Історичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/41
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Был ли в Византии «налог на воздух»? Проблема «аэрикона» в историографии(2009) Бардола, К.Ю.Бардола К. Ю. Чи існував у Візантії «податок на повітря»? Проблема «аерікона» в історіографії Ця стаття присвячена імовірно одному із самих загадкових податків у Візантії — аерікону. Аерікон або «податок на повітря» є найпопулярніший міф візантійського оподаткування, який був придуманий ще за часів Прокопія Кесарійського у VI столітті і який активно використовується й досі. В цьому дослідженні з нової точки зору розглядається означений податок. Автор робить висновок, що аерікон був основний прямий поголовний податок с неземлеробського населення Візантії. Рівень оподаткування встановлювався візантійським урядом і залежав від прибутку платника податків. Як правило платник сплачував цій податок готівкою. Уряд розподіляв платежі заздалегідь. У цій статті аналізуються асоціації аэрикона з «податком на повітря», додатковим податком, судовим митом, податком на худобу, діаграфе та хрісаргіром. K. Bardola. Did “air tax” exist in Byzantium? The Problem of “Aerikon” in the Historio-graphy This article is devoted to the study probably one of the most mysterious byzantine taxes — “aerikon”. Aerikon or “air tax” is popular “myth” of byzantine taxation, which Procopyius has invented in VI century and which is which is still widely used. In this research has been discussed indicated taxation from new point of view. Aerikon is considered as the basic direct tax from nonagricultural population. The rate of taxation was defined depending on requirements of the state and depending on income of the tax bearer. As a rule taxpayer has paid in cash for aerikon. The byzantine government allotted an allowance a priori. In this article is considered some associations of aerikon with “air tax”, additional tax, fine for felony, “cattle tax”, diagrafe and chrysargyron.Документ Особенности обложения подымным налогом в Византии. Капникон(Особенности обложения подымным налогом в Византии. Капникон, 2010) Бардола, К.Ю.Бардола К. Ю. Особливості подимного оподаткування у Візантії. Капнікон Стаття присвячена проблемам подимного оподатковування Візантії й особливостям стягнення такого податку як капникон. Цей податок чітко визначається на початку IX в. та згодом так часто згадується в джерелах, що, на думку багатьох дослідників, стає основним податком візантійського населення. У цій статті багато уваги приділено спробам визначити характер цього податку. Зроблено припущення, що капникон не був головним податком, хоча й міг стягуватися з вільних хліборобів. Швидше за все, капнікон застосовували в тому випадку, коли платник податків — хлібороб, не мав власної ділянки землі, яку можна було оподаткувати. Час запровадження цього податку точно не визначається, хоча очевидно, що капнікон початку IX ст. відрізнявся від візантійської поголовної податі VII—VIII вв. Часте вживання капникона після IX в. пов'язане з поширенням умовного землекористування й застосуванням практики податкового імунітету. К. Bardola. Specifics of Hearth Taxation in Byzantium. Kapnikon The article is devoted to the problem of the hearth levying in Byzantium and features of collection of such tax as kapnikon. This tax distinctly is determined at the beginning IX c. and afterwards so often was mentioned in sources, and consequently, in opinion of many researchers was formed in a kind of basic tax of the Byzantine population. In this article much attention is spared to the attempts to define character of this tax. Done supposition, that kapnikon was not a basic tax, though could levy from free farmers. Pprobably, he was used in that case, when a taxpayer-farmer had not plot of land in property, which it was referable to land taxation. Time of introduction of this tax exactly is not determined, although obviously kapnikon at the beginning of IX century differed from the head taxes of VII—VIII c. The frequent using of kapnikon after IX c. was related to distribution of conditional land-tenure and application of practice of tax immunity.Документ Синона. Пути трансформации византийской налоговой практики(2011) Бардола, К.Ю.Бардола К. Ю. Синона. Шляхи трансформації візантійської податкової практики Основне місце в статті приділяється візантійському податкового інституту синона, яка грала важливу роль в процесі оподаткування Візантії протягом V—XII ст. Автор спробував наново проаналізувати відомості джерел різних періодів, які надають інформацію про синону, і простежити зміни в характері цієї податкової практики. У статті зроблено припущення, що синона спочатку була супутником додаткового оподаткування, державної закупівлі за фіксованими цінами продукції, яку виробляли основні сільгоспвиробники. Але після певного періоду використання синони в такій якості, вона стала асоціюватися з додатковим оподаткуванням, і таким чином до IX ст. перетворилася на додатковий податок. Цей податок стягувався з користувачів оброблюваних земель певного розміру (або продуктивності). Найбільше значення сінона набуває з поширенням орендних договорів та системи паріческіх наділів, і застосовувалася поряд з іншими додатковими прибутковими (майновими) податками. K. Bardola. Synone. Ways of Transforming of Tax Practice in the Byzantine empire The main place is given to the Byzantine such tax practice as a «synone», which played an important role in the Byzantine tax for V—XII centuries. The author has tried to reexamine the information sources from different periods, which provide information on a «synone». As a result of this has allowed us to analyze changes in this tax usage. The article suggested that in early Byzantine period «synone» was related to additional taxation by the state at a fixed price procurement of military supplies, which the main agricultural producers gave rise to. probably that after a certain period of use of the «synone» in that capacity, it became associated with the additional taxation and was transformed to additional tax. This tax was levied from the users of the cultivated land of a certain size (or productivity) and thus can be considered as a kind of income tax. The «synone» acquires the greatest importance in time of the spread of leases and the paroikia, and used along with other additional income (property) taxes.Документ Оптимизация или противодействие? Некоторые особенности отношений между властью и византийскими налогоплательщиками в IV—XI вв.(2013) Бардола, К.Ю.У даній статті досліджуються складні взаємини між візантійськими платниками податків та центральної податкової владою, причому особлива увага приділяється можливостям рядових візантійців полегшити податковий гніт. У результаті аналізу відомостей джерел були зроблені висновки про те, що візантійці мали різноманітні законні та незаконні можливості для полегшення податкового тягаря і активно їх використовували протягом усього періоду IV—XI ст. Це безумовно посприяло невеликій кількості повстань, викликаних безпосередньо тяготами податкового гніту протягом візантійської історії. Тиск податків був незмінним, але далеко не головним подразником в вузлі політичних, релігійних, етнічних та соціальних протиріч, яким була Візантійська імперія. Податкова система Візантії мала свої «дірки» і «ями», якими візантійці успішно користувалися, що в цілому сприяло податковій стабільності, а також в якійсь мірі зростанню продуктивності праці. In this paper was examined the complex relationship between taxpayers and the Byzantine central fiscal authority. particular attention was paid to the possibility of ordinary Byzantines to facilitate the pressure of taxation . After analysis of the data sources it was concluded that the Byzantines had various legal and illegal opportunities to reduce the tax burden and actively used for IV—XI centuries. It contributed for a dribble of revolts directly caused by the hardships of the tax burden for Byzantine history. Tax-paying pressure was constant, but was not not a principal factor for provocation in the knot of political, religious, ethnic and social contradictions in the Byzantine Empire .There were “shelters” and “oasises” in Byzantine tax system , which was successfully used by Byzantines , that as a whole contributed to the tax stability, and to some extent, the growth of labor productivity.Документ Система оподаткування Візантії IV–IX ст.(Бардола К. Ю. Система оподаткування Візантії IV–IX ст.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук / К. Ю. Бардола. - Харків, 2003. - 20 с., 2003) Бардола, К.Ю.Бардола К.Ю. Система оподаткування Візантії IV–IX ст. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харків, 2002. В дисертації на базі широкого кола джерел та літератури проаналізовано систему оподаткування у Візантії в IV–IX ст. Вперше досліджено генезу прямого та непрямого оподаткування та разглянуто розвиток податкової адміністрації на протязі IV–IX ст. В роботі відзначається, що вже в IV ст. у Візантійській імперії існувала система податкових інститутів, які розвивались відповідно з єдиними принципами і тенденціями державного життя. Доведено, що після реформ імператора Юстиніана I в процесі подальшої трансформації податкова система стала у VII–VIII ст. одним з провідних інструментів вирішення загальних соціально-економічних проблем візантійської держави.Відзначено, що одним з наслідків використання візантійськими імператорами нових принципів оподаткування стали зміни в характері внутрішньої та зовнішньої торговлі Візантії у VII–IX ст. Доведено, що торгівельна діяльність у цей час здійснювалась під суворим наглядом держави. На основі свідоцтв джерел в дисертації висувається припущення, що зміни податкової системі і, як наслідок, лібералізація торгівельної діяльності відбувається в Імперії в кінці VIII– на початку IX ст. Взагалі візантійська система оподаткування пройшла досить складний шлях розвитку і змін, вирішуючи завдання фінансового забезпечення держави і регулювання соціально-економичних процесів. Слід зазначити, що на протязі всього періоду, що досліджується, інститут оподаткування був єдиною, успішно функціонуючою системою податків і податкових практик, за допомогою яких візантійський уряд реалізовував власну політику, спираючись на ефективні дії чиновницького апарату. Бардола К. Ю. Система налогообложения Византии IV – IX вв. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. – Всеобщая история. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2003. В диссертации на основе широкого комплекса источников и литературы анализируется система налогообложения Византии IV – IX вв. Впервые подробно проанализирован генезис прямого и косвенного налогообложения и рассмотрено развитие налоговой администрации на протяжении IV– IX вв. В работе отмечается, что уже в IVв. в Византийской империи существовала система налоговых институтов, которые развивались взаимосвязано и в соответствии с едиными принципами и тенденциями государственного развития. Принципы прямого налогообложения jugatio-capitatio введенные при императоре Диоклетиане, были дополнены в дальнейшем целым рядом косвенных налогов и практик, которые в совокупности представляли гибкую и хорошо сбалансированную налоговую систему. При помощи этой системы византийское правительство успешно, систематично и в соответствии с законом осуществляло пополнение бюджета, а также снабжение армии и чиновничьего аппарата вплоть до середины VI в. Доказано, что после реформ императора Юстиниана и дальнейшей трансформации вVII – VIII вв., византийская налоговая система стала одним из основных инструментов решения социально-экономических проблем византийского государства. При помощи системы государственных монополий, налоговых практик синоны и эпиболы и унификации налоговых принципов византийским императорам удалось остановить рост цен, отток налогоплательщиков из провинций в крупные города и под протекторат крупных землевладельцев, снять социальное напряжение городского плебса. Отмечено также, что одним из результатов применения византийскими императорами новых налоговых принципов, стали изменения в характере внешней и внутренней торговли Византии VII – IX вв. Доказано, что торговая деятельность в Византии в этот период осуществлялась под строгим контролем государства. На основании источников в диссертации сделано предположение о том, что изменения в налоговой системе и, как следствие, либерализация торговой деятельности в Византийской империи, произошли в конце VIII – начале IX вв. Эти изменения заключались в постепенном отказе от системы jugatio-capitatio и переходе к твердым налоговым ставкам, а также в увеличении значения косвенного налогообложения. В целом, византийская налоговая система в IV – IX вв. не раз подвергалась различным реформам, но на протяжении этого периода представляла собой единую, успешно взаимодействующую систему налогов и налоговых практик, при помощи которых византийское правительство осуществляло свою налоговую политику, основываясь на действиях эффективного чиновничьего аппарата. Bardola K.Yu. Byzantine Tax System in IV – IX Centuries. – Manuscript. The dissertation for the scientific degree of candidate of Historical Sciences, speciality 07.00.02. – Universal history. Kharkiv V. N. Karazin National University. Kharkiv, 2003. On the basis of a wide variety of sources the author is analyzes the system of the taxation in Byzantium in IV – IX centuries. For the first time the genesis of direct and indirect taxation is analyzed in detail during IV – IX centuries. The author notes that already in IV century in Byzantine the system of the taxation is existed. This system developed according the general principles of the state development. With the help of this system Byzantine government successfully, systematically and in accordance with the law realized renewing the budget up to VI century. The dissertation proves that after reforms of the emperor Justinian I and the further transformation in VII – VIII centuries Byzantine tax system became one of the main instrument of the decision general social-economic problems in Byzantine state. The author also notes that one of the results of the using new tax principles became the changes of external and domestic trade of Byzantium of VII – IX centuries. As a whole, Byzantine tax system in IV – IX centuries passed the long way of the development. However the author notes that during this whole period the institute of Byzantine taxation was the united, successfully interacting system of the taxes and tax methods, with the help of which Byzantine government realized the tax policy.