4. Наукові роботи. Юридичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1161
Переглянути
29 результатів
Результати пошуку
Документ Правові обмеження участі жінок у виконанні завдань державного управління в Україні(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2020) Кагановська, Тетяна Євгенівна; Пахомова, Ірина Анатоліївна; Kahanovska, Tetyana E.; Pakhomova, Irina A.Статтю присвячено аналізу змісту інституту правових обмежень, що накладаються на 12 жінку, яка перебуває на державній службі та виконує завдання у сфері державного управління, встановлено, що стосовно жінок – державних службовців застосовуються спеціальні правові обмеження, які являють собою законодавчо передбачені заборони залучення жінок до певних форм виконання професійних управлінських функцій і завдань задля звуження загального обсягу їх робочого навантаження з метою збереження їх здоров’я і створення умов для повноцінного виконання соціальної функції матері. Зазначено, що передбачені у законодавстві правові обмеження, які передбачені для жінок, що залучаються до виконання функцій державного управління, незважаючи на свій позитивний вплив, звужують певним чином обсяг їх професійних можливостей, а також обмежують фактичні можливості здійснювати владну компетенцію. Разом із тим, їм притаманний соціальний характер і держава зобов’язана передбачити адекватні компенсаторні механізми стимулювання професійної діяльності жінок-державних службовців і мінімізації впливу на жінку-державного службовця наслідків відповідних обмежень. У свою чергу, оптимальне адміністрування подібних заходів має на меті підвищити не лише професійні показники жінки як державного управлінця, а й посилити соціальну ефективність системи державного управління в цілому.Документ Організаційно-правовий механізм Європейського Союзу щодо забезпечення ґендерної рівності(Ужгород : Ужгородський національний університет, 2023) Кагановська, Тетяна Євгенівна; Сироїд, Тетяна Леонідівна; Kaganovska, Tetyana E.; Syroid, Tetyana L.У статті проаналізовано положення установчих актів Європейського Союзу, зокрема, Договору про Європейський Союз, Договору про функціонування Європейського Союзу, Хартії основних прав Європейського Союзу та Європейської соціальної хартії, якою керується ЄС, щодо закріплення ними принципу ґендерної рівності, який отримав своє становлення з моменту прийняття Статуту ООН – фундаментального міжнародного універсального акту, що сприяв подальшій розробці та прийняттю норм на міжнародному універсальному і регіональному рівнях, що базуються на ґендерному принципі. Акцентовано увагу на особливостях актів ЄС і зазначено, що вони розширили принцип рівності між жінками та чоловіками, включивши до нього вимогу щодо створення відповідних умов праці; рівне поводження на робочому місці, включаючи право на справедливі, безпечні і здорові умови праці та праведливу винагороду; користування послугами соціальних служб; доступ до товарів і послуг; баланс між роботою та особистим життям; охорону материнства; відпустку по догляду за дитиною. Приділено увагу стратегічним актам ЄС у цьому напрямку, серед яких: Стратегічні зобов’язання щодо pабезпечення ґендерної рівності, Стратегія ґендерної рівності, План дій ЄС щодо забезпечення ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок у зовнішніх зносинах. Розкрито напрямки і зобов’язання, що містяться в означених актах; окреслено заходи ЄС, прийняті на їх виконання (розробка відповідних рекомендацій, прийняття директив, підготовка річних звітів) й акцентовано на перспективних напрямах діяльності Союзу в означеній сфері. Зосереджено увагу на діяльності спеціалізованих агентств, органів та інших структур ЄС до ком- петенції яких відносяться питання захисту прав людини і ґендерної рівності, як його невід’ємної складової, серед яких зазначено: Консультативний комітет Європейського Союзу з рівних можливостей для жінок і чоловіків, Європейський омбудсмен, Європейський інститут ґендерної рівності, Агентство фундаментальних прав Європейського Союзу, Європейське жіноче лобі, Європейська мережа юридичних експертів з питань ґендерної рівності та недискримінації. Охарактеризовано їх повноваження, правову основу діяльності, компетенцію і внесок у забезпечення прав людини в цілому і, зокрема, принципу ґендерної рівності в межах ЄС.Документ Трансформація в Україні правової культури суспільства під впливом процесів європейської інтеграції(Харків : Національна академія правових наук України, 2022) Петришин, Олександр Віталійович; Кагановська, Тетяна Євгенівна; Передерій, Олександр Сергійович; Petryshyn, Oleksandr V.; Kaganovska, Tetyana Ye.; Perederii, Oleksandr S.У статті з позицій теоретико-правового аналізу висвітлюються аспекти трансформації правової культури населення України під впливом процесів європейської інтеграції. Застосування системи методів наукового пізнання (історико-правовий метод, системно-структурний метод, структурно-функціональний метод, метод сходження від абстрактного до конкретного, метод теоретико-правового прогнозування) відкрило можливість комплексно проаналізувати основні аспекти прояву впливу процесів європейської інтеграції на трансформацію правової культури населення України. Встановлено, що процеси європейської інтеграції і активна участь України у них є важливими чинниками, які обумовлюють інноваційні зміни у національній правовій системі, а також визначають трансформацію правової культури українського населення з урахуванням універсальних правових цінностей Європейського Союзу. Запропоновано і розкрито зміст низки основних вимірів, які розкривають сутність трансформацій правової системи України, які відбуваються через активну участь України у процесах європейської інтеграції. Зокрема, доведено, що правова культура населення України зазнає певних змін у процесі сприйняття населенням України універсальних цінностей ЄС як ідейної засади європейської інтеграції; процеси європейської інтеграції сприяють підвищенню рівня інформованості громадян про сутність основоположних правових засад організації життєдіяльності народів Європи; європейська інтеграція сприяє зміненню світоглядної системи координат молодого покоління України у процесі правової соціалізації. Акцен- тується увага на особливому значенні сприйняття універсальних цінностей Європейського Союзу у процесі європейської інтеграції. Зауважено, що поступова, але цілеспрямована політика держави щодо втілення універсальних цінностей права Європейського Со юзу сприяє їх засвоєнню населенням України на ментальному рівні із збереженням національно-культурних особливостей. Виокремлена проблематика формування позитивних загальносуспільних уявлень у зв’язку із імплементацією універсальних цінностей Європейського Союзу в Україні і запропоновано можливі варіанти їх подолання. Обґрунтовується висновок про те, що втілення на рівні індивідуальної поведінки кожного грома- дянина України універсальних європейських правових постулатів є важливою гарантією прискорення системних проєвропейських реформ в Україні, зміни ментальних орієнтацій населення у напрямі наближення до загальноєвропейського культурно-правового простору. У зв’язку з цим, пропонуються перспективні напрями досліджень означеної проблематики сучасною юридичною наукою, а саме – поглиблений аналіз організаційно-правових аспектів адаптації досвіду здійснення європейськими державами політики у сфері правового виховання населення, проблематики правової охорони на території європейських держав і України універсальних цінностей ЄС, пошук оптимальних стратегій підвищення рівня правової культури і правосвідомості громадян України у відповідності до кращих європейських стандартів, удосконалення нормативних засад налагодження ефективної співпраці держави і інститутів громадянського суспільства в частині реалізації заходів, спрямованих на досягнення якісних змін у формуванні високого рівні правової культури молоді тощо.Документ The personal data protection mechanism in the european union(Seoul : Soong-Sil University, 2021) Syroid , Tetiana L.; Kaganovska , Tetiana Ye.; Shamraieva , Valentyna M.; Perederiі , Оlexander S.; Titov , Ievgen B.; Varunts , Larysa D.The adoption of the General Data Protection Regulation (EU) 2016/679 transformed approaches and concepts to the implementation of the personal data protection mechanism in the European Union. Within the EU, almost all countries have adapted a new protection mechanism, which requires a study of the specifics of its use. The article intends to assess the legal provisions of the current mechanism of personal data protection in the EU. The author studied the mechanism of personal data protection under the General Data Protection Regulation (EU) 2016/679 (GDPR) based on the concept of contextual integrity and analysis of EU legislation on personal data protection. The scientific publications for 2016-2020 were reviewed for the formation of ideas of a new personal data protection mechanism in the EU, informative and transparent analysis of legal provisions. The article notes that the personal data privacy and protection is increasing, there is an ongoing unification of the legal status of personal data protection and the formation of a digital market for dissemination, exchange, control, and supervision of data. Cross-border cooperation is part of the personal data protection mechanism. The author proved that the GDPR has changed approach to personal data protection: the emphasis is now shifting to the formation of a digital market, where the EU’s role in ensuring regulation is crucial. The article identifies the emergence of a new protectionist legal system and strengthening of legal provisions regarding privacy. This legal system needs unification and harmonization in accordance with national legislation, is territorially fragmented and differentiated within the EU.Документ The court fees as variety of the state duty(Chennai : IAEME Publication, 2020) Rossikhin, Vasyl; Rossikhina, Halyna; Kaganovska, Tetyana; Holovko, Oleksandr; Navrotskyi, Oleksii; Musiienko, OlehThe article examines the place, role and features of the legal regulation of the court fees. Attention is drawn to the problematic moments and difficult situations in the legislative registration of this concept. The need to correct them is noted and recommendations are given for improving the legal regulation of court fees.Документ Регіоналізація як перспективний напрямок «європеїзації» України(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2020) Кагановська, Тетяна ЄвгенівнаСтратегічний політичний курс України на європейську інтеграцію, котрий отримав навіть конституційне закріплення, актуалізує проблему приведення усієї системи територіальної організації влади у відповідність зі стандартами європейського, належного й багаторівневого, врядування. На жаль, конституційна реформа щодо децентралізації, котра отримала глибоке наукове обґрунтування, концептуалізацію, схвальну оцінку європейської політико-правової спільноти в особі Венеційської комісії та позитивний висновок Конституційного Суду України, спинилась на рівні вітчизняного парламенту попереднього скликання, не отримавши необхідної підтримки для внесення на остаточне голосування. З іншого боку, навіть ті поодинокі кроки, які були здійснені парламентом і урядом у частині передачі окремих повноважень від органів виконавчої влади до відання місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад та відповідних змін до бюджетної та податкової систем України виявили, з одного боку, половинчастість реформ, а з іншого – матеріально-фінансову, організаційну і навіть кадрову неспроможність органів місцевого самоврядування базового рівня ефективно функціонувати в нових політико-правових умовах.Документ Механізм трансферу технологій і його реалізація в інноваційному процесі(НДІ ПЗІР НАПрН України, 2022-03-01) Розгон, Ольга ВолодимирівнаУ результаті дослідження виявлено, що організаційно-економічний механізм трансферу технологій доцільно розглядати як особливу організаційну форму, в якій процеси діяльності пов’язані один з одним, створюючи такий ланцюжок: мета – передання ноу-хау, нових технологій, технологічного обладнання та науково-технічних знань від власника до замовника – процес – вибір, оцінка та реалізація просування технології – результат – просування технології на профільний на ринок. Автором зазначено, що структура механізму трансферу технологій включає такі елементи: об’єкт; центр; суб’єкти; сукупність методів і способів як інструменти аналітичного, дослідницького характеру та інструменти реалізації намірів і планів; умови, які визначають обмеження і вимоги для отримання цільового результату; етапи. Винятковою особливістю організаційно-економічного механізму є суб’єкти та їх дії. Суб’єкти, які створюють та/або використовують технології та/або їх складові та яким належать або передаються майнові права на використання об’єктів права інтелектуальної власності, що є складовими технологій, і фізичні особи, які безпосередньо беруть участь у створенні, трансфері та застосуванні технологій та/або їх складових, надають необхідні для цього інформаційні, фінансові та інші послуги на всіх стадіях просування технологій та/або їх складових на ринок, виконують певні дії, які приводять до певного результату на кожному етапі трансферу технологій. Виявлено, шо стадії механізму трансферу технологій складаються з етапів, які реалізуються через процеси і закінчуються складанням конкретної документації. Виділення окремих стадій та визначення змісту етапів, процесів на кожній стадії має суттєве значення для розуміння інноваційного процесу. Зокрема, можна виділити такі етапи: вибір і попередня оцінка технології; встановлення оцінки обраної технології; проведення досліджень для виявлення розрахунку оцінки потенціалу розробки як об’єкта комерціалізації та просування готової до використання технології на профільний ринок; співпраця зі споживачами технології.Документ Problems of the implementation of economic rights of internally displaced person(НДІ ПЗІР НАПрН України, 2022-07-01) Hlibko, S; Rozghon, O; Podrez-Riapolova, IIn the conditions of martial law on the territory of Ukraine there is a need to develop an effective mechanism for exercising the rights of internally displaced persons. The problems of exercising economic rights, in particular, the problems in the field of realization of property rights by internally displaced persons, become especially relevant. The purpose of this article is to analyze research and the main provisions of regulations and draft laws relating to the implementation of economic rights of internally displaced persons. In the framework of this study, an analysis of the state of regulatory regulation of legal relations on selected topics. The existence of problems with the implementation of the Law of Ukraine «On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons» in the field of protection of property rights was identified, their importance and relevance were emphasized. It is established that the legislation of Ukraine in the field of legal regulation of property relations with the participation of internally displaced persons needs to be improved and appropriate changes made that will provide protection and additional guarantees for the exercise of property rights. In addition, the need to stimulate the realization of entrepreneurial and innovative potential was emphasized.Документ Організаційні форми трансферу технологій в інноваційному процесі(НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України, 2021) Розгон, Ольга ВолодимирівнаУ цій статті аналізуються види та організаційні форми трансферу технологій. Виявлено проблеми ототожнення форм у порівнянні з видами трансферу технологій. Автором запропоновано таку класифікацію організаційних форм трансферу технологій: купівля та продаж ліцензій (ліцензійний договір або ліцензія); передача наукових розробок на основі лізингу; передача наукових розробок на основі франчайзингу; передача наукових розробок на основі інжинірингу; передача наукових розробок на основі договору ноу-хау; передача майнових прав на технології та їх складові при обміні науково-технічними результатами на базі діяльності спільних підприємств. Особлива увага приділена договірним аспектам трансферу технологійДокумент Зняття військовослужбовців і членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з обліку у випадку виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту(НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України, 2021) Розгон, Ольга ВолодимирівнаУ статті аналізуються категорії «право на житло» та «реалізація права на житло». Виявлено проблеми невиконання конституційних зобов’язань державою перед військовослужбовцями щодо забезпечення житлом як осіб, які мали право першочергового отримання жилих приміщень. Для вирішення проблеми невідповідності положень ЖК Української РСР і нормативно-правових актів, що регламентують житлові правовідносини та визначають механізм реалізації житлових прав військовослужбовців, які перебували на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, до 01.01.2005 р., автором запропонована законодавча пропозиція. Особлива увага приділена розгляду питання щодо конституційності положень п. 2 ч. 2 ст. 40 Житлового кодексу Української РСР.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »