Факультет іноземних мов
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/32
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Когнітивно-семантичні властивості директивних часток bloss і nur у німецькомовному дискурсі(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Гриценко, М.І.У статті розглядаються когнітивно-семантичні властивості німецьких директивних часток , зумовлені значенням омонімічних частин мови, від яких вони походять. Ці частки активізують певні параметри ідеалізованої когнітивної моделі директивного мовленнєвого акту завдяки семантичному компоненту “обмеження”, яка виступає ознакою концепту КІЛЬКІСТЬ. В статье рассматриваются когнитивно-семантические свойства немецких директивных частиц , обусловленные значением частей речи, от которых они происходят. Эти частицы активизируют определенные параметры идеализированной когнитивной модели директивного речевого акта благодаря семантическому компо- ненту “ограничение”, который выступает признаком концепта КОЛИЧЕСТВО. The article reports on cognitive-semantic properties of German directive particles , depended on the parts of speech meanings, they come from. These particles activate some parameters of the idealized cognitive model of directive speech act owing to the semantic component “restriction”, which is a sign of the concept QUANTITY.Документ Логічні ознаки концепту Україна у британському газетному дискурсі(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Долгова, Т.Б.У статті запропоновано результати когнітивно-дискурсивного аналізу об’єктивації концепту УКРАЇНАв англо-мовному газетному дискурсі. Специфіка концепту пов’язана з тим, що він об’єктивується власним ім’ям, яке має лише денотативне значення й містить унікальні ознаки одиничного. В статье предложены результаты когнитивно-дискурсивного анализа объективации концепта УКРАИНА в англоязычном газетном дискурсе. Специфика концепта связана с тем, что он объективируется именем собственным, которое имеет только денотативное значение и обладает уникальными признаками единичного. The article presents the results of a cognitive-discursive study of the concept UKRAINE in English newspaper discourse. The specificity of the concept is connected with the fact that it is objectified by a proper name which has only denotation meaning and implies unique characteristics of oneness.Документ Перлокутивні індикатори імпліцитного смислу у висловленнях німецької мови(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Безугла, Л.Р.Стаття присвячена систематизації перлокутивнихіндикаторів імпліцитного смислу – мовних засобів, що вказують на наявність перлокутивної цілі адресанта донести до адресата іллокутивну і / або пропозиціональну імплікацію. В німецькомовному розмовному дискурсі у якості таких індикаторів функціонують метакомунікативні контактиви – мовленнєві акти підтримання комунікативного контакту з адресатом. Статья посвящена систематизации перлокутивных индикаторов имплицитного смысла – вербальных средств, которые ука- зывают на наличие перлокутивной цели адресанта донести до адресата иллокутивную и / или пропозициональную импликацию. В немецкоязычном разговорном дискурсе в качестве таких индикаторов функционируют метакомму- никативные контактивы – речевые акты поддержания коммуникативного контакта с адресатом. The article dealswith systematization of perlocutionary markers of implicit meaning – verbal means indicating a perlocutionary goal of the speaker to render an illocutionary and / or propositional implication to the hearer. The function of such markers in the German dialogical discourse is performed by meta-communicative contactives – speech acts of keeping communicative contact with the hearer.Документ Вербальные сигналы неискренности говорящего в немецкоязычном дискурсе(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Бабич, Е.Н.Статья посвящена анализу неискреннего дискурса на материале дискурсем из немецкоязычной художественной литературы. Описываются вербальные сигналы неискренности говорящего, которые подразделяются на содержательные и формальные, среди последних выделяются лексические, морфологические, синтаксические, стилистичес- кие и прагматические. Статтяприсвячена аналізунещирого дискурсу на матеріалі дискурсем з німецькомовної художньої літератури. Описуються вербальні сигнали нещи- рості мовця, які поділяються на змістові та формальні, серед останніх виокремлюються лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні та прагматичні. The article covers the insincerity discourse analysis based on the discourseme material of German fiction literature. The verbal signals of a speaker’s insincerity are explored which are subdivided into informatory and formal, with the latter being classified into morphological, syntactic, stylistic and pragmatic.Документ Діалог, діалогічний текст та діалогічний дискурс(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Безугла, Л.Р.Стаття присвячена розмежуванню понять діалогу, діалогічного тексту та діалогічного дискурсу. Наголошується на вирішальній ролі формального та функціонального трактування діалогу. Діалог на функціональному рівні являє собою мовлення у широкому розумінні, яке є підґрунтям мови. Діалог на формальному рівні становить діалогічний текст, який є результатом реалізації діалогічного дискурсу. Діалогічний дискурс утворює мовленнєва діяльность людини, яка за своєю природою є когнітивно-комунікативною, та результат цієї діяльності – діалогічний текст. Статья посвящена разграничению понятий диалога, диалогического текста и диалогического дискурса. Акцентируется решающая роль формальной и функциональной трактовки диалога. Диалог на функциональном уровне представляет собой речь в широком понимании, который является основой языка. Диалог на формальном уровне представляет собой текст, являющийся результатом реализации диалогического дискурса. Диалогический дискурс образует речевая деятельность человека, которая по своей природе является когнитивно-коммуникативной, и результат этой деятельности – диалогический текст. The article deals with the differentiation of the notions of dialog, dialogical text and dialogical discourse. The basic role of the formal and functional dialog treatment is highlighted. A dialog at the functional level is the speech in the wide sense and the foundation of language. A dialog at the formal level is a text as a result of the dialogical discourse realization. Dialogical discourse is formed by human speech activity, which according to its nature is cognitive-communicative, and the result of this activity is a dialogical text.Документ Лінгвокогнітивні механізми каузального простору(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Пасинок, В.Г.У статті розглядаються лінгвокогнітивні механізми каузального простору на рівні речення, дискурсу, гіпертексту. Наведені колоритні дискурси німецькою, українською та російськими мовами, в яких віддзеркалюються також світобачення, філософія життя носіїв мови. В статье рассматриваются лингвокогнитивные механизмы каузального пространства на уровне предложения, дискурса, гипертекста. Представлены колоритные микротексты на немецком, украинском и русском языках, в которых отражаются мировоззрение, философия жизни носителей языка. The cognitive-linguistic mechanisms of causal space at the level of sentence, discourse, hypertext are studied in the article. The colourful discourses are given in the German, Ukrainian and Russian languages where the world-view, life philosophy of native speakers are reflected.Документ Разграничение дискурса и текста с позиций интеграционного подхода(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Мартынюк, А.П.В статье устанавливаются критерии разграничения дискурса и текст позиций интеграционного подхода. Дискурс понимается как процесс интерактивного, интерсубъектного взаимодействия сознаний, направленный на конструирование языковых знаков, а текст – как материальный стимул возникновения дискурса. У статті встановлюються критерії розмежування дискурсу та тексту з позицій інтеграційного підходу. Дискурс тлумачиться як процес інтерактивної, інтерсуб’єктної взаємодії свідомостей, спрямований на конструювання мовних знаків, а текст – як матеріальний стимул виникнення дискурсу. This paper provides criteria of differentiating discourse and text on the basis of the integrational approach. Discourse is viewed as a subject-subject process of interaction of minds aimed at constructing language signs, while text is considered as a stimulus for such interaction.Документ Мовна дискримінація в німецькомовному публіцистичному дискурсі(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Голуб, І.О.Стаття присвячена встановленню мовних засобів, за допомогою яких у німецькомовному публіцистичному дискурсі виражаються певні різновиди дискримінації. З’ясовано суть мовної дискримінації, розглянуто зв’язок стратегії дискримінації з поняттям дискурсу упередження. Робиться висновок, що певні лексичні, граматичні, стилістичні та інші індикатори дискримінації можуть впливати на надання висловленню імпліцитного смислу. Статья посвящена установлению языковых средств, с помощью которых в немецкоязычном публицистическом дискурсе выражаются различные виды дискриминации. Установлена суть языковой дискриминации, рассмотрена связь между стратегиями дискриминации и понятием дискурса предубеждения. Делается вывод, что определенные лексические, грамматические, стилистические и другие индикаторы дискриминации могут придавать высказыванию имплицитный смысл. The article deals with determination of language means with help of which in German journalistic discourse different kinds of discrimination can be expressed. The essence of the language discrimination is determined; the connection between discrimination strategies and the notion of prejudice discourse is analyzed. A conclusion is made that certain lexical, grammatical, stylistic and other markers of discrimination can influence acquisition of some implicit meaning in the utterances.Документ Риторичні запитання як імпліцитні мовленнєві акти(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2009) Безугла, Л.Р.Стаття присвячена аналізу структур риторичного запитання. У німецькомовному діалогічному дискурсі ці структури реалізують імпліцитні мовленнєві акти: конвенціоналізовані (індиректні) мовленнєві акти асертивного, директивного, комісивного та експресивного типів, та імплікативні (поліімплікативні мовленнєві акти з іронічним переосмислення і без нього). Статья посвящена анализу структур риторического вопроса. В немецкоязычном диалогическом дискурсе эти структуры реализуют имплицитные речевые акты: конвенционализированные (косвенные) речевые акты ассертивного, директивного, комиссивного и экспрессивного типов, и импликативные (полиимпликативные речевые акты с ироническим переосмыслением и без него). The article deals with analysis of rhetorical question structures. In German dialogical discourse these structures realize implicit speech acts: conventionalized (indirect) speech acts of assertive, directive, commissive and expressive types, and implicative (poly-implicative speech acts with ironical meaning and without it).