Наукові роботи. Історичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/94
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Размышления над критикой (к статье А. И. Айбабина о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму)(2014) Сорочан, С.Б.Статья посвящена анализу критики А. И. Айбабиным научной концепции о византийско – хазарском кондоминиуме в Таврике. Автор этой концепции и статьи полемизирует с оппонентом, не соглашаясь с его взглядами об установлении господства хазар над византийской Таврикой в VIII в. Проблема далека от решения. Комплексное исследование письменных и археологических источников позволяет прийти и к иным вариантам ответа, вплоть до признания территории Крыма в «хазарскую эпоху» под полным контролем Византии. Одностороннее «господство хазар», как и «хазарские слои», здесь не фиксируются. Однако исследователям в своих построениях надо обязательно учитывать разные точки зрения и не сводить их к одной гипотезе, выдавая ее за единственно возможное решение. // Стаття присвячена аналізові критики О. І. Айбабіним наукової концепції візантійсько-хозарського кондомініуму в Тавриці. Автор цієї історичної концепції та статті полемізує з опонентом, не погоджуючись з його поглядами про встановлення панування хозар над Таврикою у VIII ст. Проблема далека від вирішення. Комплексне дослідження письмових і археологічних джерел дозволяє дійти інших варіантів відповіді, аж до визнання території Криму в «хозарську епоху» під повним контролем Візантії. Одностороннє «панування хозар», як і «хозарські шари» тут не фіксуються. Однак дослідникам у своїх побудовах треба обов’язково враховувати різні точки зору і не зводити їх до однієї гіпотези, видаючи її за єдино можливе рішення. // The criticism of scientific concept about Byzantine-Khazar condominium in Tauris by A. I. Aybabin is analyzed in this paper. The author of this historical concept and article argues against an opponent and disagrees his views about the establishment of the Khazars rule in Tauris in the VIII century. The problem is far from solved. A comprehensive study of the written and archaeological sources allows to come other possible choices, until the recognition of the Crimea territory in the “Khazar era” under the full control of the Byzantine Empire. The unilateral “Khazar domination,” as well as “Khazar layers” are not recorded. However, it is necessary for researchers to consider different points of view in their scientific constructions and not reduce them to one hypothesis, presenting it as the only possible solution.Документ О византийском принципе перенесения сакрального пространства на примере херсонского храма Богоматери Влахернской(2009) Сорочан, С.Б.Сорочан С. Б. Про візантійський принцип перенесення сакрального простору за прикладом херсонського храму Богоматері Влахернської Приклад візантійського Херсону відкриває щільні ідеологічні зв’язки двух храмів: місцевого храма Богоматері Влахернської та прославленого храма Богоматері Влахернської в Константинополі. Обидва храми були створені та реконструйовані в один час, мали схожі розміри, розташовувалися біля міста, в передмісті, поряд з затокою, були оточені стінами, мали сакральні реліквії й агіасму Св. Джерела. Обидва храми користувалися великим успіхом у паломників, які приходили з різних земель. Це були сакральні місця, які оберігали Імперію. Вони підтверджують існування в ромеїв принципу перенесення сакрального простору, яке фактично здійснювалося з ідеологічних копій. Такі храми відігравали роль своєрідних ретрансляторів божественної сили. Вони підносили у візантійців відчуття захищеності. S. Sorochan. About a Byzantian Principle of Transferring the Sacrel Space on a Temple of Theotokos of Blachernai in Cherson The example of Byzantian Cherson finds out close igealogical connection of two temples local temple of Theotokos of Blachernai and glorified temple of Theotokos of Blachernai in Constantinopel. Both temples were created and reconstructed approximately in one time, had similar sizes, were located near to city or in suburb, near a bay, surrounded by the walls, had sacrel relics and agyasma of a Sacrel Source. Both temples used the great popularity at piligrims, which came from different lands. It were the sacrel places, which protected the Empire. Therefore it is possible to speak about existence at byzantiens a principle of transferring sacrel space, by virtue of which ideological copies the same temples played a role of retranslation of heavenly force. It increased consciousness feeling of security at byzantiens.Документ О банно-прачечном деле как виде рыночных услуг в Византии IV—IX вв.(2013) Сорочан, С.Б.У статті розглядається стан пральної і лазневої справи у Візантії з пізньоантичного часу до IX ст., коли ця імперія стала типовою середньовічною державою з християнським суспільством. Автор доходить висновку, що в ранньовізантійську епоху пральна справа перестала функціонувати як сфера ринкових послуг. Але лазнева справа пережила складну еволюцію і не зазнала суттєвого занепаду після VI століття. Це суперечить існуючим в візантиністиці поглядам про зникнення лазень і професії банщика, опалювача лазень в «темні століття». Перебудова банної справи відбувалася в іншому плані. Через комплекс причин візантійські столичні лазні втратили свою колишню розкіш, великі розміри. У провінції вони теж стали менших розмірів. Поряд з лазнями анфіладного типу тут будувалися лазні з відсутністю симетрії, де головне, а іноді єдине місце, займав кальдарій. Тим не менш такі споруди діяли у візантійських містах із сторіччя в сторіччя. Вони перестали виконувати розважальні функції і перетворилися на прості заклади для миття з метою дотримання гігієни та християнського благочестя. The article reviews the status of laundry and bath business in Byzantium from late antiquity to the IX century, when the empire became a typical medieval state with a Christian society. The author comes to the conclusion that in the early Byzantine period laundry business has ceased its function as a market service industry. But bath business experienced a complex evolution and had no significant decline after the VI century. This is contrary to current views about the disappearance of Byzantine baths and bath attendant profession, stoker baths in the «dark ages». Bath business restructuring took place in a different plane. Because of the complex reasons the Byzantine capital baths lost their former luxury, large sizes. In the provinces, they also became smaller. Alongside with enfilade type baths, another baths were built with the absence of symmetry, where the main and sometimes the only place caldarium occupied. However, such facilities were operating in the Byzantine city through the centuries. They stopped doing an entertainment functions and became an ordinary establishments for washing to comply with the hygiene and Christian piety.Документ К вопросу о ленте протоспафария из Мощевой Балки(2015) Сорочан, С.Б.У статті розглядається унікальна шовкова стрічка, знайдена у відомому могильнику VIII—IX ст. на Північно-Західному Кавказі. Пропонується уточнений переклад напису на стрічці і розглядається історіографія питання вивчення артефакту. Аналіз дозволяє дійти висновку, що ми маємо справу з дорогою не побутовою, але й не церемоніальною річчю (вузькою налобною стрічкою-діадемою). Вона була виготовлена для молодого парубка іноземного походження, який отримав в Константинополі високий сан протоспафарія. Його слов’яно-болгарське, грузинське або вірменське походження, як і ім’я (Іваніс, Кір Іваніс, Ваніс), залишаються під питанням. Невідомі обставини появи стрічки на Кавказі та її широке датування не дозволяють використовувати знахідку в якості повноцінного джерела для реконструкції конкретних історичних подій. Спроби такого роду, які вже робилися, слід визнати невиправданими. В статье рассматривается уникальная шелковая лента, обнаруженная в известном могильнике VIII—IX вв. на Северо-Западном Кавказе. Предлагается уточненный перевод надписи на ленте и рассматривается историография вопроса изучения артефакта. Анализ позволяет прийти к выводу, что мы имеем дело с дорогой не бытовой, но и не церемониальной вещью (узкой налобной лентой-диадемой?). Она была изготовлена для молодого человека иноземного происхождения, который был возведен в Константинополе в высокий сан протоспафария. Его славяно-болгарское, грузинское или армянское происхождение, как и имя (Иванис, Кир Иванис, Ванис), остаются под вопросом. Неизвестные обстоятельства появления ленты на Кавказе и ее широкая датировка не позволяют использовать находку в качестве полноценного источника для реконструкции конкретных исторических событий. Предпринимавшиеся попытки такого рода следует признать неоправданными. The article discusses the unique silk ribbon found in the famous burial ground of VIII—IX centuries in the Northwest Caucasus. The specified translation of inscriptions on the tape is proposed and historiography of studying the artifact is considered. Analysis allows us to conclude that we deal with neither common everyday thing nor an expensive ceremonial thing (narrow-headband tiara). It was made for a young person of foreign origin, who had been appointed in Constantinople in high protospatharios rank. His Slavic-Bulgarian, Georgian or Armenian origin, as the name (Ivanis, Cyr Ivanis, Vanis) remain questionable and in doubt. Unknown circumstances of this ribbon appearance in the Caucasus and its wide dating don’t allow to use this find as a complete source for the reconstruction of specific historical events. This kind attempts have been made should be recognized as unjustified.Документ О цикличности и периодичности времени торговли в ранней Византии(Академічне видавництво імені проф. Марина Дринова, 2012) Сорочан, С.Б.У статті йдеться про сприйняття торгівлі у Візантійській імперії з погляду певних часових відтинків– сільськогосподарських і навіґаційних сезонів, релігійних свят і постів, годин доби тощо, і, відповідно, про її часову реґламентацію. „Час купця“ настав у Візантії значно раніше, ніж у Західній Європі, що знайшло свій прояв у відносно вільному розпорядженні часом для торговців і ремісників, які майже не обмежувалися якимись державними приписами, але, швидше, контролювалися вимогами релігійного характеру, церковними догмами, постами. В статье рассматривается восприятие торговли в Византийской империи с точки зрения определенных временных отрезков – сельскохозяйственных и навигационных сезонов, религиозных праздников и постов, часов суток и т.п., и, соответственно, о ее временной регламентации. „Время купца“ настало в Византии значительно раньше, чем в Западной Европе, что нашло свое проявление в относительно свободном распоряжении временем для торговцев и ремесленников, которые почти не ограничивались какими-либо государственными предпи-саниями, но, скорее, контролировались требованиями религиозного характера, церковными догмами, постами. The article deals with the perception of trade in the Byzantine Empire in terms of specific time periods - agricultural and navigational seasons, religious festivals and fasts, and days like hours, and, accordingly, its temporal regulation. “Time of the merchant” in the Byzantine Empire much earlier than in Western Europe, which found its expression in a relatively free disposition time for merchants and craftsmen, who are almost not limited to any government regulations, but rather controlled by the requirements of a religious nature, church dogma, post.Документ Типологія торговельно-ремісничих асоціацій Візантії VII - IX ст.(Інститут археології НАН України, 1995) Сорочан, С.Б.У статті аналізується система торговельно-ремісничих асоціацій, що склалися у Візантії у перехідний період від античного суспільства, та робиться спроба типологізації цих об"єднань.Документ К дискуссии о датировке епископского архитектурного комплекса в византийском Херсоне(Чернігівський державний педагогічний університет, 2006) Сорочан, С.Б.У статті спростовуються окремі спроби дослідників датувати будівництво єпископського кафедрального комплексу з найбільшою базилікою візантійського Херсона IV-V ст. Поєднання топографічного, історико-археологічного та архітектурно-археологічного підходів дозволяє датувати виникнення монументального комплексу кінцем VI - початком VII ст., й переконливих підстав перегляду цієї давно відомої дати не існує.Документ Рання Візантія: світло для живих і мертвих(Східний інститут українознавства імені Ковальських, 1999) Сорочан, С.Б.У статті йдеться про історію освітлювальних приладів у ранньосередньовічній Візантії.Документ Барвисті брязкальця української візантиністики: «варварські» наслідування в очікуванні на варварів?(Східний інститут українознавства імені Ковальських, 2008) Сорочан, С.Б.; Домановський, А.М.Рецензія на книгу: Балух В. О. Візантиністика: Курс лекцій. — Чернівці, 2006. — 606 с., іл., карти