Навчально-науковий інститут міжнародної освіти
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2852
Переглянути
45 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Formation of communicative competence of foreign students in post-industrial society: electronic tutoring and mentoring(Bacau : Lumen, 2023) Tamozhska, Iryna; Diadchenko, Hanna; Rud, Olha; Rudnytska, Zhanna; Kulishenko, Lyudmyla; Kumeiko, Tetiana; Дядченко, Ганна; Таможська, Ірина; Руд, Ольга; Рудницька, Жанна; Кулішенко, Людмила; Кумейко, ТетянаThe theme of the article highlights the main aspects regarding the impact of the development trends in post-industrial society on the formation of communicative competencies. The aim of the article is to reveal the essence of electronic tutoring and mentoring as one of the important factors in the formation of communicative skills of foreign students. The article identifies the features of the organization of tutoring and mentoring using innovative technologies, the achievements of the information and post-industrial society. Theoretical bases for defining the concept of communicative competence, post-industrial society, electronic tutoring, and mentoring are substantiated. The urgency of the problem lies in the presentation of new psychological and pedagogical approaches, it also lies in the formation of competence in a post-industrial society such as the use of electronic learning tools to increase efficiency, the use of information and communication technologies to develop the competence of students and teachers, and organization of learning based on organizational approach. Methods of analysis and synthesis, research method, and method of content analysis were used to determine the peculiarities of the formation of communicative competence in foreign students in the conditions of electronic tutoring and mentoring. In the course of the study, it was proved that the implementation of theoretically sound conditions of electronic tutoring and mentoring will contribute to the formation of communicative competence among foreign students.Документ Аргуметативна компетентність у здійсненні професійної комунікації майбутніми фахівцями технічної галузі(Полтава : Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2023) Таможська, Ірина Володимирівна ; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ статті підкреслено актуальність проблеми формування в студентів технічних спеціальностей аргументативної компетентності під час вивчення філологічних дисциплін. Акцентовано увагу на понятійному апараті дослідження («аргументація», «аргументативна компетентність», «навички аргументації», «аргументативна стратегія», «аргументативна тактика»), способах оцінки усної та письмової аргументації, особливостях формування аргументативної компетентності. Уточнено суть поняття «аргументативна компетентність», зважаючи на особливості професійної діяльності фахівця технічної галузі. Запропоновано зразки умовно-комунікативних та ситуативно-комунікативних вправ.Документ The educational paradigm as a conceptual model of developing competencies during learning(LUMEN Publishing House, 2024-05-31) Tamozhska, Iryna; Rud, Olha; Medynskyi , Serhii; Polukhtovych , Tetiana; Kuzemko , Nataliia; Rudenko-Kraievska , NataliiaThe article discusses the paradigmatic nature of today’s education. A detailed analysis of the problem in question reveals that the competency-based paradigm takes the lead role in the paradigm complex. It is profoundly and extensively responsible for executing the socialrequirement of society and the state regarding teaching, upbringing and value-shaping of children in educational institutions. The goal of revising and updating secondary education is to enhance its quality and bring it in line with international standards. The entire structure of paradigms in secondary education is the primary source of its objective transformation, which highlights the relevance of this article. The research process shows that the overall cultural and professional competencies of educators are shaped when the competency-based paradigm is integrated with the knowledge-oriented, personal and cultural ones. During the learning process, these competencies assist in the formation of individuals, experts and citizens who can take effective action in the name of societal interests. Research methods include analysis, synthesis, as well as explanatory, scientific and descriptive methods. Importantly, this article is the outcome of looking into the conceptual model of producing a qualified individual through the educational process, which was grounded in scientific inquiries into the mentioned problem. Although all aspects have not been completely explored, the obtained results serve as a critical basis for forming fundamental ideas and meaningful lines of the study.Документ Pragmatics and linguistic communication: the study of language use in real communicative situations, including linguistic politeness, convergence, and mutual understanding(Hradec Kralove : MAGNANIMITAS Assn., 2023) Tamozhska, Iryna; Podolianchuk, Olha; Ilchenko, Iryna; Luhova, Daria; Snikhovska, IrenaThis research paper focuses on the study of pragmatics and linguistic communication in real communicative situations, with a particular emphasis on law faculties. The paper explores how language is used in legal contexts, including the role of pragmatics in legal communication, the use of language in legal discourse, and the importance of effective communication skills for law students. The paper also examines the challenges and strategies for enhancing pragmatic competence in legal settings. Therefore, the aim of the paper is to study the peculiarities of communicative competence, linguistic politeness, and mutual understanding of law undergraduate students during their study at higher education institutions in Ukraine. Instruments of data collection used were analysis of scientific sources, questionnaires, interviews, and focused group discussion. Searching the problem provide the opportunities to determine the most using typical mistakes that law students make during professional communication, and describe the ways of overcoming them. The results of research made it possible to rate key components of communication skills of law students at higher education establishments that aimed at increasing the level of pragmatic competence of Ukrainian higher education law students.Документ Використання "хмар слів" під час мовної підготовки іноземних студентів-медиків(Тернопіль : Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2023-01-11) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaРозкрито теоретико-практичний аспект використання «хмар слів» для розробки завдань із філологічних дисциплін із метою формування професійно-комунікативної компетентності (розвиток мовних і фахових компетенцій) іноземних студентів медичного факультету англомовної форми навчання. Відзначено, що створені завдання за технологією «хмара слів» інтегрують роботу з лексичним матеріалом (лексеми, словосполуки, речення) та продукуванням (не)підготовлених висловлень фахової тематики; складанням діалогу за різними моделями (лікар – іпохондричний пацієнт, лікар – неуважний пацієнт, лікар – балакучий пацієнт, лікар – мовчазний пацієнт, лікар – вороже налаштований пацієнт), що сприяє реалізації тактик мовленнєвої поведінки для досягнення комунікативної мети, демонстрації володінням техніками встановлення професійних контактів. Вказано, що в процесі роботи з «хмарами слів» іноземні студенти встановлювали логічні та семантичні зв’язки між лексемами / словосполуками / реченнями. Представлено ситуації взаємодії, наближені до реальних умов професійної діяльності майбутніх фахівців медичної галузі, що відтворюють можливість розгорнутого спілкування в стандартних ситуаціях, а також в умовах комунікації з елементами непередбачуваності, що супроводжувалися візуальною демонстрацією навчальної інформації за допомогою «хмар слів». Акцентовано на дидактичних можливостях «хмар слів» під час вивчення філологічних дисциплін, адже вони використовуються в різних варіаціях: 1) як лексичний мінімум для трансформування афоризмів / запитань / діалогічних єдностей / теми й змісту заняття; 2) як алгоритм для моделювання комунікативних ситуацій відповідно до професійної діяльності, для написання сінквейна; 3) як інструмент для створення асоціативних рядів (анатомічна термінологія, клінічна термінологія, захворювання, симптоми, ліки, медичні препарати, хворобливі стани тощо), інструкції, у якій встановлюються правила з медичної допомоги постраждалому (за опорними словами), термінологічних словників для вивчення та закріплення медичної лексики до навчальних тем; 4) як візуальний засіб, що сприяє пізнавальній активності студентів-медиків щодо оволодіння вміннями в перцептивних і продуктивних видах мовленнєвої діяльності в ситуаціях навчально-професійної комунікації, а також формуванню інтелектуально-креативних здібностей. Зроблено висновок, що робота з «хмарами слів», створеними викладачем / студентами, у поєднанні з комунікативними завданнями, сприяє накопиченню мовного та комунікативного досвіду, поповненню активного запасу слів, оволодінню фонетичними, лексичними та граматичними навичками.Документ Сучасні світові тенденції педагогічної освіти(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024-02-22) Таможська, Ірина Володимирівна; Куліш, Сергій Миколайович; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Kulish, Sergii MykolayovychУ статті висвітлено основні особливості й тенденції педагогічної освіти в європейських країнах та Сполучених Штатах Америки в контексті безперервної освіти, метою якої є забезпечення постійного саморозвитку, самоосвіти та самовдосконалення особистості впродовж життя. Виявлена тісна кореляція між педагогічними освітніми тенденціями й змінами в системі освіти країн. Проаналізовано наукові джерела й зафіксовано такі тенденції педагогічної освіти: 1) переважний акцент на професійному розвитку, формуванні спеціальних професійних навичок; 2) запровадження в освітніх закладах експериментальних програм, спрямованих на розвиток у викладачів різних компетенцій (реляційних, дослідницьких, соціокультурних, лідерських), які ґрунтуються на активному навчанні, інтегруються в соціокультурний простір закладу освіти; 3) зосередженість державної політики на освіті, заснованій на дослідницькій діяльності; 4) використання й упровадження концепції професійного розвитку викладачів для дизайну програм / реалізації цього педагогічного феномена в освітній галузі; 5) налагодження ефективної співпраці між університетами та загальноосвітніми школами / дошкільними закладами; 6) запровадження ініціатив уряду для покращення статусу вчительської професії, збільшення програм педагогічної освіти. Визначено особливості програм професійного розвитку викладачів, як-от: 1) ґрунтуються на двох теоріях (змін / навчання); 2) ураховують такі педагогічні аспекти, як результативність навчання, управління конфліктними ситуаціями; 3) перенесення акценту педагогічної освіти з пріоритету отримати готові знання на їх активне здобуття / засвоєння, розкриття фундаментального пізнавального потенціалу. Звернено увагу на спільне / відмінне в європейській та українській системах освіти дорослих. Система педагогічної освіти знаходиться в процесі постійної трансформації, що вимагає теоретичної / методологічної / практичної адаптації, яка забезпечується відповідним інструментарієм. Основні тенденції розвитку педагогічної освіти реалізуються в процесі вдосконалення / організації професійної підготовки педагогічних кадрів.Документ Розширення змісту й напрямів підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.)(Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024-08-27) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaМета статті – визначити напрями підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих освітніх закладів України в контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.). Методи дослідження: історико-компаративний, історико-логічний аналіз, індукція, дедукція. Основні результати. У статті визначені особливості й напрями підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України після прийняття Статуту 1863 року. Акцентовано увагу на нормативно-правовій базі, яка регламентувала підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів в Університеті Св. Володимира, Харківському та Новоросійському університетах, що мала характер законів (Університетський Статут 1863 р.) та підзаконних актів (розпоряджень, постанов, циркулярів, інструкцій, правил). З’ясовано, що дієвою формою підготовки науково-педагогічних кадрів та формування викладацького корпусу університетів став інститут професорських стипендіатів та інститут приват-доцентури. Стислі висновки. Визначено провідні тенденції вирішення проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих освітніх закладах: 1) розширення змісту й напрямів підготовки магістрів і приват-доцентів; 2) удосконалення форм і методів підготовки науково-педагогічних кадрів (науково-дослідна робота, пробні лекції, викладацька практика, підготовка дисертації, закордонні стажування); 3) підвищення ролі інституту професорських стипендіатів і вчених рад університетів для активізації підготовки науково-педагогічних кадрів. Практичне значення: результати дослідження можуть використовувати науковці, які цікавляться питаннями становлення й розвитку професійної підготовки науково-педагогічних кадрів, для розробки спеціальних курсів / семінарів для здобувачів вищої освіти третього (науково-освітнього) рівня, під час читання навчальних курсів («Філософія освіти», «Педагогіка вищої школи», «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», «Організація наукової діяльності. Методологія та методи наукових досліджень»). Оригінальність: узагальнено досвід діяльності Харківського, Київського та Новоросійського університетів щодо теоретико-методичних засад організації підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ 1863‒1883 рр. Наукова новизна: цілісно досліджено питання, пов’язані з вирішенням проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вітчизняних університетах, ураховуючи суспільно-політичні, соціально-економічні та культурно-освітні детермінанти. Тип статті: описова.Документ Public management of the development of the higher education system in Ukraine(Hradec Králové : MAGNANIMITAS Assn., 2024) Tamozhska, Iryna; Kryshtanovych, Svitlana; Gavrysh, Iryna; Trobiuk, Volodymyr; Hrodz, Nataliia; Khltobina, OleksandraThe article considers core challenges and problems of public management of Ukrainian higher education system within the global landscape of higher education development. Systemic analysis of factors influencing higher education system in Ukraine is carried out based on complex vision, including social and political factors. Overall trends and practices observed in higher education of different countries is carried out, with outlining of the state-of-the art and prospects of Ukrainian higher education on the background of this landscape. Penta helix model is mentioned as one of potentially effective directions to be included in public management of Ukrainian higher education system development.Документ Features of professional and pedagogical activity of a higher education teacher(Florencia, Caquetá, Colombia : EDITORIAL PRIMMATE S.A.S, 2023) Tamozhska, Iryna; Tymofiienko, Nataliia; Demianiuk, Antonina; Klyap, Marianna; Tsurkan, MariaDetermining the peculiarities of the pedagogical activity of higher education teachers is important not only from a scientific viewpoint but also for solving strategic and tactical educational problems. Among these problems is the improvement of the quality of higher education, which is one of the priorities. The article aims to reveal the peculiarities of the work of a higher education teacher, his or her professional competencies, and requirements for this profession to improve the efficiency of the educational process and train quality specialists with higher education. The methods used to write the article were analysis, synthesis, generalization, explanation, and qualification of data. One of the main specifics of the professional and pedagogical activities of a higher education teacher is the need to combine research and teaching. A teacher must have a high level of scientific knowledge, be aware of the latest achievements and trends in their field, conduct research, and publish scientific papers. Moreover, he or she must be able to translate complex scientific concepts into an accessible language for students and other listeners to transfer the necessary knowledge and skills.Документ Functioning and development of national and European adult education systems: a comparative aspect(Rio de Janeiro : Universitário La Salle, 2023-12-06) Tamozhska, Iryna; Lehan, Iryna; Shcherbak, Ihor; Suprun, Daria; Hryhorenko, TetianaIn the imminent future, an accelerated aging trend is anticipated in certain professions, concomitant with the swift emergence of novel occupational domains. Consequently, there will be a heightened demand for fresh knowledge across diverse age cohorts. Adult education emerges as a pivotal mechanism capable of adeptly addressing this exigency. This study examines the evolving adult education frameworks in both Ukraine and Europe, delineating primary commonalities and distinctive attributes. Additionally, an evaluation of the impact of the European adult education system on the maturation of the national counterpart is undertaken. The findings reveal that the adult education system in Ukraine is grounded in the guidance provided by European counterparts in its developmental trajectory, concurrently aspiring towards autonomous and congruent rejuvenation. The delineated legislative and regulatory framework governing the operation of adult education within our nation underscores the imperative for enhancements in this educational domain. The necessity for the advancement of lifelong learning in Ukraine is underscored through a thorough examination of a sociological survey. The outcomes of this analysis substantiate the exigency to elevate public awareness concerning the phenomenon of adult education and to foster an appreciation for the systematic nature of its operation. The potential for the development of adult education in Ukraine appears promising; however, due to objective constraints, this potential has yet to be fully realized.