<B>Д 64.051.08 (Психологічні науки)</B>
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10742
19.00.01 — загальна психологія, історія психології;
19.00.04 — медична психологія
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Phenomena of interference and transfer in the processes of long-term verbal memory (PhD dissertation) [Явления интерференции и переноса в процессах долговременной вербальной памяти (канд. дисс.)] (in Russian)(Киев, 1985) Иванченко, Андреянна Алексеевна; Ivanchenko, Andreyanna; Іванченко, Андреянна ОлексіївнаAn analysis of the mechanisms of interference and transfer as important mnemonic effects was carried out in the framework of a systematic approach to the study of memory. The language being studied was considered as a reality, having a system structure and consisting of different hierarchically interconnected language levels. A provision has been developed on the importance of specially formed methods of orientation to relevant signs of the studied verbal units in order to reduce interference and enhance transfer. Interference and transfer, forming close unity with each other, are manifested at all functional levels of memory. Reducing the interference effect and enhancing the transfer can be achieved through the development of semantic differentiation in foreign students while they learn the Russian language. Differentiation helps to build in memory an adequate program of the upcoming exteriorized speech-motor action. This method is universal and can be used in teaching any other foreign language, based on the effectiveness of the unity of motor-moving, visual, auditory and articulatory types of memory. Анализ механизмов интерференции и переноса как важных мнемических эффектов проводился в рамках системного подхода к изучению памяти. Изучаемый язык рассматривался как действительность, имеющая системное строение и состоящая из разных иерархически взаимосвязанных языковых уровней. Разработано положение о значении специально формируемых способов ориентировки на релевантные признаки изучаемых вербальных единиц для снижения интерференции и усиления переноса. Интерференция и перенос, образуя тесное единство друг с другом, проявляются на всех функциональных уровнях памяти. Снижение интерференционного эффекта и усиление переноса можно обеспечить за счет выработки смысловой дифференциации у студентов-иностранцев при усвоении ими русского языка. Дифференциация способствует построению в памяти адекватной программы предстоящего экстериоризованного рече-моторного действия. Данный метод является универсальным и может применяться при обучению любому другому иностранному языку, базируясь на эффективности единства моторно-двигательной, зрительной, слуховой и артикуляционной видах памяти.Документ Явления интерференции и переноса в процессах долговременной вербальной памяти (на примере обучения русскому языку англоговорящих студентов-иностранцев на подготовительном факультете) [автореферат](Киев, 1985) Иванченко, Андреянна Алексеевна; Ivanchenko, Andreyanna; Іванченко, Андреянна ОлексіївнаАнализ механизмов интерференции и переноса как важных мнемических эффектов проводился в рамках системного подхода к изучению памяти. Изучаемый язык рассматривался как действительность, имеющая системное строение и состоящая из разных иерархически взаимосвязанных языковых уровней. Разработано положение о значении специально формируемых способов ориентировки на релевантные признаки изучаемых вербальных единиц для снижения интерференции и усиления переноса. Интерференция и перенос, образуя тесное единство друг с другом, проявляются на всех функциональных уровнях памяти. Снижение интерференционного эффекта и усиление переноса можно обеспечить за счет выработки смысловой дифференциации у студентов-иностранцев при усвоении ими русского языка. Дифференциация способствует построению в памяти адекватной программы предстоящего экстериоризованного рече-моторного действия. Данный метод является универсальным и может применяться при обучению любому другому иностранному языку, базируясь на эффективности единства моторно-двигательной, зрительной, слуховой и артикуляционной видах памяти.Документ Особистісні чинники формування відносин подружньої співзалежності у чоловіків(ХАІ, 2006) Жидко, М.Є.Роботу присвячено дослідженню загальнопсихологічних особливостей розвитку особистості та специфічних чинників, які приводять до формування відносин подружньої співзалежності у чоловіків. В роботі визначено особливості шлюбно-рольових очікувань, типів мотивіровок вступу до шлюбу та подружніх «міфів» у чоловіків з різними варіантами співзалежності, структуру інфантильних статеворольових травм та «Я-концепції», девіації психосексуальної сфери, а також розроблено програму психотерапії відносин подружньої співзалежності у чоловіків.Документ Психологічні чинники і динаміка формування стосунків міжособистісної залежності у жінок(ХНУ, 2008) Фролова, Е.В.У роботі проаналізовано стосунки міжособистісної залежності у жінок у своїх ранніх (дебютних) формах, які виявляються в підлітковому віці, і в сформованих формах (утопічних адиктивних фантазіях), що спостерігаються в дошлюбних стосунках. Показано вплив різних психологічних чинників на становлення міжособистісної залежності у жінок. Структурні зміни в емоційній сфері можуть бути чинниками, що передіспонують формуванню міжособистісної залежності у жінок. Проаналізовано динаміку формування стосунків міжособистісної залежності, механізми її ініціалізації та вікової динаміки. Визначено особливості структурної організації симптомокомплексу маскулінності/фемінінності у залежних жінок. Виявлено особливості сприйняття образів чоловіка і жінки у жінок зі стосунками міжособистісної залежності. Показано вплив раннього досвіду особистості у дівчат зі стосунками міжособистісної залежності, який розкриває їхній життєвий стиль і ключові травми дитинства. Виявлено особливості структури батьківської сім'ї у жінок із стосунками міжособистісної залежності. У роботі здійснено психометричну оцінку методики діагностики міжособистісної залежності Б. Уайнхолда. Визначено основні психометричні показники (валідність, надійність, диференціальну силу тверджень), встановлено нормативні показники рівнів вираженості залежності для української популяції та пороговий діагностичний коефіцієнт міжособистісної залежності.Документ Статеворольова структура жіночої тілесної ідентичності(ХНУ, 2003) Терещенко, Н.Н.Терещенко Н.Н. Полоролевая структура женской телесной идентичности. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 – общая психология, история психологии. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2003. В работе проанализирована женская телесная идентичность как элемент полоролевой идентичности. Полоролевая телесная идентичность включает в себя два аспекта: содержательный и эмоционально-оценочный. Содержательный аспект определяет полоролевую психосемантическую нагрузку тела и его частей, связанную с гендерными ролями и гендерным функционированием. Эмоционально-оценочный аспект представляет собой самооценку удовлетворенности / неудовлетворенности собственным телом как психологической структурой, несущей полоролевую семантику. Выявлена возрастная динамика эмоционально-оценочного аспекта полоролевой телесной идентичности. У девочек подросткового возраста структура удовлетворенности собственной внешностью является недифференцированной – все части тела имеют одинаковое значение для самооценки внешности. В структуре удовлетворенности собственной внешностью девушек 18-20 лет наиболее значимыми частями тела являются оценки лица, груди, ног, бедер, что свидетельствует о том, что самооценка собственной внешности для этого возраста основывается на параметрах эротической привлекательности женской внешности. Определена хронологическая, функциональная и оценочная подструктуры полоролевой телесной идентичности. Хронологическая подструктура включает в себя детскую, подростковую, взрослую телесные идентичности, формирующиеся в психосексуальном онтогенезе, а также женскую социальную идентичность. Оценочная подструктура связана с позицией оценивания полоролевых структур: оценка биогенного, поведенческого уровней и уровня Я-концепции, и отображает функции полоролевых свойств личности в телесной идентичности. Функциональная подструктура отражает гендерное функционирование женщины и представляет собой разные типы удовлетворенности внешностью такие, как: социальная удовлетворенность, эротическая удовлетворенность, сексуальная удовлетворенность телом. Выявлено, что полоролевые образования личности не просто влияют на параметр «удовлетворенность - неудовлетворенность телом», а формируют специфические типы полоролевой телесной идентичности, основанные на принятии-непринятии различных аспектов женской половой роли, определяющем особое восприятие собственного тела, т.к. части тела приобретают особую полоролевую семантику. Тело имеет различную значимость и конфигурацию в психосемантическом личностном пространстве женщин, относящихся к разным полоролевым типам. Ценность тела, операционально понимаемая как степень семантической близости конструктов «тело» и «женщина», одинаково высока на разных полюсах параметра «фемининность»: как для высоко, так и для низко фемининных женщин. У высоко фемининных женщин тело эго-идентично , в то время как у низко фемининных женщин тело не идентифицировано с «я». Построена психодиагностическая карта личностных полоролевых образований девушек 18-20 лет, позволяющая интерпретировать данные полоролевых шкал, исходя из представления о многоуровневой структуре симптомокомплекса маскулинности/фемининности. Предложена программа тренинга, ориентированного на коррекцию нарушений полоролевой телесной идентичности. Обсуждаются теоретические проблемы психокоррекции поведенческого, когнитивного и телесного уровней полоролевой идентичности. Выявлена роль визуальных репрезентаций «мужской» и «женской» сторон личности в симптомокомплексе маскулинности/фемининности девочек подросткового возраста.Документ Стратегiї та механiзми психологiчної адаптацiї особистостi до умов перехiдного перiоду в суспiльствi(2006) Луценко, О.Л.У результаті психодіагностичного обстеження вибірки з 393 досліджуваних було виявлено основний спектр установок, актуалізованих в умовах перехідного періоду. Виявилось, що у суб’єктів транзитивного періоду переважають установки негативного характеру; спостерігається підвищення шизоїдної, психопатичної і депресивної симптоматики. Помічено ознаки нераціональної поведінки, що свідчить про напругу і втому системи адаптації. Зниження моральної нормативності особистості виконує функцію алопсихічного адаптивного механізму у ситуації законодавчої розбалансованості перехідного періоду через розширення діапазону поведінки. Виявлено захисний механізм «погіршення»: під його дією оцінка себе, соціального оточення і ситуації виявляється заниженою. Він сприяє підготовці до гіршого, спрощенню сприйняття життя, звільненню від соціальної відповідальності та психологічному відпочинку від напруги в умовах перехідного періоду. Доведено, що психологічна властивість екстернальності грає роль захисного інтрапсихічного адаптаційного механізму у проблемних областях транзитивної ситуації в суспільстві. Виявлена низка установчих стратегій адаптації та адаптивно-особистісних комплексів.