Перегляд за Автор "Tamozhska, Iryna Volodymyrivna"

Зараз показуємо 1 - 20 з 33

Актуальність педагогічного феномена "знання педагогічного змісту" для успішної викладацької діяльності в закладах вищої освіти різних країн
(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Куліш, Сергій Миколайович; Kulish, Sergii Mykolayovych
Стаття присвячена дослідженню педагогічного феномена «знання педагогічного змісту» у контексті глобалізаційних викликів педагогічної освіти. Здійснено аналіз провідного зарубіжного та вітчизняного досвіду інтерпретації поняття «знання педагогічного змісту», що розглядалося дослідниками як специфічні / особистіс но-специфічні загальні «подієві» / «сюжетно педагогічні моделі», як трансцендентне знання суб’єкта щодо освіт нього контексту / процесів навчання, викладання та управління колективом здобувачів освіти. Констатовано, що «сюжетно педагогічні моделі» є категорією поняття «знання педагогічного змісту». Звернено увагу на ключові положення «сюжетно педагогічних моделей», як-от: 1) це результат навчальної діяльності; 2) професійний досвід викладача – основа для моделі; 3) моделі корелюються з тематикою заняття. Окремо варто сказати про моделі загальнопедагогічних знань, що різняться компонентами: 1) управління колективом здобувачів освіти → методи навчання → здійснення оцінки навчального колективу → навчальний процес → індивідуальні характеристики здобувачів освіти; 2) знання процесів навчання → знання індивідуальних особливостей здобувачів освіти. Представлено методологічний інструментарій для оцінки у викладачів-початківців рівня загальнопедагогічних знань (показники → модельовані навчальні ситуації → завдання). Проаналізовано наукові джерела й зафіксовано, що знання педагогічного змісту є підґрунтям для успішної навчальної, викладацької та науково-дослідної діяльності в закладах вищої освіти різних країн. Наразі загальновизнано, що в контексті сучасних тенденцій розвитку освіт ньої системи відбувається постійна трансформація знань педагогічного змісту, що зумовлює їх оновлення, сприяє професійному розвитку педагогічних / науково-педагогічних працівників, формуванню специфічних навичок.
Аргументативна компетентність у здійсненні професійної комунікації майбутніми фахівцями технічної галузі
(Полтава : Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2023) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
Підкреслено актуальність проблеми формування в студентів технічних спеціальностей аргументативної компетентності під час вивчення філологічних дисциплін. Акцентовано увагу на понятійному апараті дослідження («аргументація», «аргументативна компетентність», «навички аргументації», «аргументативна стратегія», «аргументативна тактика»), способах оцінки усної та письмової аргументації, особливостях формування аргументативної компетентності. Уточнено суть поняття «аргументативна компетентність», зважаючи на особливості професійної діяльності фахівця технічної галузі. Запропоновано зразки умовно-комунікативних та ситуативно-комунікативних вправ.
Аргуметативна компетентність у здійсненні професійної комунікації майбутніми фахівцями технічної галузі
(Полтава : Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2023) Таможська, Ірина Володимирівна ; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті підкреслено актуальність проблеми формування в студентів технічних спеціальностей аргументативної компетентності під час вивчення філологічних дисциплін. Акцентовано увагу на понятійному апараті дослідження («аргументація», «аргументативна компетентність», «навички аргументації», «аргументативна стратегія», «аргументативна тактика»), способах оцінки усної та письмової аргументації, особливостях формування аргументативної компетентності. Уточнено суть поняття «аргументативна компетентність», зважаючи на особливості професійної діяльності фахівця технічної галузі. Запропоновано зразки умовно-комунікативних та ситуативно-комунікативних вправ.
Використання "хмар слів" під час мовної підготовки іноземних студентів-медиків
(Тернопіль : Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2023-01-11) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
Розкрито теоретико-практичний аспект використання «хмар слів» для розробки завдань із філологічних дисциплін із метою формування професійно-комунікативної компетентності (розвиток мовних і фахових компетенцій) іноземних студентів медичного факультету англомовної форми навчання. Відзначено, що створені завдання за технологією «хмара слів» інтегрують роботу з лексичним матеріалом (лексеми, словосполуки, речення) та продукуванням (не)підготовлених висловлень фахової тематики; складанням діалогу за різними моделями (лікар – іпохондричний пацієнт, лікар – неуважний пацієнт, лікар – балакучий пацієнт, лікар – мовчазний пацієнт, лікар – вороже налаштований пацієнт), що сприяє реалізації тактик мовленнєвої поведінки для досягнення комунікативної мети, демонстрації володінням техніками встановлення професійних контактів. Вказано, що в процесі роботи з «хмарами слів» іноземні студенти встановлювали логічні та семантичні зв’язки між лексемами / словосполуками / реченнями. Представлено ситуації взаємодії, наближені до реальних умов професійної діяльності майбутніх фахівців медичної галузі, що відтворюють можливість розгорнутого спілкування в стандартних ситуаціях, а також в умовах комунікації з елементами непередбачуваності, що супроводжувалися візуальною демонстрацією навчальної інформації за допомогою «хмар слів». Акцентовано на дидактичних можливостях «хмар слів» під час вивчення філологічних дисциплін, адже вони використовуються в різних варіаціях: 1) як лексичний мінімум для трансформування афоризмів / запитань / діалогічних єдностей / теми й змісту заняття; 2) як алгоритм для моделювання комунікативних ситуацій відповідно до професійної діяльності, для написання сінквейна; 3) як інструмент для створення асоціативних рядів (анатомічна термінологія, клінічна термінологія, захворювання, симптоми, ліки, медичні препарати, хворобливі стани тощо), інструкції, у якій встановлюються правила з медичної допомоги постраждалому (за опорними словами), термінологічних словників для вивчення та закріплення медичної лексики до навчальних тем; 4) як візуальний засіб, що сприяє пізнавальній активності студентів-медиків щодо оволодіння вміннями в перцептивних і продуктивних видах мовленнєвої діяльності в ситуаціях навчально-професійної комунікації, а також формуванню інтелектуально-креативних здібностей. Зроблено висновок, що робота з «хмарами слів», створеними викладачем / студентами, у поєднанні з комунікативними завданнями, сприяє накопиченню мовного та комунікативного досвіду, поповненню активного запасу слів, оволодінню фонетичними, лексичними та граматичними навичками.
Використання текстів наукового та офіційно-ділового стилів у процесі викладання української мови (за професійним спрямуванням) іноземним студентам ЗВО медичних спеціальностей
(Дрогобич : Видавничий дім "Гельветика", 2021) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті розкрито теоретико-практичний аспект використання текстів наукового та офіційно-ділового стилів для розробки завдань з української мови (за професійним спрямуванням) із метою формування в іноземних студентів медичних спеціальностей комунікативної компетентності. Акцентовано на текстоцентричному підході у викладанні української мови (за професійним спрямуванням), що потребує комплексного використання пізнавальних, дослідницьких, асоціативних, креативних, комунікативних методів в інтелектуально-пізнавальній, операційно-практичній, мовленнєвій та рефлексивній діяльності. Зроблено висновок, що тексти офіційно-ділового та наукового стилів є інтегративною складовою професійної сфери майбутніх фахів медичної галузі. Зазначено, що для підвищення навчальної мотивації, забезпечення високого рівня аналітичної діяльності іноземних студентів ЗВО медичних спеціальностей доцільно використовувати тексти, які відповідають таким вимогам: 1) адекватність характеристик мікротексту, діалогу, речення характеристикам комунікативних одиниць, що використовуватимуться в реальних умовах професійної / навчальної діяльності; 2) наявність нової та значущої інформації. Авторкою представлено тексти офіційно-ділового (законодавчі / нормативно-правові документи) та наукового стилів (статті, анотації), що відтворюють предметний / соціальний контекст професійної діяльності, та завдання, що сприяють розвитку різних видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо). Зазначено, що інтернет-ресурси – це ефективний метод оптимізації освітнього процесу, створення сприятливих умов для іншомовної підготовки студентів, зокрема можливість вибору текстової / графічної форми подання інформації для візуального сприйняття, а також рівня її складності. Підкреслено, що володіння професійно орієнтованим читанням дає змогу задовольнити професійні потреби фахівців завдяки сформованості понятійного мислення за допомогою читання фахових текстів.
Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти: навчально-методичні матеріали до теми з історії педагогіки та педагогічної компаративістики
(Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2023) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
Наведено приклади завдань до теми «Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти» дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика». Зазначено, що дидактичний матеріал відповідає навчальній меті заняття та відтворює предметний / науковий контекст професійної діяльності, сприяє формуванню в здобувачів освіти професійного педагогічного світогляду, дослідницьких умінь.
Ґенеза підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття): методологічні основи наукового пошуку
(Херсон : Херсонський державний університет, 2021) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
Мета статті: розглянути особливості реалізації діяльнісного та комплексного методологічних підходів у контексті аналізу системи підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття, теоретичних положень щодо методів дослідження із зазначеної проблеми. Методи дослідження: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, порівняння, пошуково-бібліографічний метод. Результати дослідження. Зазначено принципи діяльнісного підходу (розвитку, історизму, предметності; інтеріоризації та екстеріоризації; єдності будови зовнішньої та внутрішньої діяльності; активності), вимоги до комплексного підходу (встановлення взаємозв’язків досліджуваного явища, урахування зовнішніх впливів, усунення випадкових факторів), вимоги до наукових методів (детермінованість, заданість ціллю дослідження, результативність, надійність, ефективність). Діяльнісний підхід дає змогу визначити ефективність запровадженого інституту приват-доцентури в системі підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття, спрямовує на виявлення його цільової, змістовної, процесуальної, організаційної та технологічної цілісності. Комплексний підхід уможливив вивчення предмета наукового дослідження – підготовка науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в дореволюційних університетах України – на основі виокремлених складників (потреба, суб’єкт, об’єкт, зміст діяльності, умови, результат). Акцентовано увагу на теоретичних положеннях щодо наукових методів (історико-порівняльний, історико-генетичний, історико-структурний, істори- кодіахронний, хронологічний, моделювання, персоналістично-біографічний, контент-аналізу, інтерпретації та ін.), які використано в дослідженні. Висновки. Методологічне обґрунтування наукового дослідження дає можливість цілісно розкрити зазначену проблему.
Дискурс поняття «педагогічна технологія» в контексті формування сучасної парадигми освіти
(Хмельницький : Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, 2015-04-02) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті доведені переваги технологічного підходу в системі підготовки майбутніх фахівців. Дано означення феномена та поняття «педагогічна технологія». Узагальнені різні підходи науковців до розуміння суті поняття. Вказано, що «педагогічна технологія» розглянута вченими і як засіб, і як процес комунікації, і як чітко організовану педагогічну систему з набором методологічного інструментарію. Відмічено вимоги, що пред’являються науковцями до педагогічної технології, а саме: наявність науково-педагогічного обґрунтування та його концептуальної інтерпретації викладачем з урахуванням умов реального освітнього процесу, представленого різними педагогічними ситуаціями; забезпечення безперервного розвитку особистості в освітньому просторі в процесі взаємодії з викладачем; збереження освітнього простору авторства та творчості кожного викладача; співвіднесеність з реальним навчально-виховним процесом.
З досвіду відбору науково-педагогічних кадрів на юридичний факультет Новоросійського університету (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
(Мукачево : Мукачівський державний університет, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті висвітлено досвід Новоросійського університету щодо відбору науково-педагогічних кадрів в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття на юридичний факультет. Встановлено, що основним джерелом заповнення вакантних посад на кафедрах юридичного факультету став інститут приват-доцентури. Акцентовано увагу на тому, що приват-доцентські кадри були резервом для комплектування майбутнього професорсько-викладацького складу. З’ясовано, що мало місце як об’єктивне, так і необ’єктивне ставлення до кандидатів під час виборів на вакантні посади, зокрема щодо оцінки їхнього науково-педагогічного досвіду та професійних якостей. Зазначено, що нерідко керівництво навчального закладу відмовляло претендентам у викладацьких посадах на основі ідеолого-політичних чинників. Відмічено, що на юридичному факультеті не вдалося створити систему викладання приват-доцентами навчальних курсів, паралельних професорським, які б мали скласти конкуренцію.
Законодавче забезпечення процесу підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
(Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2020) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
The article deals with the problem of the academic staff training in the universities of Ukraine in the second half of XIX – at the beginning of XX century. The regulatory and legal framework, which regulated the training of academic staff in Ukrainian universities during the researched period, is determined. It mostly included by-laws (decrees, resolutions, circulars, instructions, rules). It is established that the institute of “professor scholarship holders” became one of the effective forms to train academic staff. The responsibilities of “professor scholarship holders” are singled out. They were connected with their learning, scientific and research, teaching activities. Particular attention is drawn to changing the requirements for the reports submitted to the Ministry of Public Education, which dealt with holding classes by “professor scholarship holders”: 1) the scientific counselor’s report, which was prior discussed at the faculty meeting, alongside with the conclusions drawn by the curator of the educational district (since 1884); 2) the report of the scholarship holder with the scientific counselor’s review on the classes conducted, or just a general review of the scientific counselor (since 1902); 3) scientific works of the scholarship holder attached to the report (since 1903) for the objective evaluation of their scientific and research work. It is mentioned that the candidates for occupying the position of the professor in universities were chosen by the scientific council or the educational committee on the grounds of their scientific researches in the particular field. It is found out that with the consent of the Ministry of Public Education, “professor scholarship holders”, who demonstrated a high level of research work, were granted a permission for a foreign trip “for scientific purposes” to higher education institutions and educational institutions in Western Europe. Such persons were issued “open letters” with the description of the special purpose of their trip (since 1872). Reports on foreign trips and written faculty remarks submitted to the Ministry of Public Education were the grounds for establishing guidance on the further activities of the scientists, for the continuation or their withdrawal from the trips.
Зміст поняття «науково-педагогічна діяльність» в контексті сучасної парадигми освіти
(Дніпро : Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
Розглянуто дефініції, уживані в законодавчих документах та педагогічних дослідженнях, що по’вязані з діяльністю суб’єктів, які є учасниками освітнього процесу («науково-педагогічна діяльність», «наукова діяльність», «педагогічна діяльність», «творча педагогічна діяльність», «професійна педагогічна діяльність»). Зазначено, що родове поняття терміна «науково-педагогічна діяльність» («наукова діяльність», «педагогічна діяльність») визначається залежно від того, хто є суб’єктом такої діяльності (учений або викладач). Зроблено висновок, що такі категорії, як «наукова діяльність» та «педагогічна діяльність», не тотожні. Здійснено аналіз вітчизняного досвіду інтерпретації поняття «педагогічна діяльність», що розглядалося дослідниками як особливий вид соціальної діяльності, як вид суспільно-корисної діяльності дорослих людей, як діяльність педагога в навчально-виховному процесі, як творчий процес усвідомленої, цілепокладальної, саморегульованої діяльності вчителя. Наголошено на тому, що методична підсистема опосередковано наявна в таких підсистемах творчої педагогічної діяльності викладача, як дидактична, виховна, організаційно-управлінська, громадсько-педагогічна та самовдосконалення. Охарактеризовано рівні творчої педагогічної діяльності викладача (репродуктивний, раціоналізаторський, конструкторський, новаторський). Акцентовано увагу на змістовому наповненні поняття «функція професійної діяльності науково-педагогічного працівника», що розглядається як інваріантна складова продуктивної діяльності науково-педагогічного працівника, ефективність якої забезпечено педагогічними засобами, що застосовуються, з урахуванням сучасних тенденцій та особливостей розвитку навчальних закладів, а також рівня їхньої фахової здатності. Визначено основні види професійно-педагогічної діяльності викладача (діагностика професійної спрямованості, здатності до навчання, навченості та вихованості; проєктувальна діяльність; особистісно орієнтовне професійне навчання; соціально-професійне виховання; позанавчальна виховна робота; підвищення рівня професійно-педагогічної освіти та кваліфікації; інноваційна діяльність). Узагальнено організаційно-педагогічні умови структурування науково-педагогічної діяльності працівників закладів вищої освіти (забезпечення структурно-функціональної єдності; оптимізація кадрового складу, структурних підрозділів; унормування інформаційних зв’язків; забезпечення багатоаспектності розвитку науково-педагогічних працівників та їх самоорганізації; додержання принципів системності та комплексності в реалізації професійних та посадових функцій), а також виокремлено функції професійної діяльності науково-педагогічних працівників (управлінська, спонукальна, розвивальна, прогностична, коригуюча, культурологічна, виховна, профе сійна, функція надання освітніх послуг).
Медіаосвіта : методичні рекомендації до проведення семінарських і практичних занять, організації самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Ткачова, Наталія Олександрівна; Таможська, Ірина Володимирівна; Байдала, Вікторія Вікторівна; Tkachova, Nataliia Oleksandrivna; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Baidala, Viktoriia Viktorivna
Методичні рекомендації до модуля «Медіаосвіта» як складника інтегрованого навчального курсу «Основи освітньої інноватики. Медіаосвіта. Цифровізація освітньо-наукового простору» містять навчальні й дидактичні матеріали для проведення семінарських занять та організації самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки. Для викладання кожної теми навчального модуля представлений практичний блок, спрямований на поглиблення знань про медіаосвіту в історичній ретроспективі, педагогічні категорії медіаосвіти, класифікацію засобів масової інформації / методів медіаосвіти, способи протидії маніпуляції, форми організації медіаосвітньої діяльності.
Методолого-теоретичний інструментарій історико-педагогічних досліджень
(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті висвітлено питання методолого-теоретичного інструментарію історико-педагогічного дослідження. Акцентовано увагу на складниках концептуальних моделях теорії історії (наукові знання, філософські закони, світоглядні принципи дослідника), специфічних ознаках історико-педагогічних досліджень (часовий чинник, територіальна належність, відсутність експерименту, реконструкція форми знань, що набуває ознак історико-педагогічної рефлексії; характерна розлога система посилань, критичний аналіз фактів, комплексне використання методологічних підходів), формі викладу історико-педагогічного дослідження (наративі), що передбачає комплекс взаємопов’язаних історичних методів, знання методології історії, навичок вивчення історичних документів, а також використання джерел, що сприяє сформованості історико-педагогічного твердження. Наголошено на тому, що теоретичний рівень наукових досліджень залежить від методологічних знань. Зазначені структурні рівні методологічного знання (філософський, загальнонауковий, конкретно науковий, технологічний), функції, що виконує нормативне методологічне знання (забезпечує правильність постановки проблеми наукового дослідження, визначає засоби для її різнобічного аналізу на етапах студіювання, сприяє покращенню організації дослідження); загальнонаукові функції методологічного підходу (науково-світоглядна, концептуалізації, технологізації), основні методологічні принципи педагогічного дослідження (об’єктивності, доказовості, всебічності, сутнісного аналізу, єдності історичного й логічного, наступності, системності, науковості). Висвітлено систематизацію методологічних принципів та підходів Н. Бордовської. Зосереджено увагу на чинниках підвищення якості та ефективності історико-педагогічних досліджень. Досліджено науковий дискурс понять «методологія», «методологічний підхід».
Навчально-методичні матеріали до теми «Становлення й розвиток педагогічної компаративістики в Україні» з історії педагогіки та педагогічної компаративістики [Електронний ресурс]
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
Ефективність самостійної роботи здобувачів третього рівня вищої освіти залежить від системи завдань, які розроблені відповідно до навчальної мети, предметного / наукового контексту теми заняття «Становлення й розвиток педагогічної компаративістики в Україні» навчальної дисципліни «Історія педагогіки та педагогічної компаративістики», що є «функціональним продуктом» науково-педагогічної діяльності викладача вищої школи. Наведено приклад завдань до теми «Становлення й розвиток педагогічної компаративістики в Україні» змістовного модуля «Теоретико-методологічні засади педагогічної компаративістики» вибіркової дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика».
Наукова діяльність викладачів Новоросійського університету (1873–1880 рр.)
(Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2020) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Kulish, Sergii Mykolayovych; Куліш, Сергій Миколайович
Висвітлено особливості науково-дослідної діяльності професорсько-викладацького складу Новоросійського університету (1873–1880). Акцентовано увагу на тому, що наукові відрядження викладачів Новоросійського університету сприяли підвищенню рівня їхньої освітньої / методичної / наукової підготовки. Зазначено, що наукова діяльність Товариства природодослідників, створеного на базі Новоросійського університету, сприяла розвитку природничих наук на теренах Одеського повіту Херсонської губернії.
Науково-педагогічна діяльність приват-доцентів юридичного факультету Університету Св. Володимира (1863–1917 рр.)
(Київ : Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті висвітлено досвід науково-педагогічної діяльності приват-доцентів, які працювали на юридичному факультеті Університету Св. Володимира (1863-1917). З’ясовано, що більшість із них дотримувалася незалежної думки, над ними "не тяжіли авторитети". Акцентовано увагу на тому, що приват-доценти мали здатність до критичної думки, про що свідчать "пробні лекції", "розмірковування provenialegendi", наукові праці. Зазначено, що приват-доценти ініціювали нові курси / спецкурси, унеможлививши застійні явища тривалого характеру в значною мірою консервативному професорському середовищі. Підкреслено, що приват-доценти надали неабиякий інформаційно-науковий імпульс навчальному процесу на юридичному факультеті. Установлено, що закордонні відрядження стали важливим засобом підвищення педагогічної майстерності приват-доцентів.
Науково-педагогічний склад Харківського університету (1900–1917 роки)
(Херсон : Видавничий дім "Гельветика", 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті досліджено еволюцію науково-педагогічних кадрів у Харківському університеті (1900-1917 рр.). Висвітлено організаційно-методичну діяльність університету щодо відбору кандидатів на вакантні кафедри факультетів. Визначено провідну роль приват-доцентури в науково-педагогічному доробку освітнього закладу. Підкреслено, що приват-доценти надали неабиякий інформаційно-науковий імпульс навчальному процесу на факультетах.
Освітній компонент «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» у системі професійної підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня (спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»)
(Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2024-11-14) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У запропонованій статті зазначено мету й завдання вибіркової навчальної дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», яку вивчають здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (денної / заочної форми навчання) у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Розкрито змістове наповнення тем модуля 1 «Історія педагогіки» («Зародження педагогічної теорії в Україні», «Розвиток педагогічної думки в епоху культурного Відродження України (XVI–XVIII ст.)», «Україн ська освіта й педагогіка другої половини XVIII – наприкінці ХХ ст.», «Відродження націо нальної системи виховання, освіти та педагогіки в період незалежності України», «Освіта та виховання з найдавніших часів до XVII ст.», «Шкільництво та педагогічна думка в Європі XVII–XIX ст.», «Реформаторська педагогіка зарубіжних країн (наприкінці XIX–XX ст.)) та модуля 2 «Педагогічна компаративістика» («Порівняльна педагогіка як галузь педагогічної науки та навчальна дисципліна», «Ґенеза педагогічної компаративістики: глобальний контекст», «Становлення та розвиток педагогічної компаративістики в Україні», «Системи вищої освіти європейських країн: Великої Британії, Франції, Німеччини, Швеції», «Системи вищої освіти США, Японії, Ізраїлю, Австралії», «Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти»). Наголошено, що освітній компонент «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» забезпечує набуття аспірантами загальних / фахових компетентностей під час засвоєння теоретичного матеріалу, практичної та самостійної роботи. Акцентовано увагу на ефективності завдань як дидактичного засобу, що використовується для самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-науко вого) рівня вищої освіти під час вивчення дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика». Представлено завдання, розроблені автором відповідно до навчальної мети дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», які відтворюють предметний і науковий контекст професійної діяльності майбутніх фахівців, спонукають їх до наукового дослідження.
Оцінка університетською спільнотою ролі та значення інституту приват-доцентури в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
(Дніпро : Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті висвітлено погляди університетської спільноти щодо ролі й значення інституту приват-доцентури в університетах України (другої половини ХІХ - початку ХХ ст.). З’ясовано основні причини труднощів на шляху становлення / розвитку інституту приват-доцентури та ставлення університетських колективів щодо їх подолання.
Приват-доценти в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
(Умань : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті здійснено ретроспективний аналіз діяльності приват-доцентів у дореволюційних університетах України. З’ясовано основні причини труднощів на шляху становлення та розвитку інституту приват-доцентури та ставлення університетських колективів до їх подолання. Встановлено, що основним джерелом заповнення вакансій став інститут приват-доцентури.