Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/39
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Бізнес-моделі для сталого розвитку: виклики та цифрова трансформація [Електронний ресурс] : міжнародна науково-практична конференція (15–16 лютого 2024 р., м. Харків, Україна) : тези доповідей(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Страпчук, Світлана Іванівна; Миколенко, Олена Петрівна; Strapchuk, Svitlana; Mykolenkо, Olena; Мірошніченко , Тетяна Миколаївна; Miroshnychenko, Tetiana; Данько, Наталя Іванівна; Danko, NatalyaЗбірник містить тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Бізнес-моделі для сталого розвитку: виклики та цифрова трансформація» (15-16 лютого 2024 року). Конференція охопила широкий спектр напрямів інтеграції принципів сталого розвитку в план відновлення та декарбонізації економіки України, методології розробки бізнес-моделей у проєктуванні організації, кращих практик впровадження сталих бізнес-моделей у ЄС та Україні, можливостей цифрової трансформації для генерування ідей сталого бізнесу, сталих практик фінансування бізнесу та сталого розвитку та інклюзії в освіті. Збірник стане вагомим джерелом інформації для всіх, хто зацікавлений у сталому розвитку України та Європейського Союзу і прагне ознайомитися з новими дослідженнями та ідеями науковців. Матеріали друкуються в авторській редакції мовою оригіналу. Відповідальність за зміст матеріалів несуть автори.Документ Кваліфікаційна робота бакалавра : методичні рекомендації до виконання (для здобувачів вищої освіти спеціальності 292 «Міжнародні економічні відносини» освітньо-професійної програми «Міжнародна електронна комерція» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти)(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2023) Страпчук, Світлана Іванівна; Миколенко, Олена Петрівна; Данько, Наталя ІванівнаВидання містить загальні положення та вимоги до виконання кваліфікаційних робіт бакалавра за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини» освітньо-професійної програми «Міжнародна електронна комерція» першого бакалаврського) рівня вищої освіти, а саме: вимоги та пояснення щодо структури роботи, змісту окремих розділів, оформлення роботи в цілому та її складових елементів, порядку рецензування, допуску до захисту та захисту кваліфікаційних робіт.Документ Перспективні практики сталої інтенсифікації в сільському господарстві(Полтава : ТОВ НВП «Укрпромторгсервіс», 2021) Страпчук, Світлана ІванівнаУ колективній монографії викладено результати досліджень науковців та практиків на основі міжсекторального підходу щодо соціально-економічних і управлінських аспектів розвитку, правового регулювання, провайдингу екоінновацій та енергоефективних технологій в умовах глобалізації в аграрній і суміжних сферах. Висвітлено питання розвитку соціально-економічних систем та міжнародних економічних відносин під впливом глобалізації та глокалізації та пандемії COVID-19. Розглянуто підходи щодо управління, стратегії, правового регулювання та потенціалу соціально-економічного розвитку аграрної сфери, а також напрями формування конкурентних переваг суб’єктів господарювання в умовах глобалізації, конкурентні позиції підприємства та фактори впливу на них, напрями забезпечення продовольчої безпеки на основі провайдингу екоінновацій. Наведено розіл 4.3 авторства Страпчук С.І. співробітниці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.Документ Менеджмент : Навчальний посібник(Львів : Видавництво «Новий Світ-2000», 2022) Страпчук, Світлана Іванівна; Миколенко, Олена Петрівна; Попова, Ірина Анатоліївна; Пустова, Вікторія ВолодимирівнаНавчальний посібник охоплює широке коло питань з управління організацією, висвітлює теоретичні положення і практичні рекомендації щодо планування, організації, мотивації та контролю діяльності. Проблемно-орієнтований підхід до навчання, який покладено в основу посібника, дозволяє оволодіти ґрунтовними знаннями з менеджменту, розширює знання з операційної діяльності, стратегічного управління, оцінювання та мотивації персоналу, створення формування відповідної організаційної культури та мережі комунікацій, які відповідають організаційній структурі та сприяють ефективним управлінським рішенням. Навчальний посібник може бути корисним не тільки здобувачам вищої освіти для опанування курсу та підготовки до предметного тесту з управління та адміністрування (розділ менеджмент) єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ), керівникам організацій, підприємцям та викладачам.Документ Factors of sustainable intensification in agriculture of Ukraine: evidence from the enterprises of the Kharkivska oblast(Мукачево: Вид-во МДУ, 2021) Strapchuk, Svitlana І.; Mykolenko, Olena P.; Страпчук, Світлана Іванівна; Миколенко, Олена ПетрівнаReducing the negative impact of agricultural enterprises' activities on the environment with an increase in food demand can be achieved by implementing sustainable intensification measures, where the key measure is an increase in crop yields while reducing the use of resources. The purpose of this study is to identify the factors of sustainable intensification of agricultural enterprises in Ukraine by building a model of the interdependence of yield on the level of diversity of agricultural crops, application of organic fertilisers, availability of animal husbandry on the farm, labour costs, mineral fertilisers and depreciation, the use of fuel materials per 1 ha and the level of payback of costs. During the scientific study, a sample of 516 enterprises of the Kharkivska Oblast that grow agricultural products was processed; some of them are engaged in animal husbandry. Using the correlation and regression analysis method, data was analysed and processed using specialised Microsoft Excel and SPSS 21 software. The paper presents a model of the dependence of the yield of agricultural enterprises of the Kharkivska Oblast on numerous factors that were selected based on the theoretical provisions of the sustainable intensification of agriculture. It was found out that the diversity of agricultural crops, the application of organic fertilisers, the availability of animal husbandry on the farm, and labour costs are considerable factors and have both a positive and negative impact on yield. The model applied the effect of interaction between two factors, which showed the greatest impact on the dependent variable. The study provides reasoning for the availability of the highest yield among enterprises that additionally engage in economic activities for raising animals, as well as specialise in the production of various crops. The practical significance of the results obtained lies in the provision of proposals on the areas of sustainable intensification of agricultural enterprises in Ukraine. Зниження негативного впливу діяльності підприємств сільського господарства на навколишнє середовище за умови зростання потреби в продовольстві може бути забезпечене шляхом впровадження заходів сталої інтенсифікації, де ключовим вимірником є збільшення урожайності культур за умови зменшення використання ресурсів. Метою дослідження є виявлення чинників сталої інтенсифікації сільськогосподарських підприємств України шляхом побудови моделі взаємозалежності урожайності від рівня різноманіття сільськогосподарських культур, внесення органічних добрив, наявності тваринництва у господарстві, витрат на оплату праці, мінеральні добрива та амортизацію, використання паливних матеріалів на 1 га та рівня окупності витрат. Під час проведення наукового дослідження опрацьовано вибірку з 516 підприємств Харківської області, що вирощують сільськогосподарську продукцію; деякі з них займаються тваринництвом. За допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу здійснено аналіз та обробку даних з використанням спеціалізованих програм Microsoft Excel та SPSS 21. У роботі представлено модель залежності урожайності сільськогосподарських підприємств Харківської області від низки чинників, які були обрані, спираючись на теоретичні положення сталої інтенсифікації сільського господарства. З’ясовано, що різноманіття сільськогосподарських культур, внесення органічних добрив, наявність тваринництва в господарстві, витрати на оплату праці є значущими чинниками та здійснюють як позитивний, так і негативний вплив на урожайність. У моделі було застосовано ефект взаємодії двох чинників, який продемонстрував найбільший вплив на залежну змінну. Обґрунтовано наявність найвищої урожайності у підприємств, що додатково здійснюють господарську діяльність з вирощування тварин, а також спеціалізуються на виробництві різноманітних культур. Практична значущість отриманих результатів полягає в наданні пропозицій щодо напрямів сталої інтенсифікації сільськогосподарських підприємств України.Документ Сталий розвиток сільськогосподарських підприємств: економічний вимір(2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.Актуальність дослідження обумовлена необхідністю діагностики прогресу економічної складової сталого розвитку сільськогосподарського сектора. Здійснено моніторинг індикаторів відповідних цілей сталого розвитку в національній системі ЦСР. Досліджено динаміку показників ефективності та інтенсивності галузі сільського господарства України за декілька років. Отримані результати дозволяють виявляти актуальні проблеми, визначати пріоритетність вирішення завдань економічної політики в галузі сільського господарства на різних рівнях. The relevance of the study is due to the need to diagnose the progress of economic pillar of sustainable development in agricultural sector. The indicators of relevant goals of sustainable development in the national system of SDG have been monitored. The dynamics of efficiency and intensity indicators of agricultural sector of Ukraine over several years has been studied. The results allow identifying current problems, determining the priority of solving the issues of economic policy in the field of agriculture at different levels.Документ Система показників оцінки ефективності стратегій циркулярної економіки в аграрному секторі(2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.Посилений інтерес до концепції циркулярної економіки викликаний передбачуваними перевагами в контексті сталого розвитку. Однак загальноприйнятої системи моніторингу допоки що не існує, а науковий світ спирається на значну кількість підходів до вимірювання ефективності стратегій циркулярної економіки. Зумовлено це впровадженням принципів циркулярної економіки на рівні чинних нормативно-правових актів у політиці Китаю, Африки, Європейського Союзу та США. Відповідно досліджуваний перелік показників, що дозволяють оцінити її ефективність, є досить широким і враховує особливості розвитку економіки та її секторів. Особливий інтерес даного дослідження зосереджено на аграрному секторі. Аналіз наукових праць дозволяє виокремити в аграрному секторі стратегії звуження, закриття та відновлення ресурсних циклів, оцінка яких потребує відповідних систем індикаторів у контексті різних вимірів сталого розвитку. Ефективні стратегії циркулярної економіки в сільському господарстві потенційно можуть включати набір показників, що спроможні оцінити рівень впливу виробництва на екологію, врахувати соціальні аспекти, визначити рівень інформатизації, матеріаломісткість та енергомісткість продукції. У результаті дослідження було здійснено огляд існуючих систем показників циркулярної економіки в аграрному секторі, які розподілено за стратегіями звуження, закриття та відновлення ресурсних циклів у контексті технічного, екологічного, економічного та соціального вимірів сталості. Подальші дослідження пов’язані з оглядом існуючих бізнес-моделей сільськогосподарських підприємств, що опираються на показники на основі стратегій циркулярної економіки та вимірів сталого розвитку. The increased interest in the conception of circular economy is caused by predictable advantages in the context of sustainable development. However, the generally accepted monitoring system does not exist, and the scientific world relies on a significant number of approaches to measuring the efficiency of circular economy strategies. This is caused by the introduction of circular economy principles at the level of current regulations in the policy of China, Africa, the European Union and the United States. Accordingly, the studied list of indicators that allow to evaluate its efficiency is quite wide and takes into account the development peculiarities of both economy and its sectors. Of particular interest to this study is the agrarian sector. The analysis of scientific papers allowed to distinguish in the agricultural sector strategies for narrowing, closure and recovery of resource cycles, the evaluation of which requires appropriate indicator systems in the context of various dimensions of sustainable development. Efficient strategies of circular economy in agriculture can potentially include a set of indicators that are able to assess the level of impact of production on the environment, take into account social aspects, determine the level of informatization, material capacity and energy capacity of products. As a result of the research, an overview of the existing systems of indicators of circular economy in the agrarian sector was carried out, which were divided according to strategies for narrowing, closure and recovery of resource cycles in the context of technical, ecological, economic and social dimensions of sustainability. Further researches are related to the review of existing business models of agricultural enterprises, referred to the indicators based on circular economy strategies and measurements of sustainable development.Документ Level of ecological and economic diversification: a methodology for assessing the sustainability of agricultural enterprises(2021) Strapchuk, Svitlana І.; Страпчук, Світлана ІванівнаAs a global initiative within the framework of the United Nations Environment Programme framework, the Economics of Ecosystems and Biodiversity emphasises the importance of applying a systematic approach to the assessment of Natural Resources and the need to introduce new forms of economic growth to the sustainable development of enterprises. Existing management practices of agricultural enterprises, such as monoculture, create a constant monotonous load on the soil and lead to a decrease in humus content, contribute to erosion, but remain highly profitable. Changing the forms of economic growth in favour of introducing sustainable practices such as organic production, sustainable intensification, and eco-production requires appropriate sources of financing, a high level of environmental awareness, and comprehensive methods for assessing environmental and economic factors. The purpose of the study is to substantiate a methodological approach to a comprehensive assessment of the ecological and economic diversification of an enterprise based on the principles of sustainable development, which allows taking into account the level of diversity of cultivated crops in relation to the structure of marketable products. To achieve this goal, statistical information on the activities of agricultural enterprises in the Kharkivska Oblast was used, as well as monographic, graphical and statistical methods of research. Data analysis and processing were performed using specialised software: Microsoft Excel and Statistica 10. The study presents the developed and tested coefficient of ecological and economic diversification, which allows assessing the level of agrobiodiversity of sown areas and marketable products of agricultural enterprises based on the management results for 2019. The coefficient is based on information theory in the context of applying the Shannon-Weaver index. As a result of the search for the relationship between the coefficient of ecological and economic diversification and profit per 1 hectare, the statement about the gradual loss of profitability during the growth of the number of types of crops is confirmed. However, there are enterprises that maintain profitability during the expansion of the acreage structure. The practical significance of the findings obtained is allows assessing the possibility of adapting the structure of acreage to market conditions, taking into account environmental and economic factors. Економіка екосистем та біорізноманіття як глобальна ініціатива у межах Програми ООН з охорони навколишнього середовища підкреслює важливість застосування системного підходу до оцінювання природних ресурсів та необхідність впровадження нових форм економічного зростання, що забезпечить сталий розвиток підприємств. Наявні практики господарювання сільськогосподарських підприємств, такі як монокультура, створюють постійне одноманітне навантаження на ґрунти та призводять до зменшення вмісту гумусу, сприяють ерозії, проте залишаються високоприбутковими. Зміна форм економічного зростання на користь впровадження сталих практик на зразок органічного виробництва, сталої інтенсифікації, ековиробництва потребує відповідних джерел фінансування, високого рівня екологічної свідомості та комплексних методик оцінювання еколого-економічних чинників. Метою дослідження є обґрунтування методичного підходу до комплексної оцінки еколого-економічної диверсифікації підприємства на основі принципів сталого розвитку, що дозволяє врахувати рівень різноманіття вирощуваних культур у взаємозв’язку зі структурою товарної продукції. Для досягнення мети були використані дані діяльності сільськогосподарських підприємств Харківської області, а також монографічний, графічний та статистичний методи дослідження. Аналіз та обробка даних здійснювалися за допомогою спеціалізованих програм Microsoft Excel та Statistica 10. У роботі представлено розроблений та апробований коефіцієнт еколого-економічної диверсифікації, що дозволяє оцінити рівень агробіорізноманіття посівних площ та товарної продукції сільськогосподарських підприємств за результатами господарювання за 2019 рік. В основу коефіцієнта покладена теорія інформації в контексті застосування індексу Шеннона-Уівера. Унаслідок пошуку залежності між коефіцієнтом еколого-економічної диверсифікації та прибутком у розрахунку на 1 га, твердження щодо поступової втрати прибутковості під час зростання кількості видів вирощуваних сільськогосподарських культур підтверджено. Проте існують підприємства, які під час розширення структури посівних площ утримують прибутковість. Практична значимість отриманих результатів полягає в оцінці можливості адаптації структури посівних площ до ринкових умов із урахуванням екологічних та економічних чинників.Документ Особливості сталого розвитку аграрного сектору та його нормативно-правове забезпечення(2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, SvitlanaУ статті проаналізовані погляди науковців-економістів щодо особливостей сталого розвитку в аграрному секторі та здійснено систематизацію його нормативно-правового забезпечення. Проведений аналіз наукових публікацій дозволив підкреслити роль економічної складової сталого розвитку в триєдиній концепції, яка є динамічною системою, здатною змінювати рівень свого гомеостазу, стимулювати розвиток ресурсозберігаючих технологій та реагувати на обмеження. Аграрний сектор має враховувати тенденції, що склалися на споживчому ринку та ефективно реагувати на зміну міжнародних агрокультурних політик. Дослідження правового забезпечення аграрного сектору дало змогу систематизувати законодавчі акти щодо врегулювання питань сталого розвитку традиційного сільськогосподарського виробництва, його альтернативних форм та використання біотехнологій в процесі діяльності підприємств. The article analyses the views of economists on the peculiarities of sustainable development in the agricultural sector and systematises its regulatory and legal support. The analysis of scientific publications allows to emphasize the role of the economic component of sustainable development in the triune concept, which represents a dynamic system that can change the level of its homeostasis, stimulate the development of resource-saving technologies and respond to constraints. The agricultural sector must take into account the trends in the consumer market and respond effectively to changes in international agricultural policies. The study of legal support for sustainable development of the agricultural sector made it possible to systematise legislation aimed at regulating traditional agricultural production, its alternative forms and the use of biotechnology in the business activity of enterprises. It has been established that ensuring the growth of agricultural production with a simultaneous transition to sustainable development is possible by addressing the risks associated with biodiversity loss, soil pollution, excessive fresh water consumption, etc. The importance of regulating food safety, which is an incentive for the transition to a balanced diet is substantiated. The main tools for implementing the principles of sustainability are effective regulatory support aimed at supporting and developing the agricultural sector, and economic incentives of pricing and fiscal policies. Thus, the contribution of the study is a detailed analysis of economists’ views on the problem of sustainable development of agricultural production in combination with the analysis of existing legal support, which aims to anticipate potential risks to human life and health, environment, biodiversity, etc.Документ Екологічна складова сталого розвитку сільського господарства(2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.Мета статті полягає в дослідженні екологічних індикаторів сталого розвитку сільського господарства на основі систематизації статистичних даних у динаміці та визначення характерних ознак екологічної загрози, спричиненої діяльністю суб’єктів господарювання. Встановлено, що, згідно з концепцією потрійного критерію Дж. Елкінгтона, екологічну складову сталого розвитку, на рівні із економічною та соціальною, покладено в основу розробки національних індикаторів, визначених Цілями сталого розвитку (ЦСР) до 2030 р. Опитування, проведені Світовим економічним форумом, свідчать про випереджаючі позиції екологічних глобальних ризиків, пов’язаних із екстремальними погодними явищами, невдачами в боротьбі зі змінами клімату, природними стихійними лихами, зниженням біологічного різноманіття та природніми лихами, викликаними суб’єктами господарювання. У результаті дослідження було виокремлено дві групи екологічних індикаторів сталого розвитку сільського господарства, пов’язаних з оцінюванням якості ґрунту та біорізноманіття, які виражені у ЦСР 6, 13 і 15. Подальший аналіз фактичного виконання завдань у розрізі Цілей дозволяє оцінити ступінь їх досяжності в найближчій перспективі. Високий рівень розораності площ, неконтрольоване використання добрив і лінійні моделі господарювання, що продукують відходи, є причинами зростання викидів парникових газів, зниження балансу гумусу та поживних речовин. Поступова заміна лінійних моделей на циклічні може сприяти регенерації природного капіталу. Подальші дослідження пов’язані з переглядом ефективності використання ресурсів, пошуком шляхів зменшення обсягів відходів, а також застосування на локальному рівні концепції циркулярної економіки. The article is aimed at studying the ecological indicators of sustainable development of agriculture on the basis of systematization of statistical data in dynamics and determination of characteristic signs of ecological threat caused by the activities of economic entities. It is determined that, according to the conception of triple criterion by J. Elkington, the ecological component of sustainable development, on a par with economic and social, comprised the basis for the development of national indicators as defined by the Sustainable Development Goals (SDGs) by 2030. The surveys conducted by the World Economic Forum indicate a pre-emptive positions of ecological global risks associated with extreme weather events, failures in the fight against climate change, natural natural disasters, decreased biodiversity, and the natural disasters caused by economic actors. As a result of the study, two groups of ecological indicators of sustainable development of agriculture are distinguished as related to the estimation of soil quality and biodiversity, which are expressed in SDGs 6, 13 and 15. Further analysis of the actual implementation of tasks in the context of the Goals allows to assess the degree of their reach in the near future. High levels of area plowing, uncontrolled use of fertilizers and linear waste-producing economic management models are the reasons for the increase in greenhouse gas emissions, a decrease in the balance of humus and nutrients. Gradual replacement of linear models with cyclic models can facilitate a regeneration of natural capital. Further research is related to the revision of the efficiency of resource use, the search for ways to reduce waste volume, as well as the application of the conception of circular economy at the local level.