Наукові роботи. Історичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/94
Переглянути
44 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ «Второй Рим»: Византия в историософии старообрядчества(Харьков : Майдан, 2019) Еремеев, Петр ВасильевичДокумент Сердце Византии – Собор Святой Софии(Харьков : Майдан, 2019) Фомин, Михаил Владимирович; Фомін, Михайло ВолодимировичДокумент Повсякденне життя візантійського Херсонеса–Херсона (IV–X ст.)(2018) Пархоменко, М.В.У дисертації досліджується повсякденне життя мешканців візантійського Херсонеса–Херсона IV–X ст. відповідно до критеріїв якості міського життя у Візантії. Оцінено благоустрій ранньосередньовічного Херсонеса–Херсона у контексті візантійських стандартів міського життя VI–X ст. і кліматичних змін доби раннього середньовіччя в регіоні Північного Причорномор’я. Уточнено причини зміни міської топографії та планування у IV–X ст., специфіку функціонування об’єктів міської інфраструктури. Здійснено комплексний огляд топографічних особливостей міста з точки зору житлової забудови. Переглянуто роль і місце варварського компонента в етнічному складі Херсонеса. Доведено панівне значення білкової їжі в раціоні херсонітів, а також брак рослинної. Здійснено спробу реконструкції одягу містян ранньосередньовічної доби. В диссертации исследуется повседневная жизнь жителей византийского Херсонеса-Херсона IV‑X вв. в контексте критериев качества городской жизни в Византии. Оценено благоустройство раннесредневекового Херсонеса-Херсона согласно византийским стандартам повседневной городской жизни VI‑X вв. и климатическим изменениям эпохи раннего средневековья в регионе Северного Причерноморья. Уточнены причины изменения городской топографии и планировки, специфика функционирования объектов городской инфраструктуры, в частности, установлено время и причины прекращения функционирования античного театра, изменений конструкции терм, состояние медицинского обеспечения Херсонеса. Проведен комплексный обзор топографических особенностей города с точки зрения жилой застройки, доказано, что жилые дома существовали в раннесредневековую эпоху во всех районах городища, за исключением западного, где жизнедеятельность прерывается в VI в. на несколько столетий. Пересмотрена роль и место варварского компонента в этническом составе Херсонеса. Доказано господствующее значение белковой пищи в рационе херсонитов, а также недостаток растительной, что пагубно сказывалось на физическом состоянии горожан. Предпринята попытка реконструкции одежды горожан раннесредневековой эпохи. В исследовании доказано, что повседневный быт раннесредневекового херсонита был относительно упорядоченным и обустроенным, ничем не уступал по уровню комфорта и благосостояния быту жителей других провинциальных византийских городов. The thesis is on the subject of daily life of Chersonesos-Cherson citizens in the byzantine period (4th–10th centuries) in the context of urban life quality in Byzantium. The improvement of early-middle-ages Chersonesos-Cherson in the context of byzantine standards of urban life of the 6th–10th centuries and climatic zones of North Black Sea coastal region in the Early Middle Ages has been estimated. Specified: the causes of urban topography and planning change in the 4th–10th centuries, the specifics of functioning of urban infrastructure objects, in particular: the time and causes of cessation of Chersonesos antique theatre, the causes of the thermal baths reconstruction, the state of health care in Chersonesus have been found out. The complex view of the city topography in regard to residential housing has been made; it has been proven that residential houses existed in every part of the archaeological site except for the western part where viability was interrupted in the 6th century. The existence and role of barbarian ethnic groups as a part of Chersones ethnic structure have been reconsidered; domination of high protein products and lack of plant-based foods have been proven as well as the fact that it caused harm to a physical condition of Cherson citizens. An effort to reconstruct the outfit of the local citizens in the Early Middle Ages has been implemented. The fact that daily life of Cherson residents in the Early Middle Ages was quite regulated and comfortable with the same level of comfort and well-being as in the other provincial byzantine towns has been proven in the research.Документ Размышления над критикой (к статье А. И. Айбабина о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму)(2014) Сорочан, С.Б.Статья посвящена анализу критики А. И. Айбабиным научной концепции о византийско – хазарском кондоминиуме в Таврике. Автор этой концепции и статьи полемизирует с оппонентом, не соглашаясь с его взглядами об установлении господства хазар над византийской Таврикой в VIII в. Проблема далека от решения. Комплексное исследование письменных и археологических источников позволяет прийти и к иным вариантам ответа, вплоть до признания территории Крыма в «хазарскую эпоху» под полным контролем Византии. Одностороннее «господство хазар», как и «хазарские слои», здесь не фиксируются. Однако исследователям в своих построениях надо обязательно учитывать разные точки зрения и не сводить их к одной гипотезе, выдавая ее за единственно возможное решение. // Стаття присвячена аналізові критики О. І. Айбабіним наукової концепції візантійсько-хозарського кондомініуму в Тавриці. Автор цієї історичної концепції та статті полемізує з опонентом, не погоджуючись з його поглядами про встановлення панування хозар над Таврикою у VIII ст. Проблема далека від вирішення. Комплексне дослідження письмових і археологічних джерел дозволяє дійти інших варіантів відповіді, аж до визнання території Криму в «хозарську епоху» під повним контролем Візантії. Одностороннє «панування хозар», як і «хозарські шари» тут не фіксуються. Однак дослідникам у своїх побудовах треба обов’язково враховувати різні точки зору і не зводити їх до однієї гіпотези, видаючи її за єдино можливе рішення. // The criticism of scientific concept about Byzantine-Khazar condominium in Tauris by A. I. Aybabin is analyzed in this paper. The author of this historical concept and article argues against an opponent and disagrees his views about the establishment of the Khazars rule in Tauris in the VIII century. The problem is far from solved. A comprehensive study of the written and archaeological sources allows to come other possible choices, until the recognition of the Crimea territory in the “Khazar era” under the full control of the Byzantine Empire. The unilateral “Khazar domination,” as well as “Khazar layers” are not recorded. However, it is necessary for researchers to consider different points of view in their scientific constructions and not reduce them to one hypothesis, presenting it as the only possible solution.Документ Василевс Феофіл і купецький корабель: образок до історії соціальної етики торгівлі у Візантії(2015) Домановський, А.М.Василевс Феофіл і купецький корабель: образок до історії соціальної етики торгівлі у ВізантіїДокумент Новые императорские моливдовулы из Херсона (к вопросу о малых печатях византийских императоров)(2009) Алексеенко, Н.А.Алексеєнко М. О. Нові імператорські молівдовули із Херсона На Херсонеському городищі молівдовули імператорів є достатньо компактною групою пам’яток, більшість з яких датується VI—VII ст. Нові знахідки розширюють ці межі й дають нові дані. Перша печатка Юстиніана І суттєво відрізняється від його традиційних булл, копіює тип соліда VI ст.; друга — подає одного з представників династії Дуків — Михайла VII. Обидві відносяться до так званих «малих» печаток імператорів. Не виключено, що вони були своєрідними «сурогатами» хрисовулів. Їх наявність серед пам’яток сфрагістики дозволяє побачити в цьому реальний факт існування у візантійській бюрократичній практиці двох типів свинцевих імператорських печаток. Очевидно, в окремих випадках для імператорських послань спеціального призначення існувала особлива печатка, що копіювала тип або хрисовула, або офіційної золотої монетної емісії. N. Alekseienko. New Imperial Molybdoboyllo from Cherson On the Chersonese ancient settlement molybdoboyllo of the Byzantin emperors constitute quite a compact group of monuments, the majority of which belong to the VI—VII century. The new finds widen these time-frame and give new information. The first stamp of Yustinian I differs considerably from his traditional bulls, it copies the VIth century solide type, the second presents Mikhail VII, one of the representatives of the Duk dynasty. Both refer to the so-called “small” emperor stamps. It is possible that they were a kind of “surrogate” chrisovul. Their presence among the monuments of Sigillography shows the existence of two types of lead emperors stamps in the byzantine bureaucratic practice. Evidently, in separate cases a special stamp was used for the specific imperial messages, which was a copy of either chrisovul, or of the official gold monetary emission.Документ О византийском принципе перенесения сакрального пространства на примере херсонского храма Богоматери Влахернской(2009) Сорочан, С.Б.Сорочан С. Б. Про візантійський принцип перенесення сакрального простору за прикладом херсонського храму Богоматері Влахернської Приклад візантійського Херсону відкриває щільні ідеологічні зв’язки двух храмів: місцевого храма Богоматері Влахернської та прославленого храма Богоматері Влахернської в Константинополі. Обидва храми були створені та реконструйовані в один час, мали схожі розміри, розташовувалися біля міста, в передмісті, поряд з затокою, були оточені стінами, мали сакральні реліквії й агіасму Св. Джерела. Обидва храми користувалися великим успіхом у паломників, які приходили з різних земель. Це були сакральні місця, які оберігали Імперію. Вони підтверджують існування в ромеїв принципу перенесення сакрального простору, яке фактично здійснювалося з ідеологічних копій. Такі храми відігравали роль своєрідних ретрансляторів божественної сили. Вони підносили у візантійців відчуття захищеності. S. Sorochan. About a Byzantian Principle of Transferring the Sacrel Space on a Temple of Theotokos of Blachernai in Cherson The example of Byzantian Cherson finds out close igealogical connection of two temples local temple of Theotokos of Blachernai and glorified temple of Theotokos of Blachernai in Constantinopel. Both temples were created and reconstructed approximately in one time, had similar sizes, were located near to city or in suburb, near a bay, surrounded by the walls, had sacrel relics and agyasma of a Sacrel Source. Both temples used the great popularity at piligrims, which came from different lands. It were the sacrel places, which protected the Empire. Therefore it is possible to speak about existence at byzantiens a principle of transferring sacrel space, by virtue of which ideological copies the same temples played a role of retranslation of heavenly force. It increased consciousness feeling of security at byzantiens.Документ О банно-прачечном деле как виде рыночных услуг в Византии IV—IX вв.(2013) Сорочан, С.Б.У статті розглядається стан пральної і лазневої справи у Візантії з пізньоантичного часу до IX ст., коли ця імперія стала типовою середньовічною державою з християнським суспільством. Автор доходить висновку, що в ранньовізантійську епоху пральна справа перестала функціонувати як сфера ринкових послуг. Але лазнева справа пережила складну еволюцію і не зазнала суттєвого занепаду після VI століття. Це суперечить існуючим в візантиністиці поглядам про зникнення лазень і професії банщика, опалювача лазень в «темні століття». Перебудова банної справи відбувалася в іншому плані. Через комплекс причин візантійські столичні лазні втратили свою колишню розкіш, великі розміри. У провінції вони теж стали менших розмірів. Поряд з лазнями анфіладного типу тут будувалися лазні з відсутністю симетрії, де головне, а іноді єдине місце, займав кальдарій. Тим не менш такі споруди діяли у візантійських містах із сторіччя в сторіччя. Вони перестали виконувати розважальні функції і перетворилися на прості заклади для миття з метою дотримання гігієни та християнського благочестя. The article reviews the status of laundry and bath business in Byzantium from late antiquity to the IX century, when the empire became a typical medieval state with a Christian society. The author comes to the conclusion that in the early Byzantine period laundry business has ceased its function as a market service industry. But bath business experienced a complex evolution and had no significant decline after the VI century. This is contrary to current views about the disappearance of Byzantine baths and bath attendant profession, stoker baths in the «dark ages». Bath business restructuring took place in a different plane. Because of the complex reasons the Byzantine capital baths lost their former luxury, large sizes. In the provinces, they also became smaller. Alongside with enfilade type baths, another baths were built with the absence of symmetry, where the main and sometimes the only place caldarium occupied. However, such facilities were operating in the Byzantine city through the centuries. They stopped doing an entertainment functions and became an ordinary establishments for washing to comply with the hygiene and Christian piety.Документ Оптимизация или противодействие? Некоторые особенности отношений между властью и византийскими налогоплательщиками в IV—XI вв.(2013) Бардола, К.Ю.У даній статті досліджуються складні взаємини між візантійськими платниками податків та центральної податкової владою, причому особлива увага приділяється можливостям рядових візантійців полегшити податковий гніт. У результаті аналізу відомостей джерел були зроблені висновки про те, що візантійці мали різноманітні законні та незаконні можливості для полегшення податкового тягаря і активно їх використовували протягом усього періоду IV—XI ст. Це безумовно посприяло невеликій кількості повстань, викликаних безпосередньо тяготами податкового гніту протягом візантійської історії. Тиск податків був незмінним, але далеко не головним подразником в вузлі політичних, релігійних, етнічних та соціальних протиріч, яким була Візантійська імперія. Податкова система Візантії мала свої «дірки» і «ями», якими візантійці успішно користувалися, що в цілому сприяло податковій стабільності, а також в якійсь мірі зростанню продуктивності праці. In this paper was examined the complex relationship between taxpayers and the Byzantine central fiscal authority. particular attention was paid to the possibility of ordinary Byzantines to facilitate the pressure of taxation . After analysis of the data sources it was concluded that the Byzantines had various legal and illegal opportunities to reduce the tax burden and actively used for IV—XI centuries. It contributed for a dribble of revolts directly caused by the hardships of the tax burden for Byzantine history. Tax-paying pressure was constant, but was not not a principal factor for provocation in the knot of political, religious, ethnic and social contradictions in the Byzantine Empire .There were “shelters” and “oasises” in Byzantine tax system , which was successfully used by Byzantines , that as a whole contributed to the tax stability, and to some extent, the growth of labor productivity.Документ К вопросу о ленте протоспафария из Мощевой Балки(2015) Сорочан, С.Б.У статті розглядається унікальна шовкова стрічка, знайдена у відомому могильнику VIII—IX ст. на Північно-Західному Кавказі. Пропонується уточнений переклад напису на стрічці і розглядається історіографія питання вивчення артефакту. Аналіз дозволяє дійти висновку, що ми маємо справу з дорогою не побутовою, але й не церемоніальною річчю (вузькою налобною стрічкою-діадемою). Вона була виготовлена для молодого парубка іноземного походження, який отримав в Константинополі високий сан протоспафарія. Його слов’яно-болгарське, грузинське або вірменське походження, як і ім’я (Іваніс, Кір Іваніс, Ваніс), залишаються під питанням. Невідомі обставини появи стрічки на Кавказі та її широке датування не дозволяють використовувати знахідку в якості повноцінного джерела для реконструкції конкретних історичних подій. Спроби такого роду, які вже робилися, слід визнати невиправданими. В статье рассматривается уникальная шелковая лента, обнаруженная в известном могильнике VIII—IX вв. на Северо-Западном Кавказе. Предлагается уточненный перевод надписи на ленте и рассматривается историография вопроса изучения артефакта. Анализ позволяет прийти к выводу, что мы имеем дело с дорогой не бытовой, но и не церемониальной вещью (узкой налобной лентой-диадемой?). Она была изготовлена для молодого человека иноземного происхождения, который был возведен в Константинополе в высокий сан протоспафария. Его славяно-болгарское, грузинское или армянское происхождение, как и имя (Иванис, Кир Иванис, Ванис), остаются под вопросом. Неизвестные обстоятельства появления ленты на Кавказе и ее широкая датировка не позволяют использовать находку в качестве полноценного источника для реконструкции конкретных исторических событий. Предпринимавшиеся попытки такого рода следует признать неоправданными. The article discusses the unique silk ribbon found in the famous burial ground of VIII—IX centuries in the Northwest Caucasus. The specified translation of inscriptions on the tape is proposed and historiography of studying the artifact is considered. Analysis allows us to conclude that we deal with neither common everyday thing nor an expensive ceremonial thing (narrow-headband tiara). It was made for a young person of foreign origin, who had been appointed in Constantinople in high protospatharios rank. His Slavic-Bulgarian, Georgian or Armenian origin, as the name (Ivanis, Cyr Ivanis, Vanis) remain questionable and in doubt. Unknown circumstances of this ribbon appearance in the Caucasus and its wide dating don’t allow to use this find as a complete source for the reconstruction of specific historical events. This kind attempts have been made should be recognized as unjustified.