Філологічний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/50
Переглянути
37 результатів
Результати пошуку
Документ Репрезентація знаків народної культури в українських фольклорних текстах(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Павлов, Костянтин Сергійович; Pavlov, KostiantynДокумент Образ барокової людини в романі В. Поліщука “Григорій Сковорода. Біографічно-ліричний роман з перемінного болісного та веселого життя українського мандрівного філософа”(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Глотов, Іван ОлександровичДокумент Летние дни, или Утопленник (по рассказу Л. Добычина “Лидия”)(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2002) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичНа прикладі оповідання Л. Добичіна “Лідія” пояснюється «неевклидовый» характер поетики автора. Сюжетна лінія розпадається на відрізки або навіть ізольовані точки. Замість дії – низка картин. Зате чи не кожне слово обертається мотивом, речення породжує образ. Деталь набуває глобального статусу, судження – всесвітній розмах.Документ Художественное пространство по Д.С. Лихачеву: кинематика или поэтика?(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2003) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичАналізуються спроби акад. Д.С. Лихачова використати поняття «простір» для аналізу художніх творів. Зазначається, що «простір» не отримує в нього чіткого визначення, отже, змістовного розвитку. Лихачов, як і багато хто тоді, перебував під впливом моди на фізико-математичну термінологію. На нього явно вплинули «хронотоп» Бахтіна та просторові студії Лотмана.Документ Імпліцитність адресата як складова смислової цілісності поетичного тексту М. Вінграновського(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2013) Яновська, О.А.У статті розглянуто імпліцитність адресата та об’єкта опису в поезії М. Вінграновського. З’ясовано, що імпліцитність учасників комунікативного акту задається займенниками без попереднього вживання референта, через слова, словосполучення, ужиті в переносному значенні, синтаксичні конструкції, у яких адресат виражений через семантику дієслів. Простежено роль ключових слів у тлумаченні неявно вираженого адресата. The implicitness of the recipient and the described object in the poetry M. Vingranovsky is considered in the article. It is determined that the implicitness of the participants of the communicative act is given without the use of pronouns referent, through words, phrases, as used in a figurative sense, syntax constructions, in which the recipient is expressed through the semantics of verbs. The role of keywords in the interpretation of the implicit recipient is investigated.Документ Типи амплуа ведучих-провокаторів сучасних українських діалогових програм(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Снурнікова, Ю.М.; Бобильова, Т.М.Досліджено провокаційні прийоми та інші чинники творення амплуа ведучого-провокатора. Визначено найбільш уживані в теледіалогах типи провокацій. Типологізовано амплуа ведучих-провокаторів розважальних та суспільно-політичних діалогових програм українського телебачення на основі аналізу комунікативних те- хнік ведучих Катерини Осадчої, Отара Кушанашвілі, Євгенія Кисельова та Савіка Шустера. The provocative technics and other factors which influence on the formation of a role of the showmanprovoker are studied. The most often used in TV-dialogues types of provocation are defied. The showmen-provokers role types of entertaining and political dialogue programs onf the Ukrainian television based on the analysis of communicative techniques of showmen Katerina Osadcha, Otar Kushanashvili, Yevgeniy Kiselyev and Savik Shuster are classified.Документ Символіка кольорів та їх відтінків у поетичній мові В. Стуса(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Симоненко, Т.О.У статті розглянуто особливості функціонування значущих для творчого світосприйняття поета кольорів, зосереджено увагу на особливостях трансформацій слів на позначення кольору, символізації значення «чистих» кольорів та їх відтінків. Активне поєднання ахроматичних та спектральних кольорів у складних метафоричних образах є однією з показових рис ідіостилю поета, який, вдаючись до непрямих кольоропозначень, передає зорові, тактильні й акустичні відчуття. В статье рассматриваются особенности функционирования значимых для творческого мировосприятия поэта цветов, основное внимание уделено особенностям трансформаций слов, передающих цвет, символизации значений «чистых» цветов и их оттенков. Активное соединение ахроматических и спектральных цветов в сложных метафорических образах является одной из показательных особенностей идиостиля поэта, который посредством непрямых цветообозначений передает зрительные, тактильные и акустические ощущения. In the article the features of functioning of the basic colours for understanding V. Stus`s poetic worldwiew are studied. The main point of the article are the features of symbolization of the meaning of pure colors and their tints. The active combining of achromatic and spectral colours in complex metaphorical visions is the feature of poet’s idiostyle. Using non-direct colour descriptions, the author imparts visual, touching and acoustic impressions.Документ Сонце, радість і щастя в поетичному світі збірки І. Жиленко «Соло на сольфі»(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Савчук, Г.О.У статті здійснено спробу розкрити рідкісну для сучасної поезії оптимістичну тональність на прикладі збірки Ірини Жиленко «Соло на сольфі». Образ сонця розглядається як ключовий у названій книзі. Відзначено високу частоту вживання цього мотиву, багатство його художньої семантики. Крізь призму образу сонця показано специфіку назви збірки, яка актуалізує солярний та музичний контексти. Зроблено висновок про те, що образ сонця є синонімічним до таких потрібних для людини понять, як «радість» та «щастя». В статье совершена попытка раскрыть редкостную для современной поэзии оптимистическую тональность на примере сборника Ирины Жиленко «Соло на сольфе». Образ солнца рассматривается в качестве ключевого для данной книги. Отмечены высокая частота использования этого мотива, багатство его художественной семантики. Через призму образа солнца показана специфика названия сборника, которая актуализирует солярный и музыкальный контексты. Сделан вывод о том, что образ солнца является синонимичным для таких необходимых для человека понятий, как «радость» и «счастье». In the article the attempt to expose a rare for a modern poetry optimistic key on the example of collection of Irene Zhilenko «Solo on solfa» is accomplished. The image of a sun is examined as key for this book. The high-frequency of the use of this image, its artistic semantics are marked. Through the prism of appearance of a sun the specific of the name of collection is shown, this name leads to the sun and musical contexts. A conclusion is done that appearance of a sun is synonym for such necessary for a man concepts, as «gladness» and «happiness».Документ Образ дому в поетичній мові Володимира Свідзінського(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Савченко, Л.Г.Стаття присвячена лінгвістичному аналізові образу дому як домінанти людського життя. Цей образ має глибоке архетипне коріння, реалізуючись у поетичних текстах складовими хата, ліплянка, а також у мікрообразах поріг, стріха або навіть маятник, який не має безпосереднього зв’язку із лексико-семантичним полем житло. Семантичні перетворення образу дозволяють простежити появу на периферії значення семи ‘самотність’, що є характерною ознакою поетичного стилю автора. Статья посвящена лингвистическому анализу образа дома как доминанты человеческой жизни. Этот образ имеет глубокие архетипные корни, реализуясь в тексте романа составными хата, липлянка, а также в микрообразах порог, стреха и даже маятник, не имеющем непосредственной связи с лексико-семантическим полем жилье. Семантические преобразования образа позволяют проследить появление на периферии значения семы ‘одиночество’, являющейся характерным признаком творчества автора. The article is devoted to the linguistic analysis of the image of home as the dominant of people’s life. This image has a rather deep archtype roots and is realised in poetic texts by such as hata, liplyanka (the house is built by separate manmade bricks) and also in microimages of threshold, striha, and even pendulum which has no direct connection with lexico-semantic space of a dwelling house. The semantic transformations of the image allow to observe the appearance on the periphery of the meaning of sema (loneliness) which is the characteristic feature of the author’s poetic style.Документ Комізм характерів і ситуацій в романі Е. Ажара (Р. Гарі) «Голубчик»(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Лєбєдь, Ю.Ф.Лєбєдь Юлія Федорівна, аспірантка кафедри історії зарубіжної літератури та класичної філології філоло-гічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна