Історичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/41
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Політична спадщина Стефана Стамболова та деякі принципи функціонування бюрократичного апарату Болгарії у 1894–1920 рр.(2016) Миколенко, Д.В.The few last decades XIX century have passed Bulgaria on building an independent state and its structures. An important role in this process was played by well-known statesman Stefan Stambolov (1854-1895). Political activity Stambolov left a significant legacy of ideological, legal and organizational. Until the 1920s, his associates and followers ruled united in the People's Liberal Party. The artical describes the development of the Bulgarian varieties of bureaucracy in this period.Документ Політична спадщина С. Стамболова у політичній культурі Болгарії 1895 - 1920 рр.(Oxford University Press, 2015) Миколенко, Д.В.Стаття присвячена вивченню впливу діяльності видатного болгарського політика С. Стамболова на процеси, пов’язані із політичною культурою у Болгарії 1895–1920 рр. До спадщини цієї постаті автор відносить сукупність соціально-психологічних настанов, цінностей, зразків поведінки населення, які визначали специфіку взаємовідносин між владою і суспільством.Документ Диктатор або ефективний державник: суперечливий образ Стефана Стамболова у болгарській історіографії і публіцистиці періоду Третього болгарського царства(2014) Миколенко, Д.В.У статті виконано історіографічний огляд публіцистики і наукових досліджень болгарських авторів, виданих у період Третього царства, де розкривається внутрішня і зовнішня політика С. Стамболова. Автор приходить до висновку, що оцінка діяльності державника знаходилася у прямій залежності від політичної кон’юнктури у Болгарії, а практики та ідеї лідера Народно-ліберальної партії використовувалися в агітаційно-пропагандистських цілях.Документ Внешняя политика С. Стамболова и правительств Народно-либеральной «стамболовистской» партии Болгарии в оценке советской историографии периода НЭПА и Сталинского режима(Българска академия на науките, 2014) Миколенко, Д.В.This paper considers the trends and attitudes of the soviet historians of the New Economic Policy and Stalin’s regime to the study of Stambolov’s foreign policy, and policy of the People’s Liberal (Stambolovist) Party governments. The evaluation of the international position of S. Stambolov and the People’s Liberal (Stambolovist) Party governments by soviet authors was dependent on the interpretation of the Russian foreign policy in the late 19th - early 20th century by historians. The author concludes that such important components of the subject, as an attempt to resolve in favor of Sofia the Macedonian issue and Bulgaria‘s relationships with the neighboring Balkan countries, were lost, which are omitted due to more detailed illumination of its relations with the great countries.Документ Либеральная „цанковистская“ партия в условиях стамболовистского режима 1887–1894 гг.: основные направления деятельности(Академічне видавництво «Проф. Марин Дринов», 2013) Крютченко, М.Л.В статье рассмотрен вопрос о внутриполитической обстановке в Болгарии в 1887–1894 гг., а также проанализированы основные направления деятельности политической группировки „цанковистов“ в период диктатуры С. Стамболова. Автор приходит к выводу, что несмотря на установление диктатуры С. Стамболова, политическая деятельность „умеренных“ либералов не прекращалась, однако из-за эмиграции ее лидеров не имела существенного влияния на ситуацию в Болгарии.Документ Політика уряду С. Стамболова щодо македонського питання в оцінці Петара Поп Арсова(2014) Миколенко, Д.В.1887 року до влади у Болгарії прийшов уряд С. Стамболова, який розробив і розпочав реалізовувати план посилення впливу Князівства у Македонії. Отримуючи від Стамбулу санкції на вихід македонських церковних общин зі складу Константинопольської патріархії і приєднання до Екзархату, а також відкриття нових болгаромовних навчальних закладів у Македонії, прем’єр-міністр розраховував виховати у місцевого слов’янського населення болгарську національну свідомість. С. Стамболов застосовував авторитарні методи управління державою, а також користувався ними і для реалізації своїх задумів у Македонії. Незважаючи на те, що уряду «стамболовістів» вдалося домогтися від Стамбулу дозволу на відкриття нових шкіл, приєднання до Екзархату кількох македонських общин, його діяльність дістала доволі суперечливі оцінки сучасників. Чимало незадоволених політикою С. Стамболова було серед македонської інтелігенції. Її представники критикували болгарського прем’єра за авторитарні методи управління системою освіти, ігнорування у навчальному процесі македонських діалектів, жорсткий відбір викладачів для болгаромовних шкіл, головним критерієм якого був не професіоналізм педагога, а його лояльність, що визначалася готовністю чітко слідувати інструкціям із Софії. Уособленням цих настроїв став Петар Поп Арсов – викладач чоловічої гімназії у місті Салоніки і член ВМРО. Відразу після відставки уряду «стамболовістів» 1894 року він написав і опублікував під псевдонімом Вардарські брошуру, в якій дав розгорнуту характеристику політиці болгарської влади щодо македонського питання часів прем’єрства С. Стамболова. Протиставляючи себе авторитарному С. Стамболову і його прибічникам, П. Поп Арсов постає на сторінках брошури в образі прихильника демократії і самоврядування. Однак при цьому він усвідомлює, що більшість населення Македонії не готова сприйняти принципи, які він сповідує. Загалом вчитель салонікської гімназії й ідеолог ВМРО характеризує політику Стефана Стамболова уряду у Македонії як провальну. Болгарська влада, вважає П. Поп Арсов, припустилася фатальної помилки. Намагаючись обернути слов’янське населення Туреччини на свідомих болгар, вона не залучила його до громадського життя Альтернативу «монархо-екзархістському режиму», влаштованого у Македонії болгарською владою, П. Поп Арсов вбачає у поверненні до традиційних форм управління общинами за допомогою регулярного скликання Загальної ради. Наслідками діяльності уряду С. Стамболова у Македонії став ідеологічний розкол і соціальні протиріччя серед учасників визвольної боротьби проти турецького панування, спровокованих саме Софією. Концепція П. Поп Арсова виникла як альтернатива болгарській просвітницькій і агітаційно-пропагандистській політиці у Македонії. Реалізовуючи свій стратегічний план вирішення македонського питання на користь Болгарії, кабінет «стамболовістів» не враховував майнові інтереси македонської інтелігенції. У здійсненні просвітницьких, а також агітаційно-пропагандистських заходів він зробив ставку на чиновників і вчителів – громадян Князівства. Амбітній і освіченій місцевій молоді значно важче було реалізуватися у системі освіти болгаромовних навчальних закладів, ніж «північним». Їх незадоволення і критичні настрої вилилися у пошук нових шляхів розв’язання македонської проблеми.Документ Зовнішня політика С. Стамболова і урядів народно-ліберальної «Стамболовістської» партії Болгарії в оцінці радянської історіографії періоду сталінського режиму(НАНУ. Інституту історії України, 2014) Миколенко, Д.В.В статті розглядаються основні тенденції висвітлення радянськими вченими періоду сталінського режиму (1928–1953 рр.) зовнішньої політики С. Стамболова і урядів Народно-ліберальної «стамболовістської» партії Болгарії. Автор приходить до висновку, що деякі ключові питання, пов’язані з зазначеною темою, залишилися поза увагою вчених, оціночні підходи дослідників знаходилися у прямій залежності від їхнього розуміння політики Російської імперії на Балканах.Документ Стефан Стамболов як революціонер, політик і державний діяч Болгарії в оцінках радянської історіографії сер. 1960-х – 1970-х рр.(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013) Миколенко, Д.В.У статті розглянуто особливості висвітлення політичної діяльності С. Стамболова у радянській історіографії періоду середини 1960-х – 1970-х років. Автор приходить до висновку, що внаслідок тісних наукових зв’язків між ученими СРСР і НРБ, а також розширення джерельної й історіографічної бази знайшли своє відображення майже невивчені до того часу питання, пов’язані з біографією видатного болгарського політика. Однак домінування класового підходу в тогочасній науці не дозволила об’єктивно і всебічно розкрити деякі аспекти діяльності С. Стамболова.Документ Стефан Стамболов як революціонер, політик і державний діяч Болгарії у радянській історіографії середини 1980-х – початку 1990-х рр.(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2013) Миколенко, Д.В.У статті розглянуто особливості висвітлення політичної діяльності С. Стамболова у радянській історіографії часів «горбачовської перебудови». Автор приходить до висновку, що послаблення контролю над історичною наукою з боку влади дало дослідникам можливість при вивченні даної теми впроваджувати нові для радянської науки підходи та методологію.Документ Зовнішня політика Болгарії за регентства і прем’єрства С.Стамболова в оцінці радянської історіографії 20-х рр. ХХ ст.(2012) Миколенко, Д.В.У статті виконано історіографічний огляд досліджень радянських авторів, опублікованих у період непу, де розкривається зовнішня політика С. Стамболова. Автор приходить до висновку, що оцінка радянськими авторами позиції С. Стамболова на міжнародній арені знаходиться у прямій залежності від інтерпретації істориками зовнішньої політики Росії кінця ХІХ ст. Протягом періоду непу спроби Санкт-Петербурга посилити свій вплив на Балканах засуджувались як втручання у внутрішні справи суверенної держави.