейтеном Борис Петрович Герасимович визначив відстань Сонця від галактичної площини, а в 1928 році спільно з американським астрофізиком Дональдом Говардом Мензелем він виконав піонерську роботу, яка розглядає процеси вивільнення енергії зірок з точки зору статистичної механіки.Документ Мечников Ілля Ілліч (1845–1916), видатний фізіолог, ембріолог, лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини, вихованець та почесний доктор Харківського університету [віртуальна виставка](Харків, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна ІванівнаДо ювілею І.І. Мечникова (15.05.1845–15.07.1916), вихованця і Почесного доктора Каразінського університету, Лауреата Нобелевської премії в області фізіології и медицини (1908) ЦНБ підготувала віртуальну книжкову виставку.Документ Буланкін Іван Миколайович (1901–1960) – біохімік, академік АН УРСР, ректор Харківського університету (1945–1960) [віртуальна виставка](Харків : ЦНБ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна ІванівнаДо 120-річчя від дня народження.