eKhNUIR :: Головна

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665

Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Кількість документів у репозитарії: 23809

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Нові надходження

Удосконалення методів підвищення якості систем керування головними циркуляційними насосами атомних електростанцій
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2026) Дрозд, Володимир Анатолійович; Drozd, V. A
У дисертаційній роботі розв’язано актуальну науково-прикладну задачу підвищення якості автоматизованого керування головними циркуляційними насосами (ГЦН) як критичного обладнання АЕС. Головні циркуляційні насоси забезпечують примусову циркуляцію теплоносія через активну зону реактора, парогенератори та трубопровідну систему, формуючи теплогідравлічні параметри, що визначають ефективність відведення тепла і стійкість роботи енергоблоку. Як агрегати великої потужності, ГЦН істотно впливають на власні потреби АЕС і економічні показники роботи. Разом із цим перехідні режими (пуск, компенсація збурень, вибіг) супроводжуються динамічними навантаженнями, коливаннями витрати та потужності, а також ризиками підвищеної вібрації, що може призводити до прискореного зношування та зниження ресурсу. У таких умовах виникає необхідність комплексного підходу до синтезу та оптимізації систем керування, який узгоджує різнорідні вимоги: якість регулювання, енергоефективність, надійність (вібраційна складова), виконання обмежень електроприводу і режимну доцільність роботи насоса.
Забезпечення соціального захисту дітей дошкільного віку із сімей внутрішньо переміщених осіб в Україні
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Андрущенко, Тетяна Дмитрівна
Магістерська робота присвячена з’ясуванню стану та проблем забезпечення соціального захисту дітей дошкільного віку із сімей внутрішньо переміщених осіб в Україні та розробленню рекомендацій щодо покращення умов соціальної адаптації й доступу до дошкільної освіти зазначеної категорії дітей. У першому розділі систематизовано теоретичні підходи до сутності та визначення соціального захисту; проведено соціологічний аналіз забезпечення соціального захисту дітей дошкільного віку; проаналізовано міжнародний досвід надання соціальних послуг дітям дошкільного віку із сімей внутрішньо переміщених осіб. Другий розділ присвячено дослідженню нормативно-правової бази та напрямам соціального захисту внутрішньо переміщених осіб та дітей дошкільного віку в Україні; з’ясуванню ключових проблем і бар’єрів у забезпеченні соціального захисту дітей ВПО. У практичній частині представлено результати проведеного дослідження у ЗДО «Малючок» м. Суми з метою визначення рівня задоволеності батьків-ВПО станом забезпечення соціального захисту їхніх дітей; розроблені рекомендації щодо удосконалення соціального захисту дітей дошкільного віку із родин ВПО.
Ціннісні конфлікти в роботі соціальних працівників із постраждалими від гендерно-зумовленого насильства
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Войнелович, Дар’я Сергіївна
Об’єктом дослідження є соціальна робота з постраждалими від гендерно зумовленого насильства. Предметом дослідження є ціннісні конфлікти у роботі з постраждалими від гендерно зумовленого насильства. Мета дослідження схарактеризувати ціннісні конфлікти в соціальній роботі з постраждалими від гендерно зумовленого насильства та запропонувати рекомендації щодо їх запобігання. Задачі: 1. Дослідити теоретичні засади аналізу конфліктів та концепції цінностей у соціальній роботі. 2. Визначити професійні цінності соціального працівника та їх роль у взаємодії з клієнтами. 3. Проаналізувати сутність і форми гендерно зумовленого насильства та соціальні особливості постраждалих. 4. Вивчити етичні дилеми й ціннісні конфлікти, що виникають у роботі з постраждалими від ГЗН. 5. Розробити рекомендації щодо запобігання ціннісних конфліктів, що виникають у соціальній роботі з постраждалими від ГЗН. Методи: у роботі використано теоретичні й емпіричні методи дослідження, зокрема методи аналізу та синтезу, аналізу документів, метод напівструктурованого інтерв’ю та кейс-стаді. Емпірична база дослідження: при написанні роботи були використані різні наукові джерела, включаючи нормативно-правові акти України, наукові статті, посібники, монографії, електронні джерела.
Проблеми соціальної адаптації ВПО в Україні
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Топчієнко, Аліна Сергіївна
Об’єкт дипломної роботи – соціальна адаптація ВПО в Україні. Предметом дипломної роботи є проблеми соціальної адаптації ВПО в Україні (на прикладі переселенців з Маріуполя). Мета дипломної роботи визначити проблеми соціальної адаптації ВПО в Україні (на прикладі переселенців з Маріуполя). Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури, фокус-групові дискусії (7 фокус-груп, 74 учасники), онлайн-опитування CAWI (1967 респондентів), телефонне опитування CATI (1821 респондент серед населення України та 607 серед ВПО з різних регіонів), порівняльний аналіз, статистичний аналіз даних. Отримані результати та їх новизна: виявлено специфіку адаптаційних траєкторій маріупольців порівняно з ВПО з інших регіонів України; встановлено регіональні відмінності в адаптації залежно від місця проживання; досліджено феномен «життя на паузі» як особливу стратегію психологічної адаптації; доаналізовано взаємодію між ВПО та приймаючими громадами; оцінено ефективність програм підтримки центрів «Я-Маріуполь» Результати дослідження можуть бути використанні державними органами влади при розробці політики підтримки ВПО, громадськими організаціями при плануванні програм допомоги, місцевими органами самоврядування для покращення інтеграції переселенців у приймаючі громади.
Українська національна ідентичність як конструкт у інформаційно-психологічних операціях
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Музика, Богдан Володимирович
Робота присвячена опису української національної ідентичності як конструкту в інформаційно-психологічних операціях. Об’єктом дослідження є інформаційно-психологічні операції, а предметом – конструкт української національної ідентичності як елемент ІПО. Метою дослідження є опис української національної ідентичності як конструкту у сучасних ІПО російсько-української війни. Наукова новизна роботи полягає у концептуалізації явища ІПО, дослідженні ролі української національної ідентичності як конструкту у них та проведенні емпіричної апробації теоретичних висновків. Завданнями роботи були: міждисциплінарний огляд наукових розробок в галузі ІПО, концептуалізація та операціоналізація феномену ІПО; аналіз соціологічних розробок на тему національної ідентичності і процесу її конструювання, та подальша операціоналізація феноменів; вторинний аналіз емпіричних досліджень ІПО; проведення авторського емпіричного дослідження; опис української національної ідентичності як конструкту у сучасних інформаційно-психологічних операціях РФ проти України. За результатами роботи вдалося прийти до висновку про валідність теоретичних висновків та описати процес використання української національної ідентичності як конструкту в сучасних операціях впливу у частині викривлення символічних значень пов’язаних з нею практик.