Факультет іноземних мов

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/32

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 26
  • Ескіз
    Документ
    Еволюція німецької віршованої байки (XIII–XXI ст.): стилістико-синергетичний та зіставний аспекти : монографія
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2021) Піхтовнікова , Лідія Сергіївна; Pikhtovnikova , Lidiya Sergiyivna
    У монографії представлено системне філологічне дослідження художнього дискурсу на матеріалі німецької байки та інших малих форм, здійснене уперше в Україні; при цьому структура і зміст жанру вивчається з точки зору самоорганізації еволюційних процесів. До дослідження залучено синергетичну парадигму, яка поєднує лінгвостилістичний та літературознавчий підходи з урахуванням впливу середовища на еволюцію жанру. Таке багатоаспектне дослідження на значному фактичному матеріалі дозволяє продовжити дослідження в декількох напрямках, що відображено у монографії. Її основа – докторська дисертація Л. С. Піхтовнікової (2000 р.); німецькомовна монографія (2008 р., видана в Німеччині), а також інші новітні доробки з дискурсу малих форм, самоорганізації окремих типів дискурсу і взагалі – самоорганізації мовленнєвих творів. У монографії стосовно лінгвістики представлено всі основні поняття синергетики, що дає плідні, а іноді несподівані висновки щодо процесів самоорганізації жанру, дискурсу. Для наукової роботи філологів; викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів філологічних спеціальностей.
  • Ескіз
    Документ
    Cognitive pragmatics: approaches and perspectives
    (2019) Shevchenko, Iryna; Шевченко, Ірина Семенівна
    In the twenty-first century, cognitive pragmatics has become a novel and booming research discipline which synthesizes pragmatic and cognitive explanations of human communication. There is a vast number of approaches to cognitive pragmatics resulting both from different theoretical underpinnings and specific ethnic and social-cultural prerequisites of their development, so establishing the principles related to cognitive-pragmatic communication studies has become an urgent necessity. This article fills this gap by adopting theoretical insight into the leading cognitive-pragmatic approaches in western and Ukrainian linguistics. I claim that various approaches in cognitive pragmatics can be roughly divided according to the two leading vectors of theoretical perspectives: from cognitive – to pragmatic and from pragmatic – to cognitive frameworks of analysis. As my discussion demonstrates, growing numbers of empirical and theoretical studies examine cognitive-pragmatic aspects of both utterances / speech acts and discourses, namely their principles of politeness / impoliteness and discourse strategies, in intercultural and historical perspectives. The theoretic rationale for these studies is clear enough. Mental state attribution is integral to pragmatic and cognitive interpretation of processes of human communication. In cognitive pragmatics, which is characterized by highly synthetic and hybrid nature, this attribution is viewed holistically. The article reveals the distinctive characteristics of Ukrainian cognitive-pragmatic studies as compared to western researches. It proves that the cognitive-pragmatic interpretation of the construal of meaning-in-context in various discourses and utterances will have further implications in linguistics and humanities.
  • Ескіз
    Документ
    Когниция, коммуникация, дискурс. Направление «Филология». № 14
    (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017) б/а
    Статті даного випуску містять результати досліджень лінгвістів України та Вірменії в області лінгвокогнітивістики і наративістики, прагматики традиційної та когнітивної на матеріалі англійських, українських, вірменських, російських художніх і психопатологічних текстів в аспекті лінгвістики та перекладознавства. Для лінгвістів, викладачів, аспірантів та магістрантів.
  • Ескіз
    Документ
    Когниция, коммуникация, дискурс. Направление «Филология». № 13
    (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2016) б/а
    Статті даного випуску містять результати досліджень лінгвістів України та Німеччини в області когнітивно-дискурсивного аналізу, когнітивної прагматики і прагмастилістики, лінгвосинергетики, лінгвістики тексту на матеріалі політичних концептів англійської та арабської мов; німецьких текстів, в тому числі, жанрів малих форм. Для лінгвістів, викладачів, аспірантів та магістрантів.
  • Ескіз
    Документ
    Виды метаметафор в немецкоязычном художественном дискурсе
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2014) Коринь, С.Н.; Korin, S.N.
    В статье приведена классификация метаметафор в немецкоязычном художественном дискурсе. Анализируемые метаметафоры разделяются на четыре группы в зависимости от задач, выполняемых ими в дискурсе. Метаметафора трактуется как текстовое образование, которое создается автором в рамках определенного художественного произведения. У статті наведено класифікацію метаметафор у німецькомовному художньому дискурсі. Метаметафори, що аналізуються, розподілено на чотири групи в залежності від завдань, які виконуються ними в дискурсі. Метаметафора є текстовим утворенням, яке структурується автором в межах певного художнього твору. The article describes the classification of metametaphors in German discourse. The analyzed metametaphors are divided into four groups depending on the tasks they perform in the discourse. Metametaphor is a text formation that the author creates within a specific piece of art.
  • Ескіз
    Документ
    Категория интертекстуальности в комическом институциональном дискурсе
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2014) Лобова, О.К.; Lobova, O.K.
    Статья посвящена исследованию интертекстуальности как одной из основных категорий комического институционального дискурса. Категория интертекстуальности актуализируется использованием стэндап-комиками имен собственных и феноменов, которые репрезентируются немаркированными интекстами (цитатами, аллюзиями и реминисценциями), а также приемом стилизации. Стаття присвячена дослідженню інтертекстуальності як однієї з базових категорій комічного інституційного дискурсу. Категорія інтертекстуальності актуалізується залученням стендап-коміками власних назв та феноменів, що репрезентовані немаркованими інтекстами (цитатами, алюзіями та ремінісценціями), а також прийомом стилізації. The article deals with the investigation of intertextuality as one of the main categories of comic institutional discourse. The category of intertextuality is actualized by standup-comedians by using proper names and phenomena, which are represented with non-marked intexts (citation, intimations, reminiscences) and also stylization.
  • Ескіз
    Документ
    Пропозициональные модели импликатур субстантивных тавтологических высказываний
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2014) Говоруха, Н.В.; Govorukha, N.V.
    Статья посвящена субстантивным тавтологическим высказываниям, которые представляют собой структуры с повторяющимся именем существительным и глаголом sein / bleiben / heiЯen. Дается характеристика пропозициональным моделям их импликатур в немецкоязычном диалогическом дискурсе: количества – НЕЧТО есть СТОЛЬКО; качества – НЕЧТО есть ТАКОЕ; места – НЕЧТО существует ЗДЕСЬ; времени – НЕЧТО существует СЕЙЧАС; способа – НЕЧТО существует ТАК. Статтю присвячено субстантивним тавтологічним висловленням, які становлять структури з повторюваним іменником і дієсловом sein / bleiben / heiЯen. Дається характеристика пропозиційним моделям їх імплікатур у німецькомовному діалогічному дискурсі: кількості – ДЕЩО є СТІЛЬКИ; якості – ДЕЩО є ТАКЕ; місця – ДЕЩО існує ТУТ; часу – ДЕЩО існує ЗАРАЗ; способа – ДЕЩО існує ТАКИМ ЧИНОМ. The article deals with the substantive tautological utterances, which are structures with a repeated substantive and the verb sein / bleiben / heiЯen. Propositional models of their implicatures in the German dialogical discourse are characterized: SOMETHING is SO MUCH, SOMETHING is SUCH, SOMETHING exists HERE, SOMETHING exists NOW, SOMETHING exists SO.
  • Ескіз
    Документ
    До питання розмежування прагматики, стилістики та прагмастилістики
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2014) Безугла, Л.Р.; Bezugla, L.R.
    У статті обґрунтовується різниця між стилістикою, прагматикою та прагмастилістикою, яка полягає в різних методологічних принципах цих дисциплін: стилістика є лінгвоцентричною, а прагматику із прагмастилістикою об’єднує принцип антропоцентризму. Прагмастилістика вивчає стилістичні засоби мови й стилі мовлення, але не з лінгвоцентричних позицій, як стилістика, а з антропоцентричних – беручи за основу суб’єкта мовлення, що використовує стилістичні засоби в дискурсах різного стильового забарвлення. В статье обосновывается разница между стилистикой, прагматикой и прагмастилистикой, которая состоит в разных методологических принципах этих дисциплин: стилистика является лингвоцентрической, а прагматику с прагмастилистикой объединяет принцип антропоцентризма. Прагмастилистика изучает стилистические средства языка и стили речи, но не с лингвоцентрических позиций, как стилистика, а с антропоцентрических – ставя во главу угла субъекта речи, использующего стилистические средства в дискурсах различной стилевой окраски. This article justifies the distinction between stylistics, pragmatics and pragmastylistics which consists in different methodological principles of these disciplines: stylistics is linguocentric, whereas pragmatics and pragmastylistics share the prinsiple of anthropocentrism. Pragmastylistics studies stylistic features of language and speech, not from the linguocentric perspective, as stylistics does, but from the anthropocentric one. It focuses on the subject of speech who uses stylistic tools in discourses of different stylistics shades.
  • Ескіз
    Документ
    Просторова орієнтація як засіб вираженняа симетричності стосунків комунікантів у авторитарному дискурсі
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Барташева, Г.І.
    У статті розглядаються особливості функціонування проксемічної складової у дискурсі авторитарних комунікантів. Досліджується роль просторової орієнтації у вираженні асиметричності стосунків комунікантів у авторитарному дискурсі. В статье рассматриваются особенности функционирования проксемической составляющей в дискурсе авторитарных коммуникантов. Исследуется роль пространственной ориентации в выражении асимметричности отношений коммуникантов в авторитарном дискурсе. The article focuses on peculiarities of functioning of proxemic constituent in the discourse of authoritarian interlocutors. The role of spatial orientation in expressing asymmetry of communicative relations in the authoritarian discourse is analyzed.
  • Ескіз
    Документ
    Президентская риторика Барака Обамы
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Горина, Е.В.
    В статье с позиции интердисциплинарного подхода к президентской риторике рассматривается дискурс Барака Обамы, определяются характерные манипулятивные стратегии, нацеленные на повышение воздействия его речей, внедрение в коллективное сознание аудитории базовых политических мифологем и американских мифов. Дискурс Обамы отличает интердискурсивность – широкое использование религиозных стратегий, привнесенных в политический институциональный дискурс. Устатті з позиції інтердисціплінарного підходудо президентської риторики розглядається дискурс Барака Обами, встановлюються характерні маніпулятивні стратегії, націлені на підвищення впливуйого промов, упровадження в колективнусвідомість аудиторії базових політичних міфологем та американських міфів. Дискурс Обами відрізняє інтердискурсивність – широке використання релігійних стратегій, привнесених уполітичний інституціональний дискурс. This article from the perspective of interdisciplinary approach to the presidential rhetoric considers Barack Obama’s discourse, determines its specific manipulative strategies aimed at increasing the impact of his speeches, introducing basic political mythologems and American myths into the collective consciousness of the audience. Obama’s discourse is of peculiar interdiscursive character arising from the wide use of religious strategies introduced into political institutional discourse.